Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.07.2019 року у справі №392/38/17

Постанова

Іменем України

17 липня 2019 року

м. Київ

справа № 392/38/17

провадження № 61-32665св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І., Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області,

треті особи: Маловисківська районна державна адміністрація Кіровоградської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18

та касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру

в Кіровоградській області на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 02 серпня 2017 року в складі колегії суддів: Письменного О. А., Єгорової С. М., Дуковського О. Л.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, третя особа - Маловисківська районного державна адміністрація Кіровоградської області, про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим.

Позовна заява мотивована тим, що 01 січня 2011 року між ним

та Маловисківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 35 га, яка розташована на території Березівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаний договір був зареєстрований відділом Держкомзему

у Маловисківському районі Кіровоградської області 02 грудня 2011 року, про що у державному реєстрі земель вчинено відповідний запис

за № 3523180964000786. Після закінчення строку дії договору, 09 грудня 2016 року, ним було підписано додаткову угоду про продовження дії договору на той самий строк та на тих самих умовах та надіслано

її відповідачу, однак указана угода йому не була повернута.

Ураховуючи викладене ОСОБА_1 просив суд визнати поновленим

на той самий строк та на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2 , площею 35 га, укладений між ним та Маловисківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, зареєстрований відділом Держкомзему у Маловисківському районі 02 грудня 2011 року

за № 352318094000786 та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру

у Кіровоградській області підписати додаткову угоду «Про продовження

дії Договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2 , площею 35 га, укладений між ним

та Маловисківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та громадянином ОСОБА_1 зареєстрований відділом Держкомзему у Маловисківському районі 02 грудня 2011 року

за № 352318094000786».

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області

від 21 лютого 2017 року залучено до участі у справі третіх осіб:

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області

від 31 березня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення районного суду мотивовано тим, що до закінчення строку дії укладеного договору оренди землі між орендодавцем - Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області і орендарем ОСОБА_1 не було досягнуто домовленості щодо укладання договору оренди землі на новий строк.

Крім того, після закінчення строку дії договору оренди землі від 01 січня 2011 року, відповідач не мав наміру в подальшому використовувати спірну земельну ділянку як об`єкт оренди, оскільки відповідно до наказів Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

«Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» вирішив передати її для відведення у власність земельних ділянок громадянам - учасникам антитерористичної операції, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 02 серпня

2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 31 березня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано поновленим на той же строк та на тих же умовах договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1 ) площею 35 га, укладений 01 січня 2011 року між Маловисківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та ОСОБА_1 та зареєстрований 02 грудня 2011 року відділом Держкомзему у Маловисківському районі за № 352318094000786. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області підписати додаткову угоду про продовження дії договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1 ) площею 35 га, укладеного 01 січня 2011 року між Маловисківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та ОСОБА_1

та зареєстрований 02 грудня 2011 року відділом Держкомзему

у Маловисківському районі за № 352318094000786. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що оскільки позивач продовжував користуватися спірною земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди протягом одного місяця, за відсутності листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі у визначений строк, такий договір відповідно до приписів

статті 33 Закону України «Про оренду землі» вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, тому суд вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційних скаргах, поданих у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, посилаючись

на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 15 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу

№ 392/38/17-ц зМаловисківського районного суду Кіровоградської області.

Відповідно до пункту 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»,

за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку

за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

04 червня 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями справу передано судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 липня 2019 року вказану справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,

ОСОБА_18 мотивована тим, що рішення апеляційного суду є незаконним

та необґрунтованим.

Оскільки, після закінчення строку дії спірного договору оренди землі, укладеного 01 січня 2011 року між Маловисківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та ОСОБА_1 , Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області змінило призначення вказаної земельної ділянки та вивело її з категорії земель запасу (резерву), які надавалися в оренду і на виконання гарантій держави перед учасниками бойових дій, надало кожному із них по 2 га землі

у приватну власність, тому в цьому випадку, після закінчення строку дії договору оренди, вказана земельна ділянка в подальшому не передавалась знову в оренду, а відповідно і відсутні будь-які орендарі, над якими позивач міг би мати переважне право.

Крім того, після закінчення строку дії спірного договору оренди, земельна ділянка площею 35 га кадастровий номер НОМЕР_1 , була виведена із земель резерву (запасу), її кадастровий номер було ліквідовано

і внаслідок її паювання між учасниками антитерористичної операції зазначена земельна ділянка була передана їм у власність по 2 га кожному

з присвоєнням окремих кадастрових номерів кожній окремій земельній ділянці з внесенням відомості до Державного реєстру речових прав

на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Такі самі відомості (зміни) внесено до кадастрової карти України.

Касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області мотивована тим, що спірний договір оренди землі, укладався між ОСОБА_1 та Маловисківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області строком на п`ять років на території Березівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області.

30 вересня 2016 року позивач звертався до Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області щодо поновлення дії договору оренди землі від 01 січня 2011 року терміном на сім років та орендною платою на рівні 8 % на території Березівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області. Тобто, позивачем пропонувалось змінити істотні умови первинного договору в частині орендної плати та строку дії договору.

Відповідно до положень частини четвертої статті 33 Закону України «Про оренду землі» при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області згоду на зміну істотних умов спірного договору не надавало.

За результатами розгляду листа-повідомлення ОСОБА_1 Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області листом

№ Б-17333/0-10618/0/6-16, у зв`язку з відсутністю витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, витягу з технічної документації

з нормативно грошової оцінки прийняло рішення щодо заперечення

у поновленні дії договору.

Таким чином, у разі поновлення договору після закінчення строку його дії за відсутності заперечень орендодавця в місячний термін, орендар має надіслати проект додаткової угоди орендодавцеві незалежно від того

чи надсилався проект додаткової угоди в порядку частин першої - п`ятої статті 33Закону.

05 грудня 2016 року Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області відповідно до частини шостої Закону України «Про оренду землі», положення «Про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області», статті 122 ЗК України повідомило позивача про прийняте рішення щодо заперечення у поновленні дії договору оренди землі зареєстрованого 02 грудня 2011 року за № 352318094000786 на території Березівської сільської ради Малависківського району Кіровоградської області.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того,

що позивач продовжує користуватися земельною ділянкою.

Відзив (заперечення) на касаційну скаргу учасниками справи не подано.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

30 серпня 2010 року розпорядженням голови Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 575-р «Про продовження договору оренди земель» на підставі статті 17 ЗК України, статті 33 Закону України «Про оренду землі», статті 21 Закону України «Про місцеві

державні адміністрації» поновлено термін дії договору оренди землі

від 21 листопада 2005 року № 3, земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (резервний фонд), загальною площею 35 га, в тому числі ріллі 35 га на території Березівської сільської ради громадянину ОСОБА_1 терміном на п`ять років з орендною платою

у розмірі 3 % від грошової оцінки ріллі 1 га з урахуванням індексу інфляції

та зобов`язано ОСОБА_19 зареєструвати договір оренди (а.с. 15 т. 1).

01 січня 2011 року між ОСОБА_1 та Маловисківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області укладено договір оренди земельної ділянки площею 35 га, що знаходиться на території Березівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, строком на п`ять років. Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Маловисківському районі Кіровоградської області 02 грудня 2011 року (а.с. 9-11 т. 1).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Березівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області від 15 грудня 2016 року № 683, ОСОБА_1 земельну ділянку, яка належала йому на підставі договору оренди, використовував відповідно до її цільового призначення, орендна плата сплачувалася у повному обсязі та у встановлені договором строки (а.с. 19 т. 1).

30 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до керівника Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки на 7 років

з річним розміром орендної плати 8 % від її нормативної грошової оцінки (а.с. 22 т. 1).

24 листопада 2016 року листом № Б-17333/0-10618/0/6-16 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відмовило орендареві ОСОБА_1 у поновленні договору оренди земельної ділянки (а.с. 167-168 т. 1).

Після закінчення терміну дії договору оренди землі - з 02 грудня 2016 року ОСОБА_1 продовжував користуватись земельною ділянкою, оскільки її власник не ставив питання про її вилучення.

05 грудня 2016 року Головним управлінням Держгеокадастру

у Кіровоградській області направлено на адресу позивача ОСОБА_1 лист-повідомлення № 32-11-06-16198/2-16 із запереченнями в поновленні договору оренди землі, зареєстрованого 02 грудня 2011 року

№ 352318094000786 та вимогу направити підписаний акт повернення земельної ділянки Головному управлінню Держгеокадастру

в Кіровоградській області (а.с. 166 т. 1).

03 січня 2017 року позивач ОСОБА_1 направив Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області листа

з додатком додаткової угоди до договорів, вважаючи договір продовженим на той же період та на тих же умовах (а.с. 23 т. 1).

25 січня 2017 року Головним управлінням Держгеокадастру

у Кіровоградській області надіслано заперечення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки (а.с. 165 т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,

ОСОБА_18 та касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру

в Кіровоградській області підлягають частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача

в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян

і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності

та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема

ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України «Про оренду землі», яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та одинадцятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення

у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Відповідно до статті 57 ЦПК України 2004 року доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно з частиною першою статті 58 ЦПК України 2004 року належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 59 цього Кодексу суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За статтею 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК 2004 року суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Так, судом був досліджений лист-повідомлення від 24 листопада 2016 року

№ Б-17333/0-10618/0/6-16 про прийняте рішення, складене відповідачем, яким Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відмовило орендареві ОСОБА_1 у поновленні договору оренди земельної ділянки (а.с. 167-168 т. 1).

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, посилався

на відсутність доказів направлення вказаного листа позивачу, проте,

не врахував, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області -є юридичною особою, а на вказаному листі проставлений реєстровий номер вихідної кореспонденції, то відповідно до Інструкції

з діловодства в Головному управлінні та структурних підрозділах Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є можливість надати суду інформацію з електронного реєстру відправлення вихідної кореспонденції, створеного для внутрішнього користування, де зазначено дату відправлення, вихідний номер, кількість аркушів, виконавець.

Суди не дослідили належним чином вказані докази та не надали

їм належної правової оцінки, не врахували, що направлення вказаного листа-повідомлення від 24 листопада 2016 року ОСОБА_1 є одним

із доводів заперечень Головного управління Держгеокадастру

у Кіровоградській областіна позовні вимоги.

До подібних за змістом правових висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 10 вересня

2018 року у справі № 920/739/17.

З огляду на викладене суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи судові рішення в справі, неправильно застосували норми матеріального права, порушивши норми процесуального права. Тому судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту першого частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин рішення суду першої інстанції та рішення суду апеляційної інстанції не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалені з порушення норм процесуального права, що в силу пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України є підставою для їхнього скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області задовольнити частково.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області

від 31 березня 2017 року та рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 02 серпня 2017 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк