Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 14.02.2018 року у справі №155/291/17

Постанова

Іменем України

24 травня 2018 року

м. Київ

справа № 155/291/17

провадження № 61-7837св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: КратаВ. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: Ковельський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області, державне підприємство «Сетам» Міністерства юстиції України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4, яка підписана представником ОСОБА_5, на рішення апеляційного суду Волинської області від 12 грудня 2017 року у складі суддів: Киці С. І., Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся з позовом до Ковельського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Волинській області, державного підприємства «Сетам» Міністерства юстиції України (далі - ДП «Сетам») про визнання електронних торгів недійсними.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час проведення 11-13 квітня 2016 року електронних торгів по реалізації легкового автомобіля марки ВАЗ-21009, державний номер НОМЕР_1, 1993 року випуску, номер шасі НОМЕР_2, він став переможцем торгів і придбав цей транспортний засіб.

Для участі в торгах ним сплачено як гарантійний внесок 672,02 грн та решту суми вартості автомобіля після перемоги в торгах 17 364,93 грн, всього 18 278,87 грн.

27 квітня 2016 року при спробі поставити автомобіль на облік в сервісному центрі, працівниками поліції автомобіль було вилучено та поміщено на арешт-майданчик. СВ Горохівського відділу ГУНП у Волинській області зареєстровано кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 290 КК України, за фактом підробки ідентифікаційних номерів транспортного засобу марки «ВАЗ-21009», д.н. НОМЕР_1, 1993 року випуску, шасі № НОМЕР_2, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого Ковельським МРЕВ ДАІ ГУ МВС України, належить ОСОБА_6, жительці м. Ковеля. Згідно висновків експертиз ідентифікаційні номери автомобіля піддавались підробці.

Вважав, що ним був укладений звичайний договір купівлі-продажу майна, продавцем якого був Ковельський ВДВС ГТУЮ у Волинській області, від імені якого технічні функції продавця виконував відповідач ДП «Сетам». Його не було попереджено відповідачами про наявність несанкціонованих змін ідентифікаційних номерів автомобіля і було порушено статтю 15 Закону України «Про захист прав споживачів». Цей правочин підпадає під ознаки нікчемного правочину в силу статті 228 ЦК України, як такий, що порушує публічний порядок.

На підставі Закону України «Про захист прав споживачів», статей 215, 228 ЦК України просив визнати електронні торги з реалізації легкового автомобіля марки ВАЗ-21009, державний номер НОМЕР_1, 1993 року випуску, номер шасі НОМЕР_2, недійсними та стягнути з відповідачів судові витрати по справі.

Рішенням Горохівського районного суду від 05 жовтня 2017 року позов задоволено. Визнано електронні торги, проведені 11-13 квітня 2016 року згідно протоколу № 1571977 по реалізації легкового автомобіля марки ВАЗ-21009, державний номер НОМЕР_1, 1993 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 (реєстраційний номер лота НОМЕР_3), які здійснювались в межах виконавчого провадження № 28830735 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 2-1191/2010, виданого Ковельським міськрайонним судом Волинської області 09 серпня 2011 року, та які проводилися Ковельським ВДВС ГТУЮ у Волинській області та були організовані ДП «Сетам», недійсними. Проведено розподіл судових витрат.

Рішення мотивоване тим, що автомобіль на момент проведення прилюдних торгів вже був позбавлений статусу об'єкта цивільних прав, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки, тому такі торги не могли бути спрямовані на реальне настання правових наслідків та суперечать інтересам держави і суспільства, оскільки порушують встановлений порядок реєстрації транспортних засобів.

Рішенням апеляційного суду Волинської області від 12 грудня 2017 року рішення Горохівського районного суду від 05 жовтня 2017 року скасоване. У задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що прилюдні електронні торги проведені відповідно до Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 2710/5, який був чинним на момент проведення торгів. Тому відсутні підстави для визнання їх недійсними. Це не перешкоджає позивачу захистити свої права шляхом відшкодування збитків, як це передбачено статтею 678 ЦК України. Саме в такий спосіб підлягає захисту порушене право позивача, а не шляхом визнання недійсним прилюдних електронних торгів.

У лютому 2018 року ОСОБА_4, через представника ОСОБА_5, звернувся із касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Волинської області від 12 грудня 2017 року, у якій просить оскаржене рішення скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд проігнорував висновки Верховного Суду України, викладені у справах № 6-116цс12, № 6-148цс13, № 6-76цс13. Вказує, що предмет договору купівлі-продажу не відповідав заявленому в документах про нього (з іншим номером кузову, ніж той, що вказаний у документації). Відповідачами не дотримано вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМ України № 1388 від 07 вересня 2009 року. Окрім цього мають поширюватися на спірні правовідносини положення Закону України «Про захист прав споживачів», і відповідачами було порушено статтю 15 цього закону, оскільки йому як споживачу не надано достовірну інформацію про товар.

Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

У травні 2018 року ДП «Сетам» надало відзив на касаційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення залишити без змін.

Відзив мотивований тим, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню стаття 15 Закону України «Про захист прав споживачів». ДП «Сетам» лише реалізовувало автомобіль, а перевірка номера кузова здійснювалася Ковельським МРЕА ДАІ ГУ УМВС України, ПАТ КБ «Приватбанк» під час укладення кредитного договору та державним виконавцем під час арешту автомобіля. Також вказує, що відсутність реєстрації транспортного засобу зумовлює лише неможливість його експлуатації, проте не виключає правомочностей, що виникають у власника автомобіля.

Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі з таких мотивів.

Суди встановили, що 21 вересня 2011 року головним державним виконавцем ВДВС Ковельського МУЮ ОСОБА_7 (далі - державний виконавець) відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-1191/2010, виданого 09 серпня 2011 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 солідарно в користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 61 576,86 грн, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження серії ВП№28830735.

Згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії ВП № 28830735, винесеної державним виконавцем 21 вересня 2011 року, на все майно, належне боржнику ОСОБА_8, накладено арешт та заборону його відчуження.

Згідно протоколу проведення електронних торгів № 157197, з 11 квітня по 13 квітня 2016 року проводилися електронні торги (реєстраційний номер лота НОМЕР_3) по реалізації легкового автомобіля ВАЗ-2109, 1993 року випуску, переможцем яких став учасник під № 27 - ОСОБА_4, який запропонував найвищу цінову пропозицію. Ціна продажу становить 18 278,87 грн, розмір додаткової винагороди організатору торгів - 241,92 грн, при цьому переможцю торгів необхідно до 27 квітня 2016 року перерахувати на рахунок продавця 17 364,93 грн. Позивач сплатив 17 364,93 грн за придбане майно.

18 квітня 2016 року старшим державним виконавцем ВДВС Ковельського МУЮ Волинської області Найдич Т. О. складено акт про проведення електронних торгів, відповідно до якого позивача визнано переможцем електронних торгів автомобіля марки ВАЗ-2109, державний номер НОМЕР_1, 1993 року випуску, кузов № НОМЕР_2, а також винесено постанови про звільнення вищевказаного автомобіля з-під арешту та припинення його розшуку.

Актом видачі майна переможцю електронних торгів від 22 квітня 2016 року стверджується, що представник ДП «Сетам» передав, а позивач, як переможець електронних торгів, прийняв автомобіль ВАЗ 2109, 1993 року випуску, ДНЗ НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2.

З повідомлення Горохівського відділу поліції ГУНП у Волинській області від 05 травня 2016 року № 3629/50/06-2016 встановлено, що 27 квітня 2016 року під час перереєстрації з ОСОБА_8 на ОСОБА_4 легкового автомобіля марки ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_1, в територіальному сервісному центрі 0744 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області виявлено можливі ознаки заміни панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу. За даним фактом зареєстровано відомості в ЄРДР за №12016030070000176 та розпочато досудове розслідування за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 290 КК України. Цей автомобіль вилучено та поміщено на арештмайданчик при Горохівському ВП ГУНП у Волинській області.

При скасуванні рішення суду першої інстанції та відмові у задоволенні позову апеляційний суд зробив висновок, що обставини на які посилається позивач, не свідчать про порушення відповідачами умов Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 2710/5, який був чинним на момент проведення торгів, а тому, вони не можуть бути підставою для визнання прилюдних електронних торгів недійсними.

Колегія суддів погоджується із цим висновком апеляційного суду з таких підстав.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року по справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсним необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Встановивши, що відсутні порушення правил проведення електронних торгів, апеляційний суд зробив правильний висновок про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду, що відмова в позові про визнання недійсним електронних торгів, не перешкоджає позивачу захистити свої права шляхом відшкодування збитків, як це встановлено статтею 678 ЦК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Оскільки оскаржене судове рішення залишено без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, яка підписана представником ОСОБА_5, залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Волинської області від 12 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель