Постанова

Іменем України

19 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 675/1714/19

провадження № 61-2547св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - Кривінчук Олена Володимирівна,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, державний реєстратор комунального підприємства "Бюро нерухомості "Поділля" Кметя Володимира Леонідовича, ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю "Поділлятрансагро",

представник товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлятрансагро" - Олійник Віталій Петрович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 - Кривінчук Олени Володимирівни на ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області, у складі судді Демчука П. В., від 02 вересня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Янчук Т. О., Купельського А. В., Ярмолюка О. І., від 08 грудня 2020 року.

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Хмельницькій області, Державного реєстратора комунального підприємства "Бюро нерухомості "Поділля" Кметя В. Л., ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю "Поділлятрансагро" (далі - ТзОВ "Поділлятрансагро") про визнання незаконною бездіяльності, визнання незаконним наказу, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права.

Посилаючись на доводи, зазначені у позовній заяві, ОСОБА_1 просила суд визнати незаконною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо неприйняття ним рішення стосовно поданої нею заяви від 18 вересня 2017 року про затвердження проекту землеустрою та передачі їй у користування земельної ділянки площею 80 га, яка знаходиться поза межами Сахнівецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області; визнати незаконним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-23222СГ від 11 грудня 2017 року; скасувати державну реєстрацію права власності за наказом № 22-23222-СГ від 11 грудня 2017 року ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6822186600:05:018:0819 для ведення особистого селянського господарства, виділивши її із кадастрового номера 6822186600:05:018:0001, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, проведену державним реєстратором КП "Бюро нерухомості "Поділля" Кметь В. Л. рішенням про державну реєстрацію прав та обтяжень за індексним номером 38920667 від 22 листопада 2017 року, реєстраційним номером 1447287768221, номером запису про право власності 24115617; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки та скасувати державну реєстрацію речових прав за договором оренди № 10 від 22 січня 2018 року, укладеним ТОВ "Поділлятрансагро" з ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 6822186600:05:018:0821 для ведення особистого селянського господарства, проведену за номером запису 24651397 від 30 січня 2018 року за індексним номером 39484898 від 02 лютого 2018 року державним реєстратором КП "Бюро нерухомості "Поділля" Кметь В. Л.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1, яка була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, повторно, не з'явилася в судове засідання та не зверталася до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, а поважність причин повторної неявки позивачки не має правового значення для вирішення питання про залишення позову без розгляду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02 вересня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правомірно відхилив клопотання представника ОСОБА_1 - Кривінчук О. В. про відкладення розгляду справи та залишив позов без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

17 лютого 2021 року до Верховного Суду представник ОСОБА_1 - Кривінчук О. В. подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02 вересня

2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 грудня

2020 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Як на підставу для скасування оскаржених судових рішень заявниця посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Представник ОСОБА_1 - Кривінчук О. В. посилається на те, що у судових засіданнях суду першої інстанції 17 березня 2020 року, 23 квітня 2020 року, 28 травня 2020 року та 27 липня 2020 року нею було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із продовженням карантину до 31 серпня 2020 року через спалах коронавірусної інфекції (COVID-19) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641. У судове засідання 02 вересня 2020 року було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням у відпустці представника позивачки.

Заявниця зазначає, що причини неявки сторони позивачки, яка надала суду клопотання про відкладення розгляду справи, з огляду на карантинні обмеження, спричиненні коронавірусною інфекцією (COVID-19), не можуть вважатися неповажними. Строк, який встановлює суд, не може бути меншим, ніж строк карантину. Всупереч заявленим представником позивачки клопотанням, порушуючи право позивачки на справедливий суд та на отримання професійної правничої допомоги, суд першої інстанції прийняв незаконне рішення, залишивши позовну заяву без розгляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

У березні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У поданому відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Поділлятрансагро", в особі представника - адвоката Олійника В. П., посилається на те, що згідно вимог ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Суди попередніх інстанцій зробили обґрунтований висновок про відсутність обов'язку суду урахувати поважність причин неявки сторони у судове засідання за умови повторної неявки сторони.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Хмельницькій області, Державного реєстратора комунального підприємства "Бюро нерухомості "Поділля" Кметя В. Л., ОСОБА_3, ТзОВ "Поділлятрансагро" про визнання незаконною бездіяльності, визнання незаконним наказу, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації речового права.

Ухвалою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 16 жовтня 2019 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання у цій справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

ОСОБА_1 брала участь у судовому процесі через свого представника - адвоката Кривінчук О. В., повноваження якої підтверджуються ордером серії АА № 061231 від 30 жовтня 2019 року.

У судові засідання, призначені судом першої інстанції для розгляду справи по суті на 24 січня 2020 року, 17 березня 2020 року, 23 квітня 2020 року, 28 травня 2020 року, 27 липня 2020 року, ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Також у судове засідання не з'явився і представник ОСОБА_1.

Від представника ОСОБА_1 адвоката Кривінчук О. В. до суду надходили клопотання про відкладення розгляду справи, мотивовані дією протиепідемічних заходів, які були судом задоволені, останній раз розгляд справи відкладено на 02 вересня 2020 року.

У судове засідання, призначене на 02 вересня 2020 року, позивач ОСОБА_1 не з'явилася, клопотання про слухання справи за відсутності позивачки та/або її представника до суду подано не було. Від представника позивачки адвоката Кривінчук О. В. до суду 02 вересня 2020 року надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з її перебуванням у відпустці. При цьому Кривінчук О.

В. просила суд визнати причину її неявки у судове засідання поважною.

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини 2 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням

чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з частиною 3 статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини 1 , пунктів 1, 2 частини 2 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання,

не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого частини 1 , пунктів 1, 2 частини 2 статті 223 ЦПК України строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина 5 статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини 1 статті 257 ЦПК України).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 була в установленому порядку повідомлена про дату, час і місце судових засідань, зокрема 07 лютого 2020 року позивачці була вручена судова повістка про виклик в судове засідання на 17 березня 2020 року (а. с. 143), 27 березня 2020 року - вручена судова повістка про виклик в судове засідання на 23 квітня 2020 року (а. с. 150), 04 червня 2020 року - вручена судова повістка про виклик в судове засідання на 27 липня 2020 року (а. с. 164) та 04 серпня 2020 року - вручена судова повістка про виклик в судове засідання на 02 вересня 2020 року (а. с. 173).

В зазначені дати ані ОСОБА_1, ані її представник Кривінчук О. В. повторно не з'явилися в судове засідання та завчасно не подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності.

Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Вказана позиція неодноразово підтримувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, яка у відповідності до частини 4 статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Отже, враховуючи, що справа тривалий час перебувала на розгляді в суді першої інстанції, розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями представника позивачки, яка належним чином була повідомлена про призначення, дату та час розгляду справи, суд першої інстанції правомірно відхилив клопотання представника ОСОБА_1 - Кривінчук О. В. про чергове відкладення розгляду справи та залишив позов без розгляду на підставі пункту 3 частин 1 статті 257 ЦПК України.

Судом першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, надано належну оцінку доводам представника позивачки - адвоката Кривінчук О. В., наведеним у її клопотанні про відкладення розгляду справи від 02 вересня 2020 року щодо поважності причин неявки у судове засідання у зв'язку з перебуванням у відпустці, та зроблено обґрунтований висновок про те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача (його представника) до суду. Окрім того судами встановлено, що представником позивачки на підтвердження поважності причин неявки у судове засідання будь-яких доказів надано не було.

Посилання в касаційній скарзі на неможливість взяти участь у судовому засіданні через запровадження заходів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (карантинних обмежень), не заслуговують на увагу, оскільки позивачка не була позбавлена можливості повідомити суд про причини неявки в судове засідання, забезпечити участь в судових засіданнях іншого представника, а також порушити перед судом клопотання про перенесення розгляду справи або ж проведення розгляду справи поза межами приміщення суду з дотриманням положень статті 212 ЦПК України. В той же час представник позивачки - Кривінчук О. В. не обґрунтовувала своє клопотання від 02 вересня 2020 року неможливістю прийняти участь у судовому засіданні наслідок дії карантинних обмежень.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки (частина 3 статті 27 ЦПК України).

Судами попередніх інстанцій надано належну оцінку процесуальній поведінці позивачки та її представника, вжито усіх необхідних заходів для надання позивачці та її представнику достатніх можливостей для викладення своєї позиції у судових засіданнях з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають.

Частиною 2 статті 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, судами правильно застосовано положення пункту 3 частин 1 статті 257 ЦПК України.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржених судових рішень не дають підстав для висновку про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Кривінчук Олени Володимирівни залишити без задоволення.

Ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02 вересня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 08 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь В. В. Шипович