Постанова КЦС ВП від 22.02.2023 року у справі №465/5980/17

Друк

Пошук

193

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

касаційний цивільний суд верховного суду ( КЦС ВП )

Історія справи

Постанова КЦС ВП від 22.02.2023 року у справі №465/5980/17
Ухвала КЦС ВП від 23.01.2020 року у справі №465/5980/17

Державний герб України

Постанова

Іменем України

22 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 465/5980/17

провадження № 61-1178св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

за позовом ОСОБА_1 про визнання дій незаконними та зобов`язання провести перерахунок спожитої електроенергії:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Львівське комунальне підприємство «Навколо базару»,

третя особа - Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго»,

за зустрічним позовом Львівського комунального підприємства «Навколо базару» про стягнення заборгованості за електроенергію:

позивач - Львівське комунальне підприємство «Навколо базару»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго»,

за позовом Львівського комунального підприємства «Навколо базару» про стягнення заборгованості за електроенергію:

позивач - Львівське комунальне підприємство «Навколо базару»,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

третя особа - приватне акціонерне товариство «Львівобленерго»,

за позовом ОСОБА_2 про визнання незаконними дій та зобов`язання провести перерахунок спожитої електроенергії:

позивач - ОСОБА_2 ,

відповідач - Львівське комунальне підприємство «Навколо базару»,

третя особа - Приватне акціонерне товариство Львівобленерго»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Курій Н. М., Шеремети Н. О., Цяцяка Р. П.,

Історія справи

Короткий зміст позовів

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Львівського комунального підприємства «Навколо базару» (далі - ЛКП «Навколо базару»), третя особа - Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» (далі - ПрАТ «Львівобленерго»), про визнання дій незаконними та зобов`язання провести перерахунок спожитої енергії.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . У 2007 році вказаний будинок прийнято у комунальну власність Львівської міської ради від ДП ЖКК «Укрбуд». Влаштування поквартирного обліку електроенергії в будинку не здійснено.

Будинок забезпечується електроенергією на підставі договору від 26 січня 2005 року № 90438, укладеного між ПрАТ «Львівобленерго» та балансоутримувачем цього будинку ЛКП «Навколо базару». Однак у переліку об`єктів до договору зазначено тільки гуртожиток на АДРЕСА_2 . Нарахування за використану електроенергію жителям здійснюється за показниками загальнобудинкового приладу обліку електроенергії.

У березні 2017 року адміністрація ЛКП «Навколо базару» повідомила мешканців будинку про зміну тарифного нарахування, після чого рахунки за спожиту енергію у квартирі ОСОБА_1 істотно зросли.

Для вирішення питання розрахунків за спожиту електроенергії він та інші мешканці будинку АДРЕСА_1 зверталися із колективною заявою до ЛКП «Навколо базару», Франківської районної адміністрації, Департамента житлового господарства та інфраструктури міста Львова, однак вони отримали лише формальну відповідь без реального вирішення проблеми.

Відповідно до листів-відповідей із Франківської районної адміністрації та ЛКП «Навколо базару» нарахування за використану електроенергію жителям здійснюється за показниками загальнобудинкового приладу обліку електроенергії, який в подальшому ділиться на загальну площу квартири кожного із мешканців. При цьому, кількість зареєстрованих та фактично проживаючих осіб, а також наявність тих чи інших електроприладів в окремо взятій квартирі до уваги не береться та на розрахунок не впливає.

Натомість у пункті 33 Правил користування електричною енергією для населення передбачено, що у разі користування електричною енергією без засобу обліку з дозволу енергопостачальника розрахунки із побутовим споживачем здійснюються відповідно до середньомісячного споживання. Величина середньомісячного споживання електроенергії визначається за попередні 12 місяців або за фактичний період споживання, якщо він менший 12 місяців.

Розрахунок ЛКП «Навколо базару», який зводиться до розподілу показника загальнобудинкового лічильнику на площу квартири, не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

У листі ЛКП «Навколо базару» від 31 березня 2017 року № 154, адресованому Голові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, вказано: «…Оскільки в будинку відсутній поквартирний облік електроенергії сума спожитої електроенергії розподіляється між мешканцями будинку виходячи із загальної площі квартири. Враховуючи наведене, просимо надати методику вищенаведеного нарахування». Вказане свідчить про те, що сам відповідач просить в органу, що відповідає за встановлення тарифів, розробити документ з метою узаконення своїх дій, визнаючи тим самим безпідставність своїх нарахувань.

09 жовтня 2017 року позивач звернувся до ЛКП «Навколо базару» для складення та підписання акта-претензії споживача для врегулювання проблеми надмірного нарахування електроенергії, однак у позасудовому врегулюванні спору йому було відмовлено.

ОСОБА_1 просив:

визнати незаконними дії ЛКП «Навколо базару щодо нарахування йому вартості електроенергії, спожитої за період з 01 березня 2017 року до 01 жовтня 2017 року у квартирі АДРЕСА_1 , у розмірі 10 970,40 грн;

зобов`язати ЛКП «Навколо базару» провести перерахунок щодо спожитої вказаної електроенергії.

У листопаді 2017 року ЛКП «Навколо базару» звернулося з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ПрАТ «Львівобленерго», про стягнення заборгованості за електроенергію.

Зустрічний позов мотивований тим, що на балансі ЛКП «Навколо базару» перебуває житловий будинок АДРЕСА_1 .

Рішенням Львівської міської ради від 08 червня 2007 року № 365 «Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг у м. Львові» ЛКП «Навколо базару» визначено виконавцем житлово-комунальних послуг у житлових будинках міста Львова.

У 2007 році на баланс ЛКП «Навколо базару» від ДП ЖКК «Укрбуд» передано житловий будинок АДРЕСА_1 .

Розрахунок за електроенергію вищевказаного житлового будинку здійснюється з балансоутримувачем на підставі загальнобудинкового приладу обліку.

Між ЛКП «Навколо базару» та ПрАТ «Львівобленерго» укладено договір № 90438 про постачання електричної енергії у будинок АДРЕСА_1 .

Передана електроенергія споживається мешканцями будинку АДРЕСА_1 , а ЛКП «Навколо базару» на основі встановлених ПАТ «Львівобленерго» рахунків здійснює розподіл витрат між мешканцями пропорційно до площі квартири.

ЛКП «Навколо базару», з урахуванням уточнення позовних вимог, просило:

стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за електроенергію у розмірі 11 622,12 грн.

У грудні 2017 року ЛКП «Навколо базару» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 3 785,92 грн.

Позов мотивований тим, що на балансі ЛКП «Навколо базару» перебуває житловий будинок АДРЕСА_1 .

У 2007 році на баланс ЛКП «Навколо базару» від ДП ЖКК «Укрбуд» передано житловий будинок АДРЕСА_1 .

Розрахунок за електроенергію вказаного житлового будинку здійснюється з балансоутримувачем на підставі загальнобудинкового приладу обліку.

Тарифи на електроенергії затверджені постановою НКРЕКП від 26 лютого 2015 року № 220, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02 березня 2015 року за № 231/266676.

Передана електроенергія споживається мешканцями будинку АДРЕСА_1 , а ЛКП «Навколо базару» на основі встановлених ПрАТ «Львівобленерго» рахунків здійснює розподіл витрат між жителями пропорційно до площі квартири.

Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 05 лютого 2018 року відкрито провадження у справі № 465/7363/17 за позовом ЛКП «Навколо базару» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - ПрАТ «Львівобленерго», про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 3 785,92 грн.

У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ЛКП «Навколо базару», третя особа - ПрАТ «Львівобленерго», про визнання незаконними дій та зобов`язання провести перерахунок спожитої електроенергії.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 .

У 2007 році зазначений будинок АДРЕСА_1 прийнято у комунальну власність Львівської міської ради від ДП ЖКК «Укрбуд».

Влаштування поквартирного обліку електроенергії в цьому будинку не здійснено.

Нарахування за використану електроенергію мешканцям здійснюється за показниками загальнобудинкового приладу обліку електроенергії.

У березні 2017 року адміністрація ЛКП «Навколо базару» повідомила мешканців будинку про зміну тарифного нарахування, після чого рахунки за спожиту енергію у квартирі в рази зросли.

Для вирішення питання розрахунків за спожиту електроенергію він та інші жителі зазначеного будинку звернулися із колективною заявою до ЛКП «Навколо базару», Франківської районної адміністрації, Департамента житлового господарствата інфраструктури міста Львова, однак отримали лише формальну відповідь без реального вирішення проблеми.

Згідно з листами-відповідями Франківської районної адміністрації та ЛКП «Навколо базару» нарахування за використану електроенергію мешканцям здійснюється за показниками загальнобудинкового приладу обліку електроенергії, який в подальшому ділиться на загальну площу квартири кожного із мешканців. При цьому, кількість зареєстрованих та фактично проживаючих осіб, а також наявність тих чи інших електроприладів в окремо взятій квартирі до уваги не береться та на розрахунок не впливає.

Натомість у пункті 33 Правил користування електричною енергією для населення передбачено, що у разі користування електричною енергією без засобу обліку з дозволу енергопостачальника розрахунки із побутовим споживачем здійснюються відповідно до середньомісячного споживання. Величина середньомісячного споживання електроенергії визначається за попередні 12 місяців, або за фактичний період споживання, якщо він менший 12 місяців.

Розрахунок відповідача, який зводиться до ділення показника загальнобудинкового лічильнику на площу квартири, є безпідставним.

У листі ЛКП «Навколо базару» від 31 березня 2017 року № 154, адресованому голові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, вказано: «…Оскільки в будинку відсутній поквартирний облік електроенергії сума спожитої електроенергії розподіляється між мешканцями будинку виходячи із загальної площі квартири. Враховуючи наведене, просимо надати методику вищенаведеного нарахування». Тобто відповідач сам просив комісію розробити документ з метою узаконення своїх дій, визнаючи тим самим безпідставність своїх нарахувань.

На підставі статті 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» 09 жовтня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до ЛКП «Навколо базару» для складення та підписання акта-претензії споживача для врегулювання проблеми надмірного нарахування електроенергії, однак у позасудовому врегулюванні спору йому було відмовлено.

ОСОБА_2 просив:

визнати незаконними дії ЛКП «Навколо базару» щодо нарахування йому вартості електроенергії, спожитої за період із 01 березня 2017 року до 01 грудня 2017 року у квартирі АДРЕСА_1 , у розмірі 7 728,00 грн;

зобов`язати ЛКП «Навколо базару» провести перерахунок спожитої електроенергії за вказаний період.

Крім того, представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подав заяву про уточнення позовних вимог, а саме просив провести перерахунок спожитої електроенергії з 01 березня 2017 року до дня ухвалення рішення у квартирі АДРЕСА_1 , з урахуванням сплачених коштів за електроенергію; провести перерахунок спожитої електроенергії з 01 березня 2017 року до дня ухвалення рішення у квартирі АДРЕСА_1 з урахуванням сплачених коштів за електроенергію.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 04 травня 2018 року відкрито провадження у справі № 465/7433/17 за позовом ОСОБА_2 до ЛКП «Навколо базару», третя особа - ПрАТ «Львівобленерго», про визнання незаконними дій та зобов`язання провести перерахунок спожитої електроенергії.

Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 12 листопада 2018 року справи № 465/5980/17 за позовом ОСОБА_1 до ЛКП «Навколо базару», третя особа - ПрАТ «Львівобленерго», про визнання дій незаконними та зобов`язання провести перерахунок спожитої енергії, № 465/7363/17 за позовом ЛКП «Навколо базару» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - ПрАТ «Львівобленерго», про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію та № 465/7433/17 за позовом ОСОБА_2 до ЛКП «Навколо базару», третя особа - ПрАТ «Львівобленерго», про визнання незаконними дій та зобов`язання провести перерахунок спожитої електроенергії об`єднано в одне провадження, присвоєно справі єдиний номер справи № 465/5980/17.

Ухвалою Франківського районного суду міста від Львова прийнято зустрічний позов ЛКП «Навколо базару» до ОСОБА_1 , третя особа - ПрАТ «Львівобленерго», про стягнення заборгованості за електроенергію у розмірі 2 976,32 грн.

Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 31 травня 2019 року позов ОСОБА_1 до ЛКП «Навколо базару», третя особа - ПАТ «Львівобленерго», про визнання дій незаконними та зобов`язання провести перерахунок за спожиту електроенергію та її постачання задоволено.

Визнано незаконними дії ЛКП «Навколо базару» щодо нарахування ОСОБА_1 вартості за спожиту електроенергію та її постачання починаючи з 01 березня 2017 року у квартирі АДРЕСА_1 .

Зобов`язано ЛКП «Навколо базару» провести перерахунок вартості за спожиту електроенергію та її постачання у період із 01 березня 2017 року до дня ухвалення рішення у квартирі АДРЕСА_1 з урахуванням сплачених коштів за електроенергію.

У задоволенні зустрічного позову ЛКП «Навколо базару» до ОСОБА_1 , третя особа - ПрАТ «Львівобленерго», про стягнення заборгованості за електроенергію відмовлено.

У задоволенні позову ЛКП «Навколо базару» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - ПрАТ «Львівобленерго», про стягнення заборгованості за електроенергію відмовлено.

Позов ОСОБА_2 до ЛКП «Навколо базару», третя особа - ПрАТ «Львівобленерго», про визнання незаконними дій та зобов`язання провести перерахунок вартості за спожиту електроенергію та її постачання задоволено.

Визнано незаконними дії ЛКП «Навколо базару» щодо нарахування ОСОБА_2 вартості за спожиту електроенергію та її постачання починаючи з 01 березня 2017 року у квартирі АДРЕСА_1 .

Зобов`язано ЛКП «Навколо базару» провести перерахунок вартості за спожиту електроенергію та її постачання у період з 01 березня 2017 року до дня ухвалення рішення у квартирі АДРЕСА_1 з урахуванням сплачених коштів за електроенергію.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

рішенням Львівської міської ради № 365 від 08 червня 2007 року «Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг у м. Львові» ЛКП «Навколо базару» визначено виконавцем житлово-комунальних послуг у житлових будинках м. Львова. У 2007 році на баланс ЛКП «Навколо базару» від ДП ЖКК «Укрбуд» передано житловий будинок АДРЕСА_1 . Нарахування за використану електроенергію мешканцями будинку « АДРЕСА_1 здійснюється за показниками загально будинкового приладу обліку електроенергії. Тарифи на електроенергії затверджені Постановою НКРЕКП № 220 від 26 лютого 2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02 березня 2015 року № 231/266676. Відповідно до вказаної постанови гуртожиткам (які підпадають під визначення «населення, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку»), відпускається за тарифом 90 коп. за 1 кВт·год. (з урахуванням податку на додану вартість). Однак, судом встановлено, що у вказаній постанові не зазначено методики розрахунку щодо сплати комунальних послуг за спожиту електроенергію, а тому, суд не бере до уваги посилання ЛКП «Навколо базару» про те, що вказана постанова визначає порядок оплати комунальних послуг за спожиту електроенергію пропорційно до площі квартир будинку. Суду не зрозуміло, на якій підставі нараховувалися комунальні послуги за спожиту електроенергію відповідно до площі квартир будинку АДРЕСА_1 ;

між ПАТ «Львівобленерго» та ЛКП «Навколо базару», що є балансоутримувачем будинку за адресою: АДРЕСА_1 не існує договірних відносин щодо постачання електроенергії по АДРЕСА_1 , про що також наголошує представник ПАТ «Львівобленерго» у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову. Посилання ЛКП «Навколо базару» на договір № 90438, укладений між ЛКП «Навколо базару» та ПАТ «Львівобленерго» про постачання електричної енергії від 26 січня 2005 року не регулює відносин щодо постачання електроенергії по АДРЕСА_1 . Натомість у пункті 33 Правил користування електричною енергією для населення передбачено, що у разі користування електричною енергією без засобу обліку з дозволу енергопостачальника розрахунки із побутовим споживачем здійснюються відповідно до середньомісячного споживання. Величина середньомісячного споживання електроенергії визначається за попередні 12 місяців, або за фактичний період споживання, якщо він менший 12 місяців. Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснювали часткову оплату спожитої електроенергії та її постачання, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями, та не заперечується ЛКП «Навколо базару»;

первісний позов ОСОБА_1 про визнання незаконним дій ЛКП «Навколо базару» та провести перерахунок щодо спожитої електроенергії та її постачання підлягає задоволенню, оскільки позивачем доведено неправомірність нарахування вартості електропостачання з 01 березня 2017 року у квартирі АДРЕСА_1 , яка полягає у тому, що відповідачем не надано належного та допустимого доказу існування методики нарахування вартості постачання електроенергії між мешканцями пропорційно до площ квартир, а тому слід здійснити перерахунок вартості спожитої енергії та її споживання у період з 01 березня 2017 року і по день винесення рішення у квартирі АДРЕСА_1 з урахуванням сплачених коштів за електроенергію. Із цих самих підстав підлягає задоволенню позов ОСОБА_2 до ЛКП «Навколо базару» про визнання незаконними дій та зобов`язання провести перерахунок за спожиту електроенергію та її постачання;

зустрічний позов ЛКП «Навколо базару» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги електроенергії не підлягає задоволеню, оскільки позивачем не доведено обставин, на які він посилається, а саме правомірність розподілу витрат за спожиту електроенергію між мешканцями пропорційно до площ квартир та наявності у ОСОБА_1 правомірно нарахованої заборгованості у розмірі 11 622,12 грн. Із цих самих підстав не підлягає задоволенню позов ЛКП «Навколо базару» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за електроенергію.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року апеляційну скаргу ЛКП «Навколо базару» задоволено частково, рішення Франківського районного суду міста Львова від 31 травня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ЛКП «Навколо базару», третя особа - ПрАТ «Львівобленерго», про визнання дій незаконними та зобов`язання провести перерахунок за спожиту електроенергію та її постачання відмовлено.

Зустрічний позов ЛКП «Навколо базару» до ОСОБА_1 , третя особа - ПрАТ «Львівобленерго», про стягнення заборгованості за електроенергію задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЛКП «Навколо базару» 6 151,08 грн.

Позов ЛКП «Навколо базару» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - ПрАТ «Львівобленерго», про стягнення заборгованості за електроенергію задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь ЛКП «Навколо базару» 1 078,96 грн.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ЛКП «Навколо базару», третя особа - ПрАТ «Львівобленерго», про визнання незаконними дій та зобов`язання провести перерахунок вартості за спожиту електроенергію та її постачання відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

відповідно до пункту 33 ПКЕЕН, якою керувався суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржене рішення, у разі користування електричною енергією без засобу обліку з дозволу енергопостачальника розрахунки із побутовим споживачем здійснюються відповідно до середньомісячного споживання. Величина середньомісячного споживання електроенергії визначається за попередні 12 місяців, або за фактичний період споживання, якщо він менший 12 місяців. Проте ці положення ПКЕЕН судом першої інстанції застосовано помилково, оскільки вони не регулюють спірні відносини. Зазначене положення повинно застосовуватися з урахуванням пункту 32 ПКЕЕН, згідно з яким у разі необхідності використання електричної енергії без встановлення засобу обліку (для виконання тимчасових робіт) побутовий споживач оплачує спожиту електричну енергію на підставі договору про тимчасове безоблікове користування електричною енергією, який оформляється під час отримання побутовим споживачем відповідного дозволу енергопостачальника. При цьому позивачі не довели, що у їхніх квартирах станом на момент передачі будинку на баланс ЛКП «Навколо базару» були встановлені прилади обліку електроенергії, і що в подальшому вони знімалися і на цей період часу, на підставі отриманого дозволу від енергопостачальника та укладеного договору, ними здійснювалося споживання електричної енергією без засобу обліку. Саме так повинні застосовуватися з урахуванням їх системного взаємозв`язку норми пунктів 32 та 33 ПКЕЕН;

апеляційний суд вказав, що обов`язок із забезпечення споживачів засобами обліку покладено саме на постачальника, в цьому випадку на балансоутримувача ЛКП «Навколо базару». Цей обов`язок, як встановлено в ході розгляду справи, балансоутримувачем, який є також виконавцем житлово-комунальних послуг, не виконано, що позбавило сторін можливості належним чином вести облік спожитої електроенергії та споживачів проводити її оплату;

встановивши інші обставини, а саме те, що нарахування за поставлену електричну енергію проводилось з розрахунку співвідношення спожитої кількості кВт до загальної житлової площі квартир будинку, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про необхідність здійснення перерахунку за спожиту електроенергію з урахуванням середньомісячного споживання. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції зробив висновок про недоведеність вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ЛКП «Навколо базару» про визнання дій незаконними та зобов`язання провести перерахунок за спожиту електроенергію та її постачання;

зустрічний позов ЛКП «Навколо базару» до ОСОБА_1 , третя особа - ПАТ «Львівобленерго», про стягнення заборгованості за електроенергію та позов ЛКП «Навколо базару» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - ПАТ «Львівобленерго», про стягнення заборгованості за електроенергію необхідно задовольнити частково. ЛКП «Навколо базару» здійснювало нарахування за електроенергію з урахуванням загальної площі квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , а споживачі не надали суду доказів того, що вони відмовлявся від отримання електричної енергії. При цьому оплата повинна проводитись виключно за період, коли мешканці були фактичними споживачами електричної енергії. Позов ЛКП «Навколо базару» до ОСОБА_1 , третя особа - ПАТ «Львівобленерго», про стягнення заборгованості за електроенергію, з урахуванням пояснень в суді представника ЛКП «Навколо базару» - Курека А. М., заявлено за період з 01 січня до листопада 2017 року в розмірі 11 622,12 грн, однак у цю суму помилково включені платежі за грудень 2016 року в розмірі 619,20 грн. Крім того, представник ЛКП «Навколо базару» Курек А. М. не заперечив у суді апеляційної інстанції про зменшення суми заборгованості у зв`язку зі зверненнями мешканця квартири АДРЕСА_1 а ОСОБА_1 до ЛКП «Навколо базару» на суму нараховану у березні і жовтні 2017 року (2 630,88 грн і 2 220,96 грн). Тому зустрічний позов ЛКП «Навколо базару» до ОСОБА_1 , третя особа - ПАТ «Львівобленерго», про стягнення заборгованості за електроенергію належить задовольнити частково, з ОСОБА_1 на користь ЛКП «Навколо базару» необхідно стягнути 6 151,08 грн (11 622,12 - 619,20 - 2 630,88 - 220,96);

позов ЛКП «Навколо базару» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - ПАТ «Львівобленерго», про стягнення заборгованості за електроенергію, з урахуванням пояснень в суді представника ЛКП «Навколо базару» Курека А. М., заявлено за період з 01 січня до листопада 2017 року в розмірі 3 785, 92 грн, однак у цю суму помилково включені платежі за грудень 2016 року в розмірі 309,60 грн. Крім того, представник ЛКП «Навколо базару» Курек А. М. не заперечив у суді апеляційної інстанції про зменшення суми заборгованості у зв`язку зі зверненнями мешканців квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ЛКП «Навколо базару» на суму нараховану у березні і жовтні 2017 року (1 300,32 грн і 1 097,04 грн). За таких обставин позов ЛКП «Навколо базару» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа - ПАТ «Львівобленерго», про стягнення заборгованості за електроенергію належить задовольнити частково та з відповідачів на користь ЛКП «Навколо базару» необхідно стягнути 1 078,96 грн (3 785,92 - 309,60 - 1 300,32 - 1 097,04);

Аргументи учасників

У січні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали касаційну скаргу, у якій вони, з посиланням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили: скасувати постанову апеляційного суду; залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі та її уточненій редакції ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зазначають, що:

ЛКП «Навколо базару» визначено виконавцем житлово-комунальних послуг у житлових будинках міста Львова (рішення Львівської міської ради від 08 червня 2007 року № 365). Відповідно до ухвали Львівської міської ради від 13 червня 2012 року № 1440 «Про створення Львівських комунальних підприємств на базі ЖЕК Франківського району» ЛКП було утворено для надання житлово-комунальних послуг мешканцям АДРЕСА_1 , в якому проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , передано на баланс ЛКП «Навколо базару»;

у будинку АДРЕСА_1 відсутні поквартирні прилади обліку споживання електроенергії і розрахунок за спожиту електроенергію провадиться відповідно до показників загальнобудинкового електролічильника;

апеляційним судом взято до уваги наказ ЛКП «Навколо базару» від 14 березня 2017 року № 36, відповідно до якого нарахування за спожиту електроенергію мешканцям будинку проводиться згідно з фактичними показами загальнобудинкового приладу обліку за встановленими тарифами з розрахунку співвідношення спожитої кількості кВт до загальної площі квартир будинку. Однак такий наказ є неналежним доказом у справі, оскільки його зміст не доведено до відома мешканців, про що свідчить відсутність їх підписів про ознайомлення з ним. Крім того, незрозумілою є словосполучення щодо «встановлених тарифів», оскільки вказаний розрахунок співвідношення спожитої кількості кВт до загальної житлової площі квартир будинку не передбачений нормативно-правовими актами України;

судом апеляційної інстанції неправильно оцінено рішення Львівської міської ради від 31 травня 2011 року № 561 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові індивідуально по кожному будинку». Пунктом 2.1. цього рішення встановлено калькуляційну одиницю для надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій - 1 кв. м загальної площі квартири (житлового приміщення у гуртожитку), нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку). Таку калькуляційну одиницю встановлено лише для надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, комунальні послуги, в тому числі електропостачання квартири до таких не належить, тому посилання на це рішення необґрунтоване;

у березні 2017 року ЛКП «Навколо базару» підготувало свою методику розрахунку за спожиту електроенергію для мешканців будинку, яку скеровано на погодження до НКРЕКП. Проте станом на сьогодні погодження щодо такої методики від НКРЕКП не отримано. Тому ця методика є незаконною і нарахування, здійснені на її основі, також є незаконними, що призвело до великої суми заборгованості щодо квартир № 10а та АДРЕСА_1 .

Аналіз касаційної скарги свідчить, що постанова апеляційного суду оскаржується у частині відмови у задоволенні позовів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконними дій та зобов`язання провести перерахунок спожитої електроенергії та у частині задоволених позовних вимог ЛКП «Навколо базару» про стягнення заборгованості за електроенергію. У частині відмови у задоволенні позовних вимог ЛКП «Навколо базару» про стягнення заборгованості за електроенергію постанова апеляційного суду не оскаржується, а тому у касаційному порядку не переглядається.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року відкрито касаційне провадження в справі.

Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої представником ОСОБА_5 , про долучення нових письмових доказів відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України, в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).

Фактичні обставини

Суди встановили, що ЛКП «Навколо базару» утворено відповідно до ухвали Львівської міської ради від 13 червня 2012 року № 1440 «Про створення ЛКП на базі ЖЕК Франківського району» з метою надання житлово-комунальних послуг мешканцям Франківського району м. Львова.

Рішенням Львівської міської ради № 365 від 08 червня 2007 року «Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг у м. Львові» ЛКП «Навколо базару» визначено виконавцем житлово-комунальних послуг у житлових будинках міста Львова.

У 2007 році на баланс ЛКП «Навколо базару» від ДП ЖКК «Укрбуд» передано житловий будинок АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про право власності на квартиру від 22 серпня 2011 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 «а», загальною площею 174,5 кв. м, яка розташована в АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру від 22 серпня 2011 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 є спільними сумісними власниками квартири АДРЕСА_1, загальною площею 86,7 кв. м, яка розташована в АДРЕСА_1 .

26 січня 2005 року між ЛКП «Навколо базару» та ПрАТ «Львівобленерго» укладено договір № 90438 про постачання електричної енергії на усі будинки, які перебувають на балансі ЛКП, в тому числі і на будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до акта комісії Франківської районної адміністрації та ЛКП «Навколо базару» про обстеження електромережі житлового будинку АДРЕСА_1 та житлового будинку № АДРЕСА_2 на вул. Городоцькій від 23 вересня 2019 року встановлено, що електропостачання житлових будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 здійснюється від одного ввідно-розпридільного електрощита. Облік електроенергії для вказаних житлових будинків здійснюється відповідно до показників електролічильника № 17011661.

Зазначений лічильник знаходиться у будинку АДРЕСА_2 , так як обидва будинки - АДРЕСА_1 і № АДРЕСА_2 мають спільну несучу стіну.

Оскільки у будинку АДРЕСА_1 відсутній поквартирний облік електроенергії судом встановлено, що нарахування за використану електроенергію мешканцям будинку АДРЕСА_1 здійснюється за показниками загальнобудинкового приладу обліку електроенергії.

Тарифи на електроенергію затверджені постановою НКРЕКП від 26 лютого 2015 року № 220, зареєстрованою в МЮ України 02 березня 2015 році за № 231/266676.

ОСОБА_1 є споживачем електроенергії у квартирі АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 є споживачами електроенергії у квартирі АДРЕСА_1 .

Цей будинок перебуває на балансі ЛКП «Навколо базару», яке також визначено виконавцем житлово-комунальних послуг у ньому.

Між ЛКП «Навколо базару» та ПрАТ «Львівобленерго» укладено договір постачання електроенергії.

Відповідно до наказу ЛКП «Навколо базару» від 14 березня 2017 року № 36 нарахування за електроенергію мешканцям будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 належить проводити згідно з фактичними показами загальнобудинкового приладу обліку за встановленими тарифами з розрахунку співвідношення спожитої кількості кВт до загальної площі квартир будинку. Попередити мешканців будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 про зміни у проведенні нарахувань з березня 2017 року. На підставі цього наказу ЛКП «Навколо базару» здійснює нарахування за електроенергію згідно з фактичними показами загальнобудинкового приладу обліку за встановленими тарифами з розрахунку співвідношення спожитої кількості кВт до загальної житлової площі квартир будинку.

Суди встановили, що: договори в письмовій формі між споживачами та ЛКП «Навколо базару» не підписувалися; квартири споживачів не обладнані індивідуальними приладами обліку електроенергії; обов`язок із забезпечення споживачів індивідуальними приладами обліку електроенергіїпокладено на ЛКП «Навколо базару», який не виконано; споживачі здійснювали часткову оплату постачання електроенергії на підставі показань загальнобудинкового лічильника без врахування площі квартир.

Позиція Верховного Суду

Щодо первісних позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зобов`язання провести перерахунок спожитої електроенергії та зустрічних позовних вимог ЛКП «Навколо базару» про стягнення заборгованості за постачання електроенергіії

Неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (див. пункт 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18).

У зв`язку із цим суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх і застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (див. пункт 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19).

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Однією з підстав виникнення зобов`язання є договір (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами (частини перша, друга та третя статті 202 ЦК України).

Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами (абзац 3 частини третьої статті 202 ЦК України).

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (частина перша статті 206 ЦК України).

У письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу (пункт 2 частини першої статті 208 ЦК України).

Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків (частина перша статті 218 ЦК України).

Тобто, за загальним правилом недотримання вимоги норми закону про необхідність письмової форми правочину не зумовлює недійсність правочину. Правочин внаслідок недотримання письмової форми може бути кваліфікований недійсним, якщо про це вказано прямо в нормі закону (наприклад, частина друга статті 547 ЦК України, частина третя статті 719 ЦК України, частина друга статті 1055 ЦК України).

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (частина друга статті 642 ЦК України).

Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19 (провадження № 61-8829сво21).

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Тлумачення статті 714 ЦК України свідчить, що по своїй суті договір, на підставі якого відбувається постачання енергетичних ресурсів (зокрема, електричної енергії) споживачу, є видом договору купівлі-продажу (див. подібний висновок в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року в справі № 529/613/17-ц (провадження № 61-1716сво17). Електрична енергія по своїй суті є специфічною споживною річчю, визначеною родовими ознаками.

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2019 року в справі № 336/337/16-ц (провадження № 61-2704св18).

Договір як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов`язків. За допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати, зокрема, вчинення між сторонами односторонніх правочинів, підстави для односторонньої відмови і коли ці правочини породжують відповідні правові наслідки щодо зміни договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частина третя статті 651 ЦК України).

У цивільному законодавстві закріплено конструкцію «зміна договору» (статті 651 - 654 ЦК України). Вона охоплює собою зміну договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору. Односторонню відмову від договору, яка стосується зміни договору, в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на зміну цивільних прав та обов`язків (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 жовтня 2022 року в справі № 761/13409/15-ц (провадження № 61-31920св18).

Зміна договору призводить до зміни зобов`язання в частині, зокрема, предмета, місця, строків виконання (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року в справі № 541/2246/16-ц (провадження № 61-18545св18).

Залежно від сприйняття волі сторони одностороннього правочину такі правочини поділяються на:

суто односторонні - не адресовані нікому та без потреби в прийнятті їх іншою (іншими) особою. До них, зокрема, належить відмова від права власності, відмова від спадщини, прийняття спадщини;

такі, що розраховані на їх сприйняття іншими особами, до яких можливо віднести, зокрема, оголошення конкурсу, публічну обіцянку винагороди, відмову від спадщини на користь іншої особи, видачу довіреності, видачу векселя, розміщення цінних паперів, односторонню відмову від договору (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року в справі № 357/15284/18 (провадження № 61-13518св21).

Вчинення стороною договору такого одностороннього правочину як відмова від договору, яка стосується зміни договору, за відсутності рішення суду про визнання його недійсним або підстав нікчемності, зумовлює необхідність з`ясовувати чи зумовив такий правочин зміну цивільних прав та обов`язків (тобто чи є підстави для односторонньої відмови від договору передбачені договором та/або законом). Це обумовлено тим, що одностороння відмова від договору як вид одностороннього правочину розрахована на сприйняття іншими особами. У разі, якщо встановлена відсутність підстав для односторонньої відмови від договору, то такий односторонній правочин не зумовлює зміну договору. При цьому слід розмежовувати підстави недійсності цього одностороннього правочину (зокрема, суперечність імперативній цивільно-правовій нормі) від підстав для односторонньої відмови від договору (див., зокрема, подібний висновок в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року в справі № 357/15284/18 (провадження № 61-13518св21).

Обміркувавши встановлені обставини судами та обставини, які не заперечувалися сторонами, колегія суддів зауважує, що:

при зверненні із позовами про зобов`язання провести перерахунок спожитої електроенергії споживачі посилалися на те, що нарахування за поставлену електроенергію здійснюється за показниками загальнобудинкового приладу обліку електроенергії, який в подальшому ділиться на загальну площу квартири кожного із мешканців. При цьому, кількість зареєстрованих та фактично проживаючих осіб, а також наявність тих чи інших електроприладів в окремо взятій квартирі до уваги не береться та на розрахунок не впливає. Розрахунок ЛКП «Навколо базару», який зводиться до розподілу показника загальнобудинкового лічильнику на площу квартири, не ґрунтується на нормах чинного законодавства;

між сторонами укладено усні договори постачання електричної енергії;

суди встановили, що квартири споживачів не обладнані індивідуальними приладами обліку електроенергії; обов`язок із забезпечення споживачів індивідуальними приладами обліку електроенергіїпокладено на ЛКП «Навколо базару», який не виконано; споживачі здійснювали часткову оплату постачання електроенергії на підставі показань загальнобудинкового лічильника без врахування площі квартир;

апеляційний суд при частковому задоволенні зустрічного позову та відмові в задоволенні первісних позовних вимог вважав, що позивачі не довели, що у їхніх квартирах станом на момент передачі будинку на баланс ЛКП «Навколо базару» були встановлені прилади обліку електроенергії, і що в подальшому вони знімалися і на цей період часу, на підставі отриманого дозволу від енергопостачальника та укладеного договору, ними здійснювалося споживання електричної енергією без засобу обліку. ЛКП «Навколо базару» здійснювало нарахування за електроенергію з урахуванням загальної площі квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 відповідно до наказу ЛКП «Навколо базару» від 14 березня 2017 року № 36, а споживачі не надали суду доказів того, що вони відмовлялися від отримання електричної енергії;

апеляційний суд не звернув увагу, що: за загальним правилом недотримання вимоги норми закону про необхідність письмової форми правочину не зумовлює недійсність правочину. Правочин внаслідок недотримання письмової форми може бути кваліфікований недійсним, якщо про це вказано прямо в нормі закону (наприклад, частина друга статті 547 ЦК України, частина третя статті 719 ЦК України, частина друга статті 1055 ЦК України); з урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності;

апеляційний суд не врахував, що: за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати, зокрема, вчинення між сторонами односторонніх правочинів, підстави для односторонньої відмови і коли ці правочини породжують відповідні правові наслідки щодо зміни договору; вчинення стороною договору такого одностороннього правочину як відмова від договору, яка стосується зміни договору, за відсутності рішення суду про визнання його недійсним або підстав нікчемності, зумовлює необхідність з`ясовувати чи зумовив такий правочин зміну цивільних прав та обов`язків (тобто чи є підстави для односторонньої відмови від договору передбачені договором та/або законом);

апеляційний суд не врахував, що наказ ЛКП «Навколо базару» від 14 березня 2017 року № 36 про нарахування за електроенергію згідно з фактичними показами загальнобудинкового приладу обліку за встановленими тарифами з розрахунку співвідношення спожитої кількості кВт до загальної житлової площі квартир будинку по своїй суті є одностороннім правочином про відмову від договорупостачання електричної енергії, яка стосується зміни ціни договору. Проте підстави для вчинення такого одностороннього правочину у відносинах між сторонами відсутні, оскільки сторони про це не домовлялися та вчинення такого одностороннього правочину не передбачено нормами закону. Як наслідок підстави для здійснення нарахування за електроенергію згідно з фактичними показами загальнобудинкового приладу обліку за встановленими тарифами з розрахунку співвідношення спожитої кількості кВт до загальної житлової площі квартир будинку відсутні. Борг за поставлену електроенергію виник внаслідок здійснення нарахування за електроенергію згідно з фактичними показами загальнобудинкового приладу обліку за встановленими тарифами з розрахунку співвідношення спожитої кількості кВт до загальної житлової площі квартир будинку. Тому існують підстави для задоволення первісних вимог споживачів про зобов`язання здійснити перерахунок та відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення боргу;

тому постанову апеляційного суду у частині задоволених зустрічних позовних вимог ЛКП «Навколо базару» та в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ЛКП «Навколо базару» про зобов`язання провести перерахунок спожитої електроенергії належить скасувати. Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог, проте помилився щодо мотивів такої відмови. Тому рішення суду першої інстанції у частині задоволених зустрічних позовних вимог ЛКП «Навколо базару» та в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ЛКП «Навколо базару» про зобов`язання провести перерахунок спожитої електроенергії належить змінити, виклавши його мотивувальну частини у редакції цієї постанови.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання дій незаконними щодо нарахування вартості електроенергії

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. пункт 9.1 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина перша та третя статті 13 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

споживачі просили визнати незаконними дії ЛКП «Навколо базару» щодо нарахування вартості електроенергії;

апеляційний суд відмовив у задоволенні цих вимог у зв`язку із їх необґрунтованістю;

споживачі просили також зобов`язати провести перерахунок щодо спожитої електроенергії. Тому питання щодо правомірності нарахування заборгованості за електроенергію має вирішуватися саме при розгляді вимоги про зобов`язання провести перерахунок спожитої електроенергії;

апеляційний суд не врахував, що позовні вимоги про визнання дій незаконними щодо нарахування вартості електроенергії не відновлюють порушених прав споживачів. За таких обставин, ці позовні вимоги є неефективним способом захисту. Апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог, проте помилився щодо мотивів такої відмови. Тому постанову апеляційного суду у частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання дій незаконними щодо нарахування вартості електроенергії належить змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду частково ухвалена без дотримання норм матеріального права. У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що:

касаційну скаргу належить задовольнити частково;

постанову апеляційного суду у частині задоволених зустрічних позовних вимог ЛКП «Навколо базару» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електроенергію у розмірі 6 151,08 грн, у частині задоволених зустрічних позовних вимог ЛКП «Навколо базару» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за електроенергію у розмірі 1 078,96 грн, в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ЛКП «Навколо базару» про зобов`язання провести перерахунок спожитої електроенергії, скасувати;

рішення Франківського районного суду міста Львова від 31 травня 2019 року у частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ЛКП «Навколо базару» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електроенергію у розмірі 6 151,08 грн, в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ЛКП «Навколо базару» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за електроенергію у розмірі 1 078,96 грн, в частині задоволення первісних позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ЛКП «Навколо базару» про зобов`язання провести перерахунок спожитої електроенергії змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови;

постанову Львівського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у частині позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання дій незаконними змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 3 200 грн. Тому з ЛКП «Навколо базару» на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить стягнути по 1 600 грн судового збору.

Керуючись статтями 141 400 409 410 412 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у частині задоволених зустрічних позовних вимог Львівського комунального підприємства «Навколо базару» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електроенергію у розмірі 6 151,08 грн, у частині задоволених зустрічних позовних вимог Львівського комунального підприємства «Навколо базару» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за електроенергію у розмірі 1 078,96 грн, в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Львівського комунального підприємства «Навколо базару» про зобов`язання провести перерахунок спожитої електроенергії, скасувати.

Рішення Франківського районного суду міста Львова від 31 травня 2019 року в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог Львівського комунального підприємства «Навколо базару» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за електроенергію у розмірі 6 151,08 грн, в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог Львівського комунального підприємства «Навколо базару» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за електроенергію у розмірі 1 078,96 грн, в частині задоволення первісних позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Львівського комунального підприємства «Навколо базару» про зобов`язання провести перерахунок спожитої електроенергії змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанову Львівського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання дій незаконними змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Стягнути із Львівського комунального підприємства «Навколо базару» на користь ОСОБА_1 1 600 грн судового збору.

Стягнути із Львівського комунального підприємства «Навколо базару» на користь ОСОБА_2 1 600 грн судового збору.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Львівського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у скасованій частині втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук

Популярні новини