Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.06.2021 року у справі №756/7030/19

Постанова

Іменем України

17 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 756/7030/19

провадження № 61-9404св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,

Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство "Альфа-Банк",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

яка є законним представником неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

третя особа - служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду

від 17 травня 2021 року у складі колегії суддів: Голуб С. А., Ігнатченко Н. В., Таргоній Д. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року Акціонерне товариство "Альфа Банк" (далі - АТ "Альфа Банк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2,

яка є законним представником неповнолітніх ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, про виселення

та зняття з реєстраційного обліку.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23 листопада 2020 року задоволено позов АТ "Альфа Банк ", усунено АТ "Альфа Банк" перешкоди

у користуванні нерухомим майном - квартирою

АДРЕСА_1 шляхом виселення з неї ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Скасовано реєстрацію місця проживання відповідачів шляхом зняття

їх з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_2.

Стягнено солідарно з відповідачів на користь АТ "Альфа Банк" витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 763,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 20 січня 2021 року

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без руху та надано йому десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для звернення до суду з клопотанням про поновлення строку

на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості вирішувати питання про поновлення строку за відсутності вмотивованого клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційного суду

Ухвалою Київського апеляційного суду 17 травня 2021 року відмовлено

у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 листопада 2020 року.

Апеляційний суд вказав, що копію ухвали Київського апеляційного суду

від 04 лютого 2021 року суд двічі направляв на поштову адресу

ОСОБА_1, зазначену в апеляційній скарзі (АДРЕСА_3), однак поштові конверти повернулись до суду без вручення

з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання"). ОСОБА_1 не повідомляв суд про зміну місця проживання чи перебування, а тому копія ухвали суду від 04 лютого 2021 року надсилалася на останню відому суду адресу, яка зазначена в апеляційній скарзі.

ОСОБА_1 протягом досить тривалого періоду перебування його апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції не цікавився про стан відомого йому провадження, що свідчить про процесуальну бездіяльність особи, яка подала апеляційну скаргу, а тому відмова у відкритті провадження

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 не може вважатися обмеженням доступу до правосуддя.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені доводи

У червні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,

в якій просив скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 17 травня

2021 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

У касаційній скарзі посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Апеляційний суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України,

не маючи підтвердження отримання особою, яка подала апеляційну скаргу, копії ухвали суду про залишення поданої апеляційної скарги без руху, не врахувавши висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18), а також

у постановах Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 756/1271/16 (провадження № 61-13902св19), від 05 лютого 2020 року у справі № 304/1082/16 (провадження № 61-20881св19), від 26 лютого 2020 року у справі № 530/1820/16 (провадження № 61-18180св19).

Мотивує касаційну скаргу тим, що ухвала апеляційного суду безпідставно направлялась на адресу, яка не відповідає його дійсній адресі проживання,

і це призвело до того, що він не отримав ухвали апеляційного суду.

Вказує, що його не можна вважати особою, яка ухилилась від виконання вимог ухвали апеляційного суду про усунення недоліків, оскільки він не отримував ухвалу Київського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу

до касаційного суду не направили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 756/7030/19, витребувано справу з Оболонського районного суду м. Києва.

Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2021 року справу призначено

до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення учасників справи в складі колегії з п'яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд встановив, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва

від 23 листопада 2020 року задоволено позов АТ "Альфа Банк" та усунено перешкоди АТ "Альфа Банк" у користуванні нерухомим майном - квартирою

АДРЕСА_1, шляхом виселення з неї ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Скасовано реєстрацію місця проживання відповідачів шляхом зняття

їх з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_2.

Стягнено солідарно на користь АТ "Альфа Банк" витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 763,00 грн.

20 січня 2021 року ОСОБА_1, з пропуском строку на апеляційне оскарження, подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, яка також не була оплачена судовим збором.

В апеляційній скарзі вказано поштову адресу ОСОБА_1: АДРЕСА_3.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху

та надано десятиденний строк з моменту вручення копії цієї ухвали для звернення до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості вирішувати питання про поновлення строку за відсутності вмотивованого клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Київського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року зареєстрована 07 лютого 2021 року, оприлюднена 08 лютого 2021 року.

Копію ухвали Київського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року суд двічі

(05 лютого 2021 року та 02 квітня 2021 року) надсилав на зазначену

в апеляційній скарзі поштову адресу ОСОБА_1.

Обидва рази кореспонденція повернулась до суду без вручення: надіслана

05 лютого 2021 року - без зазначення причини повернення, надіслана 02 квітня 2021 року - з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження постановлена

17 травня 2021 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частинами 1 , 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства

є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з абзацом другим частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Право на ефективний судовий захист закріплене у статті другій Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року і в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції" (далі - Конвенція).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий

і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним

і безстороннім судом, встановленим законом.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно

не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав

і охоронюваних законом інтересів особи. За правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови,

що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень в контексті частин 1 , 2 статті 55, пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України

є складовою права кожного на звернення до суду.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України, апеляційний суд послався

на те, що ОСОБА_1 у строк, визначений ухвалою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху, яка двічі (05 лютого 2021 року та 02 квітня 2021 року) надсилалась йому, не подав суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку.

Однак колегія суддів не може погодитись із цим висновком апеляційного суду

з огляду на таке.

Пунктом 4 частини 1 статті 358 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку

на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Так, матеріали справи містять відомості про те, що кореспонденція, надіслана ОСОБА_1, двічі повернулась до апеляційного суду (надіслана 05 лютого 2021 року - без зазначення причини, а надіслана 02 квітня 2021 року -

з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання"), тобто апеляційний суд не мав доказів про вручення ОСОБА_1 копії ухвали про усунення недоліків.

Відповідно до частини 3 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 357 ЦПК України, і особа, яка її подала,

не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції

з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до наведених норм закону, повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливе лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ній.

За таких обставин колегія суддів Верховного Суду вважає, що апеляційний суд

не мав підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 листопада 2020 року відповідно до пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України, оскільки такі підстави мають місце у випадку невиконання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ухвали суду про усунення недоліків, а не у випадку спливу строку, наданого судом на їх усунення, незалежно від обізнаності особи, яка подала апеляційну скаргу, щодо існування недоліків цієї апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).

Відповідно до статті 128 ЦПК України судові повідомлення надсилаються разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення

за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Сам по собі факт, що апеляційний суд надсилав ОСОБА_1 кореспонденцію на адресу, зазначену в апеляційній скарзі, яку він власноручно підписав, а саме на адресу: АДРЕСА_3,

тоді як проживає ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2, не може вважатись підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження, оскільки неотримання особою, яка подала апеляційну скаргу, копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху виключає можливість усунення цією особою зазначених у ній недоліків скарги в установлений судом строк. Як наслідок, усунення особи від права на апеляційне оскарження,

що є неприпустимим.

Хоч заявник і припустився технічної помилки, зазначаючи адресу в апеляційній скарзі, однак матеріали справи містять відомості про адресу проживання ОСОБА_1, зокрема така інформація міститься у тексті кредитного договору тощо.

На думку касаційного суду, суд апеляційної інстанції не дотримав вимог цивільного процесуального закону, чим, крім іншого, порушив і вимоги статті 6 Конвенції, оскільки апеляційний суд не врахував, що ОСОБА_1

не ухилявся від виконання вимог ухвали про усунення недоліків, а просто не мав можливості виконати її через неотримання копії цієї ухвали, тому ухвалу Київського апеляційного суду від 17 травня 2021 року слід скасувати та передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 6 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної

чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на те що суд касаційної інстанції рішення не змінює та не ухвалює нове, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 415, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 17 травня 2021 року скасувати.

Справу № 756/7030/19 передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев В. М. Коротун М.

Ю. Тітов