Постанова

Іменем України

(додаткова)

09 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 752/23814/17-ц

провадження № 61-5963св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

розглянув заяву адвоката ОСОБА_2 - Степанюка Євгенія Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Стегостенко Наталія Борисівна, про визнання недійсним договору дарування,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, в якому просив визнати недійсним договір дарування ј частини квартири

АДРЕСА_1, укладений 03 лютого 2017 року між нимта ОСОБА_2, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стегостенко Н. Б.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 21 листопада

2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду

від 21 лютого 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 10
000 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеними рішеннями, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, на яку адвокатом ОСОБА_2 - Степанюком Є. В. було подано відзив.

Постановою Верховного Суду від 27 серпня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 листопада 2018 року, постанову Київського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року - без змін.

У вересні 2020 року від адвоката ОСОБА_2 - Степанюка В. О. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн, які останній поніс у зв'язку із розглядом цієї справи (подача відзиву (10 000 грн) та ознайомлення адвокатом із матеріалами справи (2 000 грн)).

Частиною 1 статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (тут і далі у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених Частиною 1 статті 270 Цивільного процесуального кодексу України.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина 3 статті 270 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої

статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1 -6 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін. ), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду касаційної інстанції надано договір про надання правової допомоги від 04 вересня 2018 року, додаток № 2 до договору про надання правової допомоги від 30 травня 2019 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, акт наданих послуг від 05 липня 2019 року та копію квитанції від 12 липня 2019 року на суму 12 000 грн (а. с. 108-116 т. 3).

Так, вказані витрати складаються із: 2 000 грн - ознайомлення з матеріалами справи у суді касаційної інстанції; 10 000 грн - підготовка відзиву на касаційну скаргу, що підтверджується матеріалами справи

(а. с. 57,64-73 т. 3).

З огляду на зазначене, Верховний Суд дійшов висновку про доведеність відповідачем понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді касаційної інстанції у розмірі 12 000 грн та їх співмірність складності справи та виконаним адвокатом обсягу роботам, часу, виплаченого гонорару.

Враховуючи, що постановою Верховного Суду від 27 серпня 2020 року касаційну скаргу, зокрема, ОСОБА_1 залишено без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, однак питання щодо розподілу судових витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу під час перегляду справи у суді касаційної інстанції, не вирішено, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви представника ОСОБА_2 - адвоката Степанюка Є. В. та ухвалення додаткового судового рішення.

Керуючись статтями 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Степанюка Євгенія Володимировича про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати, пов'язані з оплатою правничої допомоги, у розмірі 12 000 грн.

Додаткова постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович