Правова позиція : Щодо принципу обмеженого втручання національних судів в арбітражні рішення при розгляді заяви про їх скасування

В українському законодавстві закріплений загальновизнаний у проарбітражних юрисдикціях принцип обмеженого втручання національних судів в арбітражні рішення при розгляді заяви про їх скасування. Тобто суд не може перевіряти правильність застосування складом арбітражу норм матеріального права, а лише з’ясовує наявність чи відсутність підстав, передбачених законом, для скасування рішення (вичерпний перелік таких підстав закріплено в частині другій статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» і частині другій статті 459 ЦПК України). Інакше це буде перевищенням національним судом його повноважень

Історія справи

Постанова КЦС ВП від 21.12.2023 року у справі №824/83/23
Постанова КЦС ВП від 21.12.2023 року у справі №824/83/23
Постанова КЦС ВП від 21.12.2023 року у справі №824/83/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 824/83/23

провадження № 61-15524ав23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

секретар судового засідання -Дука В. В.,

учасники справи:

заявник - Dimida Spolka Z Ograniczona Odpowiedzialnoscia (Республіка Польща),

заінтересована особа - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Ценралізовані закупівлі»,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28) апеляційну скаргу Dimida Spolka Z Ograniczona Odpowiedzialnoscia (Республіка Польща) на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 вересня 2023 року у складі судді Ратнікової В. М. у справі за заявою Dimida Spolka Z Ograniczona Odpowiedzialnoscia (Республіка Польща) про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 лютого 2023 року у справі № 99/2022 за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Ценралізовані закупівлі» до Dimida Spolka Z Ograniczona Odpowiedzialnoscia (Республіка Польща) про стягнення неустойки та відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У травні 2023 року Dimida Spolka Z Ograniczona Odpowiedzialnoscia (Республіка Польща) звернулося до суду із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) від 28 лютого 2023 року у справі № 99/2022 за позовом Державного підприємства (далі - ДП) «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Ценралізовані закупівлі» до Dimida Spolka Z Ograniczona Odpowiedzialnoscia (Республіка Польща) про стягнення неустойки та відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору.

Заяву мотивовано тим, що рішенням МКАС при ТПП України від 28 лютого 2023 року у справі № 99/2022 стягнуто з Dimida Spolka Z Ograniczona Odpowiedzialnoscia на користь ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Ценралізовані закупівлі» 47 895 євро неустойки за порушення строку поставки продукції та 4 758,88 євро на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 52 653,88 євро.

Заявник зазначав що, приймаючи рішення, арбітр керувався лише нормами приватного права та категорією «ризики підприємницької діяльності» (пункт 43 рішення МКАС при ТПП України), що, на його думку, свідчить про спрощений підхід до вирішення спору та ігнорування приписів публічно-правових норм.

У ході арбітражного розгляду арбітром не взято до уваги наступні обставини, а саме: здійснення поставки продукції відбувається за належного дотримання обома сторонами контракту вимог митного законодавства в ході ввезення продукції на територію України; сторонами укладеного контракту є державне підприємство та іноземна юридична особа (суб`єкт зовнішньоекономічної діяльності); контракт укладено в результаті проведення публічної закупівлі (ідентифікатор UA-2019-12-11-000746-C) (тобто, закупівля продукції здійснювалась задля задоволення державних потреб України).

Сторона відповідача під час арбітражного розгляду справи неодноразово звертала увагу одноособового арбітра на те, що позивач зволікав з наданням номеру попередньої митної декларації, а також з наданням сертифікату кінцевого споживача, що власне й унеможливлювало вчасне ввезення продукції на територію України. Цей факт підтвердив й сам позивач.

Вважав, що, ігноруючи законодавчо встановлений порядок ввезення товарів на територію України, одноособовий арбітр незаконно й передчасно дійшов висновку про наявність вини постачальника в простроченні здійснення поставки. При цьому, зволікання позивача з наданням номеру попередньої митної декларації не відноситься до категорії «ризиків підприємницької діяльності», під якими у правовій доктрині розуміють загрозу понести втрати при будь-яких видах діяльності, пов`язаних із виробництвом продукції, товарів чи послуг, у вигляді додаткових витрат, або отримання доходів нижче від прогнозованих; включають ризик повної чи часткової втрати майна або грошового внеску, у тому числі, ризик банкрутства, характерний для ринкових відносин.

Одноособовий арбітр, при винесенні рішення МКАС при ТПП України від 28 лютого 2023 року у справі № 99/2022, не застосував (порушив) норми матеріального права України - статті 248 255 259 Митного кодексу України, що спричинило порушення публічного порядку України, допустивши однобічний підхід до вирішення спору, проявляючи при цьому прихильність до однієї зі сторін арбітражного розгляду шляхом ігнорування аргументів іншої сторони, тобто, порушуючи принципи рівності сторін та змагальності судового розгляду, що зумовило прийняття незаконного рішення. Цей факт несе в собі загрозу публічному порядку України, адже створює прецедент, який в майбутньому може виправдовувати суди у незастосуванні норм матеріального публічного права при розгляді подібних спорів, що ставить під загрозу авторитет судової влади та реалізацію громадянами свого права на справедливий суд, яке є фундаментальною цінністю правової системи України.

Посилався на те, що арбітражним судом порушено принципи процесуального права, які є частиною публічного порядку України, а саме принципи рівності сторін, законності та змагальності судового процесу.

З урахуванням наведеного, заявник просив суд заяву задовольнити.

Короткий зміст ухвали апеляційного суду, як суду першої інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 вересня 2023 року у задоволенні заяви Dimida Spolka Z Ograniczona Odpowiedzialnoscia (Республіка Польща) про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 лютого 2023 року у справі № 99/2022 відмовлено.

Ухвала апеляційного суду, як суду першої інстанції, мотивована тим, що рішення державного суду про скасування арбітражного рішення, як результат розгляду справи про оспорювання цього рішення, може бути винесено лише за наявності (доведеності) однієї з підстав, передбачених частиною другою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», частиною другою статті 459 ЦПК України. Заявник не навів підстав, передбачених вказаними нормами права, для скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду.

Оспорюване рішення ухвалено у спорі, передбаченому арбітражною угодою, та виключно щодо боржника Dimida Spolka Z Ograniczona Odpowiedzialnoscia, як окремої юридичної особи, та самостійного учасника господарського обороту, обставини стосуються виключно договірних правовідносин, які виникли між учасниками цієї справи, рішення не спрямоване на зміну чи втручання в публічний порядок, а тому не може вважатися таким, що суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканості, конституційним правам, свободам, гарантіям.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Dimida Spolka Z Ograniczona Odpowiedzialnoscia подала до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу Київського апеляційного суду від 04 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву Dimida Spolka Z Ograniczona Odpowiedzialnoscia (Республіка Польща) про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 лютого 2023 року у справі № 99/2022 задовольнити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд, як суд першої інстанції, не забезпечив повного та всебічного дослідження всіх обставин справи, не врахував, що очевидне неправильне застосування арбітражним судом норм матеріального права, грубе порушення норм процесуального права також може призвести до порушення публічного порядку України та підлягає оцінці національним судом.

Вказує, що арбітр Міжнародного комерційного арбітражного суду розглянув справу в занадто спрощеному порядку, не застосувавши всіх норм матеріального права, які підлягали застосуванню, а також не дослідив усіх наданих доказів, зокрема, митних декларацій, на які заявник акцентував увагу.

Зазначає, що апеляційний суд, як суд першої інстанції, також не врахував, щоарбітражним судом порушено принципи процесуального права щодо рівності сторін, законності та змагальності судового процесу.

Вважає, що всі порушення норм матеріального та процесуального права арбітражним судом свідчать про порушення публічного порядку України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та є підставою для скасування такого рішення.

Посилається на правові висновки Верховного Суду у постанові від 30 березня 2023 року у справі № 824/50/22.

+

Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

У листопаді 2023 року ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» подало до Верховного Суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що її доводи є безпідставними, не впливають на законність та обґрунтованість правових висновків апеляційного суду, як суду першої інстанції та просить залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду, як суду першої інстанції, - без змін.

Доводи особи, яка подала відповідь на відзив на апеляційну скаргу

У грудні 2023 року Dimida Spolka Z Ograniczona Odpowiedzialnoscia подала до Верховного Суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначає, що позивач не спростував у відзиві аргументів відповідача щодо порушення арбітром засади змагальності арбітражного розгляду та ігнорування українсько-польських відносин, що свідчить про порушення публічного порядку, а отже є підставою для скасування рішення МКАС при ТПП України.

Надходження апеляційної скарги до суду

Ухвалою судді Верховного Суду, як суду апеляційної інстанції, від 03 листопада 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі та витребувано матеріали справи з Київського апеляційного суду.

13 листопада 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 04 грудня 2023 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Позиції учасників процесу в суді

Представники Dimida Spolka Z Ograniczona Odpowiedzialnoscia (Республіка Польща) у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Представник ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення.

Фактичні обставини справи

02 березня 2020 року ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» (покупець) та Dimida Spolka Z Ograniczona Odpowiedzialnoscia (постачальник) уклали контракт № 53-129- 01-20-02075.

Відповідно до пункту 1.1. контракту постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених у контракті, поставити комплект устаткування для реконструкції системи охолодження генератора виробництва ALFA LAVAL Holding АВ (Швеція) (далі - продукція) для енергоблоку № 1 ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», а покупець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених у контракті, прийняти і оплатити продукцію.

Згідно з пунктами 9.2, 9.3., 9.4. контракту сторони передбачили, що усі неврегульовані за контрактом спори передаються заінтересованою стороною на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у відповідності до Регламенту даного суду, з дотриманням претензійного порядку врегулювання спору. Місцезнаходження арбітражного суду - м. Київ, Україна.

08 липня 2022 року ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Ценралізовані закупівлі» (Україна) звернулось до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовом до Dimida Spolka Z Ograniczona Odpowiedzialnoscia (Республіка Польща) про стягнення 95 790,01 євро неустойки та відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору.

Постановою голови Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 08 липня 2022 року справу прийнято до провадження № 99/2022 та розпочато арбітражний розгляд справи.

28 лютого 2023 року Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України у складі одноособового арбітра Олександра Крупчака ухвалено рішення у справі № 99/2022, яким стягнуто з Dimida Spolka Z Ograniczona Odpowiedzialnoscia на користь ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Ценралізовані закупівлі» 47 895 євро неустойки за порушення строку поставки продукції та 4 758,88 євро на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 52 653,88 євро. У решті позову відмовлено.

У задоволенні вимоги відповідача про стягнення з позивача понесених витрат на оплату гонорару адвоката у сумі 2 000 євро відмовлено, як безпідставно заявленої.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду, як суду апеляційної інстанції

Відповідно до частини другої статті 23 ЦПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу).

Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Порядок оскарження рішень міжнародних комерційних арбітражів встановлено Розділом VIII ЦПК України.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 454 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути оспорено в порядку, передбаченому цим розділом, якщо місце арбітражу знаходиться на території України.

Заява про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного загального суду за місцезнаходженням арбітражу.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітраж - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України (додатки № 1 і № 2 до цього Закону).

Частиною першою статті 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Згідно з положеннями частини першої статті 20 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» сторони можуть на свій розсуд домовитись про місце арбітражу. У разі відсутності такої домовленості місце арбітражу визначається третейським судом з урахуванням обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін.

Частинами першою, другою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» передбачено, що оспорювання в суді арбітражного рішення може бути проведено тільки шляхом подання клопотання про скасування згідно з пунктами 2 та 3 цієї статті.

Арбітражне рішення може бути скасоване судом, зазначеним в пункті 2 статті 6, лише у разі, якщо:

1) сторона, що заявляє клопотання про скасування, подасть докази того, що:

одна із сторін в арбітражній угоді, зазначеній у статті 7, була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або

її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або

рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте, якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або

склад третейського суду чи арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить будь-якому положенню цього Закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали цьому Закону; або

2) суд визначить, що:

об`єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України; або

арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

Відповідно до статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо: сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що: одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; або суд визначить, що: відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

Отже, тягар доведення наявності підстав для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування такого рішення.

Рішення державного суду про скасування арбітражного рішення, як результат розгляду справи про оспорювання цього рішення, може бути винесено лише за наявності (доведеності) хоча б однієї з підстав, передбачених частиною другою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», частиною другою статті 459 ЦПК України.

Отже, існує вичерпний перелік підстав, за наявності яких арбітражне рішення може бути скасоване. При цьому, суд не вправі перевіряти рішення міжнародного арбітражу по суті спору.

Доводи заявника щодо порушення МКАС при ТПП України публічного порядку Українизводяться виключно до незгоди з правильністю застосування цим судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, з правильністю дослідження та оцінки ним доказів та не свідчать про порушення публічного порядку України.

Отже, у законодавстві закріплений загальновизнаний в проарбітражних юрисдикціях принцип обмеженого втручання національних судів в арбітражні рішення при розгляді заяви про їх скасування.

Цей принцип передбачає, що суд не може перевіряти правильність застосування складом арбітражу норм матеріального права, а лише з`ясовує наявність чи відсутність підстав, передбачених законом для скасування рішення. Інакше це буде перевищенням національним судом його повноважень.

Як у заяві до суду першої інстанції, так і в апеляційній скарзі, Dimida Spolka Z Ograniczona Odpowiedzialnoscia, в основному не погоджується із застосуванням арбітражним судом норм матеріального права, у зв`язку із чим і оспорює його рішення. Це стосується й доводів щодо неврахування арбітражним судом процедури поставки продукції.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» з питань, що регулюються цим законом ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачено у цьому Законі.

Відмовляючи у задоволенні заяви Dimida Spolka Z Ograniczona Odpowiedzialnoscia про скасування рішення МКАС при ТПП України від 28 лютого 2023 року, апеляційний суд, як суд першої інстанції, обґрунтовано виходив з того, що заявником не наведено підстав для його скасування, передбачених положеннями статті 459 ЦПК України.

Отже, усі доводи апеляційної скарги, як і доводи заяви про скасування відповідного рішення, зводяться до незгоди з рішенням міжнародного арбітражного суду по суті спору, неправильне застосування ним норм матеріального права та порушення норм процесуального права при розгляді справи.

Виходячи з тлумачення норм у розділі VIII ЦПК України та розділу VII Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», під час розгляду справи про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу повноваження національного суду є обмеженими, оскільки національний суд не має повноважень щодо перегляду рішень міжнародного комерційного арбітражу по суті вирішення спору, не може вдаватися в його повну перевірку чи переоцінку.

Верховний Суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що арбітражний суд порушив основні принципи здійснення правосуддя, такі як: змагальність процесу, рівність сторін, невмотивованість рішення та аргументованість доводів сторін з посиланням на порушення арбітражним судом статті 6 Конвенції щодо справедливого судового розгляду.

Щодо усіх доводів Верховний Суд зазначає, що, будучи альтернативним способом вирішення спорів, заснованих на добровільних домовленостях сторін, міжнародний комерційний арбітраж не функціонує у подібних до системи державного судочинства реаліях судового формалізованого підходу до процедури розгляду і вирішення спорів, є більш гнучким, дієвим та адаптивним інструментом. Таке розуміння визнає принципи арбітражного розгляду, лежить в основі проарбітражного підходу державних судів до питань скасування арбітражного рішення.

Те саме стосується й доводів апеляційної скарги щодо неврахування (неповне врахування) арбітражним судом наданих заявником доказів, або надання цим доказам невірної, на думку заявника, оцінки. Так, будь-яка оцінка судом першої інстанції обставин арбітражного спору, повноти та належності доказів, які були надані сторонами арбітражного спору тощо, означала б неправомірне судове втручання, заборонене статтею 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», та порушення принципу правової визначеності судового рішення.

При цьому, основні принципи та правила доказування в арбітражному процесі закріплено статтею 52 Регламенту МКАС, які арбітражним судом не порушені, ураховуючи високий рівень дискреції арбітражного суду при прийнятті, розгляді та оцінці доказів.

Указане свідчить про безпідставність доводів апеляційної скарги про порушення арбітражним судом рівного ставлення до сторін: незадоволення клопотань певного учасника арбітражного процесу не свідчить про порушення визначеного принципу процесу, так як існує ще й принципи ефективності процесу доказування, а саме пропорційності та процесуальної економії (стаття 2 Регламенту МКАС, стаття 9.2 Правил IВА про отримання доказів в міжнародному арбітражі 2020 року.

Тобто, міжнародні стандарти доказування в комерційному арбітражі передбачають обов`язок арбітрів у забезпеченні змагальності в частині права подати докази, права досліджувати іншої сторони, права брати участь в засіданнях, а не як можливість сторін опонувати арбітражному суду при оцінці ним доказів та застосування права.

З урахуванням наведеного, не заслуговують на увагу й доводи Dimida Spolka Z Ograniczona Odpowiedzialnoscia про порушення МКАС при ТПП України публічного порядку України при розгляді справи, виходячи з такого.

Під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу, стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканності, основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо (аналогічне розуміння відображене у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України»).

Застереження про порушення публічного порядку, як підстава для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу, є механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє суспільні відносини від негативних впливів на них.

Отже, остаточність арбітражних рішень у міжнародному комерційному арбітражі повинна поважатися, за винятком надзвичайних обставин (Рекомендації Асоціації міжнародного права щодо публічного порядку, прийняті у місті Нью-Делі у 2002 році). Таких надзвичайних обставин (пункт 1 (d)) цих Рекомендацій заявник не довів.

Застереження про порушення публічного порядку як підстави для скасування рішення арбітражного суду є механізмом, який закріпляє пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє суспільні відносини від негативних впливів на них.

Тобто, правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують чинні в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя.

Верховний Суд погоджується з доводами заявника про те, що очевидне неправильне застосування арбітражним судом фундаментальних норм національного матеріального права чи грубе порушення норм процесуального права може привести до порушення публічного порядку України та підлягає оцінці національним судом під час оспорення рішення арбітражного суду. Разом з тим, рішення міжнародних комерційних арбітражів, якими вирішено питання, спір приватних господарських правовідносин шляхом встановлення обставин, які стосуються порядку виконання зобов`язання, які виникли між учасниками, не суперечать публічному порядку України.

У цій справі саме такий спір було вирішено арбітражним судом.

Верховний Суд приходить висновку, що компанія Dimida Spolka Z Ograniczona Odpowiedzialnoscia не надала доказів на підтвердження того, що рішення МКАС при ТПП Українивід 28 лютого 2023 року у справі № 99/2022 стосується суспільних, економічних та соціальних основ держави або ж спрямоване на втручання у публічний порядок держави Україна.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд, як суд апеляційної інстанції, погоджується з висновками Київського апеляційного суду, як суду першої інстанції, про те, що вказане рішення МКАС при ТПП України не суперечить публічному порядку України, оскільки цим рішенням вирішено питання приватних господарських правовідносин, а обставини, встановлені цим рішенням, стосуються порядку виконання зобов`язань, які виникли між учасниками цієї справи на підставі укладеного ними контракту.

Посилання апеляційної скарги на неврахування апеляційним судом постанови Верховного Суду від 30 березня 2023 року у справі № 824/50/22 є безпідставним.

Так, згідно із частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, це стосується висновків Верховного Суду, як суду касаційної інстанції, а не апеляційної інстанції. Крім того, у цій справі апеляційний суд не встановив порушень фундаментальних принципів справедливості та правосуддя, із чим Верховний Суд погоджується.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що апеляційний суд, як суд першої інстанції, повно, всебічно та правильно встановив обставини справи, ухваливши законне та обґрунтоване судове рішення з правильним застосуванням норм процесуального права, то оскаржуване судове рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Dimida Spolka Z Ograniczona Odpowiedzialnoscia - без задоволення.

Керуючись статтями 24 259 351 367 368 374 375 381-384 459 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Dimida Spolka Z Ograniczona Odpowiedzialnoscia залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 04 вересня 2023 рокузалишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник