Історія справи

Постанова КЦС ВП від 25.09.2019 року у справі №749/835/17

Постанова

Іменем України

18 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 749/835/17

провадження № 61-31431св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Сновська міська рада,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 12 вересня 2017 року у складі судді Шаповал З. О. та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Кузюри Л. В., Вінгаль В. М., Губар В. С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Сновської міської ради про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку, індексації із заробітної плати.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що у період із 16 липня 2013 року по 20 березня 2015 року вона працювала у Комунальному підприємстві "Щорський міський парк культури та відпочинку" (далі - КП "Щорський міський парк культури та відпочинку" на посаді бухгалтера. Наказом від 20 березня 2015 року № 24 вона звільнена із займаної посади за власним бажанням. На час звільнення відповідач не виплатив їй заборгованість із заробітної плати, яка складала 17 639,91 грн.

Станом на 17 липня 2017 року інфляційні збитки у зв'язку із затримкою розрахунку із заробітної плати складали 11 516,34 грн, три відсоткіи річних від простроченої суми - 1 228,03 грн. Також, відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) відповідач зобов'язаний виплати їй середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а саме до 17 липня 2017 року, що складає 576 діб.

Із урахуванням наведених обставин, позивач просила суд стягнути із відповідача на свою користь невиплачену заробітну плату в розмірі 17 639,91 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 22 332,52 грн, інфляційні збитки у зв'язку із затримкою розрахунку із заробітної плати у розмірі 11 516,34 грн та три відсотки річних від простроченої суми, що складає 1 228,03 грн.

Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 12 вересня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 12 вересня 2017 року залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що державна реєстрація КП "Щорський міський парк культури та відпочинку" не є припиненою, то відповідальність за невиплату заробітної плати повинна нести саме ця юридична особа, а не Сновська міська рада, яка є неналежним відповідачем у цій справі.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 12 вересня 2017 рокута ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2017 рокув якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що Щорська міська рада (Сновська міська рада) є неналежним відповідачем у справі, оскільки позивач перебувала у трудових відносинах із Комунальною організацією "Щорський міський парк культури та відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області", яка мала статус юридичної особи, не відповідає зобов'язальному праву. Відповідно до статуту Комунальної організації "Щорський міський парк культури та відпочинку" знаходиться у міській комунальній власності, засновником якого є Щорська міська рада (Сновська міська рада).

Судами неправильно застосовано правила статей 509 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Також заявник вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій здійснили розгляд справи упереджено та однобічно.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувано цивільну справу та надано строк на подання заперечень на касаційну скаргу.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 263 ЦПК України).

Частиною 1 статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню із таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 працювала у КП "Щорський міський парк культури та відпочинку" на посаді бухгалтера із 16 липня 2013 року, на яку її призначено наказом від 16 липня 2013 року № 11.

20 березня 2015 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади у КП "Щорський міський парк культури та відпочинку" за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.

КП "Щорський міський парк культури і відпочинку" відповідно до статуту мало статус юридичної особи, самостійний баланс, розрахунковий і інші рахунки в установах банків, а також право бути позивачем і відповідачем у суді та як юридична особа, за своїм статутом, несла відповідальність лише за своїми зобов'язаннями у межах наявного майна і не відповідала за зобов'язаннями держави і власника, водночас держава та власник відповідальності за зобов'язаннями підприємства не несуть.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на час розгляду справи, Щорський міський парк культури і відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області зареєстрований у державному реєстрі як юридична особа з організаційно-правовою формою комунальна організація.

Вказана комунальна організація перебувала у стані припинення у зв'язку з процедурою ліквідації, що здійснюється на підставі рішення ІХ сесії VIII скликання Сновської міської ради Сновського району Чернігівської області від 13 липня 2017 року про ліквідацію Комунальної організації "Щорський міський парк культури та відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області".

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до вимог статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України.

Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у Статтею 117 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до частини 4 статті 91 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, юридична особа є ліквідованою з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. У період роботи ліквідаційної комісії підприємство, яке ліквідується, не втрачає статусу юридичної особи, а тому може бути учасником процесу на загальних підставах.

Частиною 3 статті 96 ЦК України передбачено, що засновник юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, крім випадків встановлених установчими документами та законом.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 176 ЦК України держава не відповідає за зобов'язаннями створених нею юридичних осіб та юридичні особи, створені державою, не відповідають за зобов'язаннями відповідно держави.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Установивши, що позивач перебувала у трудових відносинах з КП "Щорський міський парк культури та відпочинку", суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що відповідальність за несвоєчасну виплату заробітної плати працівнику відповідно до статей 116 117 КЗпП України має нести роботодавець, тоді як Сновська міська рада не може бути відповідачем у цій справі.

Оскільки позивач пред'явила позов до неналежного відповідача, не просила залучити належного відповідача до участі у справі, то висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову є законними та обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не свідчать про неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд у цій справі не вбачає підстав для відступлення від правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 28, лютого 2018 року в справі № 749/714/17, від 16 травня 2019 року в справі № 749/669/17, які мають аналогічний предмет спору (стягнення заробітної плати із Сновської міської ради).

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, арішення судів попередніх інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 12 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик