Історія справи

Постанова КЦС ВП від 08.07.2019 року у справі №530/95/17

Постанова

Іменем України

26 червня 2019 року

м. Київ

справа № 530/95/17

провадження № 61-14755св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І., Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Гадяцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Апеляційного суду Полтавської області у складі колегії суддів: Хіль Л. М., Абрамова П. С., Мартєва С. Ю., від 20 квітня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області (після реорганізації - Гадяцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України в Полтавській області) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми переплати пенсії.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 з 30 січня 2014 року перебуває на обліку Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області як одержувач пенсії по інвалідності.

До 15 вересня 2015 року відповідач перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а 15 вересня 2015 року ОСОБА_1 призначена на посаду начальника відділу ведення державного реєстру виборців апарату районної державної адміністрації.

З 01 квітня 2015 року відповідно до Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VIII«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» та Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» призначені пенсії з 01 квітня до 31 грудня 2015 року та з 01 січня до 31 грудня 2016 року особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених, у тому числі Законом України «Про державну службу», не виплачуються.

Отже, у період з 15 вересня 2015 року по 29 лютого 2016 року відповідач отримувала пенсію по інвалідності, яку не мала права отримувати, у зв`язку з чим виникла переплата у розмірі 5 626,13 грн.

Про працевлаштування відповідача позивачу стало відомо 10 березня 2016 року з заяви ОСОБА_1 .

З урахуванням зазначеного, Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області просило стягнути з відповідача на користь позивача суму надміру виплаченої пенсії у розмірі 5 626,13 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області у складі судді Дем`янченка С. М. від 02 березня 2017 року позов Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області суму надміру виплаченої пенсії за період з 15 вересня 2015 року по 29 лютого 2016 року у розмірі 5 626,13 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач набула грошові кошти у розмірі 5 626,13 грн без достатньої правової підстави, вимогу позивача про добровільне повернення вказаних кошті не виконала, а тому зазначені грошові кошти підлягають стягненню з ОСОБА_1 у порядку, передбаченому положеннями статті 1212 ЦК України.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 20 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач не надав доказів на підтвердження того, що пенсія у розмірі 5 626,13 грн виплачена відповідачу внаслідок будь-яких зловживань з його боку або свідомого подання позивачу недостовірних даних під час нарахування та виплати пенсії.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2017 року Гадяцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, не врахував, що відповідач не мала права на отримання пенсії по інвалідності з дня працевлаштування, про яке остання повідомила позивача лише 10 березня 2016 року, а тому сума пенсії, яка виплачена відповідачу надміру, підлягає стягненню з неї.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 травня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 грудня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У березні 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 07 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві - Кривцовій Г. В.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У справі, що переглядається, установлено, що ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи загального захворювання, у зв`язку з чим з 30 січня 2014 року їй призначено пенсію по інвалідності в Управлінні Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області.

Розпорядженням голови районної державної адміністрації Полтавської області від 10 вересня 2015 року № 38В, ОСОБА_1 перервано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у зв`язку з виходом на роботу з повним робочим днем із 15 вересня 2015 року.

10 березня 2016 року ОСОБА_1 письмово повідомила позивача про те, що вона вийшла на роботу з повним робочим днем.

31 березня 2016 року ОСОБА_1 письмово повідомила позивача про те, що переплачені грошові кошти вона повертати не буде, оскільки вважає, що встановлена їй пенсія по інвалідності нарахована і виплачена в межах чинного законодавства.

Згідно з довідкою Управлінні Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області від 21 березня 2016 року розмір нарахованої переплати пенсії за період з 15 вересня 2015 року по 29 лютого 2016 року становить 5 626,13 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно з частиною першою статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до статті 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Згідно з частиною першою статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

З 01 квітня 2015 року відповідно до Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VIII«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» та Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» призначені пенсії з 01 квітня до 31 грудня 2015 року та з 01 січня до 31 грудня 2016 року особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених, у тому числі Законом України «Про державну службу», не виплачуються.

Відповідно до пункту 3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за № 374/7695, повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім`ї тощо.

Частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тлумачення цієї норми свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів в їх сукупності.

При цьому, слід зазначити, що в українському законодавстві відсутнє визначення поняття «рахункова помилка». У постанові Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про працю» надається роз`яснення поняттю лічильної (рахункової) помилки - це помилка, яка була допущена під час проведення арифметичних підрахунків. До лічильних помилок, наприклад, належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період.

Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що ця помилка є безпосередньо рахунковою, а не помилкою, пов`язаною з неналежним виконанням обов`язків службовими особами, відповідальними за обчислення та нарахування пенсії, а також здійснення контрольних функцій.

Відсутність ознак рахункової помилки підтверджується самим змістом позовної заяви та касаційної скарги, у яких позивачем зазначено про наявність тимчасових заборон у чинному законодавстві у період з 01 квітня 2015 року до 31 січня 2016 року щодо нарахування пенсій працюючим пенсіонерам, а зміни до законодавства щодо нарахування і здійснення пенсійних виплат повинні контролюватись саме органом, що призначає пенсії.

У § 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Установивши відсутність двох обов`язкових складових, за наявності яких відповідно до вимог статті 1215 ЦК України та статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» можливе повернення безпідставно виплаченої пенсії, а саме: рахункової помилки з боку позивача і недобросовісності, зловживань з боку відповідача, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області, оскільки позивач не довів факту недобросовісного набуття відповідачем коштів, а також допущення рахункової помилки зі сторони позивача.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновком суду апеляційної інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Гадяцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Полтавської області від 20 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: Б. І. Гулько Г. В. Кривцова Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк