Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.10.2018 року у справі №710/343/17

Постанова

Іменем України

27 травня 2020 року

м. Київ

справа № 710/343/17

провадження № 61-42159св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Реєстраційна служба Шполянського районного управління юстиції в Черкаській області,

треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Шполянського районного нотаріального округуЧеркаської області Курінний Анатолій Васильович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 17 травня 2018 року в складі судді Побережної Н. П. та постанову Апеляційного суду Черкаської області

від 20 липня 2018 року в складі колегії суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В.,

Нерушак Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), Реєстраційної служби Шполянського районного управління юстиції в Черкаській області (далі - РС Шполянського РУЮ в Черкаській області), треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Шполянського районного нотаріального округуЧеркаської області Курінний А. В., про визнання договору іпотеки припиненим та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов обґрунтовувала тим, що 19 серпня 2008 року між її чоловіком ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладений кредитний договір, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 9 416,14 доларів США на термін до 19 серпня 2013 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за зазначеним вище кредитним договором, 19 серпня 2008 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладений договір іпотеки, за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку банку належний йому на праві власності житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з умовами зазначеного вище договору, іпотека також поширювалась й на земельну ділянку загальною площею 0,3725 га, на якій розташований предмет іпотеки.

Вказувала на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 22 травня 2012 року, яким було змінено заочне рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 26 жовтня 2011 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спадкоємців боржника, на користь

ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 19 серпня

2008 року в розмірі 60 538,75 грн та судові витрати.

Звертала увагу на те, що станом на 31 жовтня 2016 року позивачем була повністю погашена заборгованість перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за зазначеним вище кредитним договором, що також підтверджено постановою старшого державного виконавця Шполянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області (далі - Шполянський районний відділ ДВС ГТУЮ в Черкаській області) про закінчення виконавчого провадження в зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду.

Зазначала, що 02 листопада 2016 року вона звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» із заявою щодо проведення у встановленому законодавством порядку державної реєстрації припинення іпотеки зазначених вище житлового будинку та земельної ділянки, проте в порушення вимог чинного законодавства ПАТ КБ «ПриватБанк» не було проведено жодних дій з державній реєстрації припинення іпотек спірного нерухомого майна та не повернуто правовстановлюючих документів на нього, що були передані ОСОБА_3 відповідачу під час укладання договору іпотеки.

Посилаючись на наведене, позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила визнати припиненим договір іпотеки від 19 серпня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк», посвідчений приватним нотаріусом Шполянського районного нотаріального округу Черкаської області Курінним А. В., зареєстрований в реєстрі за № 2102; визнати припиненою державну реєстрацію іпотеки житлового будинку, розташованого за адресою:

АДРЕСА_1 та іпотеки земельної ділянки загальною площею 0,3725 га, розташованої за зазначеною вище адресою, яка належала ОСОБА_3 на праві власності на підставі державного акта від 26 жовтня 2006 року; скасувати заборону відчуження зазначеного вище нерухомого майна; зобов`язати ПАТ КБ «ПриватБанк» повернути позивачу оригінали правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок та земельну ділянку.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 17 травня 2018 року позов задоволено. Визнано припиненим договір іпотеки від 19 серпня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Приватбанк», посвідчений приватним нотаріусом Шполянського районного нотаріального округу Черкаської області Курінним А. В. 19 серпня 2008 року та зареєстрований в реєстрі за № 2102. Визнано припиненою державну реєстрацію іпотеки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та іпотеки земельної ділянки загальною площею 0,3725 га з кадастровий номером 7125786400:01:001:0131, яка належала ОСОБА_3 на праві власності на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 570240 від 26 жовтня 2006 року. Зобов`язано ПАТ КБ «Приватбанк» повернути позивачу оригінали правовстановлюючих документів на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 0,3725 га, кадастровий номер 7125786400:01:001:0131. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки договір, на забезпечення виконання зобов`язання за яким був укладений договір іпотеки є припиненим у зв`язку із виконанням, проведеним належним чином, договір іпотеки також є припиненим.

Також судом першої інстанції зазначено, позивач не вказує, яким чином були порушені її права РС Шполянського РУЮ Черкаської області, а тому суд задовольнив позов лише в частині вимог, пред`явлених до ПАТ КБ «ПриватБанк».

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 20 липня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, погоджуючись з його висновками щодо обґрунтованості вимог до ПАТ КБ «ПриватБанк», виходив з того, що позивачем доведено виконання основного зобов`язання в межах вартості успадкованого майна, а тому іпотека спірного нерухомого майна є припиненою, оскільки має похідний характер від основного зобов`язання.

Посилання в апеляційній скарзі представника банку на ту обставину, що всі нарахування за користування коштами та інші виплати, передбачені договором підлягають стягненню до дати повернення позики, були визнанні колегією суддів необґрунтованими, оскільки їх нарахування після смерті боржника законом не передбачено. При цьому, апеляційним судом зазначено, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції врахував, що апеляційним судом Черкаської області під час ухвалення рішення від 22 травня 2012 року було визначено заборгованість боржника за зазначеним вище кредитним договором в розмірі 60 538,75 грн, яка була погашена спадкоємцем, а тому у відповідача були відступні правові підстави для нарахування інших платежів.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиція інших учасників справи

У серпні 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк», яке змінило назву на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») надіслало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 17 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 20 липня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Зазначає, що рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 22 травня

2012 року, на яке посилаються суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях, стягнуто заборгованість за зазначеним вище кредитним договором, яка існувала у спадкодавця станом на 12 лютого 2009 року. Враховуючи те, що

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , банк має право на стягнення зі спадкоємців заборгованість за кредитним договором за період з 13 лютого 2009 року

до 23 вересня 2009 року, а тому не можна вважати, що зобов`язання припинилося у зв`язку із його належним виконанням. Таким вином, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про припинення іпотеки є передчасними.

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк», у якому зазначає про безпідставність її доводів та правильність висновків судів попередніх інстанції про припинення іпотеки у зв`язку із повним виконанням основного зобов`язання.

Вважає безпідставними твердження заявника про те. що банк має право на стягнення зі спадкоємців заборгованість за кредитним договором за період

з 13 лютого 2009 року до дня смерті боржника - 23 вересня 2009 року, оскільки за вимогами цивільного законодавства, спадкоємці боржника зобов`язанні задовольнити вимоги кредитора шляхом одноразового платежу. Зазначеним вище рішенням Апеляційного суду Черкаської області зі спадкоємців боржника було стягнуто 60 538,75 грн, що відповідно до пункту 35.5 договору іпотеки від 19 серпня 2008 року становить вартість предмета іпотеки. Враховуючи те, що рішення про стягнення заборгованості в рахунок повного виконання основного зобов`язання, виконано позивачем, договір іпотеки, який має похідних характер від основного зобов`язання, є припиненим, про що правильно зазначено судами попередніх інстанцій.

Рух справи у суді касаційної інстанції

У серпні 2018 року касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» передано на розгляд судді-доповідачу Штелик С. П.

Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 17 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 20 липня 2018 року, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції та надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу. Зупинено виконання рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 17 травня 2018 року та постанови Апеляційного суду Черкаської області від 20 липня 2018 року до закінчення касаційного провадження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2020 року справу передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ).

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону

№ 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 17 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 20 липня 2018 року підлягає розгляду Верховним Судом в порядку та за правилами Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції чинній на час її подання, тобто до 08 лютого

2020 року.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Частиною першою статті 400 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, аоскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Фактичні обставини справи

Судами встановлено, що 19 серпня 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та

ОСОБА_3 укладений кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 9 416,14 доларів США на термін до 19 серпня 2013 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за зазначеним вище кредитним договором, 19 серпня 2008 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Приватбанк» укладений договір іпотеки, за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку банку належний йому на праві власності житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з умовами зазначеного вище договору, іпотека також поширювалась й на земельну ділянку загальною площею 0,3725 га, на якій розташований предмет іпотеки.

Відповідно до пункту 35.5 договору іпотеки сторони визначили, що вартість предмета іпотеки становить 60 538,75 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Заочним рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 26 жовтня 2011 року стягнуто солідарно зі спадкоємців ОСОБА_3 : ОСОБА_2 та

ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 19 серпня 2008 року в розмірі 9 058,00 доларів США, що еквівалентно

71 792,80 грн, а також судові витрати в розмірі 735,97 грн.

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 22 травня 2012 року заочне рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 26 жовтня 2011 року змінено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь

ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 19 серпня

2008 року в розмірі 60 538,75 грн та судові витрати в розмірі 635,38 грн.

Відповідно до постанови старшого державного виконавця Шполянського районного відділу ДВС ГТУЮ в Черкаській області про закінчення виконавчого провадження

від 31 жовтня 2016 року виконавче провадження з виконання заочного рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 26 жовтня 2011 року закінчено в зв`язку з повним фактичним виконанням, вилучено запис про обтяження.

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до частини першої статті 1282 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статей 3, 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Системний аналіз зазначених вище норм матеріального права дає підстави зробити висновок, що після сплати спадкоємцями боргу спадкодавця перед банком в межах успадкованого ними майна, кредитний договір припиняється у зв`язку з виконанням спадкоємцями зобов`язання спадкодавця, а отже і припиняється дія всіх забезпечувальних договорів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Таким чином, суди попередніх інстанцій, розглядаючи та вирішуючи позов, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для його задоволення, оскільки заборгованість за кредитним договором погашена спадкоємцями боржника в повному обсязі, що свідчить про припинення кредитного зобов`язання й зумовлює припинення іпотеки з огляду на її похідний характер.

Такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону.

Доводи касаційної скарги про те, що рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 22 травня 2012 року стягнуто заборгованість за зазначеним вище кредитним договором, яка існувала у спадкодавця станом на 12 лютого 2009 року, а тому банк має право на стягнення зі спадкоємців заборгованість за кредитним договором за період з 13 лютого 2009 року до дати смерті боржника - 23 вересня 2009 року, є безпідставними, оскільки зі змісту зазначеного вище рішення апеляційного суду, копія якого наявна в матеріалах справи, вбачається, що банк звернувся до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок повного погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором від 19 серпня 2008 року. Під час судового розгляду до участі в справі були залучені спадкоємці боржника, з яких було стягнута вартість предмета іпотеки, що забезпечувала виконання основаного зобов`язання. Враховуючи те, що рішення про стягнення кредитної заборгованості, яка включала в себе тіло кредиту та всі нарахування, виконано ОСОБА_1 в повному обсязі, зобов`язання за кредитним договором від 19 серпня 2008 року припинилось, наступне нарахування банком відсотків за кредитом та інших платежів є безпідставне.

Інші доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до неправильного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин. Такі доводи оцінені судом першої інстанції, були предметом перегляду судом апеляційної інстанції та не знайшли свого підтвердження.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова апеляційного суду - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Оскільки виконання оскаржуваних судових рішень було зупинено ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2018 року, то у зв`язку із залишенням судових рішень без змін необхідно поновити їх виконання.

Керуючись статтями 400, 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 17 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 20 липня 2018 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 17 травня 2018 року та постанови Апеляційного суду Черкаської області

від 20 липня 2018 року.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак В. В. Яремко