Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" лютого 2014 р. м. Київ К/800/50993/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів: Гончар Л.Я., Чалого С.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2013 року

у справі № 826/4489/13-а

за позовом Державного підприємства «Держекоінвест»

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області

про скасування постанови від 13.03.2013 № 20/7-Ю

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013 року Державне підприємство «Держекоінвест» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області про скасування постанови від 13.03.2013 № 20/7-Ю.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.05.2013 залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2013, позов задоволено. Постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області від 13.03.2013 № 20/7-Ю, якою накладено штраф у розмірі 11 147 грн. за правопорушення, передбачене пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» скасовано.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами норм матеріального та процесуального права, відмовити у задоволенні позову.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом першим частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, між Державним агентством екологічних інвестицій України та Державним підприємством «Держекоінвест» 29.05.2012 було укладено договір №15/2012 на делегування повноважень щодо здійснення функцій замовника при реалізації проекту цільових екологічних (зелених) інвестицій.

На виконання умов вказаного договору №15/2012, ДП «Держекоінвест» (Замовник) укладено з ТОВ «АНТІС ТРЕЙД» (Підрядник) договір від 14.06.2012 №18/11 про закупівлю за державні кошти.

Згідно з пунктом 1.2 договору від 14.06.2012 №18/11 Підрядник зобов'язується на власний ризик, своїми та залученими силами, засобами та закупленими матеріальними ресурсами (в т.ч. обладнанням) виконати роботи з капітального ремонту об'єктів соціальної сфери у Житомирській області (теплосанація 6 об'єктів) та здати закінчені роботи в порядку і строк, встановлений цим договором, а Замовник зобов'язується прийняти закінчені роботи і оплатити їх. Перелік об'єктів та їх місцезнаходження наведено в Додатку №2 до договору.

З метою здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у сфері містобудування Інспекцією, відповідно до наказу від 24.12.2012 № 374-од «Про затвердження планових заходів на I квартал 2013 року» планувалось проведення планової перевірки з 18 лютого 2013 року на об'єктах, замовником на яких є ДП «Держекоінвест», про що позивачу було направлено лист від 11.02.2013 №7-17/477, згідно якого, Інспекція просила направити уповноваженого представника позивача для здійснення перевірки наведених у листі об'єктів та надати належну проектну, технічну та виконавчу документацію.

Як вірно установлено судами першої та апеляційної інстанцій, зазначений лист Інспекції ДАБК у Житомирській області було отримано ДП «Держекоінвест», що підтверджується штампом з вхідним номером 283/11 від 13.02.2013.

Але керівник ДП «Держекоінвест» не забезпечив явку представників для участі у проведенні перевірки та не надав необхідних документів.

У зв'язку з відсутністю представників позивача при проведенні перевірки об'єкта - капітальний ремонт будівлі Чуднівської гімназії за адресою: м. Чуднів, вул. 50-років Жовтня, 1, Інспекцією 28.02.2013 було складено Акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.02.2013 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.02.2013 №12.

На підставі Акту про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 28.02.2013 Інспекція прийняла постанову від 13.03.2013 №20/7-Ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 11 147,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Житомирській області не доведено вчинення позивачем правопорушення, передбаченого пунктом 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, відповідальність за яке, встановлена пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх помилковими з огляду на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають, зокрема, право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Так, за приписами пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 23.05.2011 № 553, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право:

1) безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом;

3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку стану дотримання суб'єктами містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в тому числі під час застосування будівельної продукції;

6) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли професійну атестацію;

8) отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

9) вимагати у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;

11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

Посадовим особам інспекції забороняється вимагати інформацію та документи, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

Порядок оформлення результатів державного архітектурно-будівельного контролю визначені пунктами 15-21 цього Положення, за приписами яких за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

У зв'язку з цим слід зазначити, що наказом Міністерства регіонального розвитку; будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 № 240 затверджено форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

До таких актів, віднесено: Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та Акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

Отже, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що наказом Міністерства регіонального розвитку; будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 № 240 затверджено лише дві форми актів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Тобто, у зв'язку з не забезпеченням позивачем явки представників та ненаданням необхідної документації, Інспекція під час проведення перевірки, могла скласти лише Акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що за приписами Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю присутність суб'єкта містобудування визначено як право, а не його обов'язок.

Слід зазначити, що пункт 14 Порядку встановлює, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Також подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельний контролю.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що позивач своїми діями, а саме: не забезпеченням явки представників, ненаданням необхідної документації унеможливив проведення планової перевірки на об'єкті капітального ремонту будівлі Чуднівської гімназії за адресою: м. Чуднів, вул. 50-років Жовтня, 1, вчинив правопорушення, передбачене пунктом 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, відповідальність за яке, встановлена пунктом 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

За вказаних обставин постанова Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Житомирській області від 13.03.2013 № 20/7-Ю про накладення штрафу є правомірною.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга заслуговує на увагу та її доводи підтверджуються викладеними нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2013 року в цій справі скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.