Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.06.2019 року у справі №206/2012/17

Постанова

Іменем України

18 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 206/2012/17

провадження № 61-10905св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті",

відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,

третя особа - ОСОБА_1,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" на рішення Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 16 травня 2018 року в складі судді Сухорукова А. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л. Куценко Т.

Р., Макарова М. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (далі - ТОВ "Порше Мобіліті") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04 березня 2013 року між ТОВ "Порше Мобіліті" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого останньому надано 91 973,97 грн, що еквівалентно 11 278,23 доларів США, та додатковий кредит у розмірі 36 592,30 грн, еквівалентно 4 487,10 доларів США, для купівлі автомобіля марки VW, модель Polo Sedan, 2012 року виробництва, кузов № НОМЕР_1 з об'ємом двигуна 1598 куб. см та оплати страхових платежів.

Позивач за первісним позовом зазначив, що відповідно до пункту 1.6 загальних умов зобов'язання ОСОБА_1 перед ТОВ "Порше Мобіліті" за кредитним договором від 04 березня 2013 року було забезпечено договором застави від 05 березня 2013 року, за умовами якого відповідач надав в заставу придбаний автомобіль, що належав йому на праві власності.

У зв'язку із неналежними виконанням відповідачем за первісним позовом умов кредитного договору та порушення термінів повернення кредиту, позивачем було надіслано на адресу позичальника вимогу (повідомлення) від 16 грудня 2015 року щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 157 003,58 грн. Крім того, вказаною вимогою позичальника повідомлено, що у випадку неповернення суми кредиту та заборгованості протягом 30 календарних днів з дати одержання вимоги, відбудеться примусове їх стягнення, в тому числі за рахунок автомобіля, що був переданий ТОВ "Порше Мобіліті" у заставу.

Посилаючись на те, що після надсилання вимоги ОСОБА_1 було сплачено лише частину боргу, станом на 27 вересня 2017 року загальна сума заборгованості відповідача за первісним позовом складає 272 602,82 грн, зокрема прострочена заборгованість за додатковим кредитом 30 799,94 грн, з яких: 27 657,93 грн - простроченої заборгованості по сплаті чергових платежів; 387,38 грн - 3 % річних за час прострочення; 1 463,36 грн - інфляційних витрат за час прострочення; 1 291,27
грн - нарахованої пені за час прострочення; та заборгованість з дострокового повернення кредиту в розмірі 144 969,98 грн, з яких: 124 201,40 грн - заборгованості за кредитом; 13 825,63 грн - заборгованості за процентами; 6
942,95 грн - 3 % річних; штрафу відповідно пункту 8.2 загальних умов у розмірі 18 394,79 грн.

Додатково позивач за первісним позовом вказав, що ним були понесені витрати за договором про надання юридично-консультаційних послуг від 21 червня 2012 року, відповідно до якого ТОВ "Юридична компанія "Тріпл Сі" надало послуги ТОВ "Порше Мобіліті" щодо забезпечення повернення суми поточної заборгованості та заборгованості за кредитним договором у позасудовому порядку, забезпечення звернення стягнення на предмет застави позасудовим способом на підставі виконавчого напису нотаріуса, відкриття виконавчого провадження, проведення опису в процесі здійснення виконавчого провадження стосовно боржника ОСОБА_1, що згідно акту № 340 від 07 жовтня 2016 року складає 4 200,00 грн, згідно акту № 207 від 21 червня 2012 року - 3 720,00 грн, згідно акту № 206 від 21 червня 2012 року - 58 118,11 грн, згідно акту № 207 від 21 червня 2012 року - 3 720,00 грн та 400,00 грн, а тому просили суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором.

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ "Порше Мобіліті" про визнання частково недійсним кредитного договору, визнання недійсним графіка платежів, визнання недійсним пунктів додатку до кредитного договору.

Позивач за зустрічним позовом зазначав, що пункти 1.3.1,1.3.2,1.3.3 Загальних умов кредитування є дискримінаційними, несправедливими до споживача і тягнуть істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Крім того, ОСОБА_1 вказав на несправедливість вказаних пунктів, оскільки позивач за первісним позовом має право на власний розсуд необмежену кількість разів змінювати вимогу щодо зміни обмінного курсу, а споживач не має права заперечувати проти цього, тому що його згода на зміну курсу за умовами договору не потрібна. Також вказані умови договору сформульовані таким чином, що ТОВ "Порше Мобіліті" на власний розсуд має право змінювати обмінний курс виключно для своєї вигоди: у випадку збільшення курсу долара США, та не має обов'язків змінювати обмінний курс у випадку зменшення курсу долара США. Більше того, в умовах договору окремо підкреслено, що "новий обмінний курс, про який повідомить Компанія в подальшому буде застосовуватися до усіх наступних платежів.."

Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_1 просив суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним кредитний договір від 04 березня 2013 року, укладений між ним та ТОВ "Порше Мобіліті", в частині визначення грошового еквіваленту суми кредиту та суми додаткового кредиту в іноземній валюті, визначення платежів за кредитним договором за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах США, зазначеному в договорі, відповідно до пункту 1.3.

Загальних умов кредитування; визнати недійсним графік погашення кредиту, як додаток до кредитного договору від 04 березня 2013 року; визнати недійсним пункт
1.3.1 та п.1.3.2 додатку до кредитного договору від 04 березня 2013 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 16 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2019 року, позовні вимоги ТОВ "Порше Мобіліті" та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 залишені без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ "Порше Мобіліті" суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження сум, що підлягають стягненню, надані позивачем розрахунки заборгованості за кредитним договором суперечать один одному, обґрунтування суми заборгованості в позовній заяві та в заяві про збільшення позовних вимог також суперечить наданим розрахункам.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що при підписанні спірного кредитного договору позивач погодився з його умовами та не заперечував проти надання кредиту у валюті кредитування для придбання транспортного засобу, факт отримання кредитних коштів не заперечувалося стороною позивача, що свідчить про виконання відповідачем зобов'язань по кредитному договору. Обставин для визнання положень кредитного договору несправедливими, також надано не було. При цьому графік погашення кредиту був погоджений з позивачем, у зв'язку з чим умови кредитного договору не суперечать принципу добросовісності. Тому підстав для визнання частково недійсним кредитного договору щодо визначення грошового еквіваленту суми кредиту та суми додаткового кредиту в іноземній валюті, пунктів
1.3.1,1.3.2 додатку до кредитного договору, графіку погашення кредиту, які наведені позивачем, не встановлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Порше Мобіліті", у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення вимог за первісним позовом.

При цьому рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічних позовних вимог в апеляційному порядку не оскаржувалось, тому в касаційному порядку не переглядається.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за скаргою ТОВ "Порше Мобіліті", витребувано матеріали цивільної справи № 206/2012/17 з Самарського районного суду міста Дніпропетровська.

Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ТОВ "Порше Лізинг Україна" мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки факту врахування позивачем при обрахунку заборгованості відповідача часткового погашення ОСОБА_1 заборгованості, що підтверджується відповідним розрахунком, який наявний в матеріалах справи.

Суди в оскаржуваних рішеннях вказували на суперечливість розрахунків суми позовних вимог, однак, на думку заявника, в чому саме полягає така суперечливість не зазначили.

Висновки судів про те, що вилучений автомобіль повністю покриває заборгованість відповідач, на переконання позивача є помилковими, оскільки судами не враховано, що не відшкодованими є штрафи, 3 % річних, інфляційні витрати.

Заявник також вважає, що суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки наявності підстав для застосування положень статті 22 ЦК України та відшкодування відповідачем збитків у розмірі 82 158,11 грн.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 04 березня 2013 року між ТОВ "Порше Мобіліті" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 91 973,97 грн, еквівалентно 11 278,23
доларів США та додатковий кредит в розмірі 36 592,30 грн, еквівалентно 4 487,10
доларів США, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою 9,90%, з цільовим призначенням кредиту для придбання автомобіля марки VW, модель POLO SEDAN, кузов № НОМЕР_1, об'єм двигуна 1598 куб. см, 2012 року випуску, та з цільовим призначенням додаткового кредиту для оплати страхових платежів згідно з договором страхування. Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту та інші платежі відповідно до умов договору.

Кредитний договір також складається із Загальних умов кредитування, графіку погашення кредиту, підписаних сторонами.

Відповідно до умов договору та Загальних умов кредитування ОСОБА_1 поручився за виконання зобов'язань позичальником ОСОБА_1 за кредитним договором від 04 березня 2013 року.

Вказаний договір був власноручно підписаний позичальником ОСОБА_1, за участю поручителя, що підтверджується його підписом на договорі і ознайомлений з Загальними умовами кредитування. Загальні умови кредитування також підписані сторонами, із графіком погашення відповідач ознайомлений під підпис, остання дата погашення кредиту визначена у графіку - 15 березня 2018 року.

Відповідно до положень пункту 1.3.1. Загальних умов кредитування, що становлять невід'ємну частину договору, розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником у повернення кредиту та додаткового кредиту, визначено в еквіваленті іноземної валюти станом на робочий день, що передував дню укладення договору у графіку погашення кредиту, який є невід'ємною частиною договору. В подальшому позичальник зобов'язався сплачувати платежі у повернення кредиту та додаткового кредиту відповідно до виставлених компанією рахунків у гривні, при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування обмінного курсу за безготівковими операціями банку.

Відповідно до пункту 3.2.1. Загальних умов кредитування, у випадку порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) з повернення кредиту та/або додаткового кредиту відповідно до графіка погашення кредиту та/або сплати за користування кредитом на строк щонайменше 1 (один) календарний місяць, компанія має право визнати термін повернення таким, що настав та/або вимагати дострокового розірвання Договору.

Пунктами 1.1,1.2 додаткової угоди до кредитного договору встановлено, що відповідно до кредитного договору компанія зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі, визначеній у кредитному договорі, в українських гривнях. Кредит надається за умови повернення кредиту позичальником у повному обсязі в терміни, встановлені графіком кредиту.

Згідно умов договору повернення кредиту та процентів за їх використання здійснюється шляхом сплати чергових платежів в обсязі та терміни встановлені графіком погашення кредиту.

Крім того, згідно умов кредитування виконання зобов'язання позичальником забезпечується заставою майна відповідно до укладеного сторонами договору застави транспортного засобу автомобіля POLO SEDAN, № ~organization0~ від 05 березня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Балтакса І. В., зареєстрованого в реєстрі № 267.

Відповідно до пункту 1.1 договору застави за домовленістю сторін заставна вартість предмета застави становить 131 391,32 грн.

05 березня 2013 року ОСОБА_1 прийняв від ТОВ "Автоцентр-Україна" автомобіль марки VW, модель POLO SEDAN, кузов № НОМЕР_1, рік випуску 2012, загальною вартістю 131 391,32 грн.

05 березня 2013 року між ПАТ "СТ "Українська страхова група" і ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами, строк дії договору до 05 березня 2018 року, страхова сума на період страхування за рік: гривневий еквівалент по курсу ПАТ "КІБ Креді Агріколь" 16
111,75 грн.

Згідно з умовами пункту 3.3. Загальних умов кредитування, позичальник зобов'язаний повернути компанії у повному обсязі суму кредиту, плату за кредит та штрафні санкції, якщо такі підлягають застосуванню протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу Позичальником (для фізичних осіб) та протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу Позичальником (для фізичних-осіб-підприємців та юридичних осіб).

У зв'язку з систематичним невиконанням умов договору 16 грудня 2015 року позивачем була направлена на адресу відповідача вимога щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості. Вказана вимога була отримана відповідачем ОСОБА_1 25 грудня 2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором від 04 березня 2013 року станом на 28 березня 2017 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за кредитом у розмірі 151 661,10 грн, за додатковим кредитом у розмірі 41 716,47
грн, по сплаті штрафів за направлення повідомлень-нагадувань на підставі пункту
8.3. кредитного договору у розмірі 12 250,54 грн, за інші витрати за кредитним договором у розмірі 13 533,60 грн; штраф на підставі пункту 8.2 кредитного договору у розмірі 20 % суми кредиту - 18 394,79 грн, збитки на підставі пункту
8.5 кредитного договору 12 000,00 грн., сума заборгованості за процентами за період з 01 січня 2016 року по 19 вересня 2017 року - 13 825,63 грн, 3 % річних - 6 942,95 грн. Сума заборгованості за кредитом при розрахунку 3 % річних зазначена у розмірі 124 201,40 грн (т.2 а. с.22-27).

На підтвердження невірного розрахунку позивача відповідачем було надано квитанції про сплату за кредитним договором за 12 листопада 2015 року, 25 листопада 2015 року, 01 грудня 2015 року, 17 грудня 2015 року, 14 грудня 2015 року, 25 грудня 2015 року, 29 грудня 2015 року, 14 січня 2016 року, 14 березня 2016 року, 14 березня 2016 року, 13 травня 2016 року, 16 червня 2016 року, 20 липня 2016 року (а. с. 233-239, т. 1).

З наданої позивачем ТОВ "Порше Мобіліті" зведеної облікової виписки з рахунку клієнта ОСОБА_1 за кредитним договором від 04 березня 2013 року, виготовленої станом на 18 вересня 2017 року, видно, що всього нараховано по кредиту 293
399,82 грн. Всього сплачено по виставленим рахункам 186 537,43 грн. Непогашена сума заборгованості по виставленим рахункам 106 862,39 грн (т.2 а. с.28-32).

06 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Семеновою В. В. вчинено виконавчий напис про стягнення з заставодавця ОСОБА_1 на користь заставодержателя ТОВ "Порше Мобіліті" предмета застави - автомобіля марки "VW Polo Sedan", VIN- НОМЕР_1, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета застави, запропоновано задовольнити вимоги ТОВ "Порше Мобіліті" за несплачені чергові платежі, штрафні санкції за період з 04 березня 2013 року по 16 травня 2015 року, сума кредиту до повернення 149 328,78 грн, штраф в розмірі 20 % від суми кредиту 18 394,79 грн.

Сума до стягнення 167 723,57 грн. (т.2 а. с.175).

З виконавчого провадження № 52848723, наданого міськрайонним відділом державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області видно, що 10 листопада 2016 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого напису № 2781, виданого 06 листопада 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семенова Г. В. про стягнення із заставодавця - ОСОБА_1 предмета застави - автомобіля марки Volkswagen, модель Polo, тип ТЗ седан, рік випуску 2012, колір темно-синій, державний номерний знак НОМЕР_2. Постановою від 10 листопада 2016 року державним виконавцем оголошено розшук майна боржника. Постановою від 21 серпня 2017 року державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області описано та арештовано майно боржника, а саме автомобіль ОСОБА_1.

Відповідно до звіту № КТЗ-180208 про проведення незалежної оцінки по визначенню ринкової вартості об'єкту - майно ОСОБА_1, автомобіль марки "VW Polo Sedan", реєстраційний номер НОМЕР_2, складеного ФОП ОСОБА_2 08 лютого 2018 року, вартість предмету застави, яка може бути встановлена як початкова ціна на аукціоні або за конкурсом, складає 134 924,00 грн.

З наданого ТОВ "Порше Мобіліті" акту прийому-передачі від 22 серпня 2017 року вказаний автомобіль ними переданий до ТОВ "Автосоюз".

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У частинах 1 і 2 статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржені судові рішення не відповідають.

З висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна, оскільки вони зроблені судами без належного з'ясування дійсних обставин справи, дослідження та оцінки наданих сторонами доказів з огляду на таке.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статями 526 530 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

На виконання вимог статей 89 263 264 382 ЦПК Українисуди у мотивувальній частині рішення повинні наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, належним чином дослідити поданий стороною доказ (у даному випадку - розрахунок заборгованості за кредитним договором), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ "Порше Мобіліті" суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився апеляційний суд, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження сум, що підлягають стягненню, надані позивачем розрахунки заборгованості за кредитним договором суперечать один одному, обґрунтування суми заборгованості в позовній заяві та в заяві про збільшення позовних вимог також суперечить наданим розрахункам, суд не врахував наведені вище обставини та вимоги процесуального законодавства і фактично ухилився від вирішення спору по суті.

Апеляційний суд не звернув уваги на те, що застосування норм права, оцінка доказів є прерогативою суду. У цій категорії справ розмір кредитної заборгованості має визначатись відповідно до наданих доказів, вимог закону та умов договору.

При цьому суд не позбавлений права і зобов'язаний при наявності кредитної заборгованості стягнути ту суму, яка є для суду доведеною, а не взагалі відмовляти у позові.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 204/2217/16-ц (провадження 61-47244св18).

Оскільки з'ясування зазначених вище питань і встановлення відповідних обставин є необхідними складовими для належного розгляду справи, то висновок судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову ТОВ "Порше Мобіліті", є передчасним.

Таким чином, у порушення статей 89 263 264 382 ЦПК України суди першої та апеляційної інстанцій, не надали належної правової оцінки доводам і доказам сторін, не встановили наявність чи відсутність кредитної заборгованості, її розмір, а тому дійшли передчасного висновку про відмову у задоволенні первісного позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оскільки судами першої і апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскаржену постанову суду апеляційної інстанції в частині вирішення первісного позову належить скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (частина 3 статті 411 ЦПК України).

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2019 року в частині вирішення первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук