Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 562/1199/23

провадження № 61-14021св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Здовбицька сільська рада Рівненського району Рівненської області, третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12 червня 2023 року у складі судді Ковалика Ю. А. та постанову Рівненського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Хилевича С. В., Шимківа С. С.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області (далі - Здовбицька сільська рада), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та скасування рішення щодо зняття із реєстраційного обліку, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовувані тим, що його мати, ОСОБА_2 , є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . У вказаному будинковолодінні він зареєстрований та проживав з народження разом з батьками, іншого житла не має. З отриманого листа Здовбицької сільської ради від 15 березня 2023 року йому стало відомо, що його знято з реєстраційного обліку. На своє звернення до відповідача про надання документів, які стали підставою для зняття з обліку, станом на 06 квітня 2023 року він відповіді не отримав. Вважає такі дії відповідача є протиправними, оскільки він має право на користування жилим приміщенням нарівні з власником будинку. Будь-якого іншого житла він не має, в будинку знаходяться його речі, він не втратив інтересу до користування будинком. При знятті з реєстраційного обліку відповідачу не були надані всі необхідні документи, зокрема, паспортний документ особи, а також військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку), тому змушений звернутися до суду.

Просив суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо зняття його з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 за заявою власника;

скасувати рішення відповідача від 15 березня 2023 року про зняття його з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 ;

зобов`язати відповідача зареєструвати його місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12 червня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Здовбицької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування рішення щодо зняття із реєстраційного обліку, зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється за заявою власника житла, без подання паспортного документу та військово-облікового документу особи, яку знімають з реєстрації. Доводи позивача про позбавлення його права користування та проживання у житловому будинку є безпідставними та спростовуються частиною третьою статті 1 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", згідно якої декларування місця проживання, реєстрація місця проживання (перебування) особи не є підставою для набуття такою особою права володіння, користування чи розпорядження житлом (у тому числі не є підставою для вселення чи визнання за особою права на проживання та/або права користування житлом), про проживання в якому особа повідомила. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо зняття з зареєстрованого обліку місця проживання позивача, тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12 червня 2023 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Здовбицької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування рішення щодо зняття із реєстраційного обліку, зобов`язання вчинити дії, відмовлено.

Апеляційний суд виходив з того, що суд першої не звернув увагу, що спір про визнання незаконним та скасування реєстраційного запису або рішення державного реєстратора про зняття особи з реєстрації місця проживання може розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на житло іншою особою. Належним відповідачем у такому спорі є особа, за заявою якого позивача було знято з реєстрації місця проживання в житловому приміщенні, та його власник на момент розгляду справи, за рахунок якого можливо задовольнити таку позовну вимогу. Місцевий суд не врахував, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову; у позивача із Здовбицькою сільською радою будь-який цивільно-правовий спір відсутній, а тому вона є неналежним відповідачем; позивач пред`явив позов тільки до Здовбицької сільської ради, позовних вимог ОСОБА_2 (як власника спірного житла) не пред`явив, клопотань про залучення до участі у справі як відповідача чи співвідповідача не заявляв. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. У зв`язку з наведеним, апеляційний суд зробив висновок про відмову у задоволенні позову та скасування у зв`язку з цим рішення суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У вересні 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12 червня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 361/22965/15-а, від 09 листопада 2021 року у справі № 542/1403/17, від 06 березня 2019 року у справі № 571/1306/16-ц, від 29 травня 2019 року у справі № 2-3632/11, від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17;

суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що предметом позову у даній справі є спір щодо визнання незаконним та скасування реєстраційного запису про зняття позивача із зареєстрованого місця проживання, а не спір щодо користування будинковолодінням, належним ОСОБА_2 ; між ним та відповідачем виник спір у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг, які регулюють порядок декларування та реєстрації місця проживання, що окрім іншого регулює процедуру зняття з задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування), внесення змін до вже існуючої інформації щодо зареєстрованого місця проживання;

суд апеляційної інстанції безпідставно зробив висновок про неналежного відповідача;

суд порушив принцип диспозитивності, коли не вирішив питання, які зазначені в позовній заяві, фактично вийшов за межі позовних вимог, коли вказав, що спір пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на житло іншою особою, при цьому не надав жодної оцінки заявленим позовним вимогам;

у відповідача були відсутні підстави для прийняття рішення про зняття з реєстрації, оскільки судові рішення про визнання його таким, що втратив право користування житлом за зазначеною адресою або виселення, які б набрали законної силита підлягали виконанню, відсутні.

Аргументи інших учасників справи

У листопаді 2023 року третя особа ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_3 , в якому просила залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

В обгрунтування відзиву зазначила, що доводи касаційної скарги є суперечливими між собою: ОСОБА_1 вказує, що відповідачем повинна бути Здовбицька сільсьва рада, при цьому не наводить доказів порушення нею вимог законодавства. Виходячи з доводів касаційної скарга справа повинна була б ррозглядатись в адміністративному суді. Апеляційний суд зробив правильний висновок про те, що хоча оспорюються дії суб`єкта владних повноважень, вона має бути відповідачем, бо у разі задоволення позову будуть порушені її права.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 562/1199/23 та витребувано справу із суду першої інстанції.

У листопаді 2023 року матеріали справи № 562/1199/23 надійшли до Верховного Суду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 10 жовтня 2023 року зазначено, що доводи касаційної скарги містить підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 361/2965/15-а, від 09 листопада 2021 року у справі № 542/1403/17, від 06 березня 2019 року у справі № 571/1306/16-ц, від 29 травня 2019 року у справі № 2-3632/11, від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17).

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 .

15 березня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Здовбицької сілької ради Рівненського району Рівненської області, як органу реєстрації, з заявою власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування). У вказаній заяві просила зняти задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 . До заяви додані копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно на житловий будинок за вказаною адресою та паспорт громадянина України заявниці.

15 березня 2023 року знято задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) позивача за вказаною адресою, про що останньому було повідомлено листом.

Позиція Верховного Суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів (див., зокрема: постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року в справі № 361/2965/15-а (провадження № 11-190апп18), від 09 листопада 2021 у справі № 542/1403/17 (провадження № 14-106цс21).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року в справі № 489/3691/20 вказано, що «спір про визнання незаконним та скасування реєстраційного запису або рішення державного реєстратора про зняття особи з реєстрації місця може розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на житло іншою особою. Належним відповідачем у такому спорі є особа, за заявою якого позивача було знято з реєстрації місця проживання в житловому приміщенні та його власник на момент розгляду справи, за рахунок якого можливо задовольнити таку позовну вимогу. Органи реєстрації, що забезпечують формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи, або його посадові особі, не можуть виступати належними відповідачами у такому спорі. Такий орган лише зобов`язаний виконати відповідне рішення суду незалежно від того, чи був цей орган залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2023 року у справі № 756/7614/21 (провадження № 61-10654св22) вказано, що: «суди не звернули увагу, що спір про визнання незаконним та скасування реєстраційного запису або рішення державного реєстратора про зняття особи з реєстрації місця може розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на житло іншою особою. Належним відповідачем у такому спорі є особа, за заявою якого позивача було знято з реєстрації місця проживання в житловому приміщенні та його власник на момент розгляду справи, за рахунок якого можливо задовольнити таку позовну вимогу; суди не врахували що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову; у позивача з Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією будь-який цивільно-правовий спір відсутній, а тому вона є неналежним відповідачем; позивач пред`явила позов тільки до Оболонської районної в місті Києві державна адміністрації, позовних вимог доОСОБА_3 (як власника спірної квартири) не пред`явила, клопотань про залучення до участі у справі як відповідача чи співвідповідача не заявляла. Тому відсутні підстави для задоволення позову внаслідок пред`явлення позову до неналежного відповідача. Як наслідок, судові рішення належить скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 337/2535/2017 (провадження № 14-130цс18) зазначено, що «зі змісту позовної заяви … вбачається, що спірні правовідносини стосуються права користування та розпорядження майном, що належить відповідачу. Позивач оскаржує його дії … спрямовані на надання права реєстрації місця проживання та права користування зазначеною квартирою, оскільки вважає їх незаконними у зв`язку з тим, що ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2015 року на зазначену квартиру було накладено арешт з метою забезпечення виконання рішення суду у справі № 337/1025/15-ц. Отже, предметом спірних правовідносин є майнові права на квартиру, вимоги ж до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради є похідними від них. Таким чином, спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами ЦПК України».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) вказано, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Здовбицької сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та скасування рішення щодо зняття із реєстраційного обліку, зобов`язання вчинити дії;

суд апеляційної інстанції зробив вірний висновок, що спір про визнання незаконним та скасування реєстраційного запису або рішення державного реєстратора про зняття особи з реєстрації місця може розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на житло іншою особою. Належним відповідачем у такому спорі є особа, за заявою якого позивача було знято з реєстрації місця проживання в житловому приміщенні та його власник на момент розгляду справи, за рахунок якого можливо задовольнити таку позовну вимогу;

пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову;

у позивача зі Здовбицькою сільською радоювідсутній будь-який цивільно-правовий спір, а тому вона є неналежним відповідачем. У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова апеляційного суду прийнята без додержання норм матеріального і процесуального права. Таким чином, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Оскільки оскаржене судове рішення підлягає залишенню без змін, то судові витрати, понесені на сплату судового збору за подання касаційної скарги, покладаються на особу, яка її подала.

Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат