Історія справи

Постанова

Іменем України

28 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 332/894/17

провадження № 61-58св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 9 серпня 2017 року в складі судді Безлер Л. В. та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 26 жовтня 2017 року в складі суддів Онищенка Е. А., Бєлки В. О., Крилової О. В.,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 29 листопада 2013 року між публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 25 903 грн 48 коп. зі сплатою 0,01 % річних на 36 місяців та зобов'язався повернути кредит відповідно до графіка платежів. 22 грудня 2014 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого останнє набуло право грошової вимоги за вказаним вище кредитним договором. Оскільки позичальник не виконав належним чином своїх кредитних зобов'язань у нього станом на 5 січня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 31 758 грн 74 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 24 452 грн 93 коп. та комісії - 7 205 грн 81 коп. Позивач направив відповідачу письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Відповідач не виконав свої кредитні зобов'язання ні первісному кредитору, ні факторові.

На підставі викладеного ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просило стягнути зі ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 31 758 грн 74 коп.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 9 серпня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено заявлених вимог, зокрема наявності кредитних зобов'язань перед первісним кредитором та в подальшому перед фактором.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 26 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що позивачем не надано первинних бухгалтерських документів щодо видачі кредиту та стану виконання умов кредитного договору. Відсутній належний розрахунок заборгованості станом на день укладання договору факторингу. У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт переходу до позивача права грошової вимоги за кредитним договором від 29 листопада 2013 року.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що зібраними по справі доказами підтверджено факт укладення між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 кредитного договору, відступлення на користь позивача права вимоги за вказаним кредитним договором, а також наявності кредитної заборгованості. Позивачем подано до суду кредитний договір; договір факторингу; повідомлення, яке направлене боржнику, про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж; докази направлення вказаного повідомлення; розрахунок заборгованості, проте судами не досліджено вказані вище докази у їх сукупності.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судами встановлено, що 29 листопада 2013 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 у письмовій формі укладено договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 25 903 грн 48 коп. зі сплатою 0,01 % річних на 36 місяців та зобов'язався повернути кредит відповідно до графіка платежів.

ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» уклали договір факторингу від 22 грудня 2014 року.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості станом на 24 листопада 2016 року існує заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 31 758 грн 74 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 24 452 грн 93 коп. та комісії - 7 205 грн 81 коп.

За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог ‒ відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

На підтвердження заявлених позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна»надано письмове повідомлення, яке направлено на адресу ОСОБА_2, про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж; кредитний договір від 29 листопада 2013 року; графік платежів; інформаційний лист щодо умов кредитування; анкету-заяву на отримання кредиту; опитувальний лист; заяву на видачу готівки; розрахунок заборгованості; договір факторингу від 22 грудня 2014 року; додаток № 1 до реєстру боржників № 2 до договору факторингу від 22 грудня 2014 року.

За змістом статей 1080, 1082 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи з метою надання доказів на спростування заявлених вимог, яке було задоволено судом, проте вказаних доказів до матеріалів справи ОСОБА_2 не надав, у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідач не надав доказів виконання кредитних зобов'язань як первісному кредиторові, так і фактору.

За таких обставин відсутні правові підстави вважати, що кредитні зобов'язання виконані належним чином.

Нормами цивільно-процесуального закону визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні спору.

Суди не дослідили зібрані у справі докази, не встановили у повному обсязі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення справи, не надали належної оцінки поданим позивачем доказам у їх сукупності, а саме: письмовому повідомленню, яке направлено на адресу ОСОБА_2, про відступлення права грошової вимоги факторові, в якому визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж; кредитному договору від 29 листопада 2013 року; графіку платежів; інформаційному листу щодо умов кредитування; анкеті-заяві на отримання кредиту; опитувальному листу; заяві на видачу готівки; розрахунку заборгованості; договору факторингу від 22 грудня 2014 року; додатку № 1 до реєстру боржників № 2 до договору факторингу від 22 грудня 2014 року.

За таких обставин суди не встановили дійсні обставини справи, не дослідили докази на підтвердження заявлених вимог, зокрема обґрунтований розрахунок суми боргу, а тому дійшли передчасного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.

Частиною першою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не досліджено зібрані у справі докази, а суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому відсутні правові підстави для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень.

Таким чином, рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог статті 411 ЦПК України.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 9 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 26 жовтня 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді С. Ю. Мартєв

В. В. Пророк

І. М. Фаловська

С. П. Штелик