Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 14.04.2020 року у справі №725/7091/19

Постанова

Іменем України

16 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 725/7091/19

провадження № 61-6592св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Чернівецька обласна дирекція Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 02 березня 2020 року в складі судді Владичан А. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Чернівецької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") про стягнення зайво сплачених грошових коштів.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 січня 2020 року цивільну справу прийнято до розгляду та призначено до розгляду за правилами загального провадження в підготовче засідання.

На дану ухвалу ПАТ АБ "Укргазбанк" подано апеляційну скаргу, з підстав недотримання правил підсудності.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 02 березня 2020 року апеляційна скарга ПАТ АБ "Укргазбанк" на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 січня 2020 року повернута апелянту.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що матеріали апеляційного оскарження направлені на адресу суду апеляційної інстанції 14 лютого 2020 року.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Оскарження окремо від рішення суду ухвали про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності передбачено пунктом 8 частини 1 статті 353 ЦПК України, який виключено на підставі Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Таким чином, на час вирішення питання про відкриття провадження у справі частина 1 статті 353 ЦПК України не передбачала можливості оскарження окремо від рішення суду ухвали про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

06 квітня 2020 року ПАТ АБ "Укргазбанк" через представника Буздуга Н. І. надіслало засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 02 березня 2020 року, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на новий розгляд до Чернівецького апеляційного суду.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ АБ "Укргазбанк".

Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2020 року справу призначено до розгляду.

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подана відповідачем 14 лютого 2020 року.

В оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції про відкриття провадження зазначено, що вона оскаржується впродовж 15 днів з дня отримання даної ухвали в апеляційному порядку з підстав недотримання правил підсудності.

Правом на апеляційне оскарження відповідач скористався. На час постановлення судом першої інстанції ухвали про відкриття провадження така ухвала підлягала апеляційному оскарженню з підстав недотримання правил підсудності.

Предметом даного спору є повернення коштів, сплачених позивачем 25 квітня 2019 року на рахунок, відкритий у ПАТ АБ "Укргазбанк". Позов поданий до Чернівецької обласної дирекції ПАТ АБ "Укргазбанк", яка не є юридичною особою чи представником ПАТ АБ "Укргазбанк", а отже, не може бути учасником цивільних правовідносин, а також відповідачем у справі.

Зміни до статті 353 ЦПК України були внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, тобто вже після виникнення у відповідача права на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження. Тому відповідачу безпідставно повернута апеляційна скарга.

За місцезнаходженням ПАТ АБ "Укргазбанк" дана справа належала до підсудності Солом'янського районного суду м. Києва.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною 1 статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги і матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги відповідача без з'ясування підстав для апеляційного оскарження, є обґрунтованими та достатніми для скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний суд керувався пунктом 4 частини 5 статті 357 ЦПК України, вважаючи, що апеляційна скарга подана на ухвалу, яка не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.

Проте з зазначеним висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів Верховного Суду не погоджується з таких підстав.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється згідно з Конституцією України, Конституцією України, Законом України "Про міжнародне приватне право", законами України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною 1 статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень в контексті положень статті 129 Конституції України, статті 17 ЦПК України є складовою права кожного на звернення до суду.

Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті другій Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції.

За правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункт 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Отже, з вищевикладеного вбачається, що судові процедури повинні бути справедливими, а тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статті 17 ЦПК України.

У частині 1 статті 353 ЦПК України наведено перелік ухвал місцевого суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

У пункті 8 частини 1 статті 353 ЦПК України в редакції, чинній на час постановлення судом першої інстанції ухвали про відкриття провадження, було передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження в справі з порушенням правил підсудності.

Правила підсудності розмежовують підсудність справ судам одного виду юрисдикції (зокрема, цивільної) за територіальною ознакою. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 495/6724/17.

В оскаржуваній ухвалі апеляційний суд зазначив, що ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження на час вирішення питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою відповідача на ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження така ухвала вже не підлягала оскарженню окремо від рішення суду.

Зазначені висновки апеляційного суду не відповідають нормам цивільного процесуального права.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" було виключено пункт 8 частини 1 статті 353 ЦПК України.

Частина 1 статті 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Закріплення цього принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Зокрема, у Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів наголошується на тому, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Також, частиною 4 статті 3 ЦПК України встановлено, що закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

У відповідача право на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці 14 січня 2020 року про відкриття провадження виникло до 08 лютого 2020 року, а тому колегія суддів вважає необхідним скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції, з передачею справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на зазначену ухвалу суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною 4 статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвали суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає провадженню у справі, справа передається на розгляд суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 6 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Судом апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми процесуального права під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, а оскаржену ухвалу апеляційного суду скасувати, передавши справу до апеляційного суду.

Щодо судових витрат

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 141, 400, 406, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" задовольнити.

Ухвалу Чернівецького апеляційного суду від 02 березня 2020 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. О. Кузнєцов В. А.

Стрільчук