Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/45657/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В.,

Васильченко Н.В.,

Леонтович К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Простір" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року у справі № 2а-16705/10/2670 за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Простір", третя особа: ОСОБА_4, про стягнення заборгованості в розмірі 211157,79грн., -

в с т а н о в и л а:

Державна інспекція з контролю за цінами в м. Києві звернулася в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Простір" про стягнення економічних санкцій у розмірі 211157,79 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем не здійснено необхідний розрахунок тарифу на утримання будинку та прибудинкової території по будинку, що знаходиться на його обслуговуванні та не надано його для погодження до Київської міської державної адміністрації, чим порушено державну дисципліну цін в частині застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року, позовні вимоги задоволено: стягнуто з відповідача в дохід державного бюджету суму необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 70 385,93 грн.; стягнуто з відповідача в дохід державного бюджету суму штрафу у розмірі 140 771,86 грн.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, ТОВ "Сервісна компанія "Простір" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та відмовити у позові.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Державною інспекцією з контролю за цінами в м. Києві, відповідно до положень статті 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення", постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року №1819 "Питання Державної інспекції з контролю за цінами" та пункту 4.1.3 Плану роботи на ІІ квартал 2010 року, проведена планова перевірка відповідача щодо дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги за період з червня 2009 року по березень 2010 року, за результатами якої складено акт №112 від 13.05.2010 року.

Зазначеною перевіркою встановлено, що при розрахунках з мешканцями будинків, що знаходяться на обслуговуванні у відповідача за послуги утримання будинку та прибудинкової території підприємством порушено пункт 3 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.05.2007 року №641 "Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 року №748" та завищено нарахування за вказану послугу на 135 579,45грн., при цьому необґрунтовано отримана підприємством виручка за період з червня 2009 року-березень 2010 року згідно відомостей загальних нарахувань та сплаті за житлово-комунальні послуги, а також проведеного розрахунку рівня сплати по кожному власнику житлового приміщення складає 70 385,93грн.

На підставі акту перевірки №112 від 13.05.2010 року, Державна інспекція з контролю за цінами в м. Києві прийняла рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 62 від 19.05.2010 року, згідно якого вирішено вилучити у відповідача в доход державного бюджету суму необґрунтовано отриманої виручки 70 385,93 грн та стягнути штраф в сумі 140 771,86 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем дійсно порушено пункт 3 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.05.2007 року №641 "Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 року №748", а відтак позивачем правомірно застосовано фінансові санкції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 6, 8, 13, 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення", в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.

Державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Державний контроль за цінами здійснюється при встановленні та застосуванні державних фіксованих і регульованих цін і тарифів. При цьому контролюються правомірність їх застосування і дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за дотриманням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Кабінетом Міністрів України.

Вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Статтею 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено повноваження органу державного нагляду (контролю), а саме: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати санкції, передбачені законом.

Згідно з пунктами 1.5, 1.6 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженою наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року № 298/519, підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення суб'єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, якими запроваджено регулювання цін (тарифів), зокрема формування, установлення та застосування цін (тарифів), нижчих від установлених мінімальних. Необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.

Як зазначено судами попередніх інстанцій, згідно з приписом Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві № 61 від 19.052010 року, у зв'язку із застосуванням вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них державного регулювання, ТОВ "Сервісна компанія "Простір" було зобов'язано в місячний термін усунути порушення держаної дисципліни цін при встановленні та застосуванні цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги, а саме за послуги утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідно до рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №62 від 19.05.2010 року вилучено у ТОВ "Сервісна компанія "Простір" в доход державного бюджету суму необґрунтовано отриманої виручки 70 385,93 грн. та стягнуто штраф в сумі 140 771,86 грн.

Як зазначено вище, підставою для прийняття рішення стало порушення відповідачем пункт 3 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.05.2007 року №641 "Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.05.2000 року №748".

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що вказане розпорядження не зареєстровано у органах юстиції.

Зокрема, відповідно до абзацу першого пункту 1 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року № 731, державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які виступають суб'єктами нормотворення, здійснюється відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 року № 493/92.

Відповідно до пунктів 1, 2 Указу Президента України від 03.10.1992 року № 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" нормативно-правові акти, які видаються органами виконавчої влади та які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, підлягають державній реєстрації. При цьому державну реєстрацію нормативно-правових актів КМДА здійснює Київське міське управління юстиції.

Крім того, у Рішенні Конституційного Суду України від 25.12.2003 року №21-рп/2003 зазначено, що КМДА є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний Київській міській раді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади Кабінету Міністрів України.

Таким чином, підставою для застосування до відповідача фінансових санкції зазначено нормативний акт, який не пройшов процедури реєстрації, а відтак не може застосовуватись до спірних відносин, що в свою чергу є підставою для відмови у позові.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Простір" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким у позові Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісна компанія "Простір", про стягнення економічних санкцій у розмірі 211157,79 грн. - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: