Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.01.2019 року у справі №366/249/18

Постанова

Іменем України

29 травня 2019 року

м. Київ

справа № 366/249/18

провадження № 61-48140св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_3 , як законний представник ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 , як законного представника ОСОБА_4 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 листопада 2018 року у складі судді Іванченка М. М.,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року провадження по справі закрито, на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України, у зв`язку зі смертю позивача, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Не погодившись із зазначеною ухвалою ОСОБА_3 яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 звернулась до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме - надання апеляційної скарги в новій редакції із зазначенням осіб, які приймали участь у справі, їх місцезнаходження та яка повинна відповідати п. п. 2, 3, 5, 6, 7, 8 частини другої та пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України, та надання її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року визнано неподаною та повернуто заявнику, в зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_3 яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , у встановлений судом строк, не усунула недоліки апеляційної скарги, а саме - не надала апеляційної скарги в новій редакції із зазначенням осіб, які приймали участь у справі, їх місцезнаходження та яка повинна відповідати п. п. 2, 3, 5, 6, 7, 8 частини другої та пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України, та не надала її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року, ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду та справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала апеляційного суду є незаконною, оскільки вона повністю виконала вимоги ухвали Київського апеляційного суду від 08 листопада 2018 року та відповідно надала апеляційну скаргу в новій редакції в якій чітко і повно вказала всіх учасників процесу, зокрема прізвище, ім`я та по-батькові відповідача із зазначенням місця її реєстрації та місця фактичного проживання.

Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та надано строк для надання відзиву.

Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.

Ухвалою Верховного Суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 травня 2019 року справу № 366/249/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Частинами першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з пунктом 8 частини третьої цієї статті однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Пунктом 3 частини другої статті 356 ЦПК України передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по-батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

У справі, що переглядається, установлено, що ухвалою Київського апеляційного суду від 08 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме - надання апеляційної скарги в новій редакції із зазначенням осіб, які приймали участь у справі, їх місцезнаходження та яка повинна відповідати п. п. 2, 3, 5, 6, 7, 8 частини другої та пункту 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України, та надання її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається зі змісту позовної заяви учасниками цієї справи є позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2

Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а. с. 44).

ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , вважає, що саме ОСОБА_4 є правонаступником після смерті ОСОБА_1 за заповітом.

У межах визначеного ухвалою суду строку ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , виконала вимоги ухвали й 19 листопада 2019 року надіслала на адресу суду апеляційну скаргу та її копію із зазначенням в ній повного ім`я особи, яка подає апеляційну скаргу з визначеними в пункті 2 частини другої статті 356 ЦПК України реквізитами, а саме ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , а також повне ім`я (прізвище, ім`я по-батькові) інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування, а саме відповідача ОСОБА_2 , тобто зазначила всіх учасників справи.

Повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише у тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі, про що зазначено у правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).

Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , суд апеляційної інстанції не врахував, що заявник не ухилявся від виконання вимог ухвали суду від 08 листопада 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху, оскільки виконала її вимоги у визначений ухвалою строк - десять днів з дня отримання ухвали.

Отже, в апеляційного суду були відсутні підстави для визнання апеляційної скарги ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , неподаною та її повернення.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судові процедури повинні бути справедливими, а тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду.

Суд апеляційної інстанції не дотримався вимог цивільного процесуального закону, чим, окрім іншого порушив і вимоги статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, наданих сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Також у низці рішень Європейського суду з прав людини закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

Так, у справі «Скорик проти України» від 08 січня 2008 року Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції. Мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.

У зв`язку з наведеним висновок суду про повернення апеляційної скарги ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , не відповідає як принципу верховенства права, Конституції України, так і нормам процесуального права.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги обґрунтованими та достатніми для скасування ухвали апеляційного суду, яка перешкоджає провадженню у справі.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Частиною четвертою статті 411 ЦПК України встановлено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущення тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин, оспорювана в касаційному порядку ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 400, 406, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 як законного представника ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 23 листопада 2018 року скасувати, справу направити до апеляційного суду на новий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді: В. О. Кузнєцов

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

Г. І. Усик