Історія справи

Постанова

Іменем України

29 березня 2023 року

м. Київ

справа № 504/3566/21

провадження № 61-9238св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Одеський державний університет внутрішніх справ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Одеського державного університету внутрішніх справ на постанову Одеського апеляційного суду від 19 серпня 2022 року в складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеського державного університету внутрішніх справ про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що перебував у трудових відносинах з відповідачем. 12 липня 2019 року його було прийнято на посаду виконуючого обов`язки директора навчально-наукового інституту права та кібербезпеки Одеського державного університету внутрішніх справ. 05 квітня 2021 року його було призначено на посаду професора кафедри конституційного та міжнародного права факультету № 1 навчально-наукового інституту права та кібербезпеки як такого, що пройшов конкурсний відбір.

31 серпня 2021 року відповідач незаконно звільнив його з роботи по закінченню строку контракту, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 16 травня 2022 року провадження у справі закрито у зв`язку з тим, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки має публічно-правовий характер.

Постановою Одеського апеляційного суду від 19 серпня 2022 року ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 16 травня 2022 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спір виник у зв`язку із звільненням працівника з посади, трудова діяльність на якій не пов`язана з проходженням публічної служби, тому має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У вересні 2022 року Одеський державний університет внутрішніх справ надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасуватипостанову Одеського апеляційного суду від 19 серпня 2022 року й залишити в силу ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 16 травня 2022 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що цей спір є публічно-правовим, оскільки загалом діяльність Одеського державного університету внутрішніх справ спрямована на забезпечення державних потреб у підготовці фахівців для правоохоронної системи України, тому кожен працівник, у тому числі й позивач, по суті несе публічну службу та реалізує державну політику у сфері підготовки фахівців за спеціальністю правоохоронна діяльність.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

09 січня 2023 року справа № 504/3566/21 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо встановленого кола правовідносин.

Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Для набуття спором ознак публічно-правового в контексті статті 19 КАС України спірні правовідносини мають безпосередньо випливати з перебування особи на посаді, яка віднесена до публічної служби, та здійснення нею службової діяльності.

Установивши, що перебуваючи в трудових відносинах з Одеським державним університетом внутрішніх справ, ОСОБА_1 не був державним службовцем, не здійснював службову діяльність у розумінні статті 19 КАС України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вважав, що його посада не відноситься до посад публічної служби, тому дійшов правильного висновку, що цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Доводи касаційної скарги про неврахування апеляційним судом висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 20 листопада 2020 року в справі № 160/11957/19, колегія суддів відхиляє як безпідставні, оскільки предметом спору в зазначеній справі було відшкодування фактичних витрат, пов`язаних із утриманням у навчальному закладі, особою, звільненою зі служби в поліції, тоді як у цій справі спір виник з приводу звільнення з роботи працівника університету внутрішніх справ, який не є службовцем поліції, тобто з інших правовідносин.

Інші аргументи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення не впливають.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріально і процесуального права.

Оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає вимогам закону й підстав для її скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеського державного університету внутрішніх справ залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 19 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов