Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 20.05.2019 року у справі №461/2989/18

Постанова

Іменем України

29 квітня2020 року

м. Київ

справа № 461/2989/18

провадження № 61-5428св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року в складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Крайник Н. П., Шеремети Н. О.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради про визнання незаконними наказів та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що її батько ОСОБА_2 наказом Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 03 листопада 2015 року № 640 «Про розгляд звернень громадян щодо зарахування на квартирний облік та включення у пільгові списки» був зарахований на квартирний облік і включений у список для першочергового надання житла як учасник бойових дій АТО та перебував на квартирному обліку у Львівській міській раді з 03 листопада 2015 року за № 25859 загальної черги і у списку учасників бойових дій АТО серед працівників міліції за № 165.

ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько помер.

Наказом Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 04 вересня 2017 року № 407 їй було відмовлено в переоформленні на неї квартирної чергової справи ОСОБА_2 у зв`язку з його смертю.

Вважає, що у відповідача були відсутні законні підстави для зняття з квартирного обліку її батька ОСОБА_2 та для відмови їй, як члену його сім`ї, в переоформленні відповідної квартирної черги на неї у зв`язку зі смертю батька, а тому оскаржувані накази вважає незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Враховуючи наведене, позивач просила визнати незаконними та скасувати накази Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 17 липня 2017 року № 325 про зняття з квартирного обліку та виключення з пільгового списку ОСОБА_2 та від 04 вересня 2017 року № 407 «Про розгляд звернення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 »; зобов`язати Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради переоформити квартирну чергу у списках на право першочергового отримання житла на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до пільг, що мав її батько - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 20 липня 2018 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ директора Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 17 липня 2017 року № 325 про зняття з квартирного обліку та виключення з пільгового списку ОСОБА_2 , та наказ директора Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 04 вересня 2017 року № 407 «Про розгляд звернення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ».

Зобов`язано Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради переоформити квартирну чергу у списках на право першочергового отримання житла з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 (батько позивача) та члени його сім`ї (в тому числі й позивач) були визнані такими, що потребують покращення житлових умов шляхом надання житлового приміщення, а статтею 40 Житлового кодексу УРСР та пунктом 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень УРСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року, визначено виключний перелік підстав для зняття громадян з обліку потребуючих поліпшення житлових умов і така підстава для виключення чи зняття з квартирного обліку особи як смерть громадянина, який перебував на такому обліку, у законодавстві України відсутня. При цьому членам сім`ї померлого гарантовано збереження за ними права подальшого перебування на квартирному обліку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що наказом Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 03 листопада 2015 року № 640 ОСОБА_2 одного було зараховано на квартирний облік та включено у пільговий список для першочергового надання житла.

При прийнятті цього рішення враховувалося те, що заявник ОСОБА_2 проживає та зареєстрований з 1991 року як син основного квартиронаймача у квартирі АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 , де проживають та зареєстровані 5 осіб, і на кожну особу, зареєстровану у цій квартирі, припадає по 8,64 кв. м житлової площі, що перевищує мінімальну норму забезпеченості житловою площею однієї особи, зареєстрованої у квартирі, на 3,64 кв. м. Отже, висновок суду першої інстанції, що разом із ОСОБА_2 (батьком позивача) були визнані такими, що потребують покращення житлових умов шляхом надання житлового приміщення також і члени його сім`ї, в тому числі й позивач, не відповідає фактичним обставинам справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що апеляційний суд при ухваленні оскаржуваного рішення не взяв до уваги, що законодавець передбачив гарантії для членів сім`ї особи, яка перебувала на обліку потребуючих поліпшення житлових умов та померла до моменту реалізації свого права на отримання житла, у вигляді збереження прав подальшого перебування на обліку.

Безпідставним є твердження апеляційного суду про те, що ОСОБА_2 зарахований на квартирний облік з перевищенням мінімальної норми забезпеченості житлової площі на одну особу на 3,64 кв. м, оскільки відповідно до положень статті 47 ЖК УРСР така площа становить 13,65 кв. м. на одну особу, а не як встановлено апеляційним судом 5,0 кв. м.

Крім того, статтею 40 ЖК УРСР визначений виключний перелік підстав для зняття громадян з обліку потребуючих поліпшення житлових умов, і така підстава як смерть особи в зазначеному переліку відсутня.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до довідки, виданої Маріупольським міським управлінням ГУ МВС України в Донецькій області від 09 лютого 2015 року № 1179, ОСОБА_2 (батько позивача) в період із 12 січня по 09 лютого 2015 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції, м. Маріуполь Донецької області.

Ухвалою Львівської міської ради від 23 квітня 2015 року № 4520 «Про затвердження програми забезпечення житлом учасників антитерористичної операції» ОСОБА_2 був зарахований на квартирний облік.

01 вересня 2015 року ОСОБА_2 , як учасник АТО, звернувся із заявою до Директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, в якій просив зарахувати його на квартирний облік для поліпшення житлових умов, до заяви подав довідку з місця проживання про склад сім`ї і прописку, де позивач, зокрема, вказана як член сім`ї, а також копію її паспорта.

Наказом директора Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 03 листопада 2015 року № 640 «Про розгляд звернень громадян щодо зарахування на квартирний облік та включення у пільгові списки» ОСОБА_2 зараховано на квартирний облік та включено у список для першочергового надання житла (учасник бойових дій АТО - одного).

Тобто з 03 листопада 2015 року ОСОБА_2 один перебував на квартирному обліку у Львівській міській раді за № 25859, у списку учасників бойових дій АТО серед працівників міліції за № 165.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Після смерті ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 , як член його сім`ї, звернулася до громадської комісії з житлових питань при Виконавчому комітеті Львівської міської ради з заявою про переоформлення на неї, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , квартирної черги її батька.

Наказом директора Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 04 вересня 2017 року № 407 їй було відмовлено в переоформленні квартирної черги її батька ОСОБА_2 на неї у зв`язку з його смертю.

Наказом директора Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 17 липня 2017 року ОСОБА_2 було знято з квартирного обліку та виключено з пільгового списку в зв`язку зі смертю.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

За частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення апеляційної інстанції - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскаржуване рішення апеляційного суду відповідає вимогам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Стаття 47 Конституції України гарантує кожному право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою або органом місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального значення» учасників АТО прирівняно до учасників бойових дій.

У випадку, якщо особа набуває статусу учасника бойових дій, держава надає йому та членам його сім`ї низку пільг, одним із прав, передбачених законодавством України, є можливість отримання житла від держави.

Згідно з пунктом 2 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм житлових приміщень Української РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 (далі - Правила), жилі приміщення надаються громадянам, які потребують поліпшення житлових умов, постійно проживають у даному населеному пункті, як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.

Відповідно до пункту 13 вказаних Правил на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов.

У рішенні виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів або у спільному рішення адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілкового комітету, які розглядали заяви громадян, вказуються дата взяття на облік, склад сім`ї, підстава для взяття на облік, вид черговості надання жилих приміщень (загальна черга, в першу чергу), а при відмові у взятті на облік - підстава відмови.

Як правильно встановлено апеляційним судом, наказом Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 03 листопада 2015 року № 640 ОСОБА_2 (одного) було зараховано на квартирний облік та включено у пільговий список для першочергового надання житла згідно з підпунктом 4 пункту 44 «Правил …» (учасник бойових дій) та включено у список учасників АТО.

При прийнятті вказаного рішення було враховано, що заявник ОСОБА_2 проживає та зареєстрований з 1991 року як син основного квартиронаймача у квартирі АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 , де всього проживають та зареєстровані 5 осіб (він, мати - ОСОБА_4 , сестра - ОСОБА_5 , 1980 року народження, племінник - ОСОБА_6 , 2001 року народження та донька - ОСОБА_1 , 1998 року народження) і на одну особу, зареєстровану у цій квартирі, припадає по 8,64 кв. м житлової площі, що перевищує мінімальну норму забезпеченості житловою площею однієї особи, зареєстрованої у квартирі, на 3,64 кв. м.

При цьому після смерті ОСОБА_2 (батька позивачки) у квартирі АДРЕСА_3 залишились проживати та зареєстрованими 4 особи і (таким чином) на одну особу, зареєстровану у цій квартирі, стало припадати по 10,8 кв. м (43,2 кв. м : 4 особи) житлової площі, що перевищує середній рівень забезпеченості жилою площею у м. Львові на 1 (одного) мешканця.

З урахуванням зазначеного висновок апеляційного суду про те, що позивач не відноситься до категорії осіб, які потребують поліпшення житлових умов є правильним та таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що позивач не має права перебувати на квартирному обліку після смерті свого батька, оскільки, з урахуванням фактичних обставин справи, вона не є тією особою, яка потребує поліпшення житлових умов, та не була зазначена як член сім`ї ОСОБА_2 під час його зарахування на квартирний облік як учасникам бойових дій, а ОСОБА_2 було зарахованого на квартирний облік одного.

Посилання у касаційній скарзі про неправильне зазначення апеляційним судом мінімальної норми забезпеченості житлової площі на одну особу не заслуговують на увагу, оскільки апеляційний суд в оскаржуваному рішенні обґрунтовано виходив із норми житлової площі на одну особи, встановленої в місті Львові, а не загалом визначеної нормами ЖК УРСР.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідачем порушено права позивача є безпідставними, оскільки спростовуються встановленими у справі обставинами, а саме тим, що ОСОБА_1 не була зазначена як член сім`ї ОСОБА_2 під час його зарахування на квартирний облік та вона не є тією особою, яка потребує поліпшення житлових умов.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін, із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська