Історія справи

Постанова КЦС ВП від 17.11.2022 року у справі №306/1103/20

Постанова

Іменем України

17 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 306/1103/20

провадження № 61-4663св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк»,

відповідачі: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Денис Володимирович,

треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 16 вересня 2021 року у складі судді Уліганинця П. І. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Бисаги Т. Ю., Собослоя Г. Г.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2020 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Украгазбанк», банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіна Д. В., треті особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про поновлення первинних записів про іпотеку і обтяження прав та зобов`язання вчинити дії.

Позов мотивовано тим, що 27 травня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 43/08 МК, відповідно до умов якого останній отримав кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії у розмірі 1 030 000 доларів США.

З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_4 за вказаним кредитним договором № 43/08 МК між банком та ОСОБА_1 27 травня 2008 року було укладено договір іпотеки № 43/08 МК-01, відповідно до умов якого останній передав в іпотеку належне йому на праві власності майно:

- готельний комплекс (двоповерховий з масандрою), літ. «А», загальною площею 1 550,6 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

- земельну ділянку несільськогосподарського призначення, на якій знаходиться готельний комплекс, площею 0,2291 га, кадастровий номер: 2124084401:04:002:0169, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_4 зобов`язань за кредитним договором № 43/08 МК, 10 вересня 2016 року ПАТ АБ «Укргазбанк», як іпотекодержатель, відповідно до умов Договору іпотеки № 43/08 МК-01 реалізував право задовольнити свої вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

10 вересня 2016 року приватним нотаріусом КМНО Прокудіною Л. Д. за заявою банку проведено державну реєстрацію права власності на указане вище нерухоме майно за ПАТ АБ «Укргазбанк».

При цьому, того ж дня приватним нотаріусом КМНО Прокудіною Л. Д. відомості про іпотеку на спірні об`єкти нерухомого майна вилучено з Державного реєстру іпотек та знято заборону на їх відчуження.

Позивач вказує, що у жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Свалявського районного суду Закарпатської області з позовом до ПАТ АБ «Укргазбанк», ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус КМНО Прокудіна Л. Д., про визнання незаконним рішення про перехід права власності на нерухоме майно.

Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 21 квітня 2017 року у справі № 306/2053/16-ц, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 17 серпня 2017 року, скасовано реєстрацію речового права, права власності на зареєстроване за ПАТ «Укргазбанк» на підставі договору іпотеки від 27 травня 2008 року нерухоме майно: готельний комплекс у АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,2291 га, кадастровий номер 2124084401:04:002:0169, у АДРЕСА_1 .

30 серпня 2017 року ПАТ АБ «Укргазбанк» на підставі статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» звернувся до відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Ужгородської міської ради із заявами про заборону вчинення реєстраційних дій щодо об`єктів нерухомого майна - готельного комплексу та земельної ділянки, площею 0,2291 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Державним реєстратором виконавчого комітету Ужгородської міської ради заяви банку були внесені у відповідний реєстр за реєстраційними номерами № 23921395 та № 23922198.

Проте, 04 вересня 2017 року приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кішкін Д. В., виконуючи функції державного реєстратора, на підставі заяви ОСОБА_1 та рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 21 квітня 2017 року у справі № 306/2053/16-ц вніс відповідні записи до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, поновивши право власності на готельний комплекс та земельну ділянку, площею 0,2291 га, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 .

Позивач вважає, що вказані дії були вчинені приватним нотаріусом з порушенням вимог чинного законодавства України та за наявності внесених до державного реєстру заяв банку про тимчасову заборону вчинення реєстраційних дій.

Вказує, що невиконання ОСОБА_5 , як державним реєстратором, вимог закону спричинило порушення прав та законних інтересів банку, як іпотекодержателя, та дало змогу ОСОБА_1 без отримання письмової згоди банку здійснити подальші реєстраційні дії щодо переходу права власності та права вимоги на спірне нерухоме майно до інших осіб.

Так, на підставі договору купівлі-продажу від 06 вересня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д. В. за реєстровим № 1447, спірна земельна ділянка була відчужена ОСОБА_1 ОСОБА_2 , який в подальшому передав указане нерухоме майно в іпотеку ОСОБА_6 на підставі договору іпотеки від 07 вересня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д. В. за реєстровим № 1462.

Крім цього, на підставі договору іпотеки від 11 вересня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д. В. за реєстровим № 1480, готельний комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , передано в іпотеку ОСОБА_3 , який у подальшому передав право вимоги на це іпотечне майно ОСОБА_6 шляхом укладення 15 вересня 2017 року нотаріально посвідченого договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив:

- поновити первинний запис про іпотеку нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,2291 га, кадастровий номер: 2124084401:04:002:0169, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1022924921240, що був зареєстрований у Державному реєстрі іпотек за номером 7269297 на підставі договору іпотеки від 27 травня 2008 року, укладеного між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Закарпатської області Гуледзою А. Г., що зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 3270, зі змінами та доповненнями, внесеними договором про внесення змін № 01 від 15 вересня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Закарпатської області Гуледзою А. Г., що зареєстрований у реєстрі за № 5930;

- зобов`язати приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області - Кішкіна Д. В. шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно поновити первинний запис про іпотеку нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,2291 га, кадастровий номер: 2124084401:04:002:0169, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1022924921240, що був зареєстрований у Державному реєстрі іпотек за номером 7269297 на підставі договору іпотеки від 27 травня 2008 року, укладеного між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Закарпатської області Гуледзою А. Г., що зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 3270, зі змінами та доповненнями, внесеними договором про внесення змін № 01 від 15 вересня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Закарпатської області Гуледзою А. Г., що зареєстрований у реєстрі за № 5930;

- поновити первинний запис про іпотеку нерухомого майна - готельного комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1022928921240, що був зареєстрований у Державному реєстрі іпотек за номером 7269263 на підставі договору іпотеки від 27 травня 2008 року, укладеного між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Закарпатської області Гуледзою А. Г., що зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 3270, зі змінами та доповненнями внесеними, договором про внесення змін № 01 від 15 вересня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Закарпатської області Гуледзою А. Г., що зареєстрований у реєстрі за № 5930;

- зобов`язати приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області - Кішкіна Д. В. шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно поновити первинний запис про іпотеку нерухомого майна - готельного комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1022928921240, що був зареєстрований у Державному реєстрі іпотек за номером 7269263 на підставі договору іпотеки від 27 травня 2008 року, укладеного між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Закарпатської області Гуледзою А. Г., що зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 3270, зі змінами та доповненнями, внесеними договором про внесення змін № 01 від 15 вересня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Закарпатської області Гуледзою А. Г., що зареєстрований у реєстрі за № 5930;

- поновити первинний запис про обтяження прав шляхом заборони відчуження нерухомого майна - земельної ділянки, площею 0,2291 га, кадастровий номер: 2124084401:04:002:0169, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1022924921240, що був зареєстрований у Єдиному реєстрі заборон і відчуження об`єктів нерухомого майна за № 7267818 на підставі договору іпотеки від 27 травня 2008 року, укладеного між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Закарпатської області Гуледзою А. Г., що зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 3272;

- зобов`язати приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області - Кішкіна Д. В., шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно поновити первинний запис про обтяження прав шляхом заборони відчуження нерухомого майна - земельної ділянки, площею 0,2291 га, кадастровий номер: 2124084401:04:002:0169, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1022924921240, що був зареєстрований у Єдиному реєстрі заборон і відчуження об`єктів нерухомого майна за № 7267818 на підставі договору іпотеки від 27 травня 2008 року, укладеного між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Закарпатської області Гуледзою А. Г., що зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 3272;

- поновити первинний запис про обтяження прав шляхом заборони відчуження нерухомого майна - готельного комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1022928921240, що був зареєстрований у Єдиному реєстрі заборон і відчуження об`єктів нерухомого майна за номером 7267458 на підставі договору іпотеки від 27 травня 2008 року, укладеного між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Закарпатської області Гуледзою А. Г., що зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 3271;

- зобов`язати приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області - Кішкіна Д. В. шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно поновити первинний запис про обтяження прав шляхом заборони відчуження нерухомого майна - готельного комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1022928921240, що був зареєстрований у Єдиному реєстрі заборон і відчуження об`єктів нерухомого майна за номером 7267458 на підставі договору іпотеки від 27 травня 2008 року, укладеного між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Свалявського районного нотаріального округу Закарпатської області Гуледзою А. Г., що зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 3271

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 16 вересня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позов пред`явлено до неналежного відповідача і позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого права, яке він вважає порушеним.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ПАТ АБ «Укргазбанк» подало апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 19 квітня 2022 рокуапеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» залишено без задоволення, рішення Свалявського районного суду від 16 вересня 2021 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

26 травня 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ АБ «Украгазбанк» на рішення Свалявського районного суду від 16 вересня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року.

В касаційній скарзі заявник просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати і ухвалити нове судове рішення по суті позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

28 червня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що 27 травня 2008 року між ПАТ АБ «Украгазбанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 43/08 МК, відповідно до умов якого останньому надано кредит у розмірі 1 030 000 доларів США.

Указаний договір забезпечений укладеним 27 травня 2008 року договором іпотеки, відповідно до якого майновим поручителем ОСОБА_1 передано в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, площею 0,2291 га, кадастровий номер: 2124084401:04:002:0169, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та готельний комплекс, розташований за цією ж адресою.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, 10 вересня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л. Д. проведено реєстрацію речового права, права власності за ПАТ АБ «Украгазбанк» на належне ОСОБА_1 указане вище нерухоме майно, а відомості про іпотеку на вказані об`єкти нерухомого майна вилучені та виключені записи про їх заборону.

Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 21 квітня 2017 року у справі № 306/2053/16-ц, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 17 серпня 2017 року, за позовом ОСОБА_1 до ПАТ АБ «Укргазбанк» скасовано реєстрацію речового права, права власності на зареєстроване за ПАТ «Укргазбанк» на підставі договору іпотеки від 27 травня 2008 року нерухоме майно: готельний комплекс у АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,2291 га, кадастровий номер 2124084401:04:002:0169, у АДРЕСА_1 .

30 серпня 2017 року ПАТ АБ «Украгазбанк» подано заяви про заборону вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна.

04 вересня 2017 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д. В. шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно поновлено за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку та готельний комплекс у АДРЕСА_1 .

На підставі договору купівлі-продажу від 06 вересня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д. В. за реєстровим № 1447, ОСОБА_1 спірна земельна ділянка була відчужена ОСОБА_2 .

На підставі договору іпотеки від 07 вересня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д. В. за реєстровим № 1462, ОСОБА_2 передав указане нерухоме майно в іпотеку ОСОБА_6 .

Відповідно до укладеного договору іпотеки від 11 вересня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д. В. за реєстровим № 1480, ОСОБА_1 передав в іпотеку ОСОБА_3 , в рахунок виконання умов договору позики, належний готельний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 .

У подальшому ОСОБА_3 передав право вимоги на це іпотечне майно ОСОБА_6 шляхом укладення договору від 15 вересня 2017 року про відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д. В. за реєстровим № 1525.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша статті 48 ЦПК України).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є їхні спільні права чи обов`язки; 2) права і обов`язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права й обов`язки (стаття 50 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Результат аналізу статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 зробила висновок, що позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права не може бути звернена до нотаріуса, якого позивачка визначила співвідповідачем. Державний реєстратор, зокрема і нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений. Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

При цьому, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зазначено, що належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

Близькі за змістом висновки сформульовані також у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17.

Зміст і характер відносин між учасниками справи, що переглядається, та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи підтверджують, що спір у позивача виник з ОСОБА_1 , як іпотекодавцем за договором іпотеки, та з ОСОБА_2 , як новим власником спірного нерухомого майна, до якого, у відповідності до положень статті 23 Закона України «Про іпотеку», за певних обставин переходять обов`язки іпотекодавця за іпотечним договором.

При таких обставинах приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Д. В. є неналежним відповідачем у цій справі, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог до нього.

Разом із тим, ОСОБА_2 до участі у справі в якості відповідача/співвідповідача залучений не був, що також є самостійною підставою для відмови у позові.

Крім того, позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права.

Так, згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12-44гс20) дійшла висновку, що виключення на підставі судового рішення відомостей про право іпотеки з Державного реєстру іпотек не може впливати на чинність іпотеки, оскільки така підстава припинення іпотеки не передбачена законом. У такому випадку скасування судового рішення, яке стало підставою для внесення до Державного реєстру іпотек запису про припинення іпотеки, не відновлює дію останньої, оскільки іпотека є чинною незалежно від наявності таких відомостей у Державному реєстрі іпотек.

У випадку, якщо позивач вважає, що іпотека є та залишалася чинною, належним способом захисту було б звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна. Після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя.

Виходячи з обставин цієї справи, якщо позивач вважає себе іпотекодержателем та вважає, що його право порушене, належним способом захисту буде звернення до суду з вимогою провизнання права іпотекодержателя.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій, належним чином оцінивши докази, подані сторонами, з урахуванням встановлених обставин дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки позов пред`явлено до неналежного відповідача і позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого права.

При цьому, як встановлено апеляційним судом, ПАТ АБ «Украгазбанк» у січні 2022 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_6 та приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Д. В., про визнання прав іпотекодержателя. Ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області від 23 лютого 2022 року позов ПАТ АБ «Украгазбанк» прийнято до розгляду, провадження у справі відкрито (справа № 306/245/22).

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди правильно визначились з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78 81 89 368 ЦПК України, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

Посилання заявника на неврахування судами висновків, викладених у постановах Верховного Суду є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки висновки щодо застосування норм права, які викладені у вказаних постановах, стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин у справі, що переглядається.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» залишити без задоволення.

Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 16 вересня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 квітня 2022 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов