Постанова

Іменем України

26 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 675/1561/19

провадження № 61-2548св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, державний реєстратор Комунального підприємства "Бюро нерухомості "Поділля" Кметь Володимир Леонідович, ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділлятрансагро",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області

від 03 вересня 2020 року у складі судді Демчука П. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Янчук Т. О., Купельського А. В., Ярмолюка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро нерухомості "Поділля" Кметя Володимира Леонідовича, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлятрансагро", про визнання незаконною бездіяльності, визнання незаконним наказу, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 03 вересня

2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 10 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 03 вересня 2020 року залишено без змін.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, залишаючи скаргу без розгляду, виходив із того, що позивачка, яка належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, повторно не з'явилася у судове засідання, про причини неявки не повідомляла, до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності не зверталась. При цьому поважність причини повторної неявки позивачки не має правового значення для вирішення питання про залишення позову без розгляду.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У лютому 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 03 вересня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 грудня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що у судове засідання, призначене на 07 серпня 2020 року, представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з продовженням Кабінетом Міністрів України карантину до 31 серпня 2020 року, спричиненого коронавірусом SARS-CoV-2, а у судове засідання, призначене на 03 вересня 2020 року, подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника позивачки у відпустці, тобто зазначалися поважні причини неявки у судові засідання, проте всупереч заявленим клопотанням, порушуючи право позивача на справедливий суд, судами прийнято незаконне рішення.

У березні 2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлятрансагро" надійшов відзив на касаційну скаргу представника

ОСОБА_1 - ОСОБА_3, у якому заявник просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

16 березня 2021 року до Верховного Суду надійшла справа.

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з огляду на таке.

Обставини встановлені судами

Ухвалою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 21 серпня 2019 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження, призначено підготовче судове засідання у цій справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 05 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22 січня 2020 року о 15 год 00 хв.

22 січня 2020 року ОСОБА_3 надіслала до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із хворобою доньки.

Розгляд справи перенесено на 26 лютого 2020 року о 15 год 00 хв.

26 лютого 2020 року ОСОБА_1 брала участь у судовому засіданні через свого представника адвоката Кривінчук О. В., повноваження якої підтверджуються ордером серії АА № 061231 від 30 жовтня 2019 року, у якому у справі оголошено перерву.

У зв'язку з неявкою позивача та її представника у судове засідання, призначене

на 07 серпня 2020 року, та наявності клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, про відкладення розгляду справи у зв'язку з продовженням Кабінетом Міністрів України карантину до 31 серпня 2020 року, спричиненого коронавірусом SARS-CoV-2, судом відкладено розгляд справи на 03 вересня

2020 року о 12 год 00 хв.

У судове засідання, призначене на 03 вересня 2020 року, позивач та її представник повторно не з'явилися, про дату, час та місце проведення цього судового засідання позивач повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення їй судової повістки 19 серпня 2020 року.

Представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Позивачка не повідомляла суд про причини неявки, заяву про розгляд справи за її відсутності не подавала.

Заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи у зв'язку з відпусткою, доказами про перебування у відпустці не підтверджена. (т. 2, а. с. 7).

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 03 вересня

2020 року, залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду

від 10 грудня 2020 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача у судове засідання.

Нормативно-правове обґрунтування

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Відповідно до частини 3 статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

У справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частин 5 статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Встановивши, що позивач повторно не з'явилася у судове засідання і не повідомила про причини своєї неявки, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про залишення позову без розгляду у зв'язку із повторною неявкою ОСОБА_1 у судове засідання.

Доводи касаційної скарги про те, що у судове засідання, призначене на 07 серпня 2020 року, представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з продовженням Кабінетом Міністрів України карантину до 31 серпня 2020 року, спричиненого коронавірусом SARS-CoV-2, а у судове засідання, призначене на 03 вересня 2020 року, подано представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням її у відпустці, Верховний Суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки суд першої інстанції правильно не надавав оцінку обставинам, на які посилалась представник позивача у своєму клопотання про відкладення розгляду справи, як на поважні причини, оскільки до клопотання не було долучено представником позивача жодного доказу, який би підтверджував існування указаних у клопотанні обставин, а саме: перебування представника у відпустці.

Отже, висновки суду першої та апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону та узгоджуються з нормами процесуального права, які судами правильно застосовані.

Враховуючи викладене, Верховний Суд визнає касаційну скаргу необґрунтованою, оскільки правильне застосовування норм права в оскаржуваних судових рішеннях є очевидним.

Частинами 3 та 4 статті 406 ЦПК Українивизначено, що касаційна скарга на ухвалу судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 03 вересня 2020 року

та постанову Хмельницького апеляційного суду від 10 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

Г. І. Усик