Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 179/567/22

провадження № 61-4405св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Чернеччинська сільська рада Магдалинівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2022 року у складі судді Ковальчук Т. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Никифоряка Л. П., Новікової Г. В., Гапонова А. В.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Чернеччинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (далі - Чернеччинської сільради), ОСОБА_2 про скасування рішення органу місцевого самоврядування та державної реєстрації.

Позов мотивований тим, що рішенням Гупалівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (далі - Гупалівська сільрада) від 17 грудня 2019 року № 1065-40/VІІ ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовно площею 1,5000 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 . Проте, після звернення до Товариства з обмеженою відповідальність «Геоленд 2001» (далі - ТОВ «Геоленд 2001») із заявою про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, позивачу стало відомо про передачу спірної земельної ділянки іншій особі. Позивач звернувся до Чернеччинської сільради, яка є правонаступником Гупалівської сільради та дізнався, що 26 квітня 2021 року щодо спірної земельної ділянки прийнято рішення про надання дозволу на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2

ОСОБА_2 звернулася до землевпорядної організації та їй виготовили проект відведення земельної ділянки площею 1,7000 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, земельна ділянка пройшла державну реєстрацію, їй присвоїли кадастровий номер 1222381500:02:004:0010. ОСОБА_2 звернулася до Чернеччинської сільської ради з заявою про затвердження проекту відведення, але через спір між сторонами рішення не було прийняте. Тобто право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 не набула та не зареєструвала його.

Позивач просив:

скасувати рішення 6 сесії VІІІ скликання Чернеччинської сільради від 26 квітня 2021 року № 779-6/VIIІ «Про надання дозволу на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 »;

скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,7000 га, кадастровий номер 1222381500:02:004:0010, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розміщеної по АДРЕСА_1 .

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2022 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Чернеччинської сільради, ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації земельної ділянки задоволено.

Рішення 6 сесії VІІ скликання № 779-6/VІІІ від 26 квітня 2021 року «Про надання дозволу на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 » скасовано.

Державну реєстрацію земельної ділянки площею 1,7000 га, кадастровий номер 1222381500:02:004:0010, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої по АДРЕСА_1 скасовано.

Судові рішення мотивовані тим, що

на момент звернення ОСОБА_2 із заявою про надання їй спірної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства вже було прийнято рішення 40 сесії VІІ скликання № 1065-40/VІІ від 17 грудня 2019 року Гупалівської сільради про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким визначений трирічний термін складання проекту землеустрою. Прийнявши рішення 6 сесії VІІІ скликання № 779-6/VІІІ від 26 квітня 2021 року щодо надання дозволу на розроблення документації ОСОБА_2 , Чернеччинська сільрада порушила право позивача на отримання земельної ділянки у власність в межах норм безоплатної приватизації. Таким чином, Чернеччинська сільрада порушила порядок надання земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації, що обумовило незаконність прийняття рішення на ім`я ОСОБА_2 та призвело до настання несприятливих наслідків для прав, свобод та інтересів, зокрема, позбавлення права позивача на завершення процедури відведення земельної ділянки;

скасування у судовому порядку рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою тягне за собою й відповідні правові наслідки стосовно легітимності відомостей в Державному земельному кадастрі.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та вказав, що не узгоджуються із вимогами частини другої статті 22 Закону України «Про землеустрій» доводи ОСОБА_2 про втрату права з боку ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою через значний проміжок часу, оскільки за змістом наведеної норми рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України (далі - ЗК України), зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії. Дотримуючись загального порядку надання земельної ділянки комунальної власності у користування ОСОБА_1 . Чернеччинська сільрада була позбавлена можливості без жодних підстав змінити своє рішення і повторно розпорядитися земельною ділянкою без відома позивача.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У березні 2023 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій просить рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржені судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального і процесуального права, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у справах № 700/316/20-ц та № 688/2908/16-ц, а саме:

суди залишили поза увагою, що на момент надання ОСОБА_2 дозволу на складання проекту землеустрою, дані про перебування спірної земельної ділянки у користуванні (оренді) інших осіб відсутні, рішення органу самоврядування про передачу спірної земельної ділянки в користування не приймалося, договір на користування (оренду) землі не укладався. Зазначені обставини свідчать про самовільне зайняття позивачем земельної ділянки, яке не породжує для нього будь-яких переваг та пріоритетів. Позивач, маючи рішення на виготовлення технічної документації, протягом тривалого часу не вчинив жодної дії щодо виготовлення проекту землеустрою, чим допустив бездіяльність та зловживання своїми правами як особа, що претендує на приватизацію земельної ділянки. Щодо звернення судами уваги на необмеженість строку щодо оформлення документів землеустрою, вказує, що будь-яка особа повинна розуміти, що і інші громадяни мають рівні права на приватизацію землі. Вказує, що виготовлена нею технічна документація знаходиться на затвердженні сільради. Єдиною перешкодою для затвердження наданого проекту є оголошений воєнний стан на території України, в зв`язку з чим призупинено розгляд земельних питань в органах місцевого самоврядування. Крім того, з 2022 року вона сплачує земельний податок за спірну земельну ділянку.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу № 179/567/22.

У квітні 2023 року матеріали цивільної справи № 179/567/22 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року справу № 179/567/22 призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 06 квітня 2023 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 700/316/20-ц, від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц.

Фактичні обставини

Суди встановили, що 02 грудня 2019 року позивач звернувся до Гупалівської сільради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,5000 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 .

Рішенням 40 сесії VІІ скликання № 1065-40/VІІ від 17 грудня 2019 року Гупалівської сільради позивачеві надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,5000 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 .

Чернеччинська сільрада рішенням від 26 квітня 2021 року № 779-6/VIІІ «Про надання дозволу на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 » надала ОСОБА_2 дозвіл на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,6000 га (площа уточняється після переобміру), яка розташована на території Гупалівського старостинського округу, Чернеччинської сільради в АДРЕСА_1 .

Сторони не заперечували обставин з приводу того, що в рішенні Чернеччинської сільради від 26 квітня 2021 року № 779-6/VIІІ та рішенні Гупалівської сільради від 17 грудня 2019 року № 1065-40/VIІ йшлося про одну і ту ж земельну ділянку, яка розташована на території Гупалівського старостинського округу Чернеччинської сільради в АДРЕСА_1 .

Матеріали справи містять проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 .

Згідно витягу з протоколу 12 сесії Чернеччинської сільради VІІІ скликання від 24 грудня 2021 року, рішення щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,7000 га, кадастровий номер 1222381500:02:004:0010, наданого ОСОБА_2 , не прийнято у зв`язку із недостатньою кількістю голосів.

Відповідно до наданих ОСОБА_1 рахунків, останній в 2009 році, 2012 році, 2015 році, 2019 році та в 2021 році сплачував на рахунки Гупалівської сільради та в подальшому на рахунки Чернеччинської сільради земельний податок за спірну земельну ділянку.

Позиція Верховного Суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів (див., зокрема: постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року в справі № 361/2965/15-а (провадження № 11-190апп18), від 09 листопада 2021 у справі № 542/1403/17 (провадження № 14-106цс21).

Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20), на яку посилається відповідач у касаційній скарзі, зазначено, що:

«у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку. … може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проєкту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою та затверджує цей проєкт щодо іншої особи. … неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи. Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод.

Зокрема, не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка раніше за інших дізналася про існування вільної земельної ділянки і звернулася з відповідною заявою. Крім того, такий підхід стимулює використання інсайдерської інформації, що є одним із проявів корупції, а тому є неприпустимим. Тим більше не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших звернулася з відповідною заявою, але якій тим не менше надано перевагу. Такий підхід може створювати підґрунтя для розвитку корупції».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 червня 2023 року у справі № 525/869/21 (провадження № 61-9982св22) зазначено, що: «[…] рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Зазначений інтерес, у разі формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту. […] Оскільки, на відміну від ОСОБА_2 , ОСОБА_1 першою подала заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, тому вона першою отримала легітимні сподівання та правомірні очікування на законне завершення такої процедури - прийняття органом місцевого самоврядування рішення про затвердження проекту землеустрою та надання їй спірної земельної ділянки у власність. Водночас Великобагачанська селищна рада фактично надала необґрунтовану перевагу у відведенні земельної ділянки іншій особі, заява якої була зареєстрована пізніше за заяву ОСОБА_1».

Згідно з частиною тринадцятою статті 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», не було зареєстровано протягом року з вини заявника. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру визначено Законом України «Про Державний земельний кадастр».

За змістом частини першої статті 24, частини четвертої статті 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

У частині десятій статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

У справі, що переглядається:

рішенням 40 сесії VІІ скликання № 1065-40/VІІ від 17 грудня 2019 року Гупалівської сільради позивачеві надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 1,5000 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 . Відповідно до пункту 2 цього рішення, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням ОСОБА_1 суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін, але не перевищують загальний термін позовної давності;

за заявою ОСОБА_1 25 червня 2021 року розроблено проект землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки;

натомість, рішенням Чернеччинської сільради від 26 квітня 2021 року № 779-6/VIІІ «Про надання дозволу на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_2 » сільрада надала ОСОБА_2 дозвіл на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,6000 га (площа уточняється після переобміру), яка розташована на території Гупалівського старостинського округу, Чернеччинської сільради в АДРЕСА_1 ;

24 грудня 2021 року на засіданні 12 сесії Чернеччинської сільради VІІІ скликання за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особисто селянського господарства, рішення про затвердження проекту землеустрою не було прийнято у зв`язку з недостатньою кількістю голосів.

За таких обставин суди зробили правильний висновок про задоволення позову, оскільки поведінка Чернеччинської сільради, яка надала дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, з урахуванням обставин цієї справи, а саме: 17 грудня 2019 року ОСОБА_1 , а 26 квітня 2021 року - ОСОБА_2 щодо однієї і тієї ж земельної ділянки є такою, що суперечить нормам землеустрою, та зумовлює позбавлення позивача можливості завершити розпочату ним відповідно до законодавства процедуру отримання у власність земельної ділянки.

Доводи касаційної скарги про те, що позивач тривалий час не вчинив жодної дії щодо виготовлення проекту землеустрою, чим допустив бездіяльність та зловживання своїми правами як особа, що претендує на приватизацію земельної ділянки, колегія суддів відхиляє, оскільки ОСОБА_1 в межах строку дії рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою від 17 грудня 2019 року, розроблено проект землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки.

Щодо аргументів касаційної скарги про те, що на момент надання ОСОБА_2 дозволу на складання проекту землеустрою, дані про перебування спірної земельної ділянки у користуванні (оренді) інших осіб були відсутні, рішення органу самоврядування про передачу спірної земельної ділянки в користування не приймалося, договір на користування (оренду) землі не укладався, колегія суддів зазначає, що цим аргументам була надана оцінка судами, які на підтвердження користування спірною земельною ділянкою урахували рахунки про сплату ОСОБА_1 у 2009 році, 2012 році, 2015 році, 2019 році та в 2021 році на рахунки Гупалівської сільради та в подальшому на рахунки Чернеччинської сільради земельного податку за спірну земельну ділянку. Доводів щодо цих рахунків касаційна скарга не містить, а суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Згідно частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

З урахуванням меж касаційного перегляду та висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Судуу складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 червня 2023 року у справі № 525/869/21 (провадження № 61-9982св22), доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржені судові рішення залишити без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

А. Ю. Зайцев

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук