Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.09.2019 року у справі №635/3403/19

Постанова

Іменем України

09 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 635/3403/19

провадження № 61-16320св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Шило Ірина Вікторівна,

третя особа - ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 17 травня 2019 року у складі судді Пілюгіної О. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 31 липня 2019 року у складі колегії суддів Коваленко І. П., Сащенко І. С., Тичкової О. Ю.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Шило Ірини Вікторівни, третя особа - ОСОБА_4, про визнання протиправною та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Шило І. В., третя особа - ОСОБА_4, про визнання протиправною та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Позов мотивовано тим, що на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 29 серпня 2003 року між ОСОБА_5, як продавцем, та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, як покупцями, останні набули право спільної сумісної власності на недобудований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 24 червня 2015 року у справі № 635/2560/15-ц за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано право власності на вказаний недобудований будинок, готовністю 84 %, загальною площею 186 кв. м, житловою площею 186 кв. м - по 1/3 частині кожному. При цьому розмір частини будинку, належної ОСОБА_1, наведеним рішенням встановлено не було.

25 квітня 2016 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Шило І. В. за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстровано право спільної часткової власності (по 1/3 частині) на зазначений вище будинок.

ОСОБА_1 посилалась на відсутність у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прав на державну реєстрацію свого права спільної часткової власності на недобудований будинок, що пояснювала нездачею спірного об'єкта нерухомості в експлуатацію, необхідністю попереднього припинення режиму спільної сумісної власності на нього, чого зроблено не було, та невідповідністю документів, на підставі яких було здійснено таку реєстрацію, вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17 травня 2019 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 31 липня 2019 року, позовну заяву повернуто ОСОБА_1 у зв'язку із неусуненням у встановлений судом строк недоліків позовної заяви - ненаданням документів, що підтверджують сплату судового збору.

Ухвала місцевого суду, з якою погодився суд апеляційної інстанції, мотивована відсутністю даних стосовно того, що ОСОБА_1 цей позов подала на захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів дитини з інвалідністю, а сам по собі факт материнства дитини з інвалідністю не є передбаченою пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" підставою для звільнення від сплати судового збору.

Невиконання позивачем вимог ухвали місцевого суду про залишення позовної заяви без руху стало підставою для визнання позовної заяви неподаною та її повернення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року, ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу місцевого суду і постанову суду апеляційної інстанції та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подачі заперечень на касаційну скаргу.

17 вересня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.

На підставі ухвали Верховного Суду від 26 вересня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п'яти суддів.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 жовтня 2019 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Висоцька В. С., Литвиненко І. В., Сердюк В. В., Фаловська І. М.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Зміст доводів касаційної скарги зводиться до посилань на необґрунтоване залишення судом першої інстанції позовної заяви без руху.

Позивач зазначає, що пункт 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" прямо не передбачає необхідність того, що справа, у якій заявляється позов, має стосуватись лише порушених прав саме дитини з інвалідністю.

Крім цього, звертає увагу, що її неповнолітні діти мають на рівні із нею право користування та проживання у спірному будинку, якого їх було незаконно позбавлено у зв'язку із оскаржуваною державною реєстрацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прав власності на спірний будинок.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Положенням частини 1 статті 4 ЦПК України закріплено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, дотримуючись при цьому, встановленого процесуальним законодавством порядку такого звернення.

Приписами частини 4 статті 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, згідно частини 1 статті 185 ЦПК України невідповідність поданої позовної заяви вимогам, встановленим до неї нормами ЦПК України, є підставою для залишення її без руху із наданням строку для усунення недоліків. При цьому, невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху має наслідком визнання заяви неподаною та повернення особі, яка її подала.

Зі змісту оскаржуваного рішення місцевого суду вбачається, що підставою для залишення позову ОСОБА_1 без руху є несплата нею судового збору.

Повертаючи позовну заяву місцевий суд відхилив посилання позивача на те, що вона як законний представник дитини з інвалідністю звільнена від сплати судового збору.

Так, згідно пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. При цьому зміст наведеної норми статті пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" не дає підстав для висновку про поширення її приписів на будь-які позовні вимоги особи, яка є законним представником дитини з інвалідністю.

Таким чином, виходячи з того, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги спрямовані на захист її особистого права, яке вона вважає порушеним, щодо визнання протиправною та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, та безпосередньо не стосуються прав дитини з інвалідністю, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав вважати позивача такою, що в силу вимог закону звільнена від сплати судового збору, є правильним.

У випадку наявності труднощів зі сплатою судового збору позивач має право скористатися механізмом, передбаченим статтею 136 ЦПК України, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати.

Доводи касаційної скарги зводяться до посилань на помилковість наданої судом оцінки обставинам, якими заявник обґрунтовувала наявність підстав для звільнення її від сплати судового збору, є аналогічними доводам апеляційної скарги, були предметом дослідження апеляційним судом та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами було дотримано норми матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 17 травня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 31 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:В. С. Висоцька А. І. Грушицький І. В. Литвиненко В. В. Сердюк І. М. Фаловська