Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.08.2020 року у справі №712/14575/12

Постанова

Іменем України

22 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 712/14575/12

провадження № 61-11327св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

заінтересована особа - Закарпатський обласний військовий комісаріат,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - Міністерство оборони України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмового провадження) касаційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 15 липня 2020 року в складі судді Кондора Р. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У серпні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту початку перебування на військовій службі.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2012 року заяву задоволено.

Установлено факт початку перебування ОСОБА_1 на військовій службі в Збройних Силах України з 15 липня 1991 року.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, Міністерство оборони України у червні 2020 року оскаржило його до апеляційного суду.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 15 липня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2012 року.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга подана заявником з пропуском строку на апеляційне оскарження, а обґрунтованих підстав для його поновлення ним не наведено.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У липні 2020 року Міністерство оборони України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 15 липня 2020 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу й направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції не врахував, що Міністерство оборони України не брало участі в справі, про існування рішення суду першої інстанції дізналося лише в травні 2020 року з заяви ОСОБА_1 про невідповідність розрахунку вислуги років, а тому дійшов помилкового висновку про подання апеляційної скарги з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

02 листопада 2020 року справа № 712/14575/12 надійшла до Верховного Суду.

ОСОБА_1 надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина 2 статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною 3 статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені частиною 3 статті 400 ЦПК України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Частиною 6 статті 357 ЦПК України передбачено, що питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Тлумачення вказаних норм дає підстави для висновку, що на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений у частині 3 статті 34 ЦПК України, що міститься у Главі 3 розділу І "Загальні положення" ЦПК України.

Згідно з цією нормою перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого 2021 року в справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) зазначено, що регламентуючи порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, закон невипадково розмежував процесуальні питання, які під час перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції вирішує суддя-доповідач, та ті, які вирішує суд апеляційної інстанції. Велика Палата Верховного Суду вважала, що слова "суд апеляційної інстанції", вжиті у частинах 1 і 2 статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина 3 статті 34 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції наведених вище положень ЦПК України не врахував, внаслідок чого помилково постановив ухвалу від 15 липня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України одноособово, тобто неповноважним складом суду, а тому вказана ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду (пункт 1 частини 1 статті 411 ЦПК України).

Оскільки оскаржувана ухвала постановлена з порушення норм процесуального права, її належить скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

Ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 15 липня 2020 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. КратСудді:Н. О. Антоненко І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. Ю.

Тітов