Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.09.2019 року у справі №466/948/19

Постанова

Іменем України

18 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 466/948/19

провадження № 61-16974св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),

Яремка В. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

суб'єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович,

стягувач - Акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 11 березня 2019 року у складі судді Федорової О. Ф. та постанову Львівського апеляційного суду від 12 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Шеремети Н. О., Цяцяка Р. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А. (далі - приватний виконавець), стягувач - Акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" (далі - АТ "Креді Агріколь Банк").

На обгрунтування доводів скарги зазначала, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 19 квітня 2010 року з неї на користь Публічного акціонерного товариства "Індекс Банк" (далі - ПАТ "Індекс Банк") стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 31 140,11 доларів США, а також 1 700,00 грн на відшкодування понесених позивачем судових витрат. Судове рішення перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.

А., виконавче провадження № 57615464.

07 лютого 2019 року їй стало відомо, що в Системі електронних торгів арештованого майна розміщено оголошення від 06 лютого 2019 року про проведення електронних торги з продажу предмета іпотеки - належної їй на праві власності квартири АДРЕСА_1.

На порушення вимог Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", приватний виконавець безпідставно передав на реалізацію квартиру АДРЕСА_1, яка є єдиним її житлом. Наявність у неї на праві власності іншого житла - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, не є перешкодою для застосування вимог Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", оскільки зазначений житловий будинок розташований поза межами м. Львова і є непридатним для проживання у зв'язку з відсутністю у ньому газопостачання, централізованого водопостачання, каналізації та централізованого опалення.

Посилаючись на наведене, заявник просила визнати неправомірними дії приватного виконавця у виконавчому провадженні № 57615464 щодо проведення електронних торгів з продажу предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1; зобов'язати приватного виконавця та Львівську філію Державного підприємства "СЕТАМ" (далі - ДП "СЕТАМ") зупинити проведення електронних торгів з продажу зазначеного предмета іпотеки, номер лоту 322843 у системі електронних торгів арештованого майна.

Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 11 березня 2019 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що дії приватного виконавця щодо примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова

від 19 квітня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Індекс Банк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" (далі - АТ "Креді Агріколь Банк") є правомірними, вчиненими з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження", спрямовані на своєчасне та ефективне виконання судового рішення. Відхиляючи доводи заявника про безпідставне не застосування приватним виконавцем до спірних правовідносин Закону України "Про мораторій на стягнення громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", суд першої інстанції вказав на те, що крім квартири АДРЕСА_1, що перебуває в іпотеці ПАТ "Індекс Банк", ОСОБА_1 належить на праві власності житловий будинок АДРЕСА_2, та земельна ділянка, кадастровий номер 624280300:07:000:0481, які перебувають в іпотеці Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк"), а тому незалежно від того, використовується чи ні зазначене нерухоме майно як місце постійного проживання боржника та, чи становить його площа менше 140 кв. м, норми Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не поширюються на спірні правовідносини. Суд визнав недопустимими доказами надані заявником довідки Бабинської сільської ради від 12 вересня 2014 року № 1275 та

від 29 січня 2019 року № 184 на підтвердження аварійного стану будинку та його непридатності для проживання, оскільки встановлення зазначених обставин відноситься до компетенції виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів або утворювані ними органи управління, які приймають рішення та ведуть облік непридатних для проживання жилих будинків (жилих приміщень), тоді як заявник такого рішення органу місцевого самоврядування не надала. Ураховуючи, що проведення електронних торгів з реалізації майна не відноситься до компетенції приватного виконавця, а є функцією організатора електронних торгів (ДП "СЕТАМ"), суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання неправомірними дій приватного виконавця щодо проведення електронних торгів з продажу квартири АДРЕСА_1. Ураховуючи відсутність підстав, визначених пунктом 2 Розділу ХІ Порядку реалізації арештованого майна для зупинення електронних торгів, суд дійшов висновку про необгрунтованість у цій частині вимог скарги ОСОБА_1.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 по суті заявлених нею вимог, суд першої інстанції одночасно відмовив у задоволенні поданого ОСОБА_1 клопотання від 07 березня 2019 року про поновлення строку на подання скарги, з підстав звернення з таким клопотанням поза межами строків визначених процесуальним законом та відсутності поважних причин для його поновлення.

