Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 15.08.2019 року у справі №553/1271/18

Постанова

Іменем України

11 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 553/1271/18

провадження № 61-15186св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І., Воробйової І. А., Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду міста Полтави у складі судді Парахіної Є. В. від 16 квітня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду у складі колегії суддів: Лобова О. А., Дорош А. І., Триголова В. М., від 10 липня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Позовна заява мотивована тим, що вона з 10 жовтня 1997 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, під час якого вони за спільні кошти придбали наступне майно: 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1; 1/2 частини земельної ділянки площею 0,0674 га, на якій розташоване вказане домоволодіння, що приватизована на ім'я відповідача та її сина, який є власником іншої 1/2 частини будинку, та належить їм на праві спільної сумісної власності; тимчасову споруду павільйон кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" та майданчик сезонного використання по АДРЕСА_2 поруч із зупинкою громадського транспорту "Браїлки", загальною площею 165 кв. м. Документи на право приватної власності належним чином оформлені.

Останнім часом стосунки погіршилися, відповідач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу.

Оскільки відповідач відмовляється вирішити питання про поділ майна у добровільному порядку, вона вважає за необхідне поділити спільне майно подружжя, що було придбано за спільні кошти під час зареєстрованого шлюбу, у судовому порядку.

З урахуванням зазначеного ОСОБА_1 просила визнати за нею право спільної часткової приватної власності на:

- 1/4 частини житлового будинку літ. "А-2", який розташований за адресою: АДРЕСА_1, в цілому складається із: коридору 1-1 площею 5,3 кв. м, холу 1-2 площею 30,8 кв. м, кухні 1-3 площею 12,2 кв. м, санвузла 1-4 площею 4,1 кв. м, сходів 1-5 площею 5,7 кв. м, кімнати 1-6 площею 22,4 кв. м, вбудованої шафи 1-7 площею 0,9 кв. м, кімнати 1-8 площею 4,9 кв. м, кімнати 1-9 площею 18,6 кв. м, загальною площею 104,9 кв. м (на технічному паспорті зображено як квартира АДРЕСА_3);

- 1/4 частини земельної ділянки, кадастровий номер 5310136700:16:001:0503, площею 0,0674 га за адресою: АДРЕСА_1, із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;

- 1/2 частини павільйону кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" та майданчика сезонного використання по АДРЕСА_2 поруч із зупинкою громадського транспорту "Браїлки";

- визнати за ОСОБА_2 право приватної спільної часткової власності на: 1/4 частини житлового будинку літ. "А-2", що розташований за адресою: АДРЕСА_1, в цілому складається із: коридору 1-1 площею 5,3 кв. м, холу 1-2 площею 30,8 кв. м, кухні 1-3 площею 12,2 кв. м, санвузла 1-4 площею 4,1 кв. м, сходів 1-5 площею 5,7 кв. м, кімнати 1-6 площею 22,4 кв. м, вбудованої шафи 1-7 площею 0,9 кв. м, кімнати 1-8 площею 4,9 кв. м, кімнати 1-9 площею 18,6 кв. м, загальною площею 104,9 кв. м (на технічному паспорті зображено як квартира АДРЕСА_3);

- 1/4 частини земельної ділянки, кадастровий номер 5310136700:16:001:0503, площею 0,0674 га за адресою: АДРЕСА_1, із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;

- 1/2 частини павільйону кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" та майданчика сезонного використання по АДРЕСА_2 поруч із зупинкою громадського транспорту "Браїлки".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 16 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

У порядку розподілу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на:

1/4 частини житлового будинку літ. "А-2", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 21,8 кв. м, житловою площею 89,1 кв. м, який в цілому складається з наступних приміщень: квартира АДРЕСА_3 в складі: коридору 1-1 площею 5,3 кв. м, холу 1-2 площею 30,8 кв. м, кухні 1-3 площею 12,2 кв. м, санвузла 1-4 площею 4,1 кв. м, сходів 1-5 площею 5,7 кв. м, кімнати 1-6 площею 22,4 кв. м, вбудованої шафи 1-7 площею 0,9 кв. м, кімнати 1-8 площею 4,9 кв. м, кімнати 1-9 площею 18,6 кв. м, загальною площею 104,9 кв. м; квартира АДРЕСА_4 в складі: коридору 2-1 площею 5,3 кв. м, холу 2-2 площею 31,1 кв. м, кухні 2-3 площею 12,6 кв. м, санвузла 2-4 площею 4,3 кв. м, сходів 2-5 площею 9,3 кв. м, кімнати 2-6 площею 18,7 кв. м, вбудованої шафи 2-7 площею 1,1 кв. м, кімнати 2-8 площею 5,1 кв. м, кімнати 2-9 площею 19,4 кв. м, загальною площею 106,9 кв. м, виділивши у власність 1/2 частини квартири АДРЕСА_3, а також 1/2 частини гаражу літ. "Б", огорожі № 2, воріт огорожі № 3 вартістю 285 931,00 грн;

1/4 частини земельної ділянки, кадастровий номер 5310136700:16:001:0503, площею 0,0674 га за адресою: АДРЕСА_1, із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, вартістю 66
875,00 грн;

1/2 частини павільйону кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", площею 71,8 кв. м та майданчика сезонного використання площею 60 кв. м по АДРЕСА_2 (вартістю 96 400,00 грн) поруч із зупинкою громадського транспорту "Браїлки", розташованого на земельній ділянці загальною площею 165 кв. м, кадастровий номер 5310136400:09:006:0258, яка перебуває у користуванні ФОП ОСОБА_2 на підставі договору особистого строкового земельного сервітуту б/н від 15 жовтня 2014 року, укладеного з Полтавською міською радою на підставі рішення тридцять першої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 17 травня 2013 року та рішень сорок четвертої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 25 вересня 2014 року "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" та "Про затвердження документації із землеустрою на розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності";

Визнано за ОСОБА_2 право власності на:

1/4 частини житлового будинку літ. "А-2", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 211,8 кв. м, житловою площею 89,1 кв. м, який в цілому складається з наступних приміщень: квартира АДРЕСА_3 в складі: коридору 1-1 площею 5,3 кв. м, холу 1-2 площею 30,8 кв. м, кухні 1-3 площею 12,2 кв. м, санвузла 1-4 площею 4,1 кв. м, сходів 1-5 площею 5,7 кв. м, кімнати 1-6 площею 22,4 кв. м, вбудованої шафи 1-7 площею 0,9 кв. м, кімнати 1-8 площею 4,9 кв. м, кімнати 1-9 площею 18,6 кв. м, загальною площею 104,9 кв. м; квартира АДРЕСА_4 в складі: коридору 2-1 площею 5,3 кв. м, холу 2-2 площею 31,1 кв. м, кухні 2-3 площею 12,6 кв. м, санвузла 2-4 площею 4,3 кв. м, сходів 2-5 площею 9,3 кв. м, кімнати 2-6 площею 18,7 кв. м, вбудованої шафи 2-7 площею 1,1 кв. м, кімнати 2-8 площею 5,1 кв. м, кімнати 2-9 площею 19,4 кв. м, загальною площею 106,9 кв. м, виділивши у власність 1/2 частини квартири АДРЕСА_3, а також 1/2 частини гаражу літ. "Б", огорожі № 2, воріт огорожі № 3, вартістю 285 931,00 грн;

1/4 частини земельної ділянки, кадастровий номер 5310136700:16:001:0503, площею 0,0674 га за адресою: АДРЕСА_1, із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, вартістю 66
875,00 грн;

1/2 частини павільйону кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" площею 71,8 кв. м та майданчика сезонного використання площею 60 кв. м по АДРЕСА_2 (вартістю 96 400,00 грн) поруч із зупинкою громадського транспорту "Браїлки", розташованого на земельній ділянці загальною площею 165 кв. м, кадастровий номер 5310136400:09:006:0258, яка перебуває у користуванні ФОП ОСОБА_2 на підставі договору особистого строкового земельного сервітуту б/н від 15 жовтня 2014 року, укладеного з Полтавською міською радою на підставі рішення тридцять першої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 17 травня 2013 року та рішень сорок четвертої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 25 вересня 2014 року "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" та "Про затвердження документації із землеустрою на розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності".

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірне майно придбано у період перебування сторін у шлюбі, тобто є спільною сумісною власністю подружжя, а тому вказане майно підлягає поділу між подружжям у рівних частках.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 10 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову про поділ майна подружжя, оскільки спірне нерухоме майно придбано сторонами під час шлюбу, а тому є спільною сумісною власністю подружжя і підлягає поділу між ними у рівних частках.

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач не довів використання спірного майна (кафе з літнім майданчиком) особисто ним у його професійній діяльності. Той факт, що позивачка не була зареєстрована як підприємець та не здійснювала саме підприємницької діяльності за місцем розташування спірного кафе, не має істотного значення з огляду на доведеність факту придбання кафе за спільні кошти, спільної праці у ньому та припинення будь-якої діяльності відповідача як підприємця у цьому кафе відразу після припинення шлюбних відносин.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення в частині способу поділу майна подружжя та розподілу судових витрат та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Здійснити поділ спільного майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до варіанту, запропоновано висновком № 310-19 експертного будівельно-технічного дослідження щодо поділу майна подружжя, виконаного судовим експертом Воликом Г. Л. 08 квітня 2019 року.

У порядку розподілу спільного майна подружжя:

визнати за ОСОБА_1 право власності на: 159/500 частини житлового будинку літ. "А-2", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 211,8 кв. м, основною площею 89,1 кв. м, який в цілому складається з наступних приміщень: квартира АДРЕСА_3 в складі: коридору 1-1 площею 5,3 кв. м, холу 1-2 площею 30,8 кв. м, кухні 1-3 площею 12,2 кв. м, санвузла 1-4 площею 4,1 кв. м, сходів 1-5 площею 5,7 кв. м, кімнати 1-6 площею 22,4 кв. м, вбудованої шафи 1-7 площею 0,9 кв. м, кімнати 1-8 площею 4,9 кв. м, кімнати 1-9 площею 18,6 кв. м, - загальною площею 104,9 кв. м; квартира АДРЕСА_4 в складі: коридору 2-1 площею 5,3 кв. м, холу 2-2 площею 31,1 кв. м, кухні 2-3 площею 12,6 кв. м, санвузла 2-4 площею 4,3 кв. м, сходів 2-5 площею 9,3 кв. м, кімнати 2-6 площею 18,7 кв. м, вбудованої шафи 2-7 площею 1,1 кв. м, кімнати 2-8 площею 5,1 кв. м, кімнати 2-9 площею 19,4 кв. м, - загальною площею 106,9 кв. м, а також 1/2 частини гаражу літ. "Б", огорожі № 2, воріт огорожі № 3, - вартістю 364 058,21 грн;

159/500 частини земельної ділянки, кадастровий номер 5310136700:16:001:0503, площею 0,0674 га за адресою: АДРЕСА_1, із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, вартістю 85 147,79 грн;

визнати за ОСОБА_2 право власності на: 91/500 частини житлового будинку літ. "А-2",розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 211,8 кв. м, основною площею 89,1 кв. м, який в цілому складається з наступних приміщень: квартира АДРЕСА_3 в складі: коридору 1-1 площею 5,3 кв. м, холу 1-2 площею 30,8 кв. м, кухні 1-3 площею 12,2 кв. м, санвузла 1-4 площею 4,1 кв. м, сходів 1-5 площею 5,7 кв. м, кімнати 1-6 площею 22,4 кв. м, вбудованої шафи 1-7 площею 0,9 кв. м, кімнати 1-8 площею 4,9 кв. м, кімнати 1-9 площею 18,6 кв. м, загальною площею 104,9 кв. м; квартира АДРЕСА_4 в складі: коридору 2-1 площею 5,3 кв. м, холу 2-2 площею 31,1 кв. м, кухні 2-3 площею 12,6 кв. м, санвузла 2-4 площею 4,3 кв. м, сходів 2-5 площею 9,3 кв. м, кімнати 2-6 площею 18,7 кв. м, вбудованої шафи 2-7 площею 1,1 кв. м, кімнати 2-8 площею 5,1 кв. м, кімнати 2-9 площею 19,4 кв. м, - загальною площею 106,9 кв. м, а також 1/2 частини гаражу літ. "Б", огорожі № 2, воріт огорожі № 3, вартістю 207 803,79 грн; 91/500 частини земельної ділянки, кадастровий номер 5310136700:16:001:0503, площею 0,0674 га за адресою: АДРЕСА_1, із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, вартістю 48 602,21 грн;

павільйон кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", площею 71,8 кв. м та майданчик сезонного використання площею 60 кв. м по АДРЕСА_2 (вартістю 192 800,00 грн) поруч із зупинкою громадського транспорту "Браїлки", розташованого на земельній ділянці загальною площею 165 кв. м, кадастровий номер 5310136400:09:006:0258, яка перебуває у користуванні ФОП ОСОБА_2 на підставі договору особистого строкового земельного сервітуту б/н від 15 жовтня 2014 року, укладеного з Полтавською міською радою на підставі рішення тридцять першої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 17 травня 2013 року та рішень сорок четвертої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 25 вересня 2014 року "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" та "Про затвердження документації із землеустрою на розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності".

Здійснити розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку в частині способу поділу павільйону кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" з майданчиком сезонного використання.

Суди не врахували, що він зареєстрований як фізична особа-підприємець з 15 вересня 2000 року і по даний час. Видами його діяльності згідно класифікації КВЕД 2010 є: 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (основний); 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Згідно з правовстановлюючим документом на спірну тимчасову споруду - акту технічної комісії про прийняття стаціонарної малої архітектурної форми в експлуатацію від 21 липня 2006 року № 453, замовником спорудження вказаної стаціонарної малої архітектурної форми є ПП ОСОБА_2.

Згідно з паспортом прив'язки на вказаний об'єкт, виданого Управлінням з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради від 26 лютого 2013 року строком дії до 25 вересня 2019 року, замовником є ПП ОСОБА_2.

Пунктом 32 Рішення Полтавської міської ради від 25 вересня 2014 року "Про розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" розміщення спірного торговельного павільйону погоджено саме ФОП ОСОБА_2.

Згідно з договором особистого строкового земельного сервітуту від 15 жовтня 2014 року, зареєстрованого у виконавчому комітеті Полтавської міської ради, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25 березня 2015 року, землекористувачем земельної ділянки, на якій розташований спірний об'єкт, є ФОП ОСОБА_2. Він же здійснює оплату за сервітутне користування земельною ділянкою для розташування спірної тимчасової споруди на цій земельній ділянці (розділ 4 Договору особистого строкового земельного сервітуту від 15 жовтня 2014 року).

Як встановлено з наданих позивачем документів податкової звітності і пояснень сторін, від використання спірної тимчасової споруди отримував офіційні доходи, звітувався за них та сплачував з них податки саме ФОП ОСОБА_2. Ці обставини тривають і на даний час.

Як встановлено з бухгалтерських документів, наданих позивачем, пояснень допитаних у судовому засіданні свідків, роботодавцем осіб, які працювали у спірній тимчасовій споруді, який приймав їх на роботу та звільняв з роботи, виплачував заробітну плату, був ФОП ОСОБА_2.

На даний час саме ФОП ОСОБА_2 від свого імені здає в оренду спірний об'єкт, а не спільно з позивачем, як помилково вважав суд.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач здійснювала або здійснює самостійну підприємницьку діяльність з використанням павільйону кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" з майданчиком сезонного використання по АДРЕСА_2.

Суди не врахували, що позивач з 14 липня 2008 року не здійснює будь-якої підприємницької діяльності.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 306/3460/14-ц, від 25 квітня 2018 року у справі № 344/1770/14-ц, майно фізичної особи-підприємця відноситься до речей для професійної діяльності.

Зазначав, що павільйон кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" з майданчиком сезонного використання по АДРЕСА_2, як річ для професійних занять ФОП ОСОБА_2, має бути присуджена саме йому, оскільки виключно він використовував і використовує цю річ у своїй професійній (підприємницькій) діяльності.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 подали відзив на касаційну скаргу, у якому просили відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

10 грудня 1997 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований шлюб, який розірваний рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 30 серпня 2018 року.

Відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 31 травня 2002 року, ОСОБА_2 придбав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, право власності зареєстроване за ОСОБА_2.

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної у м. Полтаві ради від 18 лютого 2003 року за № 41 надано дозвіл ОСОБА_2 у домоволодінні по АДРЕСА_1 провести до будинку добудову розміром 5,3 x 9,5 м для влаштування кухонь, санвузлів, збільшення житлової площі, добудувати до гаража сарай розміром 2,0 x 4,1 м, побудувати вбиральню і душ в одному блоці розміром 2,0 x 3,0 м.

Під час шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 здійснено добудову в домоволодінні, за рахунок чого, зокрема, змінилась в бік збільшення загальна та житлова площа житлового будинку.

Відповідно до витягу з рішення виконкому Ленінської районної у м. Полтаві ради "Про розгляд заяв громадян з питань будівництва та ін." від 23 січня 2007 року № 44 надано дозвіл ОСОБА_2 у домоволодінні по АДРЕСА_1 на реєстрацію в КП "Інвентаризатор" та прийняття в експлуатацію житлового будинку "А-ІІ" у складі таких приміщень: коридор 1-1 (5,3 кв. м), 2-1 (5,3 кв. м), холли 1-2 (30,8 кв. м), 2-2 (31,1 кв. м), кухні 1-3 (12,2 кв. м), 2-3 (12,6 кв. м), вбиральні поєднані 1-4 (4,1 кв. м), 2-4 (4,3 кв. м), сходові клітки 1-5 (5-7 кв. м), 2-5 (5,7 кв. м), житлові кімнати 1-6 (22,4 кв. м), 1-9 (18,6 кв. м), 2-6 (22,5 кв. м), 2-9 (19,4 кв. м), комори 1-8 (4,9 кв. м), 2-8 (5,1 кв. м), вбудовані шафи 1-7 (0,9 кв. м), 2-7 (0,9 кв. м).

Згідно з актом про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, добудов, дачних та садових будинків і незначних цивільних споруд від 13 квітня 2007 року, затвердженого рішенням виконкому Ленінської районної у м. Полтаві ради від 17 квітня 2007 року № 244, прийнято в експлуатацію відокремлений 2-х поверховий житловий будинок, загальною житловою площею 92,9 кв. м, загальною площею 211,8 кв. м, вбиральня "В" за адресою: АДРЕСА_1, забудовник будівництва ОСОБА_2.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04 червня 2007 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Полтавської міської ради, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на житловий будинок літ. А-2, загальною площею 211,8 кв. м, вбиральню "В", розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення виконавчого комітету Ленінської районної у м. Полтаві ради; взамін договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Башинською Т. В. від 21 березня 2002 року за № 2465.

З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" за № 14842765 від 08 червня 2007 року за реєстраційним № 19053954 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, номер запису: 19498 в книзі: 146, дата прийняття рішення про реєстрацію права власності 08 червня 2007 року.

На підставі договору дарування від 22 грудня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Гура Л. Б., ОСОБА_2 як дарувальник та ОСОБА_3 як обдаровуваний, уклали договір за яким дарувальник безоплатно передав, а обдарований прийняв у власність як дарунок 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1, що складається з: в будинку літ. А-ІІ- коридору 2-1 площею 5,3 кв. м, холу 2-2 площею 31,1 кв. м, кухні 2-3 площею 12,6 кв. м, вбиральні 2-4 площею 4,3 кв. м, сходів 2-5 площею 5,7 кв. м, кімнати 2-6 площею 22,5 кв. м, шафи 2-7 площею 0,9 кв. м, кімнати 2-8 площею 5,1 кв. м, кімнати 2-9 площею 19,4 кв. м, в загальному користуванні вбиральня літ. "В". Вказаний житловий будинок загальною площею 211,8 кв. м, житловою площею 92,9 кв. м, розташований на земельній ділянці державного фонду, норма користування якої не встановлена.

На підставі вказаної вище угоди 28 січня 2008 року за ОСОБА_3 зареєстровано право спільної часткової власності на 1/2 частку будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1, виготовленого ПП "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" станом на 09 грудня 2011 року, він складається з: житлового будинку літ. "А-1" загальною площею 211,8 кв. м, житловою площею 89,1 кв. м, в складі наступних приміщень: квартира АДРЕСА_3, поверх 1: коридор (1-1) площею 5,3 кв. м, хол (1-2) площею 30,8 кв. м, кухня (1-3) площею 12,2 кв. м, санвузол (1-4) площею 4,1 кв. м, поверх 2: сходи (1-5) площею 5,7 кв. м, кімнати (1-6) площею 22,4 кв. м, вбудована шафа (1-7) площею 0,9 кв. м, кімнати (1-8) площею 4,9 кв. м, кімната (1-9) площею 18,6 кв. м, всього по квартирі АДРЕСА_3 загальною площею 104,9 кв. м, корисна 104,9 кв. м, основна 45,9 кв. м, допоміжна 59,0 кв. м; квартира АДРЕСА_4, поверх 1: коридор (1-1) площею 5,3 кв. м, хол (1-2) площею 31,1 кв. м, кухня (1-3) площею 12,6 кв. м, санвузол (1-4) площею 4,3 кв. м, поверх 2: сходи (1-5) площею 9,3 кв. м, кімнати (1-6) площею 18,7 кв. м, вбудована шафа (1-7) площею 1,1 кв. м, кімнати (1-8) площею 5,1 кв. м, кімната (1-9) площею 19,4 кв. м, всього по квартирі АДРЕСА_4 загальною площею 106,9 кв. м, корисна 106,9 кв. м, основна 43,2 кв. м, допоміжна 63,7 кв. м, а також господарських будівель і споруд гаражу літ. "Б", огорожі № 2, воріт огорожі № 3.

Згідно з витягом з рішення шостої сесії сьомого скликання Ленінської районної у м. Полтаві ради від 12 квітня 2016 року "Про передачу земельних ділянок у власність громадян" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 674 кв. м для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_5, передано вказану земельну ділянку у спільну сумісну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Право власності на земельну ділянку, кадастровий номер: undefined, площею 0,0674 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Також установлено, що ОСОБА_1 працювала у виробничому комерційному підприємстві "Аскер ", яке 01 липня 1997 року перетворене в ТОВ "Аскер", головним бухгалтером, а 10 листопада 2000 року звільнена за згодою сторін.

Кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" було власністю ТОВ "Аскер" та перебувало на балансі вказаного товариства.

ОСОБА_2 з 15 вересня 2000 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1.

Згідно з актом приймання-передачі від 01 грудня 2000 року ТОВ "Аскер" в особі директора ОСОБА_4 передав, а приватний підприємець ОСОБА_2 прийняв кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" з літнім майданчиком за адресою: АДРЕСА_6, загальною площею 36 кв. м, площа торгівельного залу 24 кв. м, площа підсобних приміщень 12 кв. м, на 12 посадочних місць, друга націночна категорія, акт прийняття в експлуатацію від 25 квітня 1996 року. Кафе здано в задовільному стані. Вартість кафе з урахуванням зносу та технічного стану складає 12 540 грн. в т. ч. ПДВ.

Кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" було розташоване по АДРЕСА_6 до 2006 року, коли у зв'язку з будівництвом на цьому місці багатоповерхового будинку, було прийнято рішення про перенесення павільйону на іншу земельну ділянку по АДРЕСА_2, де воно знаходиться до цього часу.

Згідно з витягом з рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради №26 від 25 січня 2006 року "Про дозвіл на проектування та будівництво закладів торгівлі, громадянського харчування та сфери послуг" вирішено дозволити запроектувати та побудувати тимчасові об'єкти (в легких конструкціях): приватному підприємцю ОСОБА_2 перенесення павільйону кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" з ділянки по АДРЕСА_6 на ділянку поруч із зупинкою громадського транспорту "Браїлки" та влаштування майданчику сезонного використання. Зобов'язано замовника в місячний строк оформити через міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру договори на оренду земельних ділянок (площі земельних ділянок визначені проектною документацією), отримати вихідні дані на проектування в Головному управлінні у справах містобудування та архітектури (для замовників, перелічених у п.1); виготовити проектну документацію та погодити у встановленому порядку (для замовників, перелічених у п. 1), дозвіл на виконання робіт одержати в міській інспекції Державного архітектурно будівельного контролю та інспекції по контролю за благоустроєм, екологічним та санітарним станом міста, виконати будівельні роботи по розміщенню об'єктів та благоустрій ділянок, об'єкти здати в експлуатацію, одержати дозвіл на торгівлю у встановленому порядку; укласти з КАПТ-1628 договір на вивіз сміття з прилеглої території.

На виконання вищевказаного рішення розроблений робочий проект з кресленнями та згідно з висновком на проект будівництва від 10 травня 2006 року № 273 Полтавської місцевої санепідемстанції, проект перенесення павільйону кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" на ділянку поруч із зупинкою "Браїлки" по АДРЕСА_2 погоджено.

01 червня 2006 року ПП ОСОБА_2 в Полтавській міській інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю отримано Дозвіл на виконання будівельних робіт № 299.

Після перенесення торгівельного павільйону кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" з АДРЕСА_6 на АДРЕСА_2 подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільними зусиллями за спільні кошти, за допомогою близьких та рідних, здійснено переобладнання, збільшено площу павільйону та облаштовано літній майданчик.

ОСОБА_1 з 01 березня 2001 року по 29 лютого 2004 року та з 01 липня 2004 року по 29 листопада 2013 року на підставі трудових договорів № 3 від 01 березня 2001 року та № 7 від 01 липня 2004 року працювала на посаді головного бухгалтера у ПП ОСОБА_2

ОСОБА_1 14 травня 2003 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець. Як приватний підприємець ОСОБА_1 здійснювала діяльність з роздрібної торгівлі, мала найманих працівників, які на підставі трудових договорів від 01 липня 2003 року працювали в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_6.14 липня 2008 року припинила підприємницьку діяльність.

У жовтні 2018 року, після звернення до суду з цим позовом, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.

Перевіряючи доводи касаційної скарги щодо поділу майна подружжя - павільйону кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" з майданчиком сезонного використання, колегія суддів виходить із такого.

Згідно зі статтею 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини 1 , 2 статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина 2 статті 364 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Правові підстави визнання майна особистою приватною власністю дружини та чоловіка закріплені у статті 57 СК України.

Одним з видів розпоряджання власністю є право власника використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом; законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності (стаття 320 ЦК України).

Правовідносини щодо здійснення підприємницької діяльності фізичною особою врегульовані главою 5 ЦК України.

Так, згідно зі статтею 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Фізична особа-підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у спільній сумісній власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

Отже, майно фізичної особи-підприємця, яке використовується для її господарської діяльності, вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу, за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів.

Використання зазначеного майна одним з подружжя для здійснення підприємницької діяльності може бути враховано під час обрання способу поділу цього майна.

Таким чином, системний аналіз вищезазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що майно фізичної особи-підприємця може бути об'єктом спільної сумісної власності подружжя і предметом поділу між кожним з подружжя з урахуванням загальних вимог законодавства щодо критеріїв визначення правового режиму спільного сумісного майна подружжя та способів поділу його між кожним з подружжя.

Під час здійснення поділу майна в судовому порядку суд повинен виходити з презумпції рівності часток, а також з вимог статті 71 СК України, відповідно до якої поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі або реалізується через виплату грошової компенсації вартості його частки у разі неподільності майна (частина 2 статті 364 ЦК України). При цьому, відповідно до частини 3 статті 71 СК України речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності.

Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.

Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року у справі № 6-79цс13, від 11 березня 2015 року у справі № 6-21цс15 та від 16 грудня 2015 року у справі № 6-1109цс15, від 13 червня 2016 року у справі № 6-1752цс15.

Суди попередніх інстанцій на викладене уваги не звернули та у порушення вимог статей 76, 77, 78, 79, 80, 367 ЦПК України зазначені вище вимоги закону не врахували, не з'ясували належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, які правовідносини сторін випливають з установлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Дійшовши висновку про те, що кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" з майданчиком сезонного використання підлягає поділу між подружжям у рівних частках, суди не врахували, що майно фізичної особи - підприємця є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, але при доведеності цього інший з подружжя має право врахування цього майна при поділі майна подружжя, а не на поділ майна, яке використовується у підприємницькій діяльності.

Аналогічний правовий висновок у подібних справах міститься у постановах Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 306/3460/14-ц (провадження № 61-18495св18) та від 10 липня 2019 року у справі № 613/1521/14-ц (провадження № 61-22363св18).

Згідно з пунктами 1, 2 частини 3 статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду міста Полтави від 16 квітня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 10 липня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: Б. І. Гулько І. А. Воробйова Г. В. Кривцова Р.

А. Лідовець