Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.10.2019 року у справі №683/2199/18

Постанова

Іменем України

18 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 683/2199/18

провадження № 61-17451св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - військова частина А 2502,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу військової частини А2502 на рішення Старокостянтинівстького районного суду Хмельницької області від 18 лютого 2019 року у складі судді Цішковського В. А. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Гринчука Р. С., Спірідонової Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А 2502 про визнання незаконним та скасування рішення про зняття з квартирного обліку, зобов'язання поновити на квартирному обліку, який обґрунтовував тим, що він проходив військову службу у Збройних Силах України та з 18 листопада 1998 року разом із членами його сім'ї у складі трьох осіб перебував на квартирному обліку у військовій частині А 2502.

Після звільнення з військової служби у запас у зв'язку з закінченням строку контракту, протоколом № 38 житлової комісії військової частини А 2502 від 13 квітня 2018 року його та членів сім'ї знято з квартирного обліку, незважаючи на те, що він має вислугу на військовій службі понад 26 років та набув право на отримання житлового приміщення для постійного проживання.

Крім того, на час його звільнення діяв наказ Міністра оборони України від 03 лютого 1995 року, згідно з яким військовослужбовці, які перебувають на квартирному обліку, при звільненні з військової служби в запас залишаються на квартирному обліку до одержання житла у військовій частині та користуються правом на першочергове одержання житла.

Позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії військової частини А 2502 від 13 квітня 2018 року, оформленого протоколом № 38 та зобов'язати відповідача поновити його та членів сім'ї у складі трьох осіб на квартирному обліку з 18 листопада 1998 року.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 03 вересня 2019 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення житлової комісії військової частини А 2502 від 13 квітня 2018 року, оформлене протоколом № 38, в частині зняття ОСОБА_1 зі складом сім'ї з трьох осіб з квартирного обліку військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають на обліку у військовій частині А 2502.

Зобов'язано військову частину А 2502 поновити ОСОБА_1 зі складом сім'ї з трьох осіб на квартирному обліку військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей для позачергового отримання житла за рахунок житлового фонду при військовій частині А 2502 з 18 листопада 1998 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позивач має право після звільнення зі служби перебувати на квартирному обліку разом із членами його сім'ї у військовій частині. Зняття позивача та членів його сім'ї рішенням житлової комісії військової частини з квартирного обліку є незаконним та порушує його право на одержання житла.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись із таким вирішенням спору, військова частина А2502 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга військової частини А2502 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, неправильно застосували норми матеріального права, оскільки не врахували, що звільнення з військової служби в запас у зв'язку з закінченням строку контракту позбавляє позивача права залишатися на квартирному обліку при військовій частині. На підтвердження вказаної правової позиції, військова частина А 2502 посилалась на постанову Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 752/5881/15-ц, яка має враховуватись судами при вирішенні справи.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 2502 про визнання незаконним і скасування рішення та поновлення на квартирному обліку.

Витребувано з Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області зазначену справу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що Крижанівський проходив військову службу у Збройних Силах України, 18 листопада 1998року на підставі його рапорту був зарахований зі складом сім'ї з трьох осіб на квартирний облік у військовій частині А 2502.

На підставі наказу командира військової частини А 2502 від 26 грудня 2017 року №31-РС позивач звільнений з військової служби у запас (у зв'язку з закінченням строку контракту).

Згідно з наказом командира військової частини А 2502 від 28 грудня 2017 року №161 ОСОБА_1 має вислугу на військовій службі 26 років 6 місяців, а пільгову - 27 років 1 місяць.

13 квітня 2018 року житлова комісія військової частини А 2502 прийняла рішення про зняття з квартирного обліку позивача та членів його сім'ї у зв'язку з відсутністю підстав перебування на квартирному обліку після звільнення у запас за закінченням терміну контракту.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Предметом спору є зняття позивача разом з членами його сім'ї з квартирного обліку після його звільнення з військової служби в запас.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081 (далі - Порядок) та Інструкцією про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житловими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 року № 737 (далі - Інструкція).

Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", пункту 3 Порядку військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання.

Пунктом 9 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

Аналогічні приписи закріплені й в пункті 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 26 грудня 2017 року позивач звільнений з військової служби в запас (наказ командира військової частини А 2502 від 26 грудня 2017 року № 31-РС).

Пунктом 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями передбачено, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.

При цьому, вказаний пункт Порядку не містить вичерпних підстав для зняття військовослужбовця з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, оскільки передбачає можливість зняття особи з обліку й в інших передбачених законодавством випадках.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2.17 Інструкції військовослужбовці, які перебувають на обліку, під час звільнення з військової служби в запас або відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, за неможливості використання на військовій службі, а також після закінчення строку контракту при досягненні 20 років вислуги на військовій службі в календарному обчисленні, залишаються (за їх бажанням) на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду за останнім місцем проходження служби, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і КЕВ (КЕЧ) району, на території обслуговування яких знаходилася розформована військова частина, та користуються правом позачергового одержання житла.

Позивач проходив військову службу в Збройних Силах України, має вислугу більше ніж 26 років на військовій службі, звільнений зі служби в запас.

Таким чином, виходячи з вищенаведених норм матеріального права, з огляду на звільнення позивача в запас у зв'язку з закінченням строку дії контракту та, враховуючи наявність в нього більше ніж 26 років календарної вислуги на військовій службі, позивач має право на залишення на обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов.

Посилання у касаційній скарзі на постанову Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року в справі № 752/5881/15-ц, в якій суди застосували норми матеріального права по-іншому та яка має враховуватись судами у даній справі, не заслуговує на увагу, оскільки приймаючи постанову, на яку посилається військова частина А 2502, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про правомірність зняття позивача як колишнього військовослужбовця та членів його сім'ї з квартирного обліку після звільнення у запас в зв'язку із закінченням строку дії контракту, оскільки він мав вислугу на військовій службі 20 років.

Доводи касаційної скарги військової частини А 2502 про те, що суди першої та апеляційної інстанцій при розгляді даної справи неправильно застосували норми матеріального права, колегія суддів відхиляє, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону.

Інші доводи касаційної скарги не містять у собі посилань на обставини чи докази, якими спростовуються встановлені судом обставини.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 лютого 2019 року та постанови Хмельницького апеляційного суду від 03 вересня 2019 року, оскільки судові рішення є законними та обґрунтованими.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу військової частини А 2502 залишити без задоволення.

Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 лютого 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Журавель

Н. О. Антоненко

М. М. Русинчук