Історія справи

Постанова

Іменем України

30 липня 2018 року

м. Київ

справа № 368/519/17

провадження № 61-29801св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В.І. (суддя-доповідач), Антоненко Н.О., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Кагарлицька ФЕГГ,

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 14 червня 2017 року у складі судді Кириченка В. І. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 26 липня 2017 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Гоолуб С. А., Сліпченка О. І.,

встановив:

У квітні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Кагарлицької ФЕГГ на його користь майнову шкоду у розмірі 1 498,15 грн та моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн, зобов'язавши відповідача перерахувати стягнуті грошові кошти на його картковий рахунок.

Свої вимоги мотивував тим, що він є споживачем газу, який постачає Рокитнянська дільниця Кагарлицького району Київської області.

Зазначав, що з листопада 2015 року до квітня 2016 року він повністю розрахувався з відповідачем за спалений газ, переплативши, при цьому, 1498,15 грн.

Проте відповідно до наданої йому квитанції про оплату спожитого газу станом на 01 липня 2016 року у нього наявна заборгованість у розмірі 1 520,59 грн, яку відповідач зобов'язує його сплатити.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 14 червня 2017 року позовну заяву ОСОБА_4 залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 9 частини першої статті 207 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали).

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 26 липня 2017 року ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 14 червня 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції та виходив із того, що місцевим судом при розгляді справи не допущено порушень норм процесуального права.

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, посилаючись на порушення норм процесуального права, зокрема статей 191, 207 ЦПК України (у редакції, чинній на момент вчинення процесуальної дії), просив скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Касаційна скарга аргументована тим, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, безпідставно застосував положення пункту 9 частини першої статті 207 ЦПК України.

У статті 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справу № 368/519/17 передано до Касаційного цивільного суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що під час судового засідання у суді першої інстанції 14 червня 2017 року після проголошення ухвали Кагарлицького районного суду Київської області про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід судді Кириченка В. І. позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав заяви про розгляд справи за його відсутності.

У пункті 9 частини першої статті 207 ЦПК України (у редакції, чинній на момент вчинення процесуальної дії) визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Вказана норма закону пов'язує право суду залишити позовну заяву без розгляду за таких умов: позивач був присутній в судовому засіданні, зокрема, його особу було встановлено в підготовчій частині судового засідання; позивач залишив зал судового засідання з власної ініціативи, не бажаючи брати участі в засіданні; розгляд справи не було закінчено; позивач не подав заяви (усної чи письмової) про розгляд справи за його відсутності.

Суди встановили обставини, передбачені законом як підстави для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки згідно з вимогами ЦПК України суд не має права розглядати справу за відсутності позивача, який не подавав заяви про розгляд справи без нього і не з'явився в судове засідання чи покинув його до закінчення розгляду справи.

Згідно з частиною п'ятою статті 169 ЦПК України (у редакції, чинній на момент вчинення процесуальної дії) наслідки, визначені частинами другою - четвертою цієї статті, настають і в разі, якщо сторона залишить залу судового засідання.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_4 без розгляду з підстав, передбачених пунктом 9 частини першої статті 207 ЦПК України (у редакції, чинній на момент вчинення процесуальної дії).

Аргументи касаційної скарги колегія суддів відхиляє, оскільки вони не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення постановлено без додержанням норм процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 14 червня 2017 року та ухвали апеляційного суду Київської області від 26 липня 2017 року, оскільки судові рішення є законними та обґрунтованими.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 14 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 26 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

В.І. Крат