Історія справи

Постанова ВАСУ від 06.04.2017 року у справі №825/3522/14
Постанова ВАСУ від 06.04.2017 року у справі №825/3522/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" квітня 2017 р. м. Київ К/800/11824/15

К/800/10326/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий);

Калашнікової О.В.,

Кравцова О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційними скаргами Державної фінансової інспекції в Чернігівській області та комунального закладу «Березнянський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року у справі за позовом комунального закладу «Березнянський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради до Менської міжрайонної державної фінансової інспекції, Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про визнання незаконними та скасування пунктів вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальний заклад «Березнянський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр» звернувся до суду з адміністративним позовом до Менської міжрайонної державної фінансової інспекції, Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про визнання незаконними та скасування пунктів вимоги.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року позов задоволено частково.

Визнано незаконними та скасовано пункти 3, 7, 11 в повному обсязі; пункт 10 в частині 7355,02 грн., пункт 12 в частині 1947,13 грн. вимоги Менської міжрайонної державної фінансової інспекції від 01 жовтня 2014 року № 6-18/1744.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року залишено без змін.

Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, Державна фінансова інспекція в Чернігівській області та комунальний заклад «Березнянський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких посилаються на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просять: позивач - скасувати рішення судів в частині відмови у задоволенні позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити повністю, відповідач - скасувати рішення судів в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, коли вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Оскільки строни належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, пояснення сторін, перевіривши доводи касаційних скарг, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що відповідно до пункту 7.3.1.1 плану на II квартал 2014 року контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Чернігівській області, на підставі направлень на проведення ревізії від 27 червня 2014 року № 194 та № 195, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Березнянської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ст. Чернігівської обласної ради за період з 01 жовтня 2010 року по завершений період 2014 року, за результатами якої складено акт від 21 серпня 2014 року № 6-24/100.

На підставі зазначеного акту, Менською міжрайонною державною фінансовою інспекцією винесено вимогу від 01 жовтня 2014 року № 6/18/1744, якою позивача зобов'язано, зокрема:

- пунктом 3 - вжити заходів щодо повернення коштів в сумі 40880,56 грн., які незаконно отримані працівниками школи-інтернат при виплаті відповідних надбавок, та зайвого нарахування відпускних в сумі 2759,74 грн., в іншому випадку стягнути з осіб, винних у безпідставних виплатах коштів суму 2759,74 грн., у порядку та розмірі встановленому статтями 130-136 Кодексу Законів про працю України;

- пунктом 5 - вжити заходів щодо повернення коштів в сумі 43372,80 грн., які незаконно отримані працівниками школи-інтернат при виплаті матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, в іншому випадку стягнути з осіб, винних у безпідставних виплатах коштів суму 43372,80 грн., у порядку та розмірі встановленому статтями 130-136 Кодексу Законів про працю України;

- пунктом 7 - стягнути з осіб, винних у незаконній оплаті телефонних розмов на оператори мобільних телефонів в сумі 3222,80 грн., шкоду в порядку та розмірах, встановлених статтями 130-136 Кодексу Законів про працю України;

- пунктом 9 - відновити по обліку незаконне списання пального на суму 7178,44 грн. та стягнути з осіб винних у незаконному списані матеріальних цінностей в сумі 7178,44 грн. шкоду в порядку та розмірах, встановлених статтями 130-136 Кодексу Законів про працю України;

- пунктом 10 - вжити заходів щодо повернення коштів в сумі 12826,78 грн., які незаконно перераховані ФОП «ОСОБА_4.», ПП «Рембуд-2603» та фізичним особам за фактично невиконані роботи по поточних ремонтах, в іншому випадку стягнути з осіб, винних у безпідставних виплатах коштів суму 12826,78 грн., шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу Законів про працю України;

- пунктом 11 - встановлено завищення бюджетних асигнувань, які були профінансовані на суму 292867,00 грн.

- пунктом 12 - відновити по обліку незаконне списання продуктів харчування та харчової добавки «Карателька» на суму 3609,22 грн. та стягнути з осіб, винних у незаконному списані продуктів харчування шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу Законів про працю України.

Вважаючи зазначені пункти вимоги Менської міжрайонної державної фінансової інспекції від 01 жовтня 2014 року № 6-18/1744 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Згідно з пунктом 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Пунктом 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 визначено, що, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Отже, відповідачу надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

При цьому в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Виходячи з наведеного, у органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем пред'явлена вимога, яка вказує на виявлені збитки, їхній розмір та необхідність їх стягнення.

Оскільки збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення та можливість повернення майна перевіряє суд, який розглядає такий позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 15 квітня 2014 року №21-40а14, 21-63а14, який згідно зі статтею 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені правильно і повно, але при цьому суди допустилися порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Зважаючи на те, що судами при розгляді справи правильно та повно встановлені фактичні обставини справи, однак при прийнятті рішення допущені порушення норм матеріального права, які призвели до помилки при постановленні судових рішень, а також те, що у справі не вимагається збирання або додаткова перевірка доказів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про доцільність скасування постановлених у справі рішень та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційні скарги Державної фінансової інспекції в Чернігівській області та комунального закладу «Березнянський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради задовольнити частково.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року у справі - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову комунального закладу «Березнянський багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради до Менської міжрайонної державної фінансової інспекції, Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про визнання незаконними та скасування пунктів вимоги - відмовити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: