Історія справи

Постанова

Іменем України

28 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 754/3435/19

провадження № 61-1122св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , який діє за себе та як законний представник ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє у свої інтересах та в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2019 року в складі судді Лісовської О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року в складі колегії суддів: Кравець В. А., Мазурик О. Ф., Махлай Л. Д.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном, вселення та встановлення порядку користування майном.

Позовна заява мотивована тим, що згідно із свідоцтвом про право власності від 18 березня 2013 року № 161 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 стали власниками квартири АДРЕСА_1 в рівних частках, по 1/6 кожний. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , спадщину після якого фактично прийняли ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 як спадкоємці першої черги - по 1/24 частці кожен. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , спадщину після якої шляхом подання заяви про прийняття спадщини та відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК Україниприйняли діти як спадкоємці першої черги: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_4 - по 5/96 часток кожен. Вважали, що позивачі стали власниками 41/96 часток квартири,

а відповідачі, у свою чергу, 55/96 часток квартири. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 28 квітня 2017 року ОСОБА_2 було визнано недієздатною, опікуном якої призначено ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_5 відповідачі стали чинити перешкоди у користуванні квартирою, зокрема не допускають позивачів у квартиру, висловлюють погрози і залякування. З огляду на те, що ОСОБА_2 є недієздатною, потребує окремого догляду та піклування і, на відміну від інших співвласників, є єдиною жінкою (особою протилежної статі), ОСОБА_1 вважав за доцільне виділити їм у користування кімнату площею 14,8 кв. м, оскільки ця кімнатна найбільше відповідає ідеальній частці позивачів у праві власності на квартиру.

Посилаючись на вказані обставини, просив суд усунути перешкоди

у користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартирою

АДРЕСА_1 та вселити їх до цієї квартири; встановити порядок користування квартирою

АДРЕСА_1 таким чином: виділити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у користування житлову кімнату площею 14, 8 кв. м, виділити ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_4 у користування житлові кімнати площею 16,2 кв. м і 9,9 кв. м, залишивши ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право проходу через житлову кімнату площею 16,2 кв. м, залишити в загальному користуванні учасників спільної часткової власності коридор площею 6,7 кв. м, кухню площею 7 кв. м, ванну кімнату площею 2 кв. м, вбиральню площею 1 кв. м., балкон площею 2, 68 кв. м.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2

в інтересах якої діє ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном, вселення та встановлення порядку користування майном відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачі не довели факту того, що відповідачі чинять перешкоди у здійсненні ними права користування власністю, а позовні вимоги в частині встановлення порядку користування житловим приміщенням є передчасними, оскільки права власності на 2/6 частини спірної квартири у встановленому законом порядку не зареєстровано.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції належним чином дослідив матеріали справи та подані сторонами докази, надав доказам належну правову оцінку, з`ясував усі обставини, що мають значення для справи, проаналізував та правильно застосував норми матеріального права, у зв`язку з чим дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх недоведеність та передчасність.

Аргументи учасників справи

У січні 2020 року ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та в інтересах

ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів про те, що позовні вимоги в частині встановлення порядку користування житловим приміщенням

є передчасними, суперечать нормам матеріального права та правовим позиціям, викладеним у пункті шостому постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок». Розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази, та встановив обставини на підставі недопустимих доказів. Зазначає, що встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини вийшов, суд і сторони мають можливість розрахувати, хто зі сторін і які конкретно частки успадкує від 2/6 часток, що не оформлені. Суди не застосували закон, який підлягав застосуванню, а саме статті 317, 321, 319, 358 1268 ЦК України. Суд першої інстанції безпідставно стягнув судові витрати за відсутності у матеріалах справи обов`язкових документів і відомостей, передбачених частинами третьою та четвертою статті 137 ЦПК України, а суд апеляційної інстанції вказаних порушень не усунув.

Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.

Рух справи

УхвалоюВерховного Суду від 27 січня 2020 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

Відповідно до пункту 2 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У частині третій статті 368 ЦПК України передбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою апеляційного Київського апеляційного суду від 02 грудня 2019 року призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2020 року в справі № 753/17720/18 (провадження № 61-17201св19) зроблено висновок, що «приписи частини першої статті 369 ЦПК України щодо письмового провадження за наявними у справі матеріалами можуть бути застосовані судами апеляційної інстанції лише

у випадку, якщо позивачем заявлені виключно вимоги майнового характеру

і розмір ціни позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо ж у справі наявні вимоги немайнового характеру, то розгляд такої справи у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи».

У справі, що переглядається ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та

в інтересах ОСОБА_2 заявлено немайнові (про усунення перешкод

у користуванні майном, вселення та встановлення порядку користування майном) вимоги.

Отже, є помилковим висновок апеляційного суду про можливість розгляду цієї справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, оскільки розгляд цієї справи судом апеляційної інстанції мав відбуватися

з повідомленням учасників справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на

07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах

та в інтересах ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року скасувати.

Справу № 754/3435/19 передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції постанова Київського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук