Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" грудня 2014 р. м. Київ К/800/4341/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Управління міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Управління міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року,

встановив:

У липні 2011 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовною заявою до Управління міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (далі - УМВС України в Херсонській області) про зобов'язання надати довідку про право користуватися пільгами згідно із Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ «Про міліцію» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 565-ХІІ).

На обґрунтування позову ОСОБА_4 зазначив, що проходив службу в органах міліції. 28 липня 2004 року він звільнений на підставі наказу від 28 липня 2004 року № 94 о/с за підпунктом «в» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Положення), - через обмежений стан здоров'я. Йому було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Згідно зі статтею 22 Закону № 565-ХІІ він має право на 50 % знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством.

У травні 2011 року позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу йому довідки про право на пільги, передбачені статтею 22 Закону № 565-ХІІ. Однак йому було відмовлено.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року, позов задоволено: зобов'язано УМВС України в Херсонській області надати ОСОБА_4 довідку про право на пільги, визначені Законом № 565-ХІІ.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що чинне законодавство не передбачає пільг для осіб, які звільнені на підставі підпункту «в» пункту 64 Положення через обмежений стан здоров'я.

Сторони у судове засідання не з'явились. Про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. З огляду на це, суд розглядає подану касаційну скаргу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 з 1 листопада 1987 року проходив службу в органах внутрішніх справ України. На підставі наказу УМВС України в Херсонській області від 28 липня 2004 року № 94 о/с, його було звільнено на підставі підпункту «в» пункту 64 Положення через обмежений стан здоров'я.

Відповідно до Закону № 2262-ХІІ позивачу призначена пенсія за вислугою років.

30 травня 2011 року позивач звернувся із заявою до відповідача щодо видачі довідки про право на пільги, передбачені частиною четвертою статті 22 Закону № 565-ХІІ.

Листом від 21 червня 2011 року позивача повідомлено, що працівники міліції, які звільнені зі служби за обмеженим станом здоров'я, не мають право на пільги. Відповідно до статті 22 Закону № 565-ХІІ право на пільги зберігаються за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, а так як позивач був звільнений через обмежений стан здоров'я, а не за вказаними у Законі формулюваннями, задовольнити прохання щодо надання довідки на пільги немає підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що на працівника органів внутрішніх справ України, звільненого зі служби на підставі підпункту «в» пункту 64 Положення (через обмежений стан здоров'я), поширюється право на збереження пільг, передбачене статтею 22 Закону № 565-ХІІ.

Порядок та умови проходження служби в міліції згідно з частиною першою статті 18 Закону № 565-ХІІ регламентуються Положенням.

У пункті 64 Положення закріплено перелік підстав для звільнення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу зі служби.

Частиною шостою статті 22 Закону № 565-ХІІ визначено підстави, звільнення за якими передбачає право на збереження пільг, встановлених цим Законом, а саме: за віком, хворобою або вислугою років, які відповідають підпунктам «а», «б» пункту 64 Положення.

Таким чином, незалежно від наявності умов для призначення пенсії за вислугу років, перелік яких міститься у статті 12 Закону № 2262-ХІІ, право на збереження установлених Законом № 565-ХІІ пільг має лише працівник міліції, звільнений зі служби з підстав, визначених у статті 22 цього Закону, тобто за віком, хворобою або вислугою років.

Оскільки суди встановили, що ОСОБА_4 було звільнено з органів внутрішніх справ в запас відповідно до підпункту «в» пункту 64 Положення - через обмежений стан здоров'я, тобто не з підстав, передбачених частиною шостою статті 22 Закону № 565-ХІІ, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про протиправність відмови УМВС у видачі довідки позивачу про право на пільги.

Такий висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 26 червня 2012 року (№ 21-170а12), 23 квітня 2013 (№ 21-96а13), 12 листопада 2013 року (№ 21-398а13), 4 березня 2014 року (№ 21-1а14), 11 березня 2014 року (№ 21-496а13), 8 квітня 2014 року (№ 21-42а14), 13 травня 2014 року (№ 21-66а14), 8 липня 2014 року (№ 21-196а14).

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 223, статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Управління міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області задовольнити.

Скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року.

Прийняти нову постанову.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 до Управління міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.