Історія справи
Постанова ВАСУ від 11.02.2015 року у справі №2а/0470/10745/11
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"11" лютого 2015 р. м. Київ К/800/16168/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Чумаченко Т.А., Леонтович К.Г., Смоковича М.І., при секретарі: Слободян О.М., за участю: представника позивача прокурора Симоненко Г.І., Атаманюк І.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, - в с т а н о в и л а:Публічне акціонерне товариство «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод
ім. Петровського» звернулось до суду з позовом до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року залишено без змін.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, публічне акціонерне товариство «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Судами встановлено, що територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області 02 липня 2007 року проведено комплексну перевірку стану використання паливно-енергетичних ресурсів публічного акціонерного товариства «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського».
За результатами перевірки складено акт від 02 липня 2007 року №18-5/3.21-73, в якому зазначено про недотримання позивачем технологічної дисципліни:
- перевитрати теплової енергії за рахунок систематичних прямих втрат через недотримання технологічної дисципліни, спричинених відсутністю теплоізоляції на паропроводах від котельної ТЕЦ до споживачів 784,0 Гкал;
- перевитрати електроенергії в електричних мережах за рахунок зниженого коефіцієнту потужності через незадовільну роботу компенсуючих пристроїв 1985,3 тис. кВт/рік.
Дані розрахунки перевитрат відповідачем здійснено з використанням Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів, яка затверджена наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 13 грудня 2006 року №89.
За результатами перевірки Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області прийнято постанову від 02 липня 2007 року №18-5/3.22-42, якою застосовано до позивача підвищену (у подвійному розмірі) плату за втрати теплоенергії 784,0 Гкал та електроенергії 1985,3 тис. кВт*год у загальному розмірі 1265448,10 грн.
Вважаючи зазначену постанову відповідача протиправною, публічне акціонерне товариство
«Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» оскаржило її до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що дії відповідача при винесенні оскаржуваної постанови є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства.
З таким висновком судів погодитись не можна з огляду на таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктів 1-3 Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2000 року №1039 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Державна інспекція з енергозбереження (далі - Інспекція) є урядовим органом державного управління, що діє у складі НАЕР і йому підпорядковується.
Інспекція в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України цим Положенням та наказами НАЕР.
Інспекція, зокрема, виконує відповідно до законодавства контрольно-наглядові функції щодо використання паливно-енергетичних ресурсів та проводить державну експертизу об'єктів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства), перелік яких наведено у додатку до Положення про державну експертизу з енергозбереження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 року №1094.
Згідно з пунктом 1 Положення про Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2006 року №412 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
НАЕР є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження.
Пунктом 7 вищезазначеного Положення визначено, що НАЕР у межах своїх повноважень видає накази, організовує та контролює їх виконання.
Нормативно-правові акти Агентства підлягають реєстрації в установленому законодавством порядку.
з 01 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
Державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснює Міністерство юстиції України.
Відповідно до пункту 4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 28 грудня 1992 року №731 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.
Пунктом 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади передбачено, що на державну реєстрацію не подаються акти, зокрема, нормативно-технічного характеру (державні стандарти, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, форми звітності та інші).
Згідно з пунктом 15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, органи господарського управління і контролю направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.
Так, порядок визначення обсягу неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та формули для виконання розрахунків їх перевитрат визначені Методикою визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів, яка затверджена наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 13 грудня 2006 року №89.
При застосуванні економічних санкцій та нарахуванні енергетичного збору використовуються розрахунки, проведені відповідно до Методики.
Методика поширюється на всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України, а також на окремі споруди та інженерні об'єкти інших підприємств і установ та їх філій незалежно від форм власності, що виробляють або споживають електричну та теплову енергію, а також інші паливно-енергетичні ресурси.
Отже, враховуючи, що Методика визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів, відповідно до сфери її застосування, поширюється на широке коло суб'єктів, а також те, що на підставі проведених відповідно до її вимог розрахунків обсягів нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів застосовуються економічні санкції, відтак - її слід відносити до нормативно правового акта, який може бути направлений на виконання лише після його державної реєстрації в установленому законодавством порядку.
Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 04 червня 2013 року №21-140а13 та від 07 жовтня 2014 року №21-396а14, які згідно зі статтею 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правові акти, що містять зазначені норми права, та для всіх судів України.
Разом з тим, суди, встановивши, що зазначена Методика не пройшла державну реєстрацію у встановленому законом порядку (Міністерством юстиції України 16 листопада 2001 року відмовлено у державній реєстрації), дійшли помилково висновку про правомірність дій відповідача, який застосовував її при винесенні оскаржуваної постанови від 02 липня 2007 року №18-5/3.22-42, якою застосовано до позивача підвищену (у подвійному розмірі) плату за втрати теплоенергії.
Згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Зважаючи на те, що судами при розгляді справи правильно та повно встановлені фактичні обставини справи, однак при прийнятті рішення допущені порушення норм матеріального права, які призвели до помилки при постановленні судових рішень, а також те, що у справі не вимагається збирання або додаткова перевірка доказів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про доцільність скасування постановлених у справі рішень та ухвалення нового рішення у справі.
Керуючись статтями 220, 221, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод
ім. Петровського» до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області від 02 липня 2007 року №18-5/3.22-42 «Про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів».
Постанова оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
