Історія справи

Постанова КЦС ВП від 28.07.2019 року у справі №2403/2425/12

Постанова

Іменем України

25 липня 2019 року

м. Київ

справа № 715/2425/12

провадження № 61-27469св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач 1 - ОСОБА_2 ,

відповідач 2 - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Чагорське»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 20 червня 2017 року в складі колегії суддів: Міцнея В. Ф., Владичана А. І., Литвинюк І. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Чагорське» (далі - СГ ТОВ «Чагорське») про тлумачення змісту правочину, визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу, визнання права власності на частку у спільному майні подружжя.

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23 вересня 2013 року позовні вимоги задоволено частково: визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини нерухомого майна, яке складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 203,2 кв. м, огорожі № 1-3, басейну та криниці вартістю 499518 грн та знаходиться по АДРЕСА_1 ; 1/2 частини будівлі корівника, літ. «А» загальною площею 935,20 кв. м, що розташований по АДРЕСА_2 , вартістю 735 412,50 грн; 1/2 частини земельної ділянки площею 0,2427 га, що розташована по АДРЕСА_2 вартістю 171 581,00 грн.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 15 травня 2014 року рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23 вересня 2013 року в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частини будівлі корівника та 1/2 частини земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_2 скасовано, і у задоволенні цих позовних вимог відмовлено. У решті рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 вересня 2014 року рішення апеляційного суду Чернівецької області від 15 травня 2014 року залишено без змін.

У травні 2017 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про перегляд рішення апеляційного суду Чернівецької області від 15 травня 2014 року у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Як на нововиявлені обставини ОСОБА_1 вказує на те, що при розгляді справи в суді апеляційної інстанції не досліджувались та не були відомі обставини, які є істотними для справи, а саме, що на момент ухвалення рішення позикодавець разом із сімє`ю проживав за межами України, що ставить під сумнів укладення договору позики між ним та відповідачем ОСОБА_2 перед укладенням договорів купівлі-продажу спірного майна (будівлі корівника та земельної ділянки).

Посилаючись на ці обставини, заявниця просить скасувати рішення апеляційного суду Чернівецької області від 15 травня 2014 року у зв`язку з нововиявленими обставинами і ухвалите нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 20 червня 2017 року, заяву ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Чернівецької області від 15 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , СГ ТОВ «Чагорське» про тлумачення змісту правочину, визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу, визнання права власності на частку у спільному майні подружжя залишено без задоволення.

Постановляючи ухвалу про залишення заяви ОСОБА_3 без задоволення, суд апеляційної інстанції, виходив із того, що обставини, на які посилалася ОСОБА_1 у своїй заяві, не можна вважати нововиявленими в розумінні статті 361 ЦПК України, оскільки вони могли бути їй відомі та встановлені при дослідженні доказів, всебічному і повному з`ясуванні судом обставин даної справи.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 липня 2017 року відкрито касаційне провадження в справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Чернівецької області від 15 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , СГ ТОВ «Чагорське» про тлумачення змісту правочину, визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу, визнання права власності на частку у спільному майні подружжя.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», згідно з яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

18 травня 2018 року справу № 715/2425/12 передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2019 року справу № 715/2425/12 призначено судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У липні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 20 червня 2017 року, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати вказане судове рішення і справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що на момент ухвалення рішення позикодавець разом із сімє`ю проживав за межами України, що ставить під сумнів укладення договору позики між ним та відповідачем ОСОБА_2 перед укладенням договорів купівлі-продажу спірного майна.

Узагальнені доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

У вересні 2017 року ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу у яких просив касаційну скаргу відхилити, вказував, що факт знаходження особи в України та її волевиявлення було засвідчення нотаріусом відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат», нотаріально засвідчена заява ОСОБА_4 знадиться в матеріалах справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судами встановлено, що будівля корівник та спірна земельна ділянка придбані ОСОБА_2 після фактичного припинення шлюбних відносин з ОСОБА_1 за рахунок виключно його особистих грошових коштів . Крім того, зазначене майно придбане ОСОБА_2 як фізичною особою-підприємцем.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Нововиявлені обставини - це факти, що мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Тлумачення пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК (у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених рішень) свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Встановивши, що наведені ОСОБА_1 обставини, на підставі яких вона просила переглянути рішення суду, не є нововиявленими обставинами у розумінні статті 361 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення із заявою), оскільки обставини придбання спірного корівника та земельної ділянки за рахунок коштів, позичених в січні 2010 року у ОСОБА_4 перед укладенням договорів купівлі-продажу, і повернуті після фактичного припинення шлюбних відносин з ОСОБА_1 , були предметом доказування при розгляді даної справи.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судові рішення - без змін, оскільки суди правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушили норми процесуального права.

Доводи касаційної скарги спростовуються встановленими судами обставинами справи і по суті зводяться до незгоди з висновками суду стосовно установлення цих обставин, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 20 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко