Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 29.12.2020 року у справі №626/2547/19 Ухвала КЦС ВП від 29.12.2020 року у справі №626/25...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.12.2020 року у справі №626/2547/19

Постанова

Іменем України

17 червня 2021 року

м. Київ

справа № 626/2547/19

провадження № 61-18621св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Яремка В. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Олійник А. С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачка - ОСОБА_2,

особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, від імені якого діє адвокат Сімейко Артур Миколайович, на ухвалу Харківського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Бурлаки І. В., Хорошевського О. М., Яцини В Б.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору недійсним. Просив визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 4,0080 гектарів, що розташована на території Піщанської сільської ради Красногвардійського району Харківської області, укладений 25 грудня 2001 року між ним та ОСОБА_3.

У підготовчому засіданні відповідачка та ОСОБА_3, який не є учасником справи, подали заяви від 16 грудня 2019 року та 10 лютого 2020 року про вступ ОСОБА_3 у справу на стороні відповідачки як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

На обґрунтування заяв посилалися на те, що спірна земельна ділянка, що набута відповідачкою за договором від 25 грудня 2001 року, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя Дьолог.

Ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 07 жовтня 2020 року за клопотанням ОСОБА_1 призначено у справі судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса. На вирішення експертизи поставлено питання: чи належить підпис на оригіналі договору купівлі-продажу від 25 грудня 2001 року ОСОБА_5. Провадження у справі на час її проведення зупинено.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати та відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що оскаржувана ухвала постановлена без розгляду їхніх з відповідачкою заяв про залучення його до участі у справі, суд не взяв до уваги, що предметом спору є земельна ділянка, набута його дружиною ОСОБА_3 на підставі оспорюваного договору під час перебування з ним у шлюбі, тому ухвалене у справі вплине на його права.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та за апеляційною скаргою ОСОБА_3.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Красногвардійського районного суду Харківської області від 07 жовтня 2020 року закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 362 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судове рішення, яке оскаржується незалученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися її прав, інтересів та обов'язків, тобто якщо суд вирішив спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення є заявник. Рішення є таким, що вирішує питання про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, а в резолютивній частині прямо вирішено питання про її права та обов'язки.

Оскаржуваною ухвалою суду вирішено питання щодо призначення експертизи у справі та будь-яких висновків щодо суті спору вона не містить, тому відсутні підстави вважати, що таким судовим рішенням вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_3.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У грудні 2020 року ОСОБА_3, в інтересах якого діє адвокат Сімейко А. М., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просивухвалу Харківського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, не враховано висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 9901/929/18 та від 16 вересня 2020 року у справі № 344/5437/17.

У лютому 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1, у якому він просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Встановлено, що у цій справі ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 07 жовтня 2020 року призначено у справі судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та за апеляційною скаргою ОСОБА_3.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Красногвардійського районного суду Харківської області від 07 жовтня 2020 року закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України.

Апеляційний суд виходив з того, що оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції вирішено питання щодо призначення експертизи у справі та будь-яких висновків щодо суті спору вона не містить, тому відсутні підстави вважати, що таким судовим рішенням вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_3.

Верховний Суд погоджується з таким висновком.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Красногвардійського районного суду Харківської області від 07 жовтня 2020 року закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України, - після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалися.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Україна, як учасниця Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно зі статтею 17 ЦПК Україниучасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до частини 1 статті 352 ЦПК Україниучасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 362 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питання про права та інтереси особи, яка не брала участі у справі, лише в межах відкритого апеляційного провадження. Якщо такі обставини не підтвердяться, апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).

На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Водночас судове рішення, що оскаржується особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов'язки такої особи (див. постанову Верховного Суду від 04 листопада 2019 року в справі № 542/401/18 (провадження № 61-15078св19).

Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд правильно зазначив про те, що ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 07 жовтня 2020 року вирішено питання щодо призначення експертизи у справі, та будь-яких висновків щодо суті спору вона не містить, тому відсутні підстави вважати, що таким судовим рішенням вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_3, який на час постановлення цієї ухвали до участі у справі не залучений.

Верховний Суд погоджується з таким висновком, а доводи касаційної скарги його не спростовують, оскільки вони зводяться до власного тлумачення норм процесуального права.

Верховний Суд відхиляє доводи заявника щодо незастосування Харківським апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали відповідних висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 29 жовтня 2020 року в справі № 9901/929/18 та 16 вересня2020 року у справі № 344/5437/17, оскільки фактичні обставини, що наведені у цих справах, та у справі, яка переглядається, є різними.

Так, у справі № 9901/929/18, яка стосувалася позову судді до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними та скасування рішення Вищої ради правосуддя, Велика Палата Верховного Суду в аспекті аналізу правомірності притягнення судді до дисциплінарної відповідальності процитувала висновки, зроблені в іншій справі, про те, що "вирішення питання про права й обов'язки осіб, не залучених до судового розгляду, є неприпустимим. Такі дії є вкрай небезпечними для правопорядку, оскільки створюють передумови для того, щоб права осіб були порушені без їх відома та участі й без надання можливості цим особам захистити свої права та інтереси".

Проте ці висновки є узагальнюючими та стосуються інших правовідносин.

Не заслуговують на увагу і посилання заявника на неврахування висновку Верховного Суду у справі № 344/5437/17, оскільки постанова Верховного Суду висновків зі спірного питання застосування норм процесуального права не містить.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про те, що питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_3 оскаржуваним рішенням суду першої інстанції не вирішувались, наслідком чого є закриття апеляційного провадження, відкритого за його апеляційною скаргою.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3, в інтересах якого діє адвокат Сімейко Артур Миколайович, залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Яремко

І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати