ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2024 року

м. Київ

справа № 562/1008/23

провадження № 61-12946св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Здолбунівської міської ради Рівненської області,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Здолбунівського районного суду Рівненської області від 05 травня 2023 року в складі судді Ковалика Ю. А. та постанову Рівненського апеляційного суду від 27 липня 2023 року в складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструка С. В., Хилевича С. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, у якій просив встановити юридичний факт спільного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним.

На обґрунтування своїх вимог зазначав, що з квітня 2004 року по вересень 2021 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від шлюбу мають трьох дітей: ОСОБА_4 , 2005 року народження, ОСОБА_5 , 2009 року народження, та ОСОБА_6 , 2016 року народження.

Після розірвання шлюбу малолітній ОСОБА_5 проживає разом з ним у місті Здолбунів, про що мати дитини не заперечує.

У березні 2022 року його призвали на військову службу, яку на цей час він проходить в Одеській області.

Встановлення факту проживання сина разом з ним є необхідним, оскільки відповідатиме найкращим інтересам дитини та дозволить йому клопотати перед командуванням про переведення до військової частини гарнізону Рівненської області.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 05 травня 2023 року, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 27 липня 2023 року, заяву залишено без розгляду.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з наявності спору про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неповно з`ясували обставини справи. Не врахували, що між ним та матір`ю дитини відсутній спір про право, а головною метою звернення до суду з цією заявою є захист прав та найкращих інтересів дитини.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

04 жовтня 2023 року справа № 562/1008/23 надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини другої вказаної статті передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За змістом частини другої статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

У цій справі ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку окремого провадження з заявою про встановлення факту проживання разом з ним сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зокрема, посилався на те, що це необхідно для захисту прав та інтересів дитини.

Виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей визначені СК України.

Стаття 160 СК України передбачає право батьків на визначення місця проживання дитини.

Згідно з частиною другою цієї статті місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Водночас відповідно до частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

При цьому при розгляді судом спору щодо місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який має подати суду висновок щодо розв`язання спору (статті 19 СК України).

Тобто, у порядку окремого провадження суд не може вирішувати питання щодо визначення місця проживання дитини та встановлювати відповідний факт, оскільки таке питання батьки можуть вирішити в позасудовому порядку за їхньою та самої дитини спільною згодою, а в разі недосягнення такої згоди (виникнення спору) - звернутися до суду з відповідним позовом, який суд вирішує в порядку позовного провадження за участю органу опіки та піклування.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту проживання дитини разом з ним, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано залишив її без розгляду, оскільки в разі виникнення спору щодо місця проживання дитини, такий спір підлягає вирішенню судом в порядку позовного провадження.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Здолбунівського районного суду Рівненської області від 05 травня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 27 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко