Історія справи

Постанова ВАСУ від 04.08.2014 року у справі №800/160/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2014 року м. Київ справа № 800/160/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Карася О.В.

Пилипчук Н.Г.

Сіроша М.В.

Рибченка А.О.

за участі секретаря Ковтун О.С.

представника позивача ОСОБА_4

відповідача Єрмакової К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії України про скасування рішення та зобов?язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року ОСОБА_6 пред'явив позов до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі-Комісія) в якому просив скасувати рішення Комісії від 16.01.2014 №123/дп-14 про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Миколаївського окружного адміністративного суду ОСОБА_9, справу передати до Комісії для подальшого розгляду та зобов?язати її прийняти рішення по суті заяви ОСОБА_6 від 28.10.2013.

В обґрунтування позову зазначив, що 28 жовтня 2013 року він звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Миколаївського окружного адміністративного суду ОСОБА_9, яка при постановленні 30 вересня 2013 року ухвали у справі №814/1012/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області, в.о. начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області Циган І.М. про визнання дій протиправними, зобов?язання вчинити певні дії, допустила істотні порушення норм процесуального законодавства, позбавивши заявника конституційного права на судовий захист.

В письмовому запереченні проти позову Вища кваліфікаційна комісія суддів України просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що при розгляді скарги на дії судді Комісія керувалася Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та Регламентом Комісії. У встановленому Законом порядку членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_8 проведена перевірка заяви позивача від 28 жовтня 2013 року та складений висновок з пропозицією про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Миколаївського окружного адміністративного суду ОСОБА_9. На підставі даного висновку на засіданні Комісії прийнято рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи щодо названого судді. Про прийняте рішення позивача повідомлено письмово (а.с. 7-10).

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення позивача і представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

У листопаді 2013 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшла заява ОСОБА_6 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Миколаївського окружного адміністративного суду ОСОБА_9 з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». У скарзі зазначалось, що 19 серпня 2013 року ним до канцелярії суду була здана змінена позовна заява. 30 вересня 2013 року суддя ОСОБА_9 за клопотанням відповідача залишила первісну позовну заяву без розгляду, а змінену позовну заяву так і не розглянула.

12 грудня 2013 року членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_8 складено висновок з пропозицією відмовити у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Миколаївського окружного адміністративного суду ОСОБА_9. Висновок члена Комісії мотивований тим, що обставини, які викладені у скарзі, не можуть бути підставою дисциплінарної відповідальності судді, визначених статтею 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (а.с. 90-92).

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 16 січня 2014 року №123/дп-14 у відкритті дисциплінарної справи щодо судді Миколаївського окружного адміністративного суду ОСОБА_9 відмовлено з підстав, зазначених у висновку члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_8 (а.с.93-95).

Про прийняте Комісією рішення позивача повідомлено листом від 07 лютого 2014 року № 8вк-8010/13 за підписом члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_8 (а.с. 7, 96).

Статус, порядок роботи та повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також члена Комісії визначені у главі 2 розділу VI Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI (далі - Закон). За своїм статусом Вища кваліфікаційна комісія суддів України є постійно діючим органом у системі судоустрою України, що діє у складі одинадцяти членів (статті 90, 92 Закону), та здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів місцевих та апеляційних судів (пункт 1 частини першої статті 85 Закону).

Стаття 84 Закону визначає дисциплінарне провадження як процедуру розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.

Відповідно до частини першої статті 83 цього Закону суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження, зокрема, з підстав істотних порушень норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язаних, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтованого вжиття заходів забезпечення позову, а також порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу).

В силу частини першої статті 86 Закону дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, відкриття дисциплінарної справи, її розгляд і прийняття рішення органом, що здійснює дисциплінарне провадження. Згідно із частиною другою статті 86 Закону перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді місцевого чи апеляційного суду до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у порядку, встановленому цим Законом.

У частині третій статті 86 Закону закріплено, що під час здійснення перевірки член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України має право ознайомлюватися з матеріалами судових справ, робити з них копії, опитувати суддів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян та їх об'єднань необхідну для проведення перевірки інформацію. Відповідно до частини шостої статті 86 Закону член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за результатами перевірки складає висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки, та пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи. Висновок члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті вирішує Вища кваліфікаційна комісія суддів України (частина сьома статті 86 Закону).

Комісія діє виключно в межах повноважень, визначених статтею 91 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у тому числі розглядає заяви і повідомлення про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих і апеляційних судів та за наявності підстав порушує дисциплінарні справи і здійснює дисциплінарне провадження.

При цьому Комісія не є органом правосуддя та не наділена повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність і обґрунтованість судових рішень.

В силу частини першої статті 6 Закону суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу.

При офіційному тлумаченні положень частини другої статті 126 Конституції України, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 1 грудня 2004 року №19-рп/2004 зазначив, що положення частини другої статті 126 Конституції України «вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється» треба розуміти як забезпечення незалежності суддів у зв'язку із здійсненням ними правосуддя, а також як заборону щодо суддів будь-яких дій незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних та юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо.

Верховний Суд України в пункті 10 постанови Пленуму №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» зазначив, що відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом. Органи, які вирішують питання про дисциплінарну відповідальність та відповідальність за порушення присяги судді, не наділені законом повноваженнями оцінювати законність судового рішення.

У Рішенні Конституційного Суду України №2-рп/2011 від 11 березня 2011 року викладена позиція, відповідно до якої оцінка процесуальних дій суддів щодо розгляду конкретної судової справи може здійснюватись тільки судами апеляційної і касаційної інстанції.

Аналізуючи положення законодавства України, зокрема стосовно повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та порядку розгляду і вирішення нею звернень відносно суддів, та копії матеріалів дисциплінарного провадження №8вк-8010/13, суд приходить до висновку, що розгляд і вирішення скарги позивача здійснено із додержанням процедури, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Комісія не наділена повноваженнями встановлювати та оцінювати обставини у судових справах, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, перевіряти законність судових рішень.

Наведені позивачем обставини і доводи, за наявності передбачених законодавством підстав, можуть бути встановлені та перевірені виключно в межах процедури перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку. Зокрема, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу судді Миколаївського окружного адміністративного суду ОСОБА_9 від 30 вересня 2013 року Одеським апеляційним адміністративним судом.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись статтями 160-163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії України про скасування рішення та зобов?язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і не підлягає перегляду Верховним Судом України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.В.Карась

Н.Г.Пилипчук

М.В.Сірош

А.О.Рибченко