Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2015 року м. Київ К/9991/26302/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Вербицька О.В., Зайцева М.П.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (правонаступник Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області)

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29.09.2011

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012

у справі № 2а/0270/3291/11 Вінницького окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Гніванський гранітний кар'єр»

до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (МДПІ)

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.09.2011, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012, позов задоволено: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ від 30.06.2011 №№ 0000172301, 0000182301.

У касаційній скарзі Вінницька ОДПІ просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у частині визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2011 № 0000172301 у частині визначення ТОВ «Гніванський гранітний кар'єр» податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 47036,00 грн., у т.ч. 37628,00 грн. за основним платежем та 9408,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та податкового повідомлення-рішення від 30.06.2011 № 0000182301 у частині визначення ТОВ «Гніванський гранітний кар'єр» податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6167,00 грн., у т.ч. 4933,00 грн. за основним платежем та 1234,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку ТОВ «Гніванський гранітний кар'єр» грошових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 15.06.2011 № 37/23/35558713. Згідно з цими висновками товариство порушило норми пункту 3.1 ст.3, пункту 5.1. підпунктів 5.3.2. 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5, підпунктів 8.3.1. 8.3.2 пункту 8.3, підпункту 8.6.1 пункту 8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР): завищено валові витрати у податковому обліку за 4-й квартал 2010 року на загальну суму 146433,00 грн., а саме: 129100,00 грн. - витрати на оплату товарів та послуг з виконання будівництва та капітального ремонту основних фондів, які підлягають амортизації; 1333,00 грн. та 16000,00 грн. - витрати на оплату товарів за безтоварними поставками від ТОВ «БКС Імпекс ГМБХ» та ПП «Сканто» відповідно; завищено амортизаційні відрахування у податковому обліку за 1, 2, 3 та 4-й квартали 2010 року на загальну суму 21414,00 грн. у зв'язку з неправильним застосуванням норм амортизації та визначенням балансової вартості основних засобів. У результаті цих порушень норм Закону № 334/94-ВР товариство занизило податкові зобов'язання з податку на прибуток на 41962,00 грн. у податковому обліку за 1, 2, 3 та 4-й квартали 2010 року. Крім того, згідно з актом перевірки позивач порушив норми підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4., 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), завищивши суму податкового кредиту на загальну суму 440342,00 грн. у податковому обліку за квітень, травень, червень, липень, вересень, грудень 2010 року: 1) у податковому обліку за травень, червень, вересень 2010 року до сум податкового кредиту включені суми ПДВ, не підтверджені податковими накладними, в тому числі: 34707,00 грн. - сплачені на розрахунковий рахунок ГДСП «Борське»; 5004,00 грн. та 3459,00 грн.- ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», 2473,00 грн. - ВАТ «Гніванський завод спецзалізобетону»; 2) у податковому обліку за квітень, червень і вересень 2010 року повторно включені суми ПДВ за податковими накладними, виписаними ТОВ «Підприємство трансформаторних підстанцій», - 2333,00 грн.; ПП «Давю» - 2600,00 грн., ТОВ «Цеппелін Україна» - 4300,00 грн.; 3) суми податкового кредиту за червень, липень 2010 року безпідставно збільшені на 102000,00 грн. та 280000,00 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ «Експертжитлобуд» та ТОВ «Будівельна компанія «Славутич-2005» відповідно, які не відповідають підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (опис номенклатури товарів та їх кількість не відповідають номенклатурі товарів, вказаних у товарних накладних, на підставі яких ці товари оприбутковані); 4) завищена сума податкового кредиту за грудень 2010 року на 266,00 грн. та 3200,00 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ «БКС Імпекс ГМБХ» та ПП «Сканто» без фактичної поставки товару. У результаті вказаних порушень Закону № 168/97-ВР позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 440342,00 грн. у податковому обліку за квітень, травень, червень, липень, вересень, грудень 2010 року

За наслідками перевірки ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.06.2011: № 0000172301 - про збільшення ТОВ «Гніванський гранітний кар'єр» грошового зобов'язання із податку на прибуток на 41962,00 грн. за основним платежем та 10491,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000182301 - про збільшення грошового зобов'язання із податку на додану вартість на 440342,00 грн. за основним платежем та 110086,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

У судовому процесі встановлено, що позивач відніс до складу валових витрат у податковому обліку за 4-й квартал 2010 року витрати у сумі 129100,00 грн. в оплату товарів та послуг на будівництво об'єктів основних фондів, які обліковуються по рахунку 15 «капітальні інвестиції».