Постановою Львівського апеляційного суду від 12 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 11 березня 2019 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 є законною та обгрунтованою, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для її задоволення. Апеляційний суд зауважив, що посилання на те, що про опис квартири приватним виконавцем та передачу її на реалізацію, заявнику стало відомо лише

07 лютого 2019 року з веб-сайту ДП "СЕТАМ" спростовуються матеріалами справи, а саме розпискою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

від 29 січня 2019 року про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 57615464 та заявою ОСОБА_1 від 29 січня 2019 року, у якій заявник зазначила, що 24 січня 2019 року вона отримала повідомлення від ДП "СЕТАМ" про передачу квартир АДРЕСА_1, на примусову реалізацію з торгів.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій заявник просила скасувати ухвалу Шевченківського районного суду

м. Львова від 11 березня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 серпня 2019 року, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга обгрунтована посиланнями на те, що:

- суди попередніх інстанцій порушили вимоги статті 449 та частини 2 статті 126 ЦПК України у їх системному зв'язку з ~law22~, та проігнорували сталу практику Верховного Суду у подібних правовідносинах;

- суди розглянули справу без залучення до участі у справі Львівської філії ДП "СЕТАМ", що є обов'язковою підставою для скасування оскаржуваних судових рішень;

- у порушення статей 82 та 89 ЦПК України суди попередніх інстанцій проігнорували рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 01 квітня 2015 року у справі № 466/7996/13-ц, в якому встановлено факт поширення на належну їй квартиру приписів Закону України "Про мораторій на стягнення громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті";

- предметом судового розгляду у суді першої інстанції не були ані дії приватного виконавця щодо опису майна боржника, ані його дії щодо передачі майна на реалізацію, однак всупереч принципу диспозитивності, суди попередніх інстанцій надали оцінку правомірності зазначений дій приватного виконавця, які вона не оскаржувала.

- суди попередніх інстанцій вказали на те, що вона пропустила встановлений законом строк для оскарження дій приватного виконавця, однак відмовляючи у задоволенні скарги, фактично розглянули її по суті.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ "Креді Агріколь Банк" на касаційну скаргу, мотивований тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно з'ясували обставини справи, ухвалили законні та обгрунтовані рішення, а тому відсутні підстави для їх скасування. Твердження заявника про порушення апеляційним судом принципу диспозитивності цивільного процесу є безпідставними та спростовуються звукозаписами судових засідань, а допущена судом описка в описовій частині не свідчить про розгляд доводів скарги, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Необгрунтованими також вважав посилання заявника на те, що на спірні правовідносини поширюються приписи Закону України "Про мораторій на стягнення громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", а також наявність обов'язкових підстав для скасування оскаржуваних судових рішень з підстав незалучення до участі у справі Львівської філії ДП "СЕТАМ", оскільки учасниками процесу при вирішенні зазначеної категорії справ є стягувач, боржник та державний виконавець або інша посадова особа, дії якої оскаржуються. Питання про права, свободи та інтереси ДП "СЕТАМ" оскаржуваними судовими рішеннями не вирішувалося.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.

Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлені судами фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 19 квітня 2010 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Індекс Банк" стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі

31 140,11 доларів США, а також 1 700,00 грн понесених позивачем судових витрат.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області

Пиця А. А. від 07 листопада 2018 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1183/2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Індекс-Банк" заборгованості у розмірі

31 140,11 доларів США, а також 1 700,00 грн на відшкодування понесених позивачем судових витрат.

07 листопада 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пицем А. А. винесено постанову про арешт коштів та арешт майна боржника.

Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, у власності боржника ОСОБА_1, окрім квартири АДРЕСА_1, що перебуває в іпотеці АТ "ІНДЕКС-БАНК" (правонаступником якого є АТ "Креді Агріколь Банк"), також є житловий будинок АДРЕСА_2, та земельна ділянка за кадастровим номером 4624280300:07:000:0481, що перебувають в іпотеці ПАТ "Дельта Банк".

09 листопада 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пицем А. А. винесено постанову про опис та арешт майна боржника, зокрема, квартири АДРЕСА_1, загальною площею 39,8 кв. м, що складається з однієї житлової кімнати та кухні.

Постановою приватного виконавця від 21 листопада 2018 року з метою визначення вартості майна боржника, призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_3

03 грудня 2018 року приватним виконавцем скеровано Львівській філії ДП "СЕТАМ" заявку на реалізацію арештованого майна з метою здійснення заходів щодо організації електронних торгів та реалізації майна боржника.

Перші торги з реалізації арештованого майна ДП "СЕТАМ" призначено на

21 січня 2019 року, другі торги призначено на 11 березня 2019 року.

У заяві від 21 січня 2019 року № 10451/267 стягувач повідомив приватного виконавця про те, що відповідно до статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" банк відмовляється залишити за собою у рахунок погашення боргу нереалізоване майно - квартиру

АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, за ціною перших торгів та просить вчинити дії щодо повторної реалізації майна боржника.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Частиною 5 статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини 3 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Зазначене конституційне положення відображено і у статті 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Таким чином, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", а також рішеннями, які відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню.

На відміну від позовного провадження, у якому суд вирішує існуючий між сторонами цивільно-правовий спір, скарги на дії (бездіяльність), рішення державних (приватних) виконавців мають на меті захист прав сторін виконавчого провадження з виконання судових рішень та покладають на суд контроль за їх належним виконанням. Згідно з чинним процесуальним законодавством, здійснення такого судового контролю відбувається за правилами спеціального виду провадження у цивільному судочинстві.

ОСОБА_1, як сторона виконавчого провадження, у порядку статті 447 ЦПК України, 08 лютого 2019 року звернулася до суду зі скаргою на дії приватного виконавця Пиця А. А. щодо передачі належного боржнику нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1, на реалізацію, вказавши, що про оскаржувані дії приватного виконавця їй стало відомо лише

07 лютого 2019 року з оголошення на веб-сайті ДП "СЕТАМ" про електронні торги з продажу предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1.

За змістом статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права та свободи.

Десятиденний строк для оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця встановлений також статтею 82 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року, чинного на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року, чинного на момент звернення заявника до суду зі скаргою.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених статті 449 ЦПК України (стаття 126 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частини 1 статті 127 ЦПК України встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

З'ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

Під час розгляду скарги, представник стягувача АТ "Креді Агріколь Банк" наполягав на застосуванні наслідків спливу строку на оскарження ОСОБА_1 дій державного виконавця, посилаючись на те, що про дату реалізації квартири АДРЕСА_1, заявнику стало відомо 24 січня

2019 року, що підтверджується копією її заяви від 29 січня 2019 року, адресованої приватному виконавцю Пицю А. А.

07 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про поновлення строку на подання скарги на дії приватного виконавця. Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на оскарження дій державного виконавця, суд в ухвалі від 11 березня 2019 року виходив з відсутності підстав для поновлення зазначеного строку.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що боржнику ОСОБА_1 24 січня 2019 року достовірно було відомо про вчинення приватним виконавцем дій щодо передачі належної їй квартири на реалізацію. Однак, незважаючи на наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали про залишення скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця без розгляду, апеляційний суд вдався в оцінку вирішення судом першої інстанції скарги по суті, залишивши оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

Установивши, що ОСОБА_1 пропустила визначений частиною 1 статті 449 ЦПК України, десятиденний строк на звернення до суду із скаргою на дії державного виконавця, і не надала доказів на підтвердження поважності причин його пропуску, суд першої інстанції повинен був залишити скаргу ОСОБА_1 без розгляду, а не відмовляти у поновленні строку на звернення із зазначеною скаргою до суду та продовжувати розгляд скарги по суті.

Апеляційний суд не усунув зазначених порушень норм процесуального права судом першої інстанції, а тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню із залишенням скарги ОСОБА_1 без розгляду. З огляду на наведене, Верховний Суд не вдається у перевірку доводів касаційної скарги ОСОБА_1 про необгрунтованість висновків судів попередніх інстанцій щодо вирішення її скарги суті.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Узагальнюючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що ухвала Шевченківського районного суду м. Львова від 11 березня 2019 року та постанова Львівського апеляційного суду від 12 серпня 2019 року постановлені з порушенням норм процесуального права, а тому підлягають скасуванню із залишенням скарги ОСОБА_1 без розгляду.

Керуючись статтями 400, 401, 414, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 11 березня 2019 року і постанову Львівського апеляційного суду від 12 серпня 2019 року скасувати, та ухвалити нове судове рішення про залишення скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А. А., стягувач - Акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" без розгляду.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко