Постанова

Іменем України

29 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 751/5753/17

провадження № 61-13608св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Комунальне підприємство «Новозаводське» Чернігівської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу комунального підприємства «Новозаводське» Чернігівської міської ради на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 жовтня 2017 року у складі судді Янцовської Т. М. та постанову Апеляційного суду Чернігівської області віл 01 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Скрипки А. А., Шарапової О. Л., Харечко Л. К.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до Комунального підприємства «Новозаводське» Чернігівської міської ради (далі - КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди.

В обґрунтування позову ОСОБА_4 зазначила, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. 20 лютого 2014 року між нею та відповідачем укладений договір про надання послуг із утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. 13 червня 2017 року на горищі зазначеного будинку сталася аварія внаслідок внутрішньої корозії трубопроводу системи центрального опалення, у зв'язку з чим сталося затоплення належної їй квартири. Зазначена аварія відбулась із вини відповідача, який неналежним чином здійснював контроль за технічним станом інженерного обладнання житлового будинку, і за цих обставин у неналежному стані утримував внутрішньобудинкові мережі будинку, неналежним чином здійснював їхнє технічне обслуговування та ремонт, не вживав своєчасних заходів для запобігання аварійних ситуацій, що призвело до корозії трубопроводу опалення на горищі, і у подальшому стало причиною затоплення її квартири.

Згідно із висновком експертного будівельно-технічного дослідження від 14 липня 2017 року, дійсний розмір матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок залиття належної їй квартири, становить: 22 165 грн, що складається із: дійсного розміру матеріального збитку внутрішнього оздоблення квартири - 20 328,00 грн, килиму - 480,00 грн, двох матраців - 400,00 грн, дивану - 967,00 грн.

Крім того, позивач посилається на те, що внаслідок затоплення її квартири відчуває моральні страждання, які негативно вплинули на стан її здоров'я, порушений звичайний спосіб життя, існує необхідність докладати додаткові зусилля для його відновлення та для проживання у квартирі.

Враховуючи наведене, позивач просила стягнути з відповідача суму завданої матеріальної шкоди у розмірі 22 165,00 грн, моральну шкоду в розмірі 6 000,00 грн, а також стягнути понесені нею судові витрати.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 жовтня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_4 матеріальні збитки у розмірі 22 165,00 грн та витрати із оплати послуг спеціаліста в сумі 1 200,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не виконав обов'язки балансоутримувача та виконавця послуг у будинку за адресою: АДРЕСА_1, що визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також порушив умови договору від 20 лютого 2014 року про надання послуг із утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладеного між сторонами у справі, щодо належного утримання споруд у будинку, бездіяльність відповідача стала причиною аварії, та як наслідок, затоплення квартири позивача та завдання їй збитків. При цьому, відмовляючи у відшкодуванні моральної шкоди, суд зазначив, що між сторонами існують договірні відносини і відповідно до укладеного між ними договору, відшкодування моральної шкоди не передбачено. Відмовляючи у стягненні витрат на правову допомогу, суд виходив із відсутності документального підтвердження зазначених витрат.

Постановою Апеляційного суду Чернігівської області віл 01 лютого 2018 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 до КП «Новозаводське» Чернігівської області про відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з КП «Новозаводське» Чернігівської області на користь ОСОБА_4 3 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди та ухвалюючи в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що спірні правовідносини у справі є змішаними і регламентуються не тільки законодавством про захист прав споживачів, а і приписами законодавства про право власності, оскільки внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору відбулося затоплення належної позивачу квартири, крім того, позивач у позовні й заяві, як на підставу для відшкодування моральної шкоди посилається на положення статті 23 ЦК України, яка передбачає відшкодування моральної шкоди у випадку душевних страждань, яких сторона зазнала у зв'язку з пошкодженням її майна.

Залишаючи в іншій частині без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

У лютому 2018 року КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 01 лютого 2018 року, в якій просило скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що після прийняття 14 травня 2015 року Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирних будинках», управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками, тобто саме співвласники зобов'язані забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку. Підприємство є лише виконавцем послуг із утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і відповідає лише за надані послуги відповідно до їхнього переліку і періодичності. Виконавець не несе відповідальність за вади об'єкта (житлового будинку), що сталися внаслідок природного зносу об'єкта чи його частин. Будинок АДРЕСА_1 передано на обслуговування підприємства у лютому 2013 року, рік забудови будинку - 1948, система опалення, виходячи із розрахунку меж гарантійної експлуатації, потребує капітального ремонту. Крім того, апеляційним судом не враховано, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, а положення статті 23 ЦК України не передбачають відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок залиття. При цьому послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем центрального опалення і гарячого водопостачання на зазначений житловий будинок надає КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова» на підставі договору від 01 вересня 2006 року «Про надання послуг технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж центрального опалення та гарячого водопостачання». Під час підготовки житлового будинку до опалювального сезону представники теплопостачальної організації недоліків системи опалення не виявили. Суди в оскаржуваних рішеннях не зазначили яким чином внутрішня корозія трубопроводу опалення будинку, яка є дією природного характеру, є наслідком невиконання відповідачем укладеного із позивачем договору від 20 лютого 2014 року, та яким чином відповідач міг запобігти фізичному зносу трубопровода.

Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У квітні 2018 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзив на неї, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам ЦПК України (у редакції на час ухвалення судових рішень у справі) щодо законності та обґрунтованості.

Судом установлено, що ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1.

20 лютого 2014 року між КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради та ОСОБА_4 укладений договір про надання послуг із утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Пунктом 1 вказаного договору визначено, що предметом укладеного договору є забезпечення виконавцем надання послуг із утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, вивезення побутових відходів, тощо) у житловому будинку АДРЕСА_1, а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та умовах, що передбачені цим договором. Згідно із пунктом 2 цього договору, виконавець надає послуги відповідно до встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, витяг із якого додається до договору.

Пунктом 5 додатку № 2 до договору визначено, що до тарифів на окремі послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для населення включені тарифи за послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем, у тому числі: холодного водопостачання та водовідведення, гарячого водопостачання, центрального теплопостачання, а також тарифи за послуги аварійного обслуговування внутрішньобудинкових систем. Підпунктом 3 пункту 13 зазначено договору передбачено, що відповідач, як виконавець, зобов'язаний утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їхнє технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки. У підпункті 1 пункту 15 договору зазначено, що виконавець несе відповідальність згідно із законом за неналежне надання або ненадання послуги, що призвело до заподіяння збитків майну та (або) приміщенню споживача, шкоди його життю чи здоров'ю, шляхом відшкодування збитків.

У договорі від 01 вересня 2006 року № 514-2 про надання послуг із технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання, який укладений між комунальним підприємством житлово-комунального господарства Новозаводського району (правонаступником якого є КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради) і Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «ТехНова» в особі директора КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова», зазначено, що КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова» надає КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем центрального опалення і гарячого водопостачання від зовнішньої стіни будинку (крім транзитних трубопроводів) до першої запірної арматури на відгалуженні від стояка або (за її відсутності) трійника (врізки), що знаходиться у приміщенні споживача, зокрема, і в жилому будинку АДРЕСА_1.

В акті стану готовності теплового господарства до роботи у опалювальний період 2016/2017 років від 09 серпня 2016 року зазначено, що будинок АДРЕСА_1 готовий до експлуатації в опалювальний період. У паспорті готовності до роботи в опалювальний період 2016/2017 років та в акті готовності до опалювального сезону від 09 серпня 2016 року зазначено, що внутрішньобудинкові системи опалення будинку АДРЕСА_1 знаходились у задовільному експлуатаційному стані.

Відповідно до акту про залиття, аварію, що сталася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 13 червня 2017 року, складеного комісією КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради, 13 червня 2017 року на горищі будинку АДРЕСА_1, сталася аварія у системі центрального опалення, внаслідок чого відбулося залиття квартири АДРЕСА_1, що спричинило замочення шпалер, стелі, стін та підлоги кімнат та коридору у зазначеній квартирі. Причиною залиття зазначено внутрішню корозію трубопроводу опалення на горищі; комісією рекомендовано терміново ліквідувати внутрішню корозію трубопроводу опалення на горищі.

Відповідно до висновку спеціаліста експертного будівельно-технічного дослідження від 14 липня 2017 року № С-755, дійсний розмір матеріального збитку, завданого внутрішньому оздобленню квартири ОСОБА_4, внаслідок її залиття, становить 22 165,00 грн, що складається із: дійсного розміру матеріального збитку внутрішнього оздоблення квартири - 20 328,00 грн, килиму - 480,00 грн, двох матраців - 400,00 грн, дивану - 967,00 грн. Витрати на оплату праці спеціаліста становлять 1 200,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією.

Відповідно до вимог статей, 20, 21 та 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг та на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг. Обов'язком виконавця зокрема, є своєчасне проведення підготовки жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період, утримання в належному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж, вживання заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством. Балансоутримувач, зокрема, зобов'язаний укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна, утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками), забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном, забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил та забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої цієї статті особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Належних та допустимих доказів, на підтвердження відсутності вини в завданні шкоди позивачеві, відповідачем не надано.

Приймаючи до уваги те, що у справах про відшкодування шкоди згідно із частиною другою статті 1166 ЦК України обов'язок доведення відсутності вини несе відповідач, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що вина відповідача у нанесенні матеріальних збитків, пов'язаних із залиттям квартири позивача, є доведеною та підтверджена належними доказами.

Обґрунтовуючи розмір завданої матеріальної шкоди, суди послалися на висновок спеціаліста експертного будівельно-технічного дослідження від 14 липня 2017 року № С-755, складеного на замовлення позивача з метою визначення реального розміру матеріальної шкоди. При цьому жодних доказів на спростування розміру матеріальних збитків, визначених експертом, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до положень статті 23 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. При цьому, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що спірні правовідносини передбачають відшкодування моральної шкоди, оскільки позивач зазнала душевних страждань, спричинених затопленням з вини відповідача належної їй квартири.

Доводи касаційної скарги про те, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками, тобто саме співвласники зобов'язані забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, а відповідач є лише виконавцем послуг із утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і відповідає лише за надані послуги відповідно до їх переліку і періодичності, не заслуговують на увагу, оскільки договір про надання послуг із утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладений між сторонами у справі, є чинним та його положеннями передбачені обов'язки КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради щодо утримання внутрішньобудинкових мереж у належному технічному стані, здійснення їхнього технічного обслуговування та ремонту, вживання своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації.

Доводи касаційної скарги, що відповідач не відповідає за внутрішньобудинкові мережі центрального опалення, оскільки послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем центрального опалення і гарячого водопостачання на зазначений житловий будинок надає КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова» на підставі договору від 01 вересня 2006 року «Про надання послуг технічного обслуговування внутрішньо будинкових мереж центрального опалення та гарячого водопостачання», не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до умов зазначеного договору КП «Новозаводське» зобов'язано забезпечити збереження внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання, а також забезпечити підтримку внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання у належному технічному та санітарному стані.

Інші доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства «Новозаводське» Чернігівської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 жовтня 2017 року у незміненій частині та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 01 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак С. О. Погрібний Г. І. Усик