Відповідно до підпункту 5.3.2 пункту 5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею (підпункт 8.1.1 пункту 8.1 ст. 8 цього Закону).

Підпунктом 8.1.2 пункту 8.1 цієї статті встановлено, що амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Застосувавши наведені правові норми, суди першої та апеляційної інстанцій зробили правильний висновок про неправомірність включення позивачем витрат на будівництво основних фондів до складу валових витрат у 4-у кварталі 2010 року, оскільки такі витрати підлягають амортизації, і, як наслідок, про правомірне донарахування позивачу податкових зобов'язань із податку на прибуток у сумі 32275,00 грн.

У судовому процесі позивач визнав факт завищення амортизаційних відрахувань у податковому обліку за 1, 2, 3 та 4-й квартали 2010 року на загальну суму 21414,00 грн. у зв'язку з неправильним застосуванням норм амортизації та визначенням балансової вартості основних фондів, на які нараховувалась амортизація у податковому обліку, у зв'язку з чим суди зробили правильний висновок про правомірне донарахування податковим органом позивачу податкових зобов'язань із податку на прибуток у сумі 5353,00 грн. Такий висновок відповідає правильному застосуванню норми частини 3 ст. 72 КАС України, якою встановлено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Крім того, у судовому процесі позивач визнав факт повторного включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість у загальній сумі 4933,00 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ «Підприємство трансформаторних підстанцій» та ПП «Давю».

Правильно встановивши обставини у справі щодо порушення позивачем вищенаведених норм і зробивши правильний висновок про правомірне донарахування позивачу податкових зобов'язань із податку на прибуток у сумі 37628,00 грн. (32275,00 +5353,00) та з податку на додану вартість у сумі 4933,00 грн., суди попередніх інстанцій, разом з тим, дійшли висновку про наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 30.06.2011 № 0000172301 та № 0000182301 в цілому, пославшись на те, що суми грошових зобов'язань цими податковими повідомленнями-рішеннями визначені без розмежування підстав їх донарахування. Таке, однак, не відповідає встановленим у справі обставинам, оскільки суми грошових зобов'язань, стосовно яких суд зробив висновок про правомірне донарахування, встановлені в судових рішеннях, ухвалених у справі, і сторонами не оспорюються.

Відповідно до пункту 123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 30.06.2011 № 0000172301 підлягає скасуванню у частині збільшення позивачу грошового зобов'язання із податку на прибуток на 4334,00 грн. (41962,00 - 37628,00) за основним платежем та 1084,00 грн. (10491 - (37628* 25 % ) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)., а № 0000182301 - у частині збільшення позивачу грошового зобов'язання із податку на додану вартість на 435409,00 грн. (440342,00 - 4933,00 ) за основним платежем та 108852,00 (110086,00 - (435409 *25 %) грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

З приводу доводів ДПІ у касаційній скарзі щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позову в повному обсязі, то вони не є обґрунтованими, оскільки суди попередніх інстанцій правильно встановили обставини у справі стосовно господарських операцій позивача з ТОВ «БКС Імпекс ГМБХ» та ПП «Сканто», формування податкового кредиту за податковими накладними, виписаними ГДСП «Борське», ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», ВАТ «Гніванський завод спецзалізобетону»; ТОВ «Цеппелін Україна», ТОВ «Експертжитлобуд» та ТОВ «Будівельна компанія «Славутич-2005». Так, суд встановив, що суми ПДВ за податковими накладними, виписаними ГДСП «Борське», ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», ВАТ «Гніванський завод спецзалізобетону»; ТОВ «Цеппелін Україна», включені позивачем до податкового кредиту в податковому звітному періоді згідно з реєстром отриманих податкових накладних. Висновок суду про відповідність податкових накладних від 30.07.2010 № 68, виписаної ТОВ «Експертжитлобуд», та від 24.06.2010 № 933, виписаної ТОВ «Будівельна компанія «Славутич-2005», вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР підтверджується приєднаними до справи копіями цих податкових накладних.

Вище зазначені обставини встановлені судом з дотриманням норм статей 69, 70, 71, 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 225 цього Кодексу суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби задовольнити частково, змінити постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29.09.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012, позов задовольнити частково: скасувати податкові повідомлення-рішення Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області від 30.06.2011: № 0000172301 у частині збільшення позивачу грошового зобов'язання із податку на прибуток на 4334,00 грн. за основним платежем та 1084,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).,та № 0000182301 у частині збільшення позивачу грошового зобов'язання із податку на додану вартість на 435409,00 грн. за основним платежем та 108852,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: ПідписЄ.А. УсенкоСудді ПідписО.В. Вербицька ПідписМ.П. Зайцев