Історія справи

Постанова

Іменем України

22 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 1510/6789/12

провадження № 61-34777св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), СімоненкоВ. М., ШтеликС.П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 22 вересня 2017 року в складі судді Дрішлюк А. І.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У жовтні 2012 ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів у сумі 80 000,00 грн.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 лютого 2013 року в складі судді Пащенко Т. П. позов задоволено.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 22 вересня 2017 року відмовлено у відкриті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 лютого 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що причини пропущення строку на апеляційне оскарження, наведені заявником, не можуть бути визнані поважними.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що строк пропущений з вини її представника, який не оскаржив рішення суду першої інстанції в передбаченний законом строк.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області 06 лютого 2013 року ухвалив рішення, яким стягнув з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 80 000,00 грн заборгованості та 800,00 грн судових витрат.

Не погоджуючись з цим рішенням, ОСОБА_6 20 липня 2017 року звернулася до суду з апеляційною скаргою. Також ОСОБА_6 просила поновити строк апеляційного оскарження, посилаючись на те, що 10 липня 2017 року вона ознайомилася з матеріалами справи та змістом рішення суду першої інстанції. Крім того зазначала, що повний текст рішення відповідач ОСОБА_5 не отримував. Вона як правонаступник ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, з поважних причин пропустила строк апеляційного оскарження.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 09 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без руху та запропоновано протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з обґрунтованим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Копія ухвали суду від 09 серпня 2017 року була направлена засобами поштового зв'язку заявникові на адресу: АДРЕСА_1 та була отримана ОСОБА_6 17 серпня 2017 року, що підтверджено наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення.

18 вересня 2017 року ОСОБА_6 звернулася до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

На обґрунтування пропущення цього строку посилалася на те, що ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 липня 2015 року було замінено сторону виконавчого провадження: ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на його правонаступника ОСОБА_6 з виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 лютого 2013 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошових коштів.

У зв'язку з цим вона та її представник в подальшому приймали участь у судових засіданнях в справі. Її інтереси представляв юрист, якому вона неодноразово зазначала про незгоду з рішенням та просила його оскаржити. Вона є людиною похилого віку, 1949 року народження, необізнаною в законах, вона не розуміє процедури оскарження судових рішень. Під час примусового виконання рішення вона наголошувала, що незгодна з рішенням та має намір його оскаржити. Представник, який представляв інтереси, запевнив, що рішення потрібно оскаржити після вирішення всіх питань з виконавчим провадженням. Державним виконавцем не вчинялись дії з примусового виконання рішення суду, тому вона тривалий час вважала, що рішення оскаржене та примусово не виконується. У подальшому вона дізналася, що рішення суду не оскаржено та державним виконавцем вчиняються відповідні дії з примусового його виконання, після чого відмовилася від послуг представника та оскаржила рішення суду. Тобто, строк пропущений з вини представника.

Відповідно до частини першої статті 292 ЦПК України 2004 року сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно з частиною першою статті 294 ЦПК України 2004 року апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення суду було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ухвалено 06 лютого 2013 року, відповідачем за життя не оскаржено та набрало законної сили.

12 березня 2013 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 1510/6789/2012, виданим 05 березня 2013 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області, про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 80 800,00 грн. 04 листопада 2013 року закінчено виконавче провадження за виконавчим листом № 1510/6789/2012, виданим 05 березня 2013 року в зв'язку з тим, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 січня 2015 року задоволено заяву ОСОБА_6 від 02 грудня 2014 року, яка є спадкоємцем ОСОБА_5, та знято арешт з квартири АДРЕСА_2. У судовому засіданні була присутня ОСОБА_6

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 липня 2015 року задоволено подання заступника начальника відділу державної виконавчої служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області про заміну сторони виконавчого провадження за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів. Замінено ОСОБА_5 його правонаступником ОСОБА_6 з виконання виконавчого листа Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 березня 2013 року № 1510/6789/12. У процесі розгляду цього клопотання ОСОБА_6 також брала участь в судових засіданнях та надавала свої заперечення. Ухвала Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15 липня 2015 року залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 03 листопада 2015 року за апеляційною скаргою ОСОБА_6

Таким чином, ОСОБА_6 знала про наявність рішення суду першої інстанції з грудня 2014 року, звертаючись до суду як правонаступник ОСОБА_5 із заявою про скасування заходів забезпечення позову, накладених в рамках цивільної справи № 1510/6789/12.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України 2004 року представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.

27 червня 2015 року ОСОБА_6 уповноважила ОСОБА_7 представляти її інтереси в усіх судових установах.

ОСОБА_7 приймала участь у судових засіданнях 02 та 15 липня 2015 року як представник ОСОБА_6, надавала пояснення та заперечення, що свідчить про обізнаність представника про рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06 лютого 2013 року ще в липні 2015 року.

Таким чином, посилання на вину представника, який не оскаржив рішення суду в передбачений законом строк суд вважав неповажною підставою для поновлення строку, оскільки ОСОБА_6 могла реалізувати своє право на оскарження рішення суду самостійно або через іншого представника.

Відповідно до частини третьої статті 297 ЦПК України 2004 року, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Доводи касаційної скарги є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах процесуального законодавства, не спростовують висновків суду та не впливають на правильність постановленої судом ухвали.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 22 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

В.М. Сімоненко

С.П. Штелик