Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" грудня 2014 р. м. Київ К/800/54653/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Весельської Т.Ф.,

Кобилянського М.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області (далі -Управління) про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни,

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області на постанову Городоцького районного суду Львівської області від 14 листопада 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом, в подальшому уточненим, до Управління про нарахування недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дітям війни за 2006-2009 роки.

Постановою Городоцького районного суду Львівської області від 12 жовтня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 6 липня 2010 року, позов задоволено частково. Зобов'язано Управління провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2012 року постанову Городоцького районного суду Львівської області від 12 жовтня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 6 липня 2010 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції для розгляду позовних вимог ОСОБА_2 за 2009 рік.

Постановою Городоцького районного суду Львівської області від 14 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року, позов задоволено частково. Зобов'язано Управління провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком за період з 1 січня 2009 року по 12 жовтня 2009 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Управління просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 отримує пенсію та відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-ІV (далі - Закон №2195-ІV) має правовий статус дитини війни. Крім того, згідно зі статтею 6 цього Закону вона має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Частиною першою статті 6 Закону №2195-ІV встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону №2195-ІV.

Однак, Законом України від 19 січня 2006 року №3367-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» пункт 17 статті 77 виключено та статтею 110 (викладеною цим Законом у новій редакції) установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Цей Закон був опублікований 22 березня 2006 року, а тому набрав чинності 2 квітня 2006 року.

Тобто, з 2 квітня 2006 року стаття 6 Закону №2195-ІV знову почала діяти. Але підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як визначив законодавець, могло здійснюватись лише за певних умов, зокрема: поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Оскільки, зазначені у Законі №2195-ІV умови в 2006 році не настали, тому необхідно відмовити в задоволенні позову щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії позивачу за 2006 рік.

Законом України від 19 грудня 2006 року №489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема пунктом 12 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону №2195-ІV та статтею 111 встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону №2195-ІV виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рн/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону.

Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті Закону №2195-ІV. Тобто, з часу прийняття цього рішення у позивача відновилось право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28 грудня 2007 року №107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема підпунктом 2 пунктом 41 Розділу ІІ, були внесені зміни у статтю 6 Закону №2195-ІV, відповідно до яких, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнані неконституційними положення підпункту 2 пункту 41 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо змін, внесених до статті 6 Закону №2195-ІV.

Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 6 Закону №2195-ІV в їх первинній редакції.

Враховуючи викладене, право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виникло у позивача лише з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Стосовно підвищення пенсії за 2009 рік, то дія статті 6 цього Закону не обмежувалась Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», тому дітям війни підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у 2009 році мало виплачуватися в повному обсязі.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії повинні були здійснюватися в розмірі, встановленому відповідно до статті 6 Закону №2195-ІV.

Оскільки пенсійні виплати здійснюються на постійній основі один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на визначений строк, із зазначенням кінцевого терміну.

Крім того, вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

Таким чином, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 223 і статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області задовольнити частково.

Постанову Городоцького районного суду Львівської області від 14 листопада 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2014 року у даній справі скасувати. Ухвалити нове рішення. Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_2 щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачену статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та з урахуванням виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді Т.Ф. Весельська

М.Г. Кобилянський