Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 25.04.2018 року у справі №681/831/17

Постанова

Іменем України

21 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 681/831/17

провадження № 61-850св17

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач);

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2017 року у складі судді Горщара А. Г. та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 23 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Грох Л. М., Талалай О. І.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовну заяву мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 Після смерті матері відкрилася спадщина, зокрема, на житловий будинок АДРЕСА_1 земельні ділянки площею 0,1 га та 0,2212 га, розташовані за цією ж адресою, а також на земельну ділянку площею 2,79 га, розташовану на території Полонської міської ради Хмельницької області.

07 червня 2017 року нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач зазначала, що строк пропустила з поважних причин, оскільки після смерті матері з 31 жовтня 2016 року доглядала хворого батька ОСОБА_2, а в період з 25 квітня 2017 року до 03 травня 2017 року у зв'язку з різким погіршенням здоров'я проходила курс лікування в Полонській центральній районній лікарні.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визначено ОСОБА_5 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті матері ОСОБА_4, строком на два місяці після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини з поважної причини, оскільки на час відкриття спадщини в період з 25 квітня 2017 року до 03 травня 2017 року перебувала на стаціонарному лікуванні в Полонській центральній районній лікарні, та визнав поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини перебування у позивача на утриманні батька, який є особою похилого віку та потребує постійного стороннього догляду, тому згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України вимоги ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є обґрунтованими.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 23 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2017 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що на підставі статей 1269, 1270, 1272 ЦК України причини, на які посилається позивач, а саме: необхідність догляду за батьком, який є особою похилого віку, та проходження лікування в Полонській центральній районній лікарні, унаслідок чого позивач не мала можливості звернутися із заявою про прийняття спадщини, для визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути визнані поважними.

У грудні 2017 року ОСОБА_3 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач не надала належних та допустимих доказів щодо наявності у неї об'єктивних, істотних та непереборних перешкод для подання заяви про прийняття спадщини, а наведені нею доводи не можуть бути достатніми для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

У лютому 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1, в якому вона просила залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з'ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами попередніх інстанцій установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4

Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається, зокрема, з житлового будинку АДРЕСА_1 земельних ділянок, площею 0,1 га та 0,2212 га, що розташовані за цією ж адресою, а також земельної ділянки площею 2,79 га, розташованої на території Полонської міської ради Хмельницької області.

Позивач ОСОБА_5, відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 (за правом представлення) є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4

07 червня 2017 року приватний нотаріус Полонського районного нотаріального округу відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Частиною першою статті 1270 ЦК України встановлено для прийняття спадщини строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною першою статті 1272 ЦК України передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4, зазначивши, що об'єктивними поважними причинами пропуску позивачем цього строку є її перебування на лікуванні з 25 квітня 2017 року до 03 травня 2017 року в Полонській центральній районній лікарні, а також необхідність догляду за батьком - ОСОБА_2, який є особою похилого віку.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення постановлені без додержання норм матеріального і процесуального права, та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 23 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Є.В.Синельников

С.Ф.Хопта

Ю.В.Черняк