Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.08.2019 року у справі №372/1633/18

Постанова

Іменем України

23 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 372/1633/18

провадження № 61-44202св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2018 року у складі судді Кашперської Т. Ц.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про розірвання інвестиційного договору та стягнення штрафних санкцій.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 05 липня 2018 року відкрито провадження у справі.

Не погодившись із зазначеною ухвалою місцевого суду ОСОБА_2 оскаржила її у апеляційному порядку.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 05 липня 2018 року повернуто заявнику.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оскарженню, окремо від рішення суду, підлягають ухвали про відкриття провадження у справі лише з підстав порушення правил територіальної підсудності. Оскарження ухвали про відкриття провадження у справі, окремо від рішення суду, з підстав порушення правил підвідомчості (предметної та суб'єктної юрисдикції) чинним цивільно-процесуальним законодавством не передбачено, а тому апеляційна скарга підлягає поверненню заявнику, відповідно до положень пункту 4 частини 5 статті 357 ЦПК України.

Узагальнені вимоги та доводи касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просила скасувати ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 05 липня 2018 року та Апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2018 року і закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Касаційну скаргу мотивувала тим, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на її доводи про те, що спір виник між фізичними особами-підприємцями, а тому мав розглядатися у порядку господарського судочинства, що відповідно до пункту 8 частини 1 статті 353 ЦПК України є порушенням правил підсудності. Крім того, у порушення частини 2 статті 369 ЦПК України її не було повідомлено про дату, час та місце розгляду її апеляційної скарги.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2018 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 05 липня 2018 року відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання інвестиційного договору та стягнення штрафних санкцій, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 05 вересня

2018 року. Витребувано справу з місцевого суду.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому Частиною 1 статті 4 ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених частини 1 та 2 статті 352 ЦПК України.

Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності (пункт 8 частини 1 статті 353 ЦПК України).

З аналізу статті 353 ЦПК України вбачається, що процесуальним законодавством передбачено можливість апеляційного оскарження лише ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі з недотриманням правил територіальної підсудності. Можливість оскарження окремо від рішення суду ухвали про відкриття провадження у справі з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції, положення процесуального законодавства не містять.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 14 січня 2019 року у справі №520/6036/18 (провадження №14-650цс18).

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

За змістом частини 7 та 8 статті 357 ЦПК України про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному частини 7 та 8 статті 357 ЦПК України. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Зазначені у касаційній скарзі доводи щодо порушення апеляційним судом норм процесуального права, зокрема пункту 8 частини 1 статті 353 ЦПК

України, не знайшли свого підтвердження, оскільки, заявник помилково

ототожнив поняття територіальної підсудності справ та юрисдикції (предметної та суб'єктної), що не дає підстав для висновку про порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Безпідставними є і доводи касаційної скарги про те, що у порушення вимог частини 2 статті 369 ЦПК України суд не повідомив заявника про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, з огляду на те, що вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження, в тому числі і повернення апеляційної скарги належить до повноважень судді-доповідача на стадії вчинення підготовчих дій до розгляду справи апеляційним судом, які вчиняються без повідомлення (виклику) учасників справи.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Підсумовуючи наведене, Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що оскаржувана ухвала апеляційного суду є законною та обгрунтованою, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 05 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак