Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" липня 2016 р. м. Київ К/9991/65776/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Латишевої Л.П.

представника відповідача Воєводіна Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Улісс енд Ко»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.07.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012

у справі № 2а-6131/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Улісс енд Ко»

до Державної фіскальної служби України,

треті особи: 1. Головне управління ДФС у м. Києві,

2.Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва Головного управління ДФС у м.Києві,

про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Юридична фірма «Улісс енд Ко» подало позов про визнання протиправною бездіяльності ДПС України щодо невнесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації ТОВ «Юридична фірма «Улісс енд Ко» платником податку на додану вартість та неповернення свідоцтва платника податку на додану вартість № 100280320 на бланку ф. № 2-ПДВ, серії НБ № 323482, виданого ДПІ у Шевченківському районі м.Києва, з початком дії 19.04.2010, зобов'язання ДПС України внести до реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації ТОВ «Юридична фірма «Улісс енд Ко», зобов'язання ДПС України повернути ТОВ «Юридична фірма «Улісс енд Ко» свідоцтво платника податку на додану вартість № 100280320 на бланку ф. № 2-ПДВ, серії НБ № 323482, з початком дії 19.04.2010.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.07.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012, в задоволенні позову відмовлено повністю.

ТОВ «Юридична фірма «Улісс енд Ко» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю. Посилається на порушення судами попередніх інстанцій ст. 55 Конституції України, ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом касаційної інстанції здійснено заміну відповідача у справі - Державної податкової служби України правонаступником - Державною фіскальною службою України, - заміну третьої особи - Державної податкової служби у м.Києві правонаступником - Головним управлінням ДФС у м. Києві, - заміну третьої особи - Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби правонаступником - Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Головного управління ДФС у м.Києві.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

ТОВ «Юридична фірма «Улліс енд КО» було зареєстровано платником податку на додану вартість, про що видано свідоцтво платника податку на додану вартість № 100280320 на бланку ф. № 2-ПДВ, серії НБ № 323482, з початком дії - 19.04.2010.

Рішенням ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 24.06.2011 № 500/29 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Юридична фірма «Улліс енд КО» (податковий номер 37026380). Правовою підставою для анулювання визначено пп. «ж» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, фактичною - в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.06.2011 наявний запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

ТОВ «Юридична фірма «Улліс енд КО» звернулося до ДПА у м.Києві зі скаргою від 28.07.2011 на рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Скарга отримана ТОВ «Юридична фірма «Улліс енд КО» 02.08.2011, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. У скарзі ТОВ «Юридична фірма «Улліс енд КО» поставлено вимоги про скасування рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Києва про анулювання свідоцтва реєстрації платника податку на додану вартість.

Про розгляд скарги ДПА у м.Києві повідомило ТОВ «Юридична фірма «Улліс енд КО» листом від 31.08.2011 № 8738/10/29-105. Скарга не була задоволена. Цей лист надісланий на адресу ТОВ «Юридична фірма «Улліс енд КО» 07.09.2011.

ТОВ «Юридична фірма «Улліс енд КО» звернулося до ДПА України із заявою від 29.09.2011 про внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації ТОВ «Юридична фірма «Улліс енд КО» та повернення свідоцтва платника ПДВ № 1000280320 на бланку ф.№2-ПДВ, серії НБ № 323482, виданого ДПІ у Шевченківському районі м.Києва, або про видачу нового свідоцтва з датою початку дії 19.04.2010. При цьому ТОВ «Юридична фірма «Улліс енд КО» посилалося на положення абз. 2 п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України, вважаючи, що його скарга є повністю задоволеною, оскільки вмотивоване рішення за скаргою не було надіслано протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги.

ДПС України листом від 02.11.2011 № 4782/6/18-3115 повідомило ТОВ «Юридична фірма «Улісс енд КО» про те, що розгляд скарги від особи, реєстрацію якої анульовано за ініціативою податкового органу, здійснюється у строки та порядку, визначені Законом України «Про звернення громадян». Таким чином, вимоги ТОВ «Юридична фірма «Улісс енд КО», викладені у заяві від 29.09.2011, фактично залишені без задоволення.

ТОВ «Юридична фірма «Улісс енд КО» вважає протиправною бездіяльність ДПС України щодо не внесення до реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації платником податку на додану вартість та неповернення свідоцтва платника податку на додану вартість з початком дії 19.04.2010. Свою позицію обґрунтовує тим, що згідно з вимогами абз. 2 п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України скарга на рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, відповідь на яку не було надіслано ДПА у м.Києві протягом 20 днів, вважається задоволеною у повному обсязі, а рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідно, скасованим.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПА України від 22.12.2010 № 978 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1400/18695, та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 № 1394 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 за № 1369/20107, не передбачено такої підстави для внесення до реєстру платників податку на додану вартість запису по відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, як задоволення скарги платника податку на додану вартість на рішення податкового органу про анулювання реєстрації такого платника в силу закону.

Суд касаційної інстанції не може погодитися з таким вирішенням справи, з огляду на таке.

Право платників податків оскаржити в адміністративному або судовому порядку рішення, прийняті контролюючим органом, передбачено п. 56.1, п. 56.2 п. 56 ст. 56 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 56.2. ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Пунктом 56.8. ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Водночас пунктом 6.1 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 978 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1400/18695 (який був чинним на час подання позивачем скарги на рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника податку) (далі - Положення № 978), передбачено, що у разі надходження скарги від особи, реєстрацію якої анульовано за ініціативою податкового органу, така скарга розглядається у строки та порядку, визначені Законом України «Про звернення громадян».

Суд касаційної інстанції знаходить правильною позицію судів попередніх інстанцій про надання переваги в застосуванні положенням п. 56.8. ст. 56 Податкового кодексу України, які мають вищу юридичну силу, ніж положення підзаконного нормативно-правового акту, та вважає, що контролюючий орган зобов'язаний був прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику податку протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги.

Згідно з абз. 2 п. 56.9. ст. 56 Податкового кодексу України якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Як достовірно встановлено судами попередніх інстанцій, податковий орган не надіслав позивачу вмотивованого рішення за скаргою останнього протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги. Тому, скарга позивача, в якій він ставив вимоги про скасування рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Києва про анулювання свідоцтва реєстрації платника податку на додану вартість, вважається повністю задоволеною, а зазначене рішення - скасованим.

Пунктом 6.2 Положення № 978 передбачено, що однією з підстав для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення податкового органу про скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Цим пунктом передбачено, що рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Водночас порядок внесення центральним органом державної податкової служби змін до Реєстру у разі коли скарга платника податку на додану вартість на рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вважається задоволеною на користь платника в силу закону законодавством прямо не передбачено.

Разом з тим центральний орган державної податкової служби, який мав повноваження для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру, повинен був виходити з того, що скарга позивача, в якій він ставив вимоги про скасування рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Києва про анулювання свідоцтва реєстрації платника податку на додану вартість, вважається повністю задоволеною, а зазначене рішення - скасованим. У такому випадку прийняття окремого рішення податкового органу про скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість не відбувається, однак фактично вважається, що таке рішення існує в силу закону.

Враховуючи наведене, Державна податкова служба України, правонаступником якої на даний час є Державної фіскальної служби України, мала відновити статус позивача як платника податку на додану вартість з часу реєстрації таким платником на тій підставі, що рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є скасованим.

Не вчинивши такі дії, Державна податкова служба України, правонаступником якої на даний час є Державної фіскальної служби України, допустила протиправну бездіяльність.

Відповідно до п. 183.12 ст. 183 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку.

Відповідно до п. 2.3. розділу ІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (чинного на час вирішення справи судом касаційної інстанції), формування та ведення Реєстру здійснює Державна фіскальна служба України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист, зокрема прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суд касаційної інстанції вважає, що порушене право платника податку на додану вартість на відновлення його відповідного статуту шляхом внесення відповідних змін до Реєстру має бути захищено судом шляхом задоволення позову в частині вимог про визнання протиправної бездіяльності щодо невнесення до реєстру платників податку на додану вартість запису про скасування анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, здійсненого за рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва від 24.06.2011 № 500/29, та в частині зобов'язання Державної фіскальної служби України внести до реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації позивача.

У задоволенні решти позову слід відмовити, оскільки Державна фіскальна служба України при внесенні відповідних змін до Реєстру має діяти у відповідності з порядком, передбаченим відповідним Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість в редакції, чинній на час вчинення таких дій.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Улісс енд Ко» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.07.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо невнесення до реєстру платників податку на додану вартість запису про скасування анулювання реєстрації ТОВ «Юридична фірма «Улісс енд Ко» платником податку на додану вартість, здійсненого за рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва від 24.06.2011 № 500/29.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України внести до реєстру платників ПДВ запис про відміну анулювання реєстрації ТОВ «Юридична фірма «Улісс енд Ко».

У задоволенні решти позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В.Ланченко

Ю.І. Цвіркун