Історія справи

Постанова ВАСУ від 01.04.2026 року у справі №420/29579/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 420/29579/25

адміністративне провадження № К/990/54243/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №420/29579/25

за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року, прийняту в складі судді Пекного А.С., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року, прийняту в складі колегії суддів: Коваля М.П., суддів Джабурія О.В., Вербицької Н.В.,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити від проходження військової служби ОСОБА_1 та виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали шляхом подання до суду: позовної заяви відповідно до вимог статей 160 161 КАС України; доказів надсилання військовій частині НОМЕР_1 копії позовної заяви та копій доданих документів з урахуванням положень статті 44 КАС України; обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведеними іншими підставами для поновлення строку та наданням доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

3. На виконання вказаної ухвали позивач подав до суду заяву про усунення недоліків, в якій посилався на неможливість зазначення реквізитів оскаржуваних наказів, у зв`язку з їх відсутністю у нього. Щодо незазначення відомостей стосовно військової частини НОМЕР_1 та ненадання доказів надсилання копії позовної заяви та копій доданих документів військовій частині НОМЕР_1 позивач повідомив, що йому не відомі дані щодо адреси місцезнаходження, коду ЄДРПОУ, засобів зв`язку та відомостей про наявність або відсутність зареєстрованого Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС військової частини НОМЕР_1 . Щодо пропуску місячного строку звернення до суду позивач уважав, що до спірних правовідносин підлягає застосування шестимісячний строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України.

4. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року, позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії разом з доданими документами повернуто позивачу.

5. Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до приписів пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Крім того, суди виходили із приспів частини другої статті 123 КАС України, відповідно до яких якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано у встановлений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

7. На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає про те, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно застосували до спірних правовідносин спеціальний місячний строк звернення до суду, а не загальний шестимісячний строк. Позивач указує на те, що він був призваний на військову службу за мобілізацією, а не прийнятий на військову службу за контрактом. Позивач наголошує, що це різні поняття, зокрема, на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку, а на військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби. Таким чином, на думку позивача, суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права, передбачені частинами 2, 5 статті 122 КАС України, оскільки безпідставно застосували спеціальний місячний строк, який регулює правовідносини щодо прийняття та проходження публічної служби, тоді як предмет спору стосується саме призову на військову службу під час мобілізації - правовідносин іншої правової природи, для яких законодавець не встановив спеціального строку звернення до суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню загальний шестимісячний строк.

8. Також позивач зазначає про те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного та необґрунтованого висновку про пропуск строку звернення до суду, оскільки в порушення положень статей 120 та 122 КАС України не встановили моменту початку перебігу такого строку, що має істотне значення для вирішення питання про обчислення строку на звернення до суду. Суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновками суду першої інстанції, фактично ототожнив дату видання оскаржуваного наказу з моментом, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав. Посилання судів на записи у військовому квитку не підтверджує встановлення такої події у розумінні статей 120 та 122 КАС України, оскільки матеріали справи не містять відомостей про дату вручення позивачу оскаржуваних наказів. За відсутності встановленої календарної дати або події, з якою закон пов`язує початок перебігу строку звернення до суду, обчислення такого строку є неможливим, оскільки без визначення початкового моменту неможливо визначити і момент його закінчення. Позивач зазначає про те, що висновок судів про пропуск строку звернення до суду за таких умов ґрунтується на припущеннях, а не на встановлених фактах.

IV. Позиція інших учасників справи

9. Відповідач правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу не скористався.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

10. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Соколова В.М., Уханенка С.А., 08 січня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року.

11. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є оскарження судових рішень, зазначених у частині другій статті 328 КАС України та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

12. Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2026 року справу призначено до розгляду в письмовому провадженні з 01 квітня 2026 року.

VI. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції

13. Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

14. Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

15. Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

16. Отже КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

17. Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

18. Пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України встановлено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

19. Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що військова служба є публічною службою, а спірні правовідносини стосуються проходження позивачем публічної служби і на ці правовідносини розповсюджується місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

20. Доводи касатора стосовного того, що військова служба за призовом під час мобілізації не є публічною службою, на відміну від військової служби за контрактом, є безпідставними, оскільки незважаючи на відмінності у порядку прийняття і проходження служби, вона належить до видів військової служби, а отже і до публічної служби у розумінні приписів КАС України.

21. Відтак доводи касатора про те, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню шестимісячний строк звернення до суду є безпідставними.

22. Верховний Суд неодноразово формував висновки щодо застосування норм статті 122 КАС України у подібних правовідносинах, відповідно до яких у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п`ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.

23. У цьому контексті варто зауважити, що законодавець визнав строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби в один місяць достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

24. У постанові від 05.02.2020 у справі № 9901/425/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у випадку, коли особа вважає, що її права при прийнятті, проходженні або звільненні з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту у судовому порядку.

25. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

26. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

27. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

28. Відтак початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

29. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

30. Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

31. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

32. Предметом спору у межах цієї справи є правомірність призову позивача на військову службу під час мобілізації та зарахування до списків особового складу військової частини.

33. Судами попередніх інстанцій встановлено, що як зазначає сам позивач, його 20.07.2025 наказом №17 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , присвоєно ВОС НОМЕР_4, звання солдат, посада водій.

34. Крім того відомості про мобілізацію позивача та оскаржуваний наказ про зарахування до списків особового складу військової частини зазначені у пунктах 9, 17 військового квитка позивача серії НОМЕР_3 20 липня 2025 року, тобто про їх наявність він міг дізнатись відповідно після внесення відповідних записів до військового квитка.

35. Таким чином, обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що 20.07.2025 позивачу було відомо про порушення його прав.

36. Натомість, позивач звернувся до суду з цим позовом лише 28 серпня 2025 року, тобто поза межами місячного строку звернення до суду, передбаченого частиною 5 статті 122 КАС України.

37. При цьому, із заявою про поновлення строку звернення до суду позивач не звертався.

38. Доводи позивача про те, що він об`єктивно був позбавлений можливості дізнатися про порушення своїх прав, оскільки відповідачі ухиляються від надання копій оскаржуваних наказів, не підтверджені належними доказами, зокрема, у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача із відповідним запитом.

39. Також Верховний Суд звертає увагу на те, що інших доводів стосовно поважності причин пропуску строку звернення до суду, крім посилань на необхідність у спірному випадку застосувати загальний шестимісячний строк звернення до суду із позовом, позивачем не наведено.

40. Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції про те, що всупереч приписами статті 123 КАС України позивач не подав заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку, у зв`язку з чим не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, тому позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України.

41. Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не підтвердилися за результатами касаційного перегляду судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

42. Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі.

43. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

44. Ураховуючи, що оскаржувані судові рішення, переглянуті судом касаційної інстанції в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VIІ. Судові витрати

45. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі №420/29579/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді:

В.М. Соколов

С.А. Уханенко