Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2014 р. м. Київ К/800/19162/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Весельської Т.Ф.,

Бутенка В.І.,

Гаманка О.І.,

провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Миколаївському району Березівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області до Прокурора Миколаївського району Одеської області про визнання протиправною та скасування постанови про проведення перевірки,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Миколаївському району Березівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2014 року, -

в с т а н о в и л а:

У травні 2013 року Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Миколаївському району Березівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області (далі - Відділ ДРАЦС) пред'явив у суді позов до Прокурора Миколаївського району Одеської області (далі - Прокурор) про визнання протиправною та скасування його постанови від 16 травня 2013 року про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законодавства у сфері надання адміністративних послуг з тих підстав, що питання нагляду за додержанням та застосуванням ним законодавства під час виконання владних управлінських функцій не входить до повноважень органів прокуратури, а є компетенцією Державної реєстраційної служби України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року позовні вимоги Відділу ДРАЦС задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Прокурора від 16 травня 2013 року № 34-2013р про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2014 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування касаційної скарги Відділ ДРАЦС посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухваленої ним постанови та залишення в силі постанови суду першої інстанції, яка ухвалена відповідно до закону і скасована помилково.

Прокурор своїм правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що 15 травня 2013 року Прокурор листом за № (16-57)-773-вих.13 витребував у Відділу ДРАЦС інформацію щодо адміністративних послуг, які ним надавалися у 2011 - 2013 роках, порядку та строків їх надання; графіку прийому суб'єктів звернень посадовими особами Відділу ДРАЦС; отримання та використання коштів державного і місцевого бюджетів, призначених для фінансування заходів з реформування системи надання адміністративних послуг, а також просив надати організаційно-розпорядчі акти із встановлення власних вимог щодо якості надання адміністративних послуг. Запитувані інформацію та документи, а також копії Положення про Відділ ДРАЦС та посадові обов'язки його працівників Прокурор зобов'язав надати йому до 10 години 17 травня 2013 року.

16 травня 2013 року Відділ ДРАЦС листом №387/03.1-25 надав Прокурору запитувані інформацію та матеріали, а наступного дня, 17 травня 2013 року, отримав від нього постанову від 16 травня 2013 року № 34-2013р про проведення у нього перевірки за додержанням і застосуванням законодавства, у порядку нагляду.

За наслідком перевірки, Прокурор 20 травня 2013 року вніс подання, яким зобов'язав Відділ ДРАЦС вжити заходів щодо усунення виявлених під час перевірки порушень чинного законодавства, а також причин і умов, які сприяли їхньому вчиненню, вирішити питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущенні порушень та повідомити його про результати розгляду подання.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та, відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушених прав, оскільки оскаржена постанова про проведення перевірки, як правовий акт індивідуальної дії, на день звернення позивача до суду, яким є 24 травня 2013 року, вичерпала свою дію фактом завершення перевірки, а тому не може бути скасована чи змінена після її виконання.

Втім, колегія суддів не погоджується з таким висновком апеляційного суду, оскільки він не ґрунтується на нормах матеріального права, зокрема, частини третьої статті 21 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-XII "Про прокуратуру" (у редакції Закону України від 18 вересня 2012 року № 5288-ІV "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури", який набрав чинності з 1 грудня 2012 року; далі - Закон № 1789-XII), згідно з якою постанова прокурора про здійснення перевірки може бути оскаржена до прокурора вищого рівня або суду в порядку адміністративного судочинства протягом десяти днів з дня одержання копії постанови.

Оскільки з адміністративним позовом про скасування постанови Прокурора від 16 травня 2013 року, копія якої отримана 17 травня 2013 року, Відділ ДРАЦС звернувся до суду 27 травня 2013 року, тобто в межах установленого частиною третьою статті 21 Закону № 1789-XII десятиденного строку, а саму перевірку Прокурор завершив 20 травня 2013 року, тобто до сплину строку на оскарження постанови про її здійснення, яким є 27 травня 2013 року, висновок апеляційного суду про обрання позивачем неналежного способу захисту порушених прав є помилковим. За таких обставин, ухвалена ним постанова залишатися в силі не може і підлягає скасуванню.

У той же час, не може залишатися в силі і постанова суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 20 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-XII "Про прокуратуру" (у редакції Закону України від 18 вересня 2012 року № 5288-ІV "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури", який набрав чинності з 1 грудня 2012 року; далі - Закон № 1789-XII) при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право:

1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, військових частин, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності без особливих перепусток, де такі запроваджено;

2) витребовувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних підприємств, установ та організацій рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення, мати доступ до відповідних інформаційних баз даних державних органів;

3) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;

4) мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом. Письмово вимагати подання в прокуратуру у визначений ним розумний строк зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, у тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність";

5) отримувати від посадових та службових осіб і громадян усні або письмові пояснення, в тому числі шляхом виклику відповідної особи до органу прокуратури.

При цьому, дії, передбачені пунктами 3, 4 та 5 можуть бути вчинені виключно під час проведення перевірки в порядку, передбаченому статтею 21 цього Закону.

Згідно з частиною третьою статті 21 Закону № 1789-XII, для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності, та обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої статті 20 цього Закону. Проведення перевірки без надання копії зазначеної постанови представнику підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичній особі - підприємцю не допускається.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, дають підстави для висновку про протиправність постанови Прокурора від 16 травня 2013 року про проведення перевірки з підстав порушення ним процедури щодо її здійснення, оскільки матеріали, необхідні для здійснення перевірки, він витребував у Відділу ДРАЦС і фактично провів перевірку ще до ухвалення постанови про її здійснення, що є неприпустимим.

Наведене, відповідно до статті 229 КАС України, надає суду касаційної інстанції підстави для ухвалення нової постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 222, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Миколаївському району Березівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області задовольнити частково.

Постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року та Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2014 року скасувати.

Позовні вимоги Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Миколаївському району Березівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області задовольнити.

Визнати протиправною постанову Прокурора Миколаївського району Одеської області від 16 травня 2013 року про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законодавства у сфері надання адміністративних послуг Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Миколаївському району Березівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Судді Т.Ф. Весельська

В.І. Бутенко

О.І. Гаманко