Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 01.01.2020 року у справі №641/157/16

Постанова

Іменем України

17 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 641/157/16-ц

провадження № 61-23274св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради,

відповідач - ОСОБА_1,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - Харківська міська рада,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - адвокатом Кравцовим Сергієм Олександровичем, на постанову Харківського апеляційного суду від 10 червня 2019 року у складі колегії суддів:

Хорошевського О. М.,

Кіся П. В., Яцини В. Б.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2016 року департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - Департамент) звернувся до суду з позовом

до ОСОБА_1 про визнання укладеним договору про пайову участь

у розвитку інфраструктури м. Харкова між ОСОБА_1 та Департаментом

у викладеній позивачем редакції.

Позовна заява мотивована тим, що згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області 29 січня 2015 року за № ХК 142150270643, відповідач є замовником реконструйованих нежитлових приміщень першого поверху в житловому будинку літ "А-9"

на АДРЕСА_1 під житлові квартири.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09 листопада

2011 року № 804 затверджено новий Порядок пайової участі замовників

у розвитку інфраструктури м. Харкова (далі - Порядок), який містить положення щодо обов'язкової участі (залучення) замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Відповідно до указаного Порядку пайова участь замовника полягає

у перерахуванні до бюджету м. Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної інфраструктури м. Харкова у розмірах: 10 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд

і 4 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Залучення замовників здійснюється на підставі договорів про пайову участь,

які укладаються з Департаментом відповідно до заяви замовника, поданої

до Департаменту.

Посилаючись на те, що відповідач не виконав визначений Законом України

від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - ~law27~) та Порядком обов'язок і не звернувся до Департаменту із заявою про укладення відповідного договору про пайову участь, не повідомив своєчасно виконавчі органи Харківської міської ради про прийняття будинку

в експлуатацію, не відповідає на лист Департаменту про необхідність звернення до виконавчих органів Харківської міської ради для укладення договору

про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, порушуючи таким чином права та інтереси територіальної громади м. Харкова, позивач просив визнати договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між ОСОБА_1 та Департаментом укладеним у викладеній редакції.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 червня 2016 року в задоволенні позовних вимог Департаменту відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що визнання договору укладеним не відноситься до такого способу захисту цивільного права, як "припинення дії, яка порушує право", передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 16 ЦК України, на яку позивач посилається обґрунтовуючи обраний ним спосіб захисту порушеного права.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 16 травня 2017 року заочне рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 30 червня 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов Департаменту задоволено.

Постановою Верховного Суду від 08 квітня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Харківської області від 16 травня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд

до суду апеляційної інстанції.

Після повторного розгляду постановою Харківського апеляційного суду

від 10 червня 2019 року заочне рішення Комінтернівського районного суду

м. Харкова від 30 червня 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги Департаменту задоволено.

Визнано укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури

м. Харкова між ОСОБА_1 і Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради в такій редакції:

"ДОГОВІР №

про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова

м. Харків

"" 202__р.

Департамент економіки та комунального майна, іменований надалі "Департамент", в особі заступника міського голови - директора Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, що діє на підставі Положення про Департамент економіки та комунального майна, затвердженого рішенням 1 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 24 листопада

2010 року № 07/10 "Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 6 скликання" з однієї сторони, з іншої сторони ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), іменованим далі "Замовник", на виконання Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради

від 09 листопада 2011 № 804 (зі змінами), уклали цей договір про наступне.

1. Предмет договору

1.1. Цей договір регулює взаємовідносини між сторонами щодо пайової участі "Замовника" у розвитку інфраструктури м. Харкова при реконструкції нежитлових приміщень першого поверху в житловому будинку літ "А-9"

на АДРЕСА_1 під житлові квартири.

2. Обов'язки сторін

2.1. "Замовник":

2.1.1. Здійснює перерахування до бюджету м. Харкова (код платежу - 24170000, рахунок - 31518921700002, МФО - 851011, код ЄДРПОУ - 37999649, банк - ГУДКСУ у Харківській області, одержувач - УДКСУ у місті Харкові Харківської області) кошти в розмірі 103 015,83 грн (сто три тисячі п'ятнадцять гривень 83 коп. ), згідно з розрахунком величини пайової участі у розвитку інфраструктури

м. Харкова, який додається.

2.1.2. Сплачує пайовий внесок в повній сумі єдиним платежем або частинами протягом десяти календарних днів з дня укладання даного договору.

2.2. "Департамент":

2.2.1. На запит "Замовника" надає лист про підтвердження факту повної сплати пайового внеску після остаточного розрахунку відповідно до укладеного договору про пайову участь на підставі даних Департаменту бюджету і фінансів Харківської міської ради.

3. Відповідальність сторін

3.1. У разі невиконання або неналежного виконання "Замовником" обов'язків, передбачених пунктом 2.1. цього договору, "Замовник" сплачує до бюджету

м. Харкова штраф у розмірі 25 % від суми не перерахованих коштів у визначений термін.

4. Час та дія договору

4.1. Договір набуває чинності з часу підписання сторонами або набрання чинності судового рішення щодо укладання цього договору, та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за договором.

5. Зміна та розірвання договору

5.1. Зміна та розірвання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури

в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

5.2. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

5.3. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

5.4. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

5.5. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

6. Особливі умови

6.1.3 питань, не передбачених цим договором, сторони керуються чинним законодавством України.

6.2. Умови договору можуть бути змінені або доповнені тільки з письмової згоди сторін і оформляються додатковою угодою до договору.

6.3. У випадку реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) будь-якої із сторін цього договору, права та обов'язки за цим договором переходять

до правонаступників.

6.4. У разі зміни власника нерухомого майна, зазначеного в п. 1.1. договору, права та обов'язки щодо виконання умов договору переходять до нового власника.

6.5. Спори, що виникають між сторонами при виконанні, розірванні,

або припиненні договору, вирішуються у судовому порядку.

6.6. Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до моменту остаточного виконання сторонами своїх обов'язків за договором.

6.7. Цей договір складений у 2-х примірниках, які мають силу оригіналу.

7. Адреса та реквізити сторін

Від "Департаменту"

Заступник міського голови -

директор Департаменту економіки та комунального код ЄДРПОУ 25610834

61003, м. Харків, м-н Конституції, 7

(підпис) М. І. Фатєєв

Від "Замовника"

ОСОБА_1

АДРЕСА_2,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1".

Стягнено з ОСОБА_1 на користь Департаменту судові витрати, пов'язані

зі сплатою судового збору, в сумі 2 557,80 грн.

Ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що ухилення замовника від укладення договору пайової участі до прийняття об'єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов'язань та вимог, передбачених ~law28~).

~law29~ чітко встановлено обов'язок замовника будівництва на участь у розвитку інфраструктури міста.

Покладення такого обов'язку, у свою чергу, встановлює право органу місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва виконання власних обов'язків щодо пайової участі.

Неукладення замовником відповідного договору пайової участі до прийняття об'єкта нерухомого майна до експлуатації не звільняє замовника від виконання такого обов'язку в натурі.

Таких висновків апеляційний суд дійшов, встановивши, що відповідач

є власником нежитлових приміщень 1-го поверху в житловому будинку

"літ. А-9" на АДРЕСА_1, і йому було надано дозвіл на реконструкцію вказаних нежитлових приміщень під житлові, реконструйований об'єкт прийнято до експлуатації згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Департаментом ДАБІ

у Харківській області 29 січня 2015 року за № ХК 142150270643.

Оскільки ОСОБА_1 відповідно до ~law30~ та Порядку, зобов'язаний виконувати обов'язки щодо пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова, проте ухиляється від виконання такого обов'язку, апеляційний суд дійшов висновку, що Департамент обрав належний спосіб захисту прав у вигляді звернення до суду з позовом про визнання договору укладеним у запропонованій редакції.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені доводи

У грудні 2019 року ОСОБА_2, діючи від імені ОСОБА_1, подав

до Верховного Суду касаційну скаргу в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить постанову Харківського апеляційного суду від 10 червня 2019 року скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, вказує, що апеляційний суд, визначаючи розмір пайового внеску, не взяв до уваги те, що Департамент не зазначив вартість одного квадратного метра площі при реконструкції нежитлових приміщень станом на день прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію; Департамент пропустив строк на звернення з вимогою про укладення договору про пайову участь у створенні інфраструктури міста; суд, ухвалюючи постанову про визнання укладеним договору із зазначенням відповідної редакції, не врахував, що ніхто не може бути примушеним до укладення договору.

Також зазначає про помилковість висновку апеляційного суду щодо можливості розгляду цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та інших осіб, що беруть участь у ній. Вважає, що апеляційний суд порушив його право на справедливий суд, та просить скасувати постанову апеляційного суду відповідно до пункту 5 частини 1 статті 411 ЦПК України.

Зміст відзиву на касаційну скаргу

У березні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив Харківської міської ради на касаційну скаргу, в якому заявник, вказуючи на її необґрунтованість

та безпідставність касаційної скарги, просить її залишити без задоволення,

а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи № 641/157/16-ц

з Комінтернівського районного суду Харківської області.

Зупинено виконання постанови Харківського апеляційного суду від 10 червня 2019 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2020 року справу призначено

до судового розглядув порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення учасників справи в складі колегії з п'яти суддів.

Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2020 року касаційне провадження

у справі зупинено до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у касаційному порядку справи № 922/3693/18.

Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2021 року касаційне провадження

у справі поновлено.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд встановив, що відповідно до декларації про готовність об'єкта

до експлуатації, зареєстрованої Департаментом ДАБІ у Харківській області

29 січня 2015 року за № ХК 142150270643, прийнято в експлуатацію завершену реконструкцію нежитлових приміщень 1-го поверху в житловому будинку літ "А-9" на АДРЕСА_1 під житлові квартири.

Загальна площа реконструйованого об'єкта становить 363,1 кв. м. Загальна кошторисна вартість реконструкції об'єкта становить 2 341 268,80 грн.

Замовником будівництва за цією декларацією є ОСОБА_1, який відповідно до ~law31~ та Порядку, має обов'язки щодо пайової участі в розвитку інфраструктури м. Харкова.

Договір про пайову участь до прийняття об'єкта будівництва до експлуатації між Департаментом і ОСОБА_1 не укладено.

Листами управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту від 18 березня 2015 року № -130/0/114-15 та від 20 квітня

2015 року № -231/0/114-15 ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність виконання вимог закону та направлено на підписання проект договору

про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Відповіді на ці листи від ОСОБА_1 не надійшло.

Департамент, крім іншого, включив до розрахунку збільшення на 10 % розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова згідно з пунктом 5.5 Порядку (зі змінами та доповненнями, внесеними рішенням Харківської міської ради від 22 травня 2013 року № 319) з підстав укладення договору про пайову участь після введення об'єкта в експлуатацію.

Відповідно до пункту 5.5 вказаного Порядку, в разі не укладання замовником договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова до введення об'єкта в експлуатацію розмір пайової участі, розрахований згідно

з пунктом 5.4 цього Порядку, збільшується на 10 %.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі - ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Оскільки касаційну скаргу подано до суду у грудні 2019 року, її розгляд Верховний Суд здійснює за правилами ЦПК України у редакції, що діяла

до 08 лютого 2020 року.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права

чи порушення норм процесуального права.

Частинами 1 , 2 статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частиною 1 статті 402 ЦПК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до ~law35~ у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, замовник об'єкта будівництва зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) шляхом звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування до прийняття об'єкта містобудування в експлуатацію.

Поняття замовника будівництва визначено у ~law36~,

а саме: замовником будівництва є фізична або юридична особа, що має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала

у встановленому порядку відповідну заяву.

Відповідно до положень ~law37~під забудовою територій слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, будівництво об'єктів, реконструкцію існуючої забудови та територій.

~law38~ встановлено строки, упродовж яких мають укладатися договори про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту -

не пізніше ніж 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва щодо його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва

в експлуатацію.

Згідно з ~law39~ № 3038-VI порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до ~law40~.

Також відповідно до пункту 1 Порядку розроблення проектної документаціїна будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

від 16 травня 2011 року № 45, будівництво - нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація та капітальний ремонт об'єктів будівництва; об'єкт будівництва - це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Будівельні роботи можуть виконуватися замовником, зокрема, після подання ним повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державної архітектурної будівельної інспекції або її територіальному органу

за місцезнаходженням об'єкта будівництва за формою згідно з додатком 1

до Порядку повідомлення про початок виконання будівельних робіт

або реєстрації відповідною Інспекцією декларації щодо об'єктів будівництва,

які належать до І-ІІІ категорії складності.

Реконструкція або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані вмежах земель їх розміщення може проводитися за відсутності документа, що засвідчує право власності

чи користування земельною ділянкою.

На виконання цих вимог рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09 листопада 2011 року № 804 затверджено Порядок, який містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та порядок розрахунку розміру величини пайового внеску.

Відповідно до пункту 1.6 Порядку під будівництвом слід розуміти - нове будівництво, реконструкцію, реабілітацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва, а під об'єктами будівництва - будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення та їх комплекси.

Залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова

з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Для укладення такого договору замовник зобов'язаний звернутись

з відповідною заявою до Департаменту не пізніше ніж за 30 календарних днів до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Отже ~law41~ у розумінні статті 4 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є законом (актом цивільного законодавства), яким встановлено обов'язок певного кола суб'єктів - замовників будівництва, які мають намір щодо реконструкції існуючої забудови та територій, звернутись до відповідного органу місцевого самоврядування для укладення договору пайової участі, а Департамент як відповідний орган місцевого самоврядування вправі вимагати від замовника будівництва належного виконання вимог закону, зокрема щодо належного виконання пайової участі.

Відповідно до частини 1 статті 627 ЦК України сторони є вільними

в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору

з урахуванням вимог частини 1 статті 627 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частини 2 статті 14 ЦК України).

Таким чином, щодо певних договорів, обов'язковість укладення яких передбачена законом, законодавчо встановлена можливість вимагати укладення договорів у судовому порядку.

Установивши, що ОСОБА_1 не виконав визначений ~law42~

і Порядком обов'язок з укладення договору про пайову участьдо прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію і тривалий час ухиляється від його укладення, апеляційний суд дійшов правильноговисновку про те,

що Департамент обрав належний спосіб захисту прав у вигляді подання позову про визнання договору укладеним.

Касаційний суд зазначає, що обов'язок укладення договору про пайову участь

у розвитку інфраструктури міста закріплений на законодавчому рівні,

тому колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції

про наявність у позивача права вимагати укладення такого договору в судовому порядку.

Визнаючи необґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що Департамент пропустив строк на звернення з вимогою про укладення договору про пайову участь у створенні інфраструктури міста, та про те, що ніхто не може бути примушеним до укладення договору, касаційний суд відповідно до статті 263 ЦПК України враховує правові позиції, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 911/594/18 та у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду

від 16 жовтня 2020 року у справі № 922/3693/18.

Відповідно до частин 2 і 3 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки

у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні

і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає

у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

~law44~ визначено, що в наведених у ~law45~ випадках перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджетукоштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов'язком, а не правом забудовника.

Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який передує перерахуванню відповідного платежу, є обов'язковим на підставі закону.

Строк, визначений ~law46~ для укладення договору про пайову участь, - протягом 15 днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладання, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію- встановлено саме для добровільного виконання стороною такого обов'язку, і закінчення цього строку не припиняє обов'язку замовника та не звільняє його від обов'язку укласти договір.

Невиконання особою вимог закону не повинно призводити до настання бажаного для неї внаслідок такого невиконання результату у вигляді звільнення від платежу та надавати майнові переваги порівняно із законослухняною особою.

Доводи касаційної скарги про порушення апеляційним судом права відповідача на справедливий суд у зв'язку з висновком апеляційного суду про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (ухвала від 11 травня 2019 року) колегія суддів до уваги не бере, такі доводи не можуть бути підставами для повного скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки з урахуванням тривалості розгляду справи вони не можуть бути визнані фундаментальним порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права при розгляді спору у цій справі. Апеляційний суд, дійшовши висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, діяв у межах своїх повноважень відповідно до чинного цивільного процесуального законодавства України.

Необґрунтованими є й доводи касаційної скарги про неврахування апеляційним судом того, що обраховуючи розмір пайового внеску, Департамент не зазначив вартість одного квадратного метра площі при реконструкції нежитлових приміщень станом на день прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, оскільки для обрахування розміру пайового внеску Департамент, дотримавшись норм закону, виходив з кошторисної вартості реконструкції об'єкта, розмір якої вказано в договорі.

Разом з тим відповідно до статті 400 ЦПК України касаційний суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Так, відповідно до ~law47~ встановлено,

що граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 4 % кошторисної вартості будівництва об'єкта у разі будівництва житлових будинків.

Департамент, зокрема, включив до розрахунку збільшення на 10 % розміру внеску про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова згідно з пунктом 5.5 з підстав укладення договору про пайову участь після введення об'єкта в експлуатацію.

Так, згідно з пунктом 5.5 вказаного Порядку у разі не укладання замовником договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова до введення об'єкта в експлуатацію, розмір пайової участі, розрахований відповідно

до пункту 5.4 цього Порядку, збільшується на 10 %.

Отже, збільшення позивачем розміру пайової участі за договором на 10 % згідно з пунктом 5.5 Порядку перебільшує встановлений ~law48~ граничний розмір, що не може перевищувати 4 % кошторисної вартості будівництва об'єкта у разі будівництва житлових будинків, який становить 93 650,75 грн (4 % від

2 341 268,80 грн), тому касаційний суд, беручи до уваги відповідно до статті 263 ЦПК України правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду

у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 жовтня

2020 року у справі № 922/3693/18, вважає за необхідне змінити постанову апеляційного суду, виключивши з умов договору покладення на відповідача обов'язку сплатити суму понад 4 %, відображену в загальному розмірі суми

в пункті 2.1.1 договору та безпосередньо в пункті 6 додатка до нього

та зменшивши розмір внеску, який ОСОБА_1 повинен сплатити на розвиток інфраструктури м. Харкова, зі 103 015,83 грн (93 650,75 грн + 9 365,08 (10 %

від цієї суми) до 93 650,75 грн, що відповідає 4 % кошторисної вартості реконструкції належного йому об'єкта.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині

або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права

або порушення норм процесуального права.

Оскільки апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права

і ухвалення нового судового рішення не потребує встановлення фактичних обставин справи, постанова апеляційного суду підлягає зміні в частині визначення розміру пайового внеску.

Щодо судового збору

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної

чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Враховуючи, що у цій справі заявлено немайновий позов і суд касаційної інстанції змінює оскаржувану постанову апеляційного суду лише в частині визначення розміру пайового внеску, тобто рішення, прийняте по суті спору,

не змінює та не ухвалює нове рішення, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи в судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 415, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Кравцовим Сергієм Олександровичем, задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного суду від 10 червня 2019 року змінити

в частині визначення розміру пайового внеску.

Викласти пункт 2.1.1 договору про пайову участь у розвитку інфраструктури

м. Харкова, укладений між Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради та ОСОБА_1, у такій редакції:

"Здійснює перерахування до бюджету м. Харкова (код платежу - 24170000, рахунок - 31518921700002, МФО - 851011, код ЄДРПОУ - 37999649, банк - ГУДКСУ у Харківській області, одержувач - УДКСУ у місті Харкові Харківської області) кошти в розмірі 93 650,75 грн (дев'яносто три тисячі шістсот п'ятдесят гривень 75 коп. ), згідно з розрахунком величини пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова, який додається".

У решті постанову Харківського апеляційного суду від 10 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В.

М. Коротун