Історія справи

Постанова КЦС ВП від 19.01.2022 року у справі №172/418/19
Ухвала КЦС ВП від 25.04.2021 року у справі №172/418/19

Постанова

Іменем України

19 січня 2022 року

м. Київ

справа № 172/418/19

провадження № 61-5803 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Осіяна О. М. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Ступак О. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - селянське (фермерське) господарство "Алтей";

відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області;

треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, державний реєстратор виконавчого комітету Васильківської селищної ради Дніпропетровської області Побережний Сергій Євгенович;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Алтей" на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2019 року у складі судді Битяка І. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року селянське (фермерське) господарство "Алтей" (далі - СФГ "Алтей") звернулось до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, державний реєстратор виконавчого комітету Васильківської селищної ради Дніпропетровської області Побережний С. Є., про визнання наказів протиправними та їх скасування, зобов'язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що на підставі рішення сесії Григорівської сільської ради народних депутатів ХХІ скликання від 04 листопада 1992 року № 11 ОСОБА_22 надано у постійне користування земельну ділянку, загальною площею 42,9 га, що розташована на території Григорівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, та видано державний акт на право постійного користування землею серії ДН № 0000350 від 25 грудня 1992 року.

У 1993 році ОСОБА_22 було засновано СФГ "Алтей", керівником та підписантом якого є його донька - ОСОБА_23.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_22 помер.

Позивач вказував, що державний акт на право постійного користування землею серії ДН № 0000350 від 25 грудня 1992 року видавався на ім'я голови, проте фактично передбачалось, що вказаною землею буде користуватись створене ним СФГ "Алтей" як юридична особа, тому ОСОБА_22 до дня своєї смерті на законних підставах володів СФГ "Алтей" та спірною земельною ділянкою.

СФГ "Алтей" за основним видом діяльності здійснює вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур та є фактичним землекористувачем, здійснює свою діяльність на земельній ділянці, загальною площею 42,9 га, що розташована на території Григорівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області.

У травні 2018 року Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області видало 21 наказ про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0000 га, які знаходяться на території Григорівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації, за рахунок земельної ділянки, яка фактично перебуває у користуванні СФГ "Алтей" на підставі державного акта на право постійного користування землею від 25 грудня 1992 року.

На виконання зазначених наказів наприкінці 2018 року Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області видало накази про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_19, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0000 га, які знаходяться на території Григорівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області із земель державної власності, які стали підставою внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, набутих громадянами на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про затвердження проектів землеустрою та передачі у власність земельних ділянок.

Позивач не погоджується з вказаними наказами, оскільки такі були прийняті з порушенням норм статті 118 ЗК України, а тому підлягають скасуванню. Державний акт на право постійного користування землею від 25 грудня 1992 року є чинним, будь-які зміни до нього не вносилися, право постійного користування землею не припинено, фактичним землекористувачем спірної земельної ділянки є СФГ "Алтей", будь-яких заяв громадян про отримання у власність земельної ділянки до позивача не надходило, заяв в порядку статті 142 ЗК України щодо добровільної відмови від права постійного користування СФГ "Алтей" не надавало та належним чином сплачує податок на землю.

Ураховуючи викладене, СФГ "Алтей" просило суд:

- визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність: № 4-1861/15-18-СГ від 16 травня 2018 року ОСОБА_1, № 4-1862/15-18-СГ від 16 травня 2018 року ОСОБА_2, № 4-1863/15-18-СГ від 16 травня 2018 року ОСОБА_3, № 4-1864/15-18-СГ від 16 травня 2018 року ОСОБА_4, № 4-1865/15-18-СГ від 16 травня 2018 року ОСОБА_5, № 4-1866/15-18-СГ від 16 травня 2018 року ОСОБА_6, № 4-1867/15-18-СГ від 16 травня 2018 року ОСОБА_7, № 4-1868/15-18-СГ від 16 травня 2018 року ОСОБА_8, № 4-1869/15-18-СГ від 16 травня 2018 року ОСОБА_9, № 4-1914/15-18-СГ від 18 травня 2018 року ОСОБА_18, № 4-1915/15-18-СГ від 18 травня 2018 року ОСОБА_18, № 4-1922/15-18-СГ від 18 травня 2018 року ОСОБА_19, № 4-1923/15-18-СГ від 18 травня 2018 року ОСОБА_10, № 4-1924/15-18-СГ від 18 травня 2018 року ОСОБА_11, № 4-1925/15-18-СГ від 18 травня 2018 року ОСОБА_12, № 4-1926/15-18-СГ від 18 травня 2018 року ОСОБА_13, № 4-1927/15-18-СГ від 18 травня 2018 року ОСОБА_14, № 4-1928/15-18-СГ від 18 травня 2018 року ОСОБА_15, № 4-1929/15-18-СГ від 18 травня 2018 року ОСОБА_16, № 4-2156/15-18-СГ від 04 червня 2018 року ОСОБА_20, № 4-2181/15-18-СГ від 05 червня 2018 року ОСОБА_21;

- визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність № 4-5121/15-18-СГ від 18 грудня 2018 року ОСОБА_8, № 4-5122/15-18-СГ від 18 грудня 2018 року ОСОБА_3, № 4-5123/15-18-СГ від 18 грудня 2018 року ОСОБА_15, № 4-5124/15-18-СГ від 18 грудня 2018 року ОСОБА_13, № 4-5125/15-18-СГ від 18 грудня 2018 року ОСОБА_14, № 4-5126/15-18-СГ від 18 грудня 2018 року ОСОБА_4, № 4-5127/15-18-СГ від 18 грудня 2018 року ОСОБА_9, № 4-5128/15-18-СГ від 18 грудня 2018 року ОСОБА_10, № 4-5129/15-18-СГ від 18 грудня 2018 року ОСОБА_16, № 4-5131/15-18-СГ від 18 грудня 2018 року ОСОБА_11, № 4-5133/15-18-СГ від 18 грудня 2018 року ОСОБА_7, № 4-5134/15-18-СГ від 18 грудня 2018 року ОСОБА_12, № 4-5138/15-18-СГ від 18 грудня 2018 року ОСОБА_5, № 4-5169/15-18-СГ від 19 грудня 2018 року ОСОБА_1, № 4-5170/15-18-СГ від 19 грудня 2018 року ОСОБА_19;

- скасувати записи у Державному реєстрі речових прав про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно - земельні ділянки за кадастровими номерами 1220783300:01:006:0087,1220783300:01:006:0088,1220783300:01:006:0089,1220783300:01:006:0090,1220783300:01:006:0091,1220783300:01:006:0092,1220783300:01:006:0093,1220783300:01:006:0094,1220783300:01:006:0095,1220783300:01:006:0096,1220783300:01:006:0097,1220783300:01:006:0098,1220783300:01:006:0100,1220783300:01:006:0102,1220783300:01:006:0103.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2019 року у задоволенні позову СФГ "Алтей" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ДН № 0000350, виданого на підставі рішення сесії Григорівської сільської ради народних депутатів ХХІ скликання від 04 листопада 1992 року № 11, ОСОБА_22 надано у постійне користування земельну ділянку, площею 42,9 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області для ведення селянського (фермерського) господарства. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_22 помер. Після смерті ОСОБА_22. Васильківською державною нотаріальною конторою 06 листопада 2019 року відкрита спадкова справа № 65006896.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив із того, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року апеляційну скаргу СФГ "Алтей" задоволено частково.

Рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2019 року змінено в частині правового обґрунтування підстав відмови у задоволенні позову СФГ "Алтей".

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що предметом спору у даній справі є накази Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_1, ОСОБА_8, земельних ділянок, розташованих на території Григорівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, тобто предмет спору безпосередньо стосується прав та інтересів вказаних осіб, яким спірні земельні ділянки передані у приватну власність.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині правового обґрунтування підстав відмови у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що звернувшись до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про скасування відповідних наказів, СФГ "Алтей" фактично оспорює майнові права осіб на земельні ділянки, визначені у позовній заяві третіми особами, які не заявлять самостійних вимог щодо предмета спору, а не співвідповідачами, що є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2021 року СФГ "Алтей" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року й передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначав неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 645/3578/16, від 27 травня 2020 року у справі № 489/5400/17, що відповідає вимогам пункту 1 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Також заявник вказував на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини 2 статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2021 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 172/418/19 із Васильківського районного суду Дніпропетровської області.

У травні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 грудня 2021 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції всупереч положенням процесуального закону не сприяв учасникам процесу в реалізації ними їхніх процесуальних прав, не звернув уваги на те, що позов було заявлено до неналежного відповідача, при цьому не використав усіх наданих суду процесуальних можливостей для визначення складу учасників судового процесу та вирішення справи за їх участі у відповідному статусі, зокрема, не роз'яснив позивачу право на залучення визначених позивачем у позові третіх осіб до участі у справі саме відповідачами.

Апеляційний суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку, на вказані порушення суду першої інстанції уваги не звернув та відмовив у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад, при цьому безпідставно відмовив у задоволенні, зокрема, тих позовних вимог, які пред'явлені до належного відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Судом апеляційної інстанції не враховано, що у даному випадку має місце порушення не лише законних прав позивача на спірну земельну ділянку, а й законного інтересу позивача щодо мирного володіння земельною ділянкою, право постійного користування якою ним отримано в установленому законодавством порядку.

Правом визначати склад учасників справи при зверненні до суду наділений позивач.

Якщо позов пред'явлено до неналежного відповідача, суд за результатами розгляду справи відмовляє у позові у відповідній частині позовних вимог та розглядає по суті ті вимоги, що заявлені до належного відповідача.

Таким чином, суди фактично не виконали завдань цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ДН № 0000350, виданого на підставі рішення сесії Григорівської сільської ради народних депутатів ХХІ скликання від 04 листопада 1992 року № 11, ОСОБА_22 надано у постійне користування земельну ділянку площею 42,9 гектарів, розташовану на території Григорівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області для ведення селянського (фермерського) господарства.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_22 помер.

Згідно з витягом зі спадкового реєстру, 06 листопада 2019 року Васильківською державною нотаріальною конторою відкрита спадкова справа № 65006896 після смерті ОСОБА_22, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області видано накази: № 4-1861/15-18-СГ від 16 травня 2018 року ОСОБА_1, № 4-1862/15-18-СГ від 16 травня 2018 року ОСОБА_2, № 4-1863/15-18-СГ від 16 травня 2018 року ОСОБА_3, № 4-1864/15-18-СГ від 16 травня 2018 року ОСОБА_4, № 4-1865/15-18-СГ від 16 травня 2018 року ОСОБА_5, № 4-1866/15-18-СГ від 16 травня 2018 року ОСОБА_6, № 4-1867/15-18-СГ від 16 травня 2018 року ОСОБА_7, № 4-1868/15-18-СГ від 16 травня 2018 року ОСОБА_8, № 4-1869/15-18-СГ від 16 травня 2018 року ОСОБА_9, № 4-1914/15-18-СГ від 18 травня 2018 року ОСОБА_18, № 4-1915/15-18-СГ від 18 травня 2018 року ОСОБА_18, № 4-1922/15-18-СГ від 18 травня 2018 року ОСОБА_19, № 4-1923/15-18-СГ від 18 травня 2018 року ОСОБА_10, № 4-1924/15-18-СГ від 18 травня 2018 року ОСОБА_11, № 4-1925/15-18-СГ від 18 травня 2018 року ОСОБА_12, № 4-1926/15-18-СГ від 18 травня 2018 року ОСОБА_13, № 4-1927/15-18-СГ від 18 травня 2018 року ОСОБА_14, № 4-1928/15-18-СГ від 18 травня 2018 року ОСОБА_15, № 4-1929/15-18-СГ від 18 травня 2018 року ОСОБА_16, № 4-2156/15-18-СГ від 04 червня 2018 року ОСОБА_20, № 4-2181/15-18-СГ від 05 червня 2018 року ОСОБА_21, якими вказаним особам надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Григорівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, орієнтовний розмір якої 2,0000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства ряду.

Наказами Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 4-5121/15-18-СГ від 18 грудня 2018 року, № 4-5122/15-18-СГ від 18 грудня 2018 року, № 4-5123/15-18-СГ від 18 грудня 2018 року, № 4-5124/15-18-СГ від 18 грудня 2018 року, № 4-5125/15-18-СГ від 18 грудня 2018 року, № 4-5126/15-18-СГ від 18 грудня 2018 року, № 4-5127/15-18-СГ від 18 грудня 2018 року, № 4-5128/15-18-СГ від 18 грудня 2018 року, № 4-5129/15-18-СГ від 18 грудня 2018 року, № 4-5131/15-18-СГ від 18 грудня 2018 року, № 4-5133/15-18-СГ від 18 грудня 2018 року, № 4-5134/15-18-СГ від 18 грудня 2018 року, № 4-5138/15-18-СГ від 18 грудня 2018 року, № 4-5169/15-18-СГ від 19 грудня 2018 року, № 4-5170/15-18-СГ від 19 грудня 2018 року затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано громадянам ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_19 у власність земельну ділянку, площею 2,0000 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Григорівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області.

Земельні ділянки з кадастровими номерами undefined,undefined,undefined,undefined,undefined,undefined,undefined,undefined,undefined,undefined,undefined,undefined,undefined,undefined,undefined належать на праві приватної власності ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_1, ОСОБА_8 відповідно, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04 квітня 2019 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга СФГ "Алтей" задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 1 і 2 статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені частини 1 і 2 статті 400 ЦПК України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною 1 статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням Частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Частиною 1 статті 402 ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Частиною 1 статті 402 ЦПК України випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини 1 та 3 статті 13 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина 2 статті 48 ЦПК України), до яких звернуті матеріально-правові вимоги позивача.

Належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (близькі за змістом висновки сформульовані у пункті 7.17. постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17). Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем.

Отже, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Статтею 175 ЦПК України передбачено, що викладаючи зміст позовної заяви, позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Предметом спору у справі, що переглядається, є визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та наказів про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність фізичним особам, а також скасування записів про державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку, право користування якою позивач вважає порушеним.

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим.

Вирішення таких спорів відбувається за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін.

Належним відповідачем у такому спорі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої внесений відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16.

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відповідно до правового висновку, висловленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову (постанови Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі № 664/1893/17, від 12 серпня 2020 року у справі № 761/42332/17 та інші).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

З урахуванням вказаного визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.

Установивши, що позивачем оскаржується накази Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, площею 2,0000 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, які розташованої на території Григорівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, та накази про затвердження проектів землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_19, а також права власності вказаних осіб на ці земельні ділянки, зареєстровані у Державному реєстрі речових прав про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позов не підлягає задоволенню у

зв'язку з незалученням до участі у справі співвідповідачами осіб, на чиї права та обов'язки впливає рішення у цій справі, а саме власників земельних ділянок - ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_19, які приймали участь у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову.

Разом з тим, права, визначені ЦПК України для третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, і відповідача є різними за своїми правовим значеннями та впливом на процес; права відповідача значно ширші прав третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Питання про залучення належних співвідповідачів судом не вирішувалось, оскільки таке клопотання позивач не заявляв.

Апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості визначити суб'єктний склад учасників справи, залучати на стадії апеляційного перегляду справи відповідачів та/або співвідповідачів та, встановивши, що суд першої інстанції порушив вимоги цивільно-процесуального законодавства та не залучив усіх суб'єктів, які мають відповідати за позовом у межах заявлених позовних вимог як відповідачі, обґрунтовано змінив підстави для відмови у задоволенні позову через неналежний склад відповідачів.

Колегія суддів відхиляє доводи заявника про те, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог, які пред'явлені до належного відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, оскільки оспорювані позивачем накази стали підставою для реєстрації в подальшому права власності на земельну ділянку, право користування якою позивач вважає порушеним, за особами, які були залучені до участі у справі як треті особи, а не відповідачі, які мають відповідати за позовом у цій категорії справ.

Доводи заявника, наведені у касаційній скарзі щодо неврахування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 645/3578/16, від 27 травня 2020 року у справі № 489/5400/17, є безпідставними, оскільки висновки суду апеляційної інстанції не суперечать висновкам, викладеним у зазначених постановах.

Так, у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 645/3578/16 Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання договорів комісії та купівлі-продажу недійсними і повернення майна, оскільки ОСОБА_1, звертаючись із позовом, не залучила до участі у справі як співвідповідача сторону оспорюваних договорів - ОСОБА_4, хоча вирішення питання про їх недійсність стосується її прав та обов'язків.

У постанові від 27 травня 2020 року у справі № 489/5400/17 Верховний Суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, виходив із того, що суд першої інстанції, розглянувши позови окремих спадкоємців ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Миколаївської міської ради, об'єднавши їх, не звернув увагу на те, що спір у цій справі існує не між спадкоємцями та Миколаївської міською радою, а між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо спадкового майна, що залишилось після смерті їхнього дядька ОСОБА_4, а саме частини житлового будинку АДРЕСА_1. У позовній заяві ОСОБА_3 зазначив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, проте в об'єднаній справі розглядаються їх самостійні позовні вимоги на предмет споруд і суд першої інстанції мав роз'яснити ОСОБА_3 право на їх залучення до участі у справі за його позовом співвідповідачами чи заміну первісного відповідача - Миколаївську міську раду на належних відповідачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Отже, у справі №№ 489/5400/17, наведеній заявником як приклад неоднакового застосування норми права, встановлені інші фактичні обставини, ніж у справі, що переглядається.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що реалізація положень частини 4 статті 263 ЦПК України полягає у тому, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосуванні відповідних норм права, які викладені в постановах Верховного Суду лише у справах, у яких відносини є подібними.

При цьому під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, необхідно розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

З'ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.

Отже, доводи заявника, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, не підтвердилися, оскільки у наведеній заявником постановах Верховного Суду встановлені обставини, відмінні від тих, які встановлені в оскаржуваних судових рішеннях суду у справі, що переглядається. Саме по собі посилання на неоднакове застосування норм матеріального права у різних справах, хоч і у подібних правовідносинах, але за різних фактичних обставин, не свідчить про різне застосування чи тлумачення норм матеріального права.

Інші наведені в касаційній сказі аргументи також не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, не дають підстав вважати, що апеляційним судом порушено норми процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник, ґрунтуються на власному тлумаченні заявником норм процесуального права та зводяться до неправильного їх тлумачення, незгоди з ухваленим у справі судовим рішенням та необхідності переоцінки доказів у справі. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статті 410 ЦПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Алтей" залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. М. Осіян

Судді: О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара

О. В. Ступак

С. Ф. Хопта