Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 26.02.2018 року у справі №2-770/2007

Постанова

Іменем України

23 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 2-770/2007

провадження № 61-1013св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Станично-Луганському та Новоайдарському районах, акціонерна страхова компанія "Оранта-Лугань", Управління праці та соціального захисту населення Станично-Луганської райдержадміністрації, виконавча дирекція Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 06 жовтня 2017 року в складі колегії суддів: Лозко Ю. П., Єрмакова Ю. В., Орлова І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасний випадків на виробництві у Станично-Луганському та Новоайдарському районах (далі - ВВДФССНВ у Станично-Луганському та Новоайдарському районах), акціонерної страхової компанії "Оранта-Лугань" (далі - АСК "Оранта-Лугань"), Управління праці та соціального захисту населення Станично-Луганської райдержадміністрації (далі - УПСЗН Станично-Луганської РДА), виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - ВД Луганського ОВФССзТВП) про відшкодування втраченого заробітку, витрат на догляд, побутове обслуговування, додаткове харчування та санаторно-курортне лікування.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Станично-Луганського районного суду Луганської області від 24 грудня 2007 року позов задоволено частково.

Стягнуто з виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як правонаступника Фонду соціального страхування України на користь ОСОБА_1 у відшкодування шкоди, внаслідок втрати працездатності 01 липня 1990 року від джерела підвищеної небезпеки колективного сільськогосподарського підприємства "Чугинське", ліквідованого 09 грудня 2004 року без правонаступника: втрачений заробіток з

01 червня 2005 року по 30 червня 2005 року - 290,00 грн, з 01 липня 2005 року по

31 серпня 2005 року по 310,00 грн щомісячно, з 01 вересня 2005 року по 31 грудня 2005 року по 332,00 грн щомісячно, з 01 січня 2006 року по 30 червня 2006 року по 350,00 грн щомісячно, з 01 липня 2006 року по 30 листопада 2006 року по 375,00 грн щомісячно, з 01 грудня 2006 року по 31 березня 2007 року по 400,00
грн щомісячно, з 01 квітня 2007 року по 30 червня 2007 року по 420,00 грн щомісячно, з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2007 року по 440,00 грн щомісячно, з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року по 460,00 грн, всього з 01 червня 2005 року по 31 грудня

2007 року - 11 773,00 грн, а з 01 січня 2008 року в розмірі мінімальної заробітної плати щомісячно, встановленої законом, довічно; витрати на спеціальний медичний догляд з 01 червня 2005 року по 30 червня 2005 року - 290,00 грн, з 01 липня

2005 року по 31 серпня 2005 року по 310,00 грн щомісячно, з 01 вересня 2005 року по 31 грудня 2005 року по 332,00 грн щомісячно, з 01 січня 2006 року по 30 червня 2006 року по 350,00 грн щомісячно, з 01 липня 2006 року по 30 листопада 2006 року по 375,00 грн щомісячно, з 01 грудня 2006 року по 31 березня 2007 року по

400,00 грн щомісячно, з 01 квітня 2007 року по 30 червня 2007 року по 420,00 грн щомісячно, з 01 липня 2007 року по 30 вересня 2007 року по 440,00 грн щомісячно, з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року по 460,00 грн, всього з 01 червня

2005 року по 31 грудня 2007 року - 11 773,00 грн, а з 01 січня 2008 року в розмірі мінімальної заробітної плати щомісячно, встановленої законом, довічно; витрати на постійний сторонній догляд у розмірі 0,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законодавством щомісячно і довічно, у тому числі з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2007 року - 5 886,50 грн; витрат на побутове обслуговування у розмірі

0,25 мінімальних заробітних плат, встановлених законодавством і довічно, у тому числі з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2007 року - 2 943,25 грн; витрати на додаткове харчування із розрахунку 7,03 грн на добу щомісячно довічно, в тому числі з 01 червня 2005 року по 31 грудня 2007 року - 6 414,88 грн.

Зобов'язано з 01 січня 2008 року забезпечувати щорічно і довічно путівками у санаторії хребтового профілю.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення до указаного рішення суду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Додатковим рішенням Біловодського районного суду Луганської області

від 14 липня 2017 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Встановлено розмір виплат, належних ОСОБА_1 згідно з рішенням Станично-Луганського районного суду Луганської області від 24 грудня 2007 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня календарного року.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 06 жовтня 2017 року додаткове рішення Біловодського районного суду Луганської області від 14 липня 2017 року скасовано та постановлено нову ухвалу про відмову в ухваленні додаткового рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2017 рокуУправління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та залишити в силі додаткове рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи судом апеляційної інстанції та помилкового скасування рішення суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу не подано

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Справу передано до Верховного Суду.

Короткий зміст заяви про відмову від ухвалення додаткового рішення у цій справі

У лютому 2018 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від ухвалення додаткового рішення у справі № 2-770/2007.

Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частин позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 1 статті 408 ЦПК України передбачено, що незалежно від того, за касаційною скаргою кого з учасників справи було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з додержанням правил Частиною 1 статті 408 ЦПК України, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій.

З метою встановлення волевиявлення щодо здійснення процесуальних прав Верховний Суд на адресу ОСОБА_1 надіслав лист щодо підтвердження наміру про відмову від ухвалення додаткового рішення у справі № 2-770/2007.

На підтвердження подання заяви про відмову від ухвалення додаткового рішення у справі № 2-770/2007, у квітні 2018 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1, засвідчена секретарем Чугинської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області, у якій заявник посилався на те, що він відмовляється від ухвалення додаткового рішення у справі № 2-770/2007, а також зазначив, що йому відомі та зрозумілі наслідки, передбачені частиною 2 статті 256 ЦПК України, які виникають у разі відмови від ухвалення додаткового рішення у справі № 2-770/2007.

Отже встановивши, що заява ОСОБА_1 про відмову від ухвалення додаткового рішення у справі № 2-770/2007 відповідає вимогам статей 49, 408 ЦПК України, суд касаційної інстанції приймає відмову заявника від ухвалення додаткового рішення у справі № 2-770/2007, визнає нечинними рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись статтями 49, 400, 408, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відмову від ухвалення додаткового рішення у справі № 2-770/2007 задовольнити.

Визнати нечинними додаткове рішення Біловодського районного суду Луганської області від 14 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 06 жовтня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Станично-Луганському та Новоайдарському районах, акціонерної страхової компанії "Оранта-Лугань", Управління праці та соціального захисту населення Станично-Луганської райдержадміністрації, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про відшкодування втраченого заробітку, витрат на догляд, побутове обслуговування, додаткове харчування та санаторно-курортне лікування.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун