Постанова

Іменем України

30 червня 2020 року

м. Київ

справа № 796/129/2018

провадження № 61-3927ав20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,

за участю секретаря судового засідання - Калішенка М. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпроект» на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року всправі за заявою закритого акціонерного товариства «Тінвестплюс» (Литовська Республіка) про визнання і надання дозволу на виконання рішення Вільнюського комерційного арбітражного суду від 16 квітня 2018 року по справі № 368 за позовом закритого акціонерного товариства «Тінвестплюс» (Литовська Республіка) до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпроект» (Україна) про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

29 травня 2018 року закрите акціонерне товариство «Тінвестплюс» (далі -

ЗАТ «Тінвестплюс» (Литовська Республіка)) звернулося до Апеляційного суду міста Києва із заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення Вільнюського комерційного арбітражного суду від 16 квітня 2018 року у справі

№ 368 за позовом ЗАТ «Тінвестплюс» (Литовська Республіка) до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпроект» (Україна) (далі - ТОВ «Спецпроект» (Україна)) про стягнення боргу відповідно до вимог частини третьої статті 475 ЦПК України.

Одночасно ЗАТ «Тінвестплюс» (Литовська Республіка) просило вжити заходи забезпечення позову.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 31 травня 2018 року накладено арешт на грошові кошти, що належать ТОВ «Спецпроект» в межах суми безспірних вимог до ТОВ «Спецпроект» в розмірі 184 694,56 доларів США та 13 703,67 Євро, які знаходяться на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 в публічному акціонерному товаристві «ПУМБ».

У задоволенні решти вимог заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Київського Апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року заяву

ЗАТ «Тінвестплюс» (Литовська Республіка) про визнання і надання дозволу на виконання рішення Вільнюського комерційного арбітражного суду від 16 квітня

2018 року у справі № 368 за позовом ЗАТ «Тінвестплюс» (Литовська Республіка) до ТОВ «Спецпроект» (Україна) про стягнення боргу задоволено.

Визнано і надано дозвіл на виконання рішення Вільнюського комерційного арбітражного суду від 16 квітня 2018 року у справі № 368 за позовом

ЗАТ «Тінвестплюс» (Литовська Республіка) до ТОВ «Спецпроект» (Україна) про стягнення боргу.

Видано виконавчий лист про стягнення з ТОВ «Спецпроект» (Україна) на користь

ЗАТ «Тінвестплюс» (Литовська Республіка) 176 595,28 доларів США боргу,

8 099,28 доларів США пені, 13 703,67 Євро арбітражних витрат.

Стягнуто з ТОВ «Спецпроект» (Україна) на користь ЗАТ «Тінвестплюс» (Литовська Республіка) 1 762,00 грн судового збору, 18 417,60 Євро, що еквівалентно

608 701,68 грн витрат на професійну правничу допомогу, 24 706,07 грн витрат, понесених у зв`язку із залученням перекладачів.

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2019 року заяву ТОВ «Спецпроект» (Україна) в особі директора Колодочки М. П. про відмову від апеляційної скарги на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 31 травня 2018 року у справі за заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення Вільнюського комерційного арбітражного суду від 16 квітня 2018 року у справі № 368 за позовом

ЗАТ «Тінвестплюс» (Литовська Республіка) до ТОВ «Спецпроект» (Україна) про стягнення боргузадоволено.

Прийнято відмову ТОВ «Спецпроект» (Україна) від апеляційної скарги на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 31 травня 2018 року, апеляційне провадження закрито.

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2019 року заяву ТОВ «Спецпроект» (Україна) в особі директора Колодочки М. П. про відмову від апеляційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року у справі за заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення Вільнюського комерційного арбітражного суду від 16 квітня 2018 року у справі № 368 за позовом

ЗАТ «Тінвестплюс» (Литовська Республіка) до ТОВ «Спецпроект» (Україна) про стягнення боргузадоволено.

Прийнято відмову ТОВ «Спецпроект» (Україна) від апеляційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року, апеляційне провадження закрито.

У лютому 2020 року ТОВ «Спецпроект» звернулось до Київського апеляційного суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжитих Апеляційним судом міста Києва 31 травня 2018 року у справі № 796/129/2018 у вигляді накладеного арешту на грошові кошти ТОВ «Спецпроект» в межах суми безспірних вимог ЗАТ «Тінвестплюс» до ТОВ «Спецпроект» у розмірі 184 694,56 доларів США і 13 703,77 Євро, які знаходяться на розрахунковому рахунку ТОВ «Спецпроект»

№ UA36334851000001962505669, відкритого у відділенні ПАТ «ПУМБ» «РЦ Північно-Східний».

Короткий зміст ухвали апеляційного суду, яку суду першої інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року клопотання

ТОВ «Спецпроект» про скасування заходів забезпечення позову залишено без задоволення.

Залишаючи без задоволення клопотання ТОВ «Спецпроект» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 31 травня 2018 року у справі № 796/129/2018, апеляційний суд виходив із того, що розгляд питання про вжиття заходів забезпечення заяви про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу (частина третя стаття 477 ЦПК України) здійснюється відповідно до Глави 10 розділу I ЦПК України. Проте, Главою 3 Розділу ІХ ЦПК України не передбачена можливість скасування заходів забезпечення.

Суд визнав посилання ТОВ «Спецпроект» на статтю 158 ЦПК України помилковим, оскільки вона визначає порядок скасування заходів забезпечення позову, тоді як в даній справі заходи судом були вжиті щодо забезпечення заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного суду.

При цьому заявнику роз`яснено, що питання скасування арешту з майна може бути вирішено в судовому порядку шляхом пред`явлення відповідного позову.

Аргументи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погоджуючись із ухвалою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року про залишення без задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову, представник ТОВ «Спецпроект» - Потерайло А. М. подав до Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду

від 12 лютого 2020 року та постановити нову ухвалу, якою скасувати заходи забезпечення позову, вжитих Апеляційним судом міста Києва 31 травня 2018 року.

На обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що вказані висновки апеляційного суду, як суду першої інстанції, суперечать завданню цивільного судочинства. Процесуальне законодавство України чітко передбачає підстави та порядок скасування заходів забезпечення позову, вжитих судами у справах про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.

Аргументи інших учасників справи

У квітні 2020 року до Верховного Суду від ЗАТ «Тінвестплюс» надійшла заява про визнання апеляційної скарги, у якій заявник просить апеляційну скаргу ТОВ «Спецпроект» задовольнити, скасувати ухвалу Київського апеляційного суду

від 12 лютого 2020 року та постановити нову ухвалу, якою скасувати заходи забезпечення позову, вжитих Апеляційним судом міста Києва 31 травня 2018 року.

Розгляд апеляційної скарги ТОВ «Спецпроект», ЗАТ «Тінвестплюс» просить здійснювати за відсутності представника.

Надходження апеляційної скарги до Верховного Суду, як суду першої інстанції та рух матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2020 року відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою та витребувано матеріали справи

№ 796/129/2018 з Київського апеляційного суду.

У квітні 2020 року матеріали справи № 796/129/2018 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Представник заявника - Потерайло А. М. та ТОВ «Спецпроект», будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, представником

ТОВ «Спецпроект» - Потерайло А. М. 22 червня 2020 року на електронну адресу Верховного Суду подано клопотання про розгляд справи № 796/129/2018 за відсутності ТОВ «Спецпроект» та його представника - адвоката Потерайла А. М.

Пунктом 2 вказаного клопотання заявник вимоги, викладені в апеляційній скарзі на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року, підтримує в повному обсязі та просить апеляційну скаргу задовольнити.

За правилами статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Матеріали справи містять докази про належне повідомлення ТОВ «Спецпроект» та його представника - Потерайла А. М. про дату, час та місце розгляду справи. Заявник подав клопотання про розгляд справи за відсутності заявника. Крім того, ЗАТ «Тінвестплюс» у заяві про визнання апеляційної скарги, просить здійснювати розгляд справи за відсутності представника ЗАТ «Тінвестплюс».

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності сторін, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та доводи, наведені у заяві про визнання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

За правилами частини четвертої та п?ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У частині другій статті 24, частині другій статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній матеріалами й додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи

Верховний Суд встановив, що 29 травня 2018 року ЗАТ «Тінвестплюс» (Литовська Республіка)) звернулося до суду із заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення Вільнюського комерційного арбітражного суду від 16 квітня

2018 року у справі № 368 за позовом ЗАТ «Тінвестплюс» (Литовська Республіка) до ТОВ «Спецпроект» (Україна) про стягнення боргу відповідно до вимог частини третьої статті 475 ЦПК України.

Одночасно ЗАТ «Тінвестплюс» (Литовська Республіка) просило вжити заходи забезпечення позову, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може істотно ускладнити чи взагалі зробити неможливим виконання рішення Вільнюського комерційного арбітражного суду від 16 квітня 2018 року у справі № 368 за позовом ЗАТ «Тінвестплюс» (Литовська Республіка) до ТОВ «Спецпроект» (Україна) про стягнення боргу.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 31 травня 2018 року накладено арешт на грошові кошти, що належать ТОВ «Спецпроект» в межах суми безспірних вимог до ТОВ «Спецпроект» в розмірі 184 694,56 доларів США та 13 703,67 Євро, які знаходяться на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 в публічному акціонерному товаристві «ПУМБ».

У задоволенні іншої частини вимог заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Київського Апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року заяву

ЗАТ «Тінвестплюс» (Литовська Республіка) про визнання і надання дозволу на виконання рішення Вільнюського комерційного арбітражного суду від 16 квітня

2018 року у справі № 368 за позовом ЗАТ «Тінвестплюс» (Литовська Республіка) до ТОВ «Спецпроект» (Україна) про стягнення боргу задоволено.

Визнано і надано дозвіл на виконання рішення Вільнюського комерційного арбітражного суду від 16 квітня 2018 року у справі № 368 за позовом

ЗАТ «Тінвестплюс» (Литовська Республіка) до ТОВ «Спецпроект» (Україна) про стягнення боргу.

Видано виконавчий лист про стягнення з ТОВ «Спецпроект» (Україна) на користь

ЗАТ «Тінвестплюс» (Литовська Республіка) 176 595,28 доларів США боргу,

8 099,28 доларів США пені, 13 703,67 Євро арбітражних витрат.

Стягнуто з ТОВ «Спецпроект» (Україна) на користь ЗАТ «Тінвестплюс» (Литовська Республіка) 1 762,00 грн судового збору, 18 417,60 Євро, що еквівалентно

608 701,68 грн витрат на професійну правничу допомогу, 24 706,07 грн витрат, понесених у зв`язку із залученням перекладачів.

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2019 року заяву ТОВ «Спецпроект» (Україна) в особі директора Колодочки М. П. про відмову від апеляційної скарги на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 31 травня 2018 року у справі за заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення Вільнюського комерційного арбітражного суду від 16 квітня 2018 року у справі № 368 за позовом

ЗАТ «Тінвестплюс» (Литовська Республіка) до ТОВ «Спецпроект» (Україна) про стягнення боргузадоволено.

Прийнято відмову ТОВ «Спецпроект» (Україна) від апеляційної скарги на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 31 травня 2018 року, апеляційне провадження закрито.

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2019 року заяву ТОВ «Спецпроект» (Україна) в особі директора Колодочки М. П. про відмову від апеляційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року у справі за заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення Вільнюського комерційного арбітражного суду від 16 квітня 2018 року у справі № 368 за позовом

ЗАТ «Тінвестплюс» (Литовська Республіка) до ТОВ «Спецпроект» (Україна) про стягнення боргузадоволено.

Прийнято відмову ТОВ «Спецпроект» (Україна) від апеляційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року, апеляційне провадження закрито.

У лютому 2020 року ТОВ «Спецпроект» звернулось до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжитих Апеляційним судом міста Києва

31 травня 2018 року у справі № 796/129/2018 у вигляді накладеного арешту на грошові кошти ТОВ «Спецпроект» в межах суми безспірних вимог ЗАТ «Тінвестплюс» до ТОВ «Спецпроект» у розмірі 184 694,56 доларів США і 13 703,77 Євро, які знаходяться на розрахунковому рахунку ТОВ «Спецпроект»

№ UA36334851000001962505669, відкритого у відділенні ПАТ «ПУМБ» «РЦ Північно-Східний».

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала Київського апеляційного суду

від 12 лютого 2020 року зазначеним вимогам не відповідає.

Можливість вжиття державним судом забезпечувальних заходів при вирішенні питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного арбітражу передбачена нормами міжнародних правових актів, які є частиною національного законодавства України в силу положень частини першої статті 9 Конституції України (частина четверта стаття 6 Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 року, стаття 6 Нью-Йорської конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року), а також нормами національного законодавства України (частина третя стаття 477 ЦПК України та стаття 9 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»).

Відповідно до частини третьої статті 477 ЦПК України суд за заявою особи, яка подає заяву про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такої заяви, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу у разі надання дозволу на його виконання.

Розгляд питання про вжиття передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову здійснюється відповідно до глави 10 розділу I цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статі 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечувальні заходи у міжнародному комерційному арбітражі - це передбачені законом заходи, які можуть застосовуватися як уповноваженим арбітражним складом, так і державним судом з метою збереження статус-кво між сторонами та (або) забезпечення виконання арбітражного рішення у справі.

Положення частини третьої статі 477 ЦПК України поширюються на випадки застосування заходів забезпечення позову у разі подання до державного суду заяви про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб?єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов?язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування забезпечення позову.

Норма абзацу 2 частини третьої статті 477 ЦПК України відсилає не тільки до статей 149-153 ЦПК України, які регулюють питання застосування судом заходів забезпечення позову, а до усієї Глави 10 Розділу І ЦПК України, яка, у тому числі, містить процесуальні норми щодо підстав та порядку скасування заходів забезпечення позову (стаття 158 ЦПК України).

Частиною чотирнадцятою статті 158 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, вжиті судом у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, скасовуються у разі відмови у розгляді такої справи або припинення її розгляду міжнародним комерційним арбітражем, третейським судом, ухвалення ними рішення про відмову в задоволенні позову, припинення участі або невчинення особою, за заявою якої забезпечено позов, дій щодо участі в арбітражному, третейському розгляді, або з інших підстав, що свідчать про втрату необхідності у забезпеченні такого позову.

Підсумовуючи вищенаведене, слід дійти висновку про те, що процесуальні норми, які регулюють питання вжиття/скасування заходів забезпечення позову у справах позовного провадження і справах про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, мають спільну правову природу та спільну правову мету - забезпечення можливості виконання рішення суду чи міжнародного комерційного арбітражу, недопущення безпідставного обмеження суб?єктивних прав, свобод та інтересів особи, відносно якої ці заходи вжиті, якщо підстави для таких заходів відпали, що прямо передбачено ЦПК України.

За таких обставин висновок апеляційного суду про відсутність у Главі 3 Розділу IX ЦПК України прямої вказівки на процесуальну можливість скасування заходів забезпечення позову, вжитих відповідно до частини третьої статті 477 ЦПК України є безпідставним та не ґрунтується на нормах процесуального права, оскільки абзац 2 частини третьої статті 477 ЦПК України є відсилочним до Глави 10 Розділу І ЦПК України, яка є спеціальною у вирішенні питання щодо вжиття та скасування заходів забезпечення позову.

Висновок за результатом розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції, як судом першої інстанції, не вирішено питання по суті та ухвалено судове рішення про залишення без задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову, чим порушено вимоги процесуального законодавства України, принцип правової визначеності та права сторін у справі на справедливий судовий розгляд за пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З цих підстав оспорювану в апеляційному порядку ухвалу Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року вважати законною і обґрунтованою не можна, а тому така підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції, як першої інстанції.

Керуючись статтями 24, 268, 351, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддівДругої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпроект» задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 рокускасувати.

Справу № 796/129/2018 направити до Київського апеляційного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська