Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.11.2019 року у справі №522/5505/19

Постанова

Іменем України

22 січня 2020 року

м. Київ

справа № 522/5505/19

провадження № 61-19894св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Державний реєстратор Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Шушулков Максим Дмитрович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Черевка П. М., Дрішлюка А. І., Драгомерецького М. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Шушулкова М. Д. про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Шушулкова М. Д. від 08 лютого 2019 року про припинення обтяження (зняття арешту) земельної ділянки площею 5,67 гектарів, розташованої на території Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області, АДРЕСА_1 (кадастровий номер №5121084200:01:002:0029).

Позовна заява мотивована тим, що внаслідок протиправних дій державного реєстратора спірну земельну ділянку було незаконно відчужено за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 08 лютого 2019 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Вважав, що неправомірне зняття державним реєстратором арешту з земельної ділянки уже потягло за собою негативні матеріальні наслідки у вигляді протиправного відчуження земельної ділянки.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Шушулкова М. Д. від 08 лютого 2019 року про припинення обтяження (зняття арешту) земельної ділянки площею 5,67 гектарів, розташованої на території Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області, АДРЕСА_1 (кадастровий номер №5121084200:01:002:0029).

Одночасно із подачею позову ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позовних вимог, у якій він просив забезпечити позов шляхом заборони державним реєстраторам Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібордарської селищної ради», а також будь - яким іншим суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснювати будь-які реєстраційні дії, що стосуються земельної ділянки площею 5,67 гектарів, яка розташована на території Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області, АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5121084200:01:02:0029).

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 26 квітня 2019 року у складі судді Дранікова С. М. заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Заборонено державним реєстраторам Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради», а також будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації здійснювати будь-які реєстраційні дії, що стосуються земельної ділянки площею 5,67 гектарів, яка розташована на території Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області, АДРЕСА_1 (кадастровий номер 5121084200:01:002:0029).

Судове рішення районного суду мотивоване тим, що не вжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити виконання рішення суду або зробити його неможливим, отже суд вважав за необхідне задовольнити заяву та заборонити державним реєстраторам Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради», а також будь- яким іншим суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти певні дії.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Шушулкова М. Д. задоволено частково.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 26 квітня 2019 року скасовано, справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 на момент звернення із позовом про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про припинення обтяження (зняття арешту) земельної ділянки (кадастровий номер 5121084200:01:002:0029), що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, Нерубайська сільська рада, АДРЕСА_1, не має жодного відношення до цієї земельної ділянки.

Апеляційний суд зазначив, що наявність позову про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про припинення обтяження (зняття арешту) земельної ділянки в жодному разі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради», а також будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації здійснювати будь-які реєстраційні дії, що стосуються спірної земельної ділянки.

При цьому суд зазначив, що вжитий захід забезпечення позову за змістом є тотожним заявленим позовним вимогам, що не допускається згідно з положень частини десятої статті 150 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 26 квітня 2019 року.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов неправильних висновків про те, що вжитий захід забезпечення позову за змістом є тотожним заявленим позовним вимогам та безпідставно застосував положення частини десятої статті 150 ЦПК України.

Зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_1 жодного відношення до спірної земельної ділянки не має, є необґрунтованими. Вважає, що суд вийшов за межі розгляду справи та за межі вимог апеляційної скарги та предмету апеляційної скарги.

Стверджує, що апеляційний суд розглянув справу відносно предмету позову та встановивши, що позивач не має жодного відношення до спірної земельної ділянки, фактично вирішив справу по суті.

Відзив на касаційну скаргу учасник справи не подав.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У листопаді 2019 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою судді Верховного Суду від 12 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 грудня 2019 року справу призначено до розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала апеляційного суду не відповідає.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно із пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України основними засади судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Скасовуючи ухвалу районного суду про забезпечення позову, апеляційний суд зазначив, що наявність позову про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про припинення обтяження (зняття арешту) земельної ділянки в жодному разі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову, а вжитий захід забезпечення позову за змістом є тотожним заявленим позовним вимогам. При цьому суд передав справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується та вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Згідно з пунктами 2 та 4 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Аналіз наведеної норми закону дає підстави для висновку, що ухвали, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, повинні бути розглянуті апеляційним судом з ухваленням відповідного рішення по суті.

Колегія суддів вважає, що апеляційний суд, вирішуючи справу за апеляційною скаргою Державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Шушулкова М. Д. на ухвалу про забезпечення позову, допустив порушення норм процесуального права, оскільки скасував оскаржувану ухвалу та передав справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до положень статті 374 ЦПК України, апеляційний суд повинен був розглянути справу за апеляційною скаргою та ухвалити рішення по суті, не направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає необхідним скасувати оскаржувану ухвалу, з передачею справи до апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги по суті.

Керуючись статтями 400 402 406 409 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги Державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Шушулкова Максима Дмитровича по суті.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Г. В. Кривцова Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